Постанова

від 04.12.2014 по справі 908/1622/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 908/1622/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П. суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників: позивачаПогорілець Р.В., дов. від 31.12.13 відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.10.14 у справі№908/1622/14 господарського суду Запорізької області за позовомПриватного акціонерного товариства "СОЛДІ і Ко" в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ і Ко" - "СОЛДІ Запоріжжя" доПублічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" простягнення 2 363 562,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "СОЛДІ і Ко" в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ і Ко" - "СОЛДІ Запоріжжя" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про стягнення 1918331,74 грн. заборгованості, 91435,60 грн. пені, 28707,14 грн. 3% річних, 297362,65 грн. 70% штрафу, 27725,53 грн. інфляційних втрат; зобов'язати відповідача отримати товар за договором поставки №МС000355 від 02.02.2007, а саме провести закупку товару шляхом оформлення письмових заявок на поставку товару (в кількості та за ціною, а також в частковому співвідношенні (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами згідно з додатком №2 до позовної заяви) за специфікаціями від 23.03.09 №24, від 16.04.09 №25, від 15.05.09 №27, від 18.05.09 №28, від 18.05.09 №29, від 12.06.09 №30, від 23.06.09 №31, від 01.07.09 №32, від 26.07.10 №61, від 28.07.10 №62, від 25.01.11 №73, від 21.02.11 №78, від 29.03.11 №83, від 20.07.11 №84, від 17.06.11 №85, від 11.07.11 №87, від 20.03.12 №92, від 11.05.12 №94, від 18.05.12 №95, від 28.05.12 №96, від 30.10.12 №99, від 22.01.13 №101. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки щодо оплати вартості поставленого товару та обґрунтовано, зокрема, приписами статей 509, 530, 610, 612, 626, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 232 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.07.2014 (суддя Дроздова С.С.) у справі №908/1622/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на користь позивача 1918331,74 грн. заборгованості за поставлений товар, 50000,00 грн. пені, 28707,14 грн. - 3% річних, 50000,00 грн. -70 % штрафу, 27725,53 грн. втрат від інфляції, 42734,53 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Судове рішення мотивовано, зокрема, тим, що відповідач свої зобов'язання з оплати вартості поставленого товару не виконав, розмір заборгованості підтверджено матеріалами справи. Водночас, господарський суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені та штрафу з огляду на приписи статті 233 Господарського кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України. Серед іншого, судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розстрочку або відстрочку виконання рішення суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 (судді: Істоміна О.А. - головуючий, Барбашова С.В., Горбачова Л.П.) клопотання Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про розстрочку виконання рішення господарського суду у справі №908/1622/14 або відстрочку його виконання залишено без задоволення. Рішення господарського суду Запорізької області від 28.07.2014 у справі № 908/1622/14 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 70% штрафу в сумі 50000,00 грн. та 2239,24 грн. витрат по сплаті судового збору скасовано і в цій частині прийнято нове рішення, яким у позові в цій частині відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО" в особі Запорізької філії ПАТ "СОЛДІ І КО"-"СОЛДІ-ЗАПОРІЖЖЯ" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" 913,50 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Постанова суду в частині скасування рішення суду першої інстанції мотивована, зокрема, тим, що з боку позивача мало місце порушення строків поставки товарів, а відтак вимога про стягнення 70% штрафу є необґрунтованою. Крім того, апеляційним судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення або відстрочення виконання рішення суду.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі змінити та розстрочити виконання рішення упродовж 5 місяців з пропорційним щомісячним виконанням рішення суду, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм процесуального права, зокрема, статті 83 Господарського процесуального кодексу України. Заявник вважає, що судом не враховано майновий стан відповідача та залишено поза увагою обставини, які, на думку заявника, є підставою для розстрочки виконання рішення у справі.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 02.02.07 між сторонами у справі було укладено договір поставки № МС000355, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити в обумовлені строки покупцю (відповідачу) товар, в кількості та номенклатурі відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та сплатити за нього грошову суму. Згідно з пунктом 2.1. договору поставці підлягають металеві вироби. Пунктом 3.1. Договору сторонами погоджено, що товар постачається у строки, зазначені в специфікаціях. Пунктами 6.2.1.1 договору передбачено, що за прострочення виконання зобов'язання за цим договором, винна сторона оплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,03% від вартості невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки. Пеня за порушення грошового зобов'язання по даному договору обмежується розміром та в порядку, передбаченому чинним законодавством (пункт 6.2.1.2 договору).

Також установлено, що додатковою угодою № 5 від 05.03.2009 до Договору поставки №МС000355 від 02.02.2007 пункт 5.5. договору викладено у наступній редакції: покупець сплачує товар упродовж 20 календарних днів після поставки товару на склад покупця, а також доповнили розділ 2 основного договору пунктами 2.5. і 2.6., а саме: товар, що є предметом даного договору, постачається партіями. Кількість та ціна товару кожної партії по видам, маркам та розмірам визначається специфікаціями. Покупець зобов'язується повідомляти постачальника про намір провести закупку товару шляхом оформлення письмової заявки на поставку партії товару та її передачу постачальнику.

Установлено судами і те, що на виконання умов договору позивачем було відвантажено товар на загальну суму 1918331,74 грн., однак, свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару відповідач не виконав, розмір заборгованості сторонами не заперечується.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Кодексу).

Згідно зі статтею 712 Кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами статті 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 Кодексу унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 28.07.2014 у даній справі стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на користь позивача 1918331,74 грн. заборгованості за поставлений товар, 50000,00 грн. пені, 28707,14 грн. - 3% річних, 50000,00 грн. -70 % штрафу, 27725,53 грн. втрат від інфляції, 42734,53 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 рішення господарського суду Запорізької області від 28.07.2014 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 70% штрафу в сумі 50000,00 грн. та 2239,24 грн. витрат по сплаті судового збору скасовано і в цій