Рішення

від 27.11.2014 по справі 908/3689/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 18/108/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2014 Справа № 908/3689/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76)

до відповідача-1: управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 9)

відповідача-2: Інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області (69063, місто Запоріжжя, вул. Дзержинського, 9)

про стягнення 2616,38 грн. шкоди

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Денисенко В.М., довіреність № 22/11/13 від 22.11.2013 р., паспорт серії АК № 134617 від 22.06.1998 р.;

від відповідача-1 : не з'явився;

від відповідача-2 : Перегуда О.О., довіреність № 7 від 15.09.2014 року, паспорт серії СА № 630381 від 05.01.1998 року.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 30.09.2014 року звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет" з позовною заявою до відповідача-1 - управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя про стягнення 2616,38 грн. шкоди, завданої незаконним стягненням з позивача суми штрафу у розмірі 2616,38 грн. на підставі постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області № 000072 від 03.03.2014 р., яка скасована в судовому порядку. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на ст. 1173 ЦК України, Бюджетний кодекс України, Положення про Державну казначейську службу України.

Ухвалою суду від 01.10.2014 року порушено провадження у справі № 908/3689/14, присвоєно справі номер провадження 18/108/14, судове засідання призначене на 05.11.2014 року, в судовому засіданні оголошено перерву до 20.11.2014 року. Ухвалою суду від 14.11.2014 року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області виключена із складу учасників судового процесу, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та залучена в якості відповідача-2, розгляд справи початий заново, судове засідання призначене на 20.11.2014 року, розгляд справи відкладався з метою встановлення фактичних обставин справи на 27.11.2014 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі документальними доказами; який закінчений 27.11.2014 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До суду надійшов 25.11.2014 року від представника відповідача-1 лист № 02-12/234-2687 від 21.11.2014 року про напрями використання коштів, в якому він просив розглядати справу без участі їх представника та повідомив про рахунки відкриті на ім'я відповідача-2 - Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області .

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач-1 надав відзив № 02-12/214-2376 від 21.1.2014 р. та заперечення № 02-12/231-2669 від 19.11.2014 р., відповідно до яких відповідач-1 проти позову заперечував, вважав вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідачем-1 не порушені права та законні інтереси позивача. Зазначав, що відповідачем у справі повинна бути Державна казначейська служба України (арк.с. 33-35, 66-68). Також на вимогу суду надана інформація про напрямки використання коштів № 02-12/234-2687 від 21.11.2014 р. та повідомлено про рахунки відкриті на ім'я відповідача-2 - Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області листом № 02-12/232-2670 від 19.11.2014 р. Відповідач-1 просив розгляд справи 27.11.2014 р. здійснювати без участі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя, внаслідок відсутності у штаті юриста.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, оскільки Інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області не має відповідних розрахункових рахунків з яких слід сплатити шкоду, надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, які залучені до матеріалів справи.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області (надалі - Інспекція) 03.03.2014 р. провела перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів у ТОВ «АТБ - МАРКЕТ» (надалі - позивач) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 12, магазин «Продукти - 50», в ході якої було встановлено відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію щодо тридцяти партій товару.

Керуючись ст.ст. 23, 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та Положенням про порядок накладання та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим постановою КМУ від 17.08.2002 № 1177, інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області винесла постанову про накладання стягнень № 000072 та застосувала до ТОВ «АТБ - МАРКЕТ» штраф у розмірі 2616,38 грн.

Пунктом 2 вказаної постанови Інспекція зобов'язала відповідача у 15-денний строк після отримання постанови сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету. Відповідно до п. 5 постанови її може бути оскаржено суб'єктом господарської діяльності до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів або до суду.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою у справі № 804/4054/14 від 16.04.2014 р. адміністративний позов ТОВ «АТБ - МАРКЕТ» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про скасування постанови № 000072 від 03.03.2014 р. - задовольнив. Постанову про накладання штрафних санкцій, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 000072 від 03.03.2014 р. на суму 2616,38 грн. скасував. Постанова набрала законної сили 22.07.2014 р.

Під час розгляду вищевказаної справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді Інспекція звернулася до ВДВС Дніпропетровського РУЮ з заявою про примусове стягнення суми штрафу.

Постановою ВП № 4306107 від 22.04.2014 р. державним виконавцем ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження по виконанню постанови № 000072 від 03.03.2014 р.; боржнику встановлений строк для добровільного виконання - до 29.04.2014 р.

Відповідно до платіжного доручення № 122223 від 22.07.2014 р. відповідач перерахував до державного бюджету Жовтневого району м. Запоріжжя обумовлений в постанові Інспекції штраф у розмірі 2616,38 грн.

Внаслідок встановлення Дніпропетровським окружним адміністративним судом незаконності постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області № 000072 від 03.03.2014 р. про стягнення штрафу у розмірі 2616,38 грн., позивач, керуючись положеннями ст. 1173 ЦК України, звернувся з позовом до суду.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 2616,38 грн. шкоди, завданої протиправним рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 465/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, згідно якого Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністр). Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (пункти 1, 7 Положення).

Листом № 737-1-7/9 від 15.02.2012 р. Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів повідомила, що територіальні інспекції є бюджетними установами і утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно п. 7 інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008 р. N 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» надано відповідь на запитання «Чи має господарський суд у розгляді справи за позовом про відшкодування шкоди до органу державної влади, що фінансується з державного бюджету України, залучати до участі у справі як іншого відповідача територіальний орган Державного казначейства України?» Так, за приписом статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою. Відшкодування такої шкоди органом державної влади, оскільки останній фінансується з державного бюджету України, здійснюється з відповідного бюджету. Відтак участь органів Державного казначейства України як іншого відповідача є ознакою, притаманною для всіх спорів про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органів державної влади.

Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 460/2011 затверджено Положення про Державну казначейську службу України, згідно з яким Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр). Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України. Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює, зокрема, через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення) (пункти 1, 4, 7 Положення).

Стаття 56 Конституція України проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями , дією чи бездіяльністю органу державної влади , органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою , Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України).

Дана стаття є спеціальною, тобто в ній передбачені особливості, які відрізняють її від загальних правил деліктної відповідальності. До таких особливостей відноситься:

а) суб'єктний склад завдавачів шкоди. Суб'єктами завдання шкоди є органи державної влади, яка відповідно до ст. 6 Конституції України здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи влади Автономної республіки Крим та органи місцевого самоврядування, якими відповідно до положень ст. 140 Конституції України є сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

б) завдання шкоди при здійсненні владно-адміністративних повноважень органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Такі діяння можуть мати різноманітні види та форми. Ними можуть бути різні накази, розпорядження, вказівки або інші владні приписи (причому немає значення, зроблені вони в усній чи в письмовій формі), які підлягають обов'язковому виконанню фізичними та юридичними особами, яким вони адресовані.

Поряд із діями, тобто активною поведінкою державних органів, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, шкода у зазначеній сфері може бути заподіяна і шляхом протиправної бездіяльності, оскільки в області владно-адміністративних відносин вимагається активність, і неприйняття необхідних мір, передбачених законами або іншими правовими актами, може призвести до завдання шкоди. Якщо шкода завдається не в сфері адміністративно-владних відносин, а в сфері господарської або технічної діяльності органів державної влади, влади Автономної республіки Крим та органів місцевого самоврядування, вона відшкодовується не за правилами статті 1173 ЦК України, а на загальних підставах (ст. 1166 ЦК України).

в) завдання шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю. Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.

Суб'єктом відшкодування завданої шкоди є держава, Автономна республіка Крим та орган місцевого самоврядування. Тобто шкода відшкодовується за рахунок державного бюджету, бюджету Автономної республіки Крим, бюджетів органів місцевого самоврядування.

Відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів, тобто і при випадковому завданні.

Факт незаконного застосування органом виконавчої влади штрафних санкцій до позивача встановлений в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/4054/14 від 16.04.2014 р., яка набрала законної сили та, у відповідності до ст. 35 ГПК України, має преюдиційне значення при вирішенні даного спору.

Кабінет Міністрів України 03.08.2011 р. прийняв постанову № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (надалі Порядок).

Пунктом 4 вказаного Порядку встановлено, що Органи Казначейства:

1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання;

2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку;

3) розглядають письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.

Відповідно до п. 35 Порядку Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації), зокрема, шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Пунктом 36 вказаного Порядку встановлено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу та відповідному органу прокуратури протягом п'яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.

Отже, управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі міста Запоріжжя, є територіальним органом Казначейства, що знаходиться за місцезнаходженням органу державної виконавчої влади, внаслідок незаконно прийнятого рішення якого заподіяно шкоду, і до якого стягувачем мають подаватися документи про списання відповідних сум.

Таким чином, рішення органу виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів визнано незаконним, цим рішенням спричинено шкоду позивачеві у вигляді вимушеної сплати суми штрафу на користь держави, й ця шкода має відшкодовуватися державою через органи виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування.

Здійснюючи аналіз вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про доведеність, обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, внаслідок чого вимоги задовольняються.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів правомірності застосування штрафних санкцій відповідач-2 суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі та відшкодування позивачу державою шкоди, завданої органом виконавчої влади.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача-2 та відшкодовується за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного бюджету України (територіальний орган Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятого рішення якого заподіяно шкоду: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області) 2616,38 грн. (дві тисячі шістсот шістнадцять грн. 38 коп.) шкоди, заподіяної внаслідок прийняття незаконного рішення Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області (69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 9, код ЄДРПОУ 38024536) № 000072 від 03.03.2014 р. про стягнення штрафу, сплаченого до Державного бюджету (отримувач Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області, код класифікації доходів бюджету 21081100 р/р 31110106700003, код ЄДРПОУ 38025440, МФО 813015), та 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет» (52005, Дніпропетровська область Дніпропетровський район, смт. Ювілейний, вул. Радгоспна, 76, код ЄДРПОУ 30487219). Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 04 грудня 2014 р.