Ухвала

від 03.12.2014 по справі 2а-8291/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-8291/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Вівдиченко Т.Р.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлайн - ІТ" та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлайн - ІТ" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Софтлайн-ІТ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі від 03.12.2010 р. №0000892302/0, №0000902302/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2013 р. №2а-8291/11/2670 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю, яку, в свою чергу, було змінено в частині постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.07.2014 р. №К/800/15663/14, К/800/16701/14 зазначені рішення були скасовані, а справа №2а-8291/11/2670 була направлена на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва. Крім того, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.07.2014 р. №К/800/15663/14, К/800/16701/14 вказано, що судам необхідно перевірити доводи податкового органу, викладені в акті перевірки та інші докази. Також, для правильного вирішення даного спору необхідним є дослідження самих договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Спам-Груп», ТОВ «С.Дж.Р.Груп», ТОВ «Ламерік Україна» та всіх первинних документів, пов'язаних з його виконанням, обставин, які б підтверджували рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, а також встановлення наявності зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано прийняте ДПІ у Дніпровському податкове повідомлення-рішення №0000892302/0 від 03.12.2010 р. в частині застосування до ТОВ «Софтлайн-ІТ» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 456 728 (чотириста п'ятдесят шість тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 00 коп.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги, в яких:

позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права;

відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Софтлайн-ІТ» (код ЄДРПОУ 23721848), яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Софтлайн» (надалі - ЗАТ «Софтлайн»), зареєстроване 20.06.2011 р. (дата первинної реєстрації - 28.11.1995 р.) Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією, з 17.01.2002 р. взято на податковий облік та станом на дату проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Основним видом діяльності Позивача згідно з довідкою ЄДРПОУ серії АБ №156905 є розроблення стандартного програмного забезпечення.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва була проведена документальна невиїзна перевірка ЗАТ «Софтлайн» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Спам-Груп», ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп», ТОВ «Ламерік Україна» за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складений акт від 17.11.2010 р. №5217/23-222-23721848 «Про результати документальної невиїзної перевірки ЗАТ «Софтлайн» (код ЄДРПОУ 23721848) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Спам-Груп» (код ЄДРПОУ 35689848), ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» (код ЄДРПОУ 34981754), ТОВ «Ламерік Україна» (код ЄДРПОУ 35573024) за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р.» (надалі - Акт перевірки №5217), в якому викладені наступні порушення:

п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв на час виникнення спірних правовідносин до 01.01.2011 р. (надалі - Закон №334/94), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 032 910,00 грн., у т.ч., по періодам: за І квартал 2008 р. - на суму 53 369,00 грн.; за півріччя 2008 р. - на суму 65 284,00 грн.; за ІІІ квартали 2008 р. - на суму 114 864,00 грн.; за 2008 р. - на суму 913 455,00 грн.; за І квартал 2009 р. - на суму 67 079,00 грн.; за півріччя 2009 р. - на суму 88 290,00 грн.; за ІІІ квартали 2009 р. - на суму 119 455,00 грн.; за 2008 р. - на суму 119 455,00 грн.;

пп.7.2.3 та пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4 та пп.7.4.5 п.7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв на час виникнення спірних правовідносин до 01.01.2011 р. (надалі - Закон №168/97), в результаті чого занижено податок на додану вартість (надалі - ПДВ) на загальну суму - 734 439,00 грн., у т.ч., по періодам: за жовтень 2008 р. - на суму 625 010,00 грн.; за грудень 2008 р. - на суму 13 863,00 грн.; за лютий 2009 р. - на суму 2 517,00 грн.; за березень 2009 р. - на суму 51 147,00 грн.; за травень 2009 р. - на суму 17 029,00 грн.; за липень 2009 р. - на суму 24 873,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки №5217 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 03.12.2010 р. були винесені податкові повідомлення-рішення за формою «Р»

№0000892302/0, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2 006 093,00 грн. (з яких 1 032 910,00 грн. - за основним платежем, 973 183,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

№0000902302/0, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1 101 659,00 грн. (з яких 734 439,00 грн. - за основним платежем, 367 220,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

За результатами адміністративного оскарження прийнятих Відповідачем податкових повідомлень-рішень податковими органами були прийняті:

рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 07.02.2011 р. №2137/10/25-014 «Про результати розгляду первинної скарги», яким залишені без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скарга - без задоволення;

рішення ДПА у м. Києві від 21.04.2011 р. №4276/10/25-114 «Про результати розгляду скарг», яким залишені без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скарга - без задоволення;

рішення ДПА України від 17.05.2011 р. №9115/6/25-0115 «Про результати розгляду скарг», яким залишені без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скарга - без задоволення.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про неправомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що господарські операції з надання робіт та послуг фактично не мали реального характеру, факти отримання таких робіт (послуг) оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону №168/97 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94 валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п.5.3-5.7 цієї статті.

