Ухвала

від 10.12.2015 по справі 907/920/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 грудня 2015 року Справа № 907/920/14 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І., розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Лісмаш" на постановувід 27.05.2015 Львівського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Закарпатської області № 907/920/14 за позовомПрокурора Тячівського району в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації до 1) Приватного підприємства "Лісмаш" 2) Тячівської районної державної адміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДержавної інспекції сільського господарства в Закарпатській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаУправління Держземагенства в Тячівському районі Закарпатської області провизнання недійсними розпорядження, договору оренди земельної ділянки та зобов'язання укласти договір оренди землі, В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Приватного підприємства "Лісмаш" не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з таких підстав.

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Лісмаш" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 подано 20.10.2015, про що свідчить штамп "Укрпошти" на конверті від касаційної скарги.

01.09.2015 набрав чинності Закон України № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 03.09.2015 - на час повторного подання касаційної скарги) при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Правовий аналіз положень Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що розрахунок судового збору повинен здійснюватися виходячи зі ставок, встановлених цим Законом на момент подачі касаційної скарги, який обчислюється з урахуванням ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Пунктом 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому, Законом України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є три вимоги немайнового характеру: визнання недійсними розпорядження, договору оренди земельної ділянки та зобов'язання укласти договір оренди землі.

Отже, враховуючи редакцію Закону України "Про судовий збір" на момент повторного звернення з касаційною скаргою, незалежно від того, що постанова Львівського апеляційного господарського суду оскаржується в частині двох задоволених немайнових позовних вимог, ставка садового збору, яка підлягає сплаті на момент повторного подання касаційної скарги, визначається, виходячи з суми всіх окремих ставок судового збору по 3-х заявлених вимогах немайнового характеру, що становить суму 4384,80грн (1461,60грн х 3)..

Разом з тим, до касаційної скарги Приватного підприємства "Лісмаш" додані платіжні доручення №758 від 16.06.2015 про сплату судового збору в сумі 852,60грн та №1033 від 12.10.2015 про сплату судового збору в сумі 852,60грн, отже судовий збір сплачено в меншому розмірі, ніж встановлено Законом на час подання даної касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Лісмаш" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 у справі №907/920/14 Господарського суду Закарпатської області повернути скаржнику, а справу - до Господарського суду Закарпатської області

Судді Грейц К.В.

Бакуліна С.В.

Поляк О.І.