Ухвала

від 04.12.2014 по справі 2а-3801/10/1470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Київ К/800/38187/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Енергокомфорт" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі за позовом державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергокомфорт" про стягнення економічних санкцій,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2010 року Державна інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області звернулась до суду з позовом в якому просила стягнути з ТОВ «Енергокомфорт» необґрунтовано отриману виручку в розмірі 12 552,00 грн. та штраф в сумі 25 104,00 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ «Енергокомфорт» економічні санкції на загальну суму 37 656, 00 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції ТОВ «Енергокомфорт» звернулось з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, рішення №66 від 22 квітня 2010 року про вилучення з товариства необґрунтовано отриманої виручки прийнято позивачем на підставі акту перевірки №73 від 14 квітня 2010 року, яким встановлено застосування вільних цін на послугу з виробництва теплової енергії за умови запровадження для них режиму державного регулювання, що призвело до отримання необґрунтованої виручки ТОВ "Енергокомфорт" у сумі 12552,00 грн. за період з 26 жовтня 2009 року по 25 березня 2010 року.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2011 року (справа № 2-а-4617/10/1470) в задоволенні позову ТОВ "Енергокомфорт" до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування економічних санкцій від 22 квітня 2010 року № 66 і припису від 22 квітня 2010 року № 10/15-1255 відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 10 квітня 2012 року ухвалене рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення про стягнення необґрунтовано отриманої виручки прийнято на підставі акту перевірки, рішення не скасовано судами, а отже позовні вимоги є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно статті 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Також, аналогічні положення містяться у п. 1.4, 1.6 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.01 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за № 1047/6238.

Згідно п. 3.1 цієї Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Крім того, частина 1 ст. 72 КАС України визначає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2011 року у справі № 2-а-4617/10/1470 встановлено правомірність прийняття відповідачем рішення про застосування економічних санкцій від 22 квітня 2010 року № 66 і припису від 22 квітня 2010 року № 10/15-1255. Вказане судове рішення не скасовано та є чиним.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно з частиною першою статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергокомфорт" залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: