Постанова

від 19.03.2015 по справі 908/3689/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2015 р. Справа № 908/3689/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників сторін:

позивача - Денисенко В.М., за довіреністю № 22/11/14 від 22 листопада 2014 року,

відповідачів - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача (вх. № 907 З\1-6) на рішення господарського суду Запорізької області від 27 листопада 2014 року у справі № 908/3689/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до 1. Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

2. Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, м.Запоріжжя

про стягнення 2616,38 грн. шкоди

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27 листопада 2014 року у справі № 908/3689/14 (суддя Носівець В.В.) позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з Державного бюджету України (територіальний орган Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятого рішення якого заподіяно шкоду: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області) 2616,38 грн. шкоди, заподіяної внаслідок прийняття незаконного рішення Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області № 000072 від 03.03.2014 р. про стягнення штрафу, сплаченого до Державного бюджету (отримувач Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області, код класифікації доходів бюджету 21081100 р/р 31110106700003, код ЄДРПОУ 38025440, МФО 813015), та 1827,00 грн. судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет".

Перший відповідач - управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя, з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, просить рішення господарського суду Запорізької області від 27 листопада 2014 року у справі № 908/3689/14 скасувати та задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі. На думку першого відповідача, рішення місцевого господарського суду винесено при неповному з'ясуванні обставин справи, оскільки судом було вжито не всі передбачені законом заходи, необхідні для їх з'ясування.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що до повноважень УДКСУ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області не належать виконання судових рішень щодо проведення списання коштів державного бюджету по справам про відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, оскільки у територіальних органах Державної казначейської служби України рахунки щодо відшкодування такої шкоди не відкриваються і відповідно видатки на ці цілі не передачені.

17 березня 2015 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 27 листопада 2014 року у справі № 908/3689/13, а апеляційну скаргу першого відповідача - без задоволення (вх. 4306).

Позивач зазначає, що Казначейство України здійснює свої повноваження через свої територіальні органи, а отже, управління Державної казначейської служби України в Жовтневому районі м. Запоріжжя є територіальним його органом, який знаходиться за місцезнаходженням органу виконавчої влади, внаслідок незаконного рішення якого заподіяно позивачу шкоду, і до якого стягувачем можуть подаватися документи про списання відповідних сум.

У призначене судове засідання відповідачі не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи (а.с.117, 118).

Від першого відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області, надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутністю його представника (вх. 4308 від 17 березня 2015 року).

Другий відповідач - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізької області, своїм правом на участь у судовому засідання для розгляду апеляційної скарги не скористався, свого уповноваженого представника до суду не направив, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності належно повідомлених представників відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та у відзиві до неї доводи, заслухавши у судовому засіданні пояснення позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи, постановою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області від 03 березня 2014 року № 000072 на ТОВ «АТБ-маркет» накладений штраф у сумі 2616,38 грн. у зв'язку із відсутністю необхідної, доступної та своєчасної інформації про продукцію у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а.с.12-13).

24 березня 2014 року ТОВ «АТБ-маркет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про скасування постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 000072 від 03 берзня 2014 року на суму 2616,38 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі № 804/4054/14 адміністративний позов ТОВ «АТБ - маркет» задоволено. Постанову про накладання штрафу, передбаченого статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 000072 від 03 березня 2014 року на суму 2616,38 грн. скасовано (а.с. 15-23).

Зазначена вище постанова набрала законної сили, згідно штампу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, 22 липня 2014 року (а.с. 23).

Постановою ВП № 4306107 від 22 квітня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження по виконанню постанови № 000072 від 03 березня 2014 року; боржнику встановлений строк для добровільного виконання постанови до 29 квітня 2014 року (а.с. 24).

22 липня 2014 року ТОВ «АТБ-маркет» добровільно виконав постанову, перерахував до державного бюджету Жовтневого району м. Запоріжжя обумовлений в постанові Інспекції штраф у розмірі 2616,38 грн., про що свідчить платіжне доручення №122223 від 22 липня 2014 року (а.с. 25).

У зв'язку з тим, що постановою адміністративного суду, яка набула чинності, встановлена незаконність постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області № 000072 від 03 березня 2014 року про накладення штрафу у розмірі 2616,38 грн., позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної протиправним рішенням суб'єкта владних повноважень на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що рішення органу виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів визнано адміністративним судом незаконним, цим рішенням спричинено шкоду позивачеві у вигляді вимушеної сплати суми штрафу на користь держави, шкода має відшкодовуватися державою через органи виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування - тобто управлінням Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на таке.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В статті 1174 Цивільного кодексу України зазначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Факт неправомірності дій Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області встановлений постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року шляхом скасування постанови цього органу про накладення на позивача штрафу в сумі 2616,38 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що завдана ТОВ «АТБ-маркет» шкода становить у розмірі 2616,38 грн. перебуває у безпосередньому причинному зв'язку із прийнятим незаконним рішенням органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, а тому підлягає відшкодуванню з Державного бюджету.

Відповідно до приписів частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди завданої незаконними рішеннями, діями (бездіяльністю) органами державної влади господарському суду слід залучати до участі у справі відповідні державні органи, які здійснюють розпорядження бюджетними коштами, як іншого відповідача. Тобто, співвідповідачами є відповідні органи Державної казначейської служби України, до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому, не вимагається наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Судом першої інстанції правомірно було залучено до участі у справі в якості співвідповідача територіальний орган Казначейства - управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя, до якого були перераховані грошові кошти в сумі 2616,38 грн., згідно платіжного доручення № 122223 від 22 липня 2014 року.

Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 460/2011 затверджено Положення про Державну казначейську службу України, згідно з яким Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України. Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює, зокрема, через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення) (пункти 1, 4, 7 Положення).

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 25 Бюджетного кодексу України, державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до пп. 2 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845, цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також: іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи).

Згідно пп. 2 п. 35 вказаного Порядку, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Пунктом 36 Порядку встановлено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що територіальні органи Казначейства здійснюють юридично значимі дії, пов'язані із виконанням судових рішень про стягнення з державного бюджету коштів на відшкодування шкоди, як то: приймання документів від стягувачів, інформування державних органів та органів прокуратури, збір документів, які можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача, пересилання зібраних документів до Казначейства.

Оскільки виконання судового рішення про стягнення з Державного бюджету коштів на відшкодування шкоди здійснюється за участю територіальних органів Казначейства, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що управління ДКСУ у Жовтневому районі м. Запоріжжя є належним відповідачем у даній справі. Такі висновки спростовують твердження апелянта про те, що належним відповідачем у даній справі має бути Державна казначейська служба України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі-Порядок).

6 лютого 2013 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845».

Зазначена постанова прийнята у зв'язку із приведенням постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» (далі - Порядок) у відповідність із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до пункту 41 Порядку, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування:

1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та судів;

2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;

3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності;

4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні;

5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок злочину.

Відповідно до пункту 16 Порядку, Органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:

1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів;

2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;

3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;

4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;

5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;

6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.

Відповідно до пункту 18 Порядку виконання виконавчих документів щодо стягнення судових витрат, зарахованих до державного та місцевих бюджетів, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією.

Відповідно до пункту 42 Порядку, у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду, а саме:

- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який перераховуватимуться кошти, якщо дані реквізити не зазначені у виконавчому документі, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (платіжні доручення, квитанції про перерахування коштів до відповідного бюджету, довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів дізнання, досудового слідства та прокуратури тощо).

Статтею 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Заявлені позивачем вимоги про відшкодування шкоди є тотожними вимозі про повернення сплачених ним 2616,38 грн., що здійснюється шляхом списання грошових коштів з відповідного бюджету.

Безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів (абз. 1 п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників).

Пунктом 4 Порядку встановлено, що органи Казначейства:

1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання;

2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку;

3) розглядають письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.

Виходячи з положень п.п. 36, 37 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з Державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, виконання рішень про стягнення коштів з Державного та місцевих бюджетів або боржників, виконання судового рішення про стягнення з Державного бюджету коштів на відшкодування шкоди здійснюється за участю територіальних органів Казначейства, а, отже УДКСУ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, яке є територіальним оргаганом Казначейства, що знаходиься за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятого ним рішення і до якого повинно бути подані стягувачем документи про списання відповідних сум, є належним відповідачем у даній справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що до повноважень територіальних органів казначейської служби України не належить виконання судових рішень щодо проведення списання коштів з Державного бюджету по справам про відшкодування шкоди, завданої державними органами влади незаконними рішеннями, спростовується зазначеним вище в цій постанові, а також Положенням про управління Державної казначейської служби України в Жовтневому районі м. Запоріжжя, затвердженого наказом Державної казначейської служби України № 124 від 21 листопада 2011 року, згідно якого управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює безспірне списання коштів з Державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду (ч. 4 Положення) (а.с. 37).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення з Державного бюджету коштів на відшкодування шкоди, завданої внаслідок прийняття Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області незаконного рішення при виконанні Інспекцією своїх повноважень, а також щодо того, що належними співвідповідачем у даній справі є відповідний територіальний орган Державної казначейської служби України.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи апеляційної скарги першого відповідача не спростовують висновків Господарського суду Запорізької області, викладених у рішенні від 27 листопада 2014 року у справі № 908/3689/14.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу першого відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 27 листопада 2014 року у справі № 908/3689/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 23.03.2015 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.