Водночас, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94 передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Разом із тим, як вбачається матеріалів справи, за перевіряємий період Позивачем задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування розміром 423 925 615,00 грн. Однак, перевіркою повноти визначення витрат Відповідачем встановлено їх завищення у 2009 р. на загальну суму 4 131 643,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток 1 032 910,00 грн.

Поряд із цим, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом №996. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону №996).

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закону №996).

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до ст.1 Закону №996 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення №88 передбачено, що дане положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

За період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р. ЗАТ «Софтлайн» задекларовано податкового кредиту з ПДВ у розмірі 734 439,00 грн.

ЗАТ «Софтлайн» включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та відображено в деклараціях з податку на прибуток підприємств відповідних періодів суми витрат на загальну суму 4 131 643,00 грн., понесених від наступних контрагентів, а саме, від: ТОВ «С.Дж.Р.Груп» - на загальну суму 3 125 050,00 грн.; ТОВ «Спам-Груп» - на загальну суму 547 139,00 грн.; ТОВ «Ламерік Україна» - на суму 459 454,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у липні 2008 р. ЗАТ «Софтлайн» здійснювало господарські операції із ТОВ «С.Дж.Р.Груп» на підставі укладених 25.07.2008 р. тотожних Договорів на виконання супроводжувальних робіт з передачі оптичних волокон №91, №92 та №93.

На підтвердження виконання сторонами вимог укладених Договорів на виконання супроводжувальних робіт Позивачем були надані акти здачі-приймання робіт та послуг на загальну суму 3 750 060,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 625 010,00 грн.) (том І справи, стор.155, 160, 165), банківська виписка (том І справи, стор.168) та витяг з реєстру податкових накладних (том І справи, стор.166).

З січня 2009 р. Позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Спам-Груп» на підставі укладених тотожних Договорів на надання послуг з удосконалення/розробки програмних модулів.

На підтвердження факту отримання від ТОВ «Спам-Груп» зазначених в Договорах послуг були надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 656 566,84 грн. (в т.ч. ПДВ - 109 427,81 грн.) (том І справи, стор.173, 179, 185, 186, 191), рахунки-фактури (том І справи, стор.174, 180), банківська виписка (том І справи, стор.194), витяг з реєстру податкових накладних (том І справи, стор.192).

Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено здійснення Позивачем господарських операцій без укладання письмових договорів з ТОВ «Ламерік Україна» на підставі видаткових накладних та актів виконання робіт на загальну суму 551 345,54 грн. (в т.ч. ПДВ - 91 890,90 грн.).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ЗАТ «Софтлайн» та ТОВ «Ламерік Україна» Позивачем надано реєстр податкових накладних (том І справи, стор.196) та банківська виписка (том І справи, стор.198).

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Згідно із пп. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168/97 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону. При цьому, у пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При проведенні податковим органом аналізу податкової звітності ЗАТ «Софтлайн» встановлено включення суми ПДВ у розмірі 734 439,00 грн. до складу податкового кредиту у період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р. на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, а саме, від: ТОВ «С.Дж.Р.Груп» - на загальну суму 625 010,00 грн.; ТОВ «Спам-Груп» - на загальну суму 109 428,00 грн.

Відповідно до п.4.1 укладених Позивачем тотожних Договорів із ТОВ «Спам-Груп» та ТОВ «С.Дж.Р.Груп» Замовник зобов'язується надати Виконавцям інформацію для постановки задач і виконання робіт за цими Договорами та призначити особу, відповідальну за виконання робіт та їх приймання. При цьому, згідно із п.4.2 вказаних Договорів Виконавець також зобов'язується призначити особу, відповідальну за виконання робіт, а у разі її відсутності такої особи забезпечити її заміну.

Всупереч встановлених Договорами вимог ТОВ «Софтлайн-ІТ» не надано доказів призначення осіб, відповідальних за виконання робіт, а також не надано інформацію для постановки задач і виконання робіт за вказаними Договорами. Крім того, всупереч вимогам до первинної документації акти здачі-приймання робіт та послуг не містять розшифровки таких робіт та послуг.

Реальність господарських відносин з ТОВ «Ламерік Україна», за доводами Позивача, підтверджується реєстром податкових накладних та банківською випискою. Інших документів на підтвердження спірних господарських правовідносин із ТОВ «Ламерік Україна» не надано.

Позивачем не було надано належних доказів, які б свідчили про факт здійснення спірних господарських операцій у період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р., та які б надали можливість пересвідчитись у правомірності включення спірної суми ПДВ розміром 734 439,00 грн. до складу податкового кредиту та суму витрат розміром 4 131 643,00 грн. до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Позивачем не надано: підготовленої контрагентом технічної документації, інформації із показниками вимірювань контрагентом опору ізоляції кабелю та вимірювань оптичних параметрів ВОЛЗ, пояснень щодо заземлюючих приладів, а також пояснень із їх документальним підтвердженням щодо здійснених ТОВ «С.Дж.Р.Груп» демонтажних та монтажних робіт.

У постанові Верховного Суду України від 08.09.2009 р. у справі №21-737во09 зазначено, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

Судом не встановлено наявність матеріально-технічних ресурсів у Позивача, до яких відносяться виробничі площі, матеріальні ресурси, засоби виробництва і документи, що використовуються суб'єктом господарювання у процесі вчинення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що фактичне місцезнаходження ТОВ «Спам-Груп» не встановлено. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 18.02.2008 р. №100099363 анульоване 17.07.2009 р. за ініціативою податкової. Податкова звітність складалась та підписувалась від імені ОСОБА_5, яка значилась засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Спам-Груп». При цьому, відповідно до листа УПМ ДПА у м. Києві від 15.09.2010 р. №4124/7/26-3815 та пояснень від 01.09.2010 р. громадянки ОСОБА_5 встановлено, що в органах держаної податкової реєстрації ТОВ «Спам-Груп» вона не реєструвала та нікого не вповноважувала для вчинення цих дій, на посаді директора та головного бухгалтера ТОВ «Спам-Груп» не працювала, «Софтлайн» не підписувала та нікого не вповноважувала.

Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2011 р. по справі №1-п-32/11 встановлено, що у період 2007-2008 р. гр. ОСОБА_6 з метою прикриття власної незаконної діяльності без належних повноважень організував створення ТОВ «С.Дж.Р.Груп» (код ЄДРПОУ 34981754) з внесенням до статутних документів паспортних даних гр. ОСОБА_3, де він є засновником та директором підприємства, але ніякого відношення до господарської діяльності не мав. Первинні документи не підписував. ОСОБА_6, використовуючи реквізити, печатку та електронну систему доступу до рахунків TOB «С.Дж.Р.Груп», за попередньою змовою зі службовими особами ряду інших суб'єктів підприємницької діяльності організував складання та підписання від імені директора TOB «С.Дж.Р.Груп» документи фінансово-господарської діяльності, зміст яких не відповідає дійсності, які відображають проведення TOB «С.Дж.Р.Груп» за участю інших суб'єктів підприємницької діяльності операцій по купівлі-продажу товарів робіт та послуг, з метою придання видимості фактичного придбання відображених в документах купівлі-продажу товарів робіт та послуг, які в дійсності не мали місця.

За даними листа ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №4944/7/26-11/30 від 08.09.2010 р. гр. ОСОБА_7 умисно виконував дії на створення фіктивного підприємства, не маючи ніякого відношення до діяльності ТОВ «Ламерік Україна» (код ЄДРПОУ 35573024). Документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що господарські операції з надання робіт та послуг фактично не мали реального характеру, факти отримання таких робіт (послуг) оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними Договорами із ТОВ «Спам-Груп», ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та ТОВ «Ламерік Україна» за перевіряємий період, не підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій наявністю господарської мети, не встановлено мету їх подальшого використання в своїй господарській діяльності. Позивачем не надано пояснень щодо відсутності обов'язкових належних чином складених первинних документів, які б посвідчували відповідні правовідносини ЗАТ «Софтлайн» із відповідними контрагентами.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про правомірність збільшення податковим органом Позивачу сум грошових зобов'язань з податку на прибуток на 1 032 910,00 грн. та з ПДВ на суму 734 439,00 грн.

Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп.«б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З розрахунків Відповідача вбачається, що штрафні (фінансові) санкції нараховані у розмірі 10% від суми грошового зобов'язання за кожний податковий період, установлений для такого податку. При цьому, розрахунок здійснювався за 9 податкових періодів, починаючи з 2008 р., та 5 податкових періодів, починаючи з 2009 р.

Податковим повідомленням-рішенням №0000892302/0 від 03.12.2010 р. Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2 006 093,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 1 032 910,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 973 183,00 грн.). Між тим, максимальний розмір штрафної санкції за несвоєчасну сплату зазначеного податкового зобов'язання в сумі 1 032 910,00 грн. складає 516 455,00 грн.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції щодо неправомірності застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій у розмірі, що перевищує максимальний встановлений законом розмір.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлайн - ІТ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром,

Т.Р. Вівдиченко

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Вівдиченко Т.Р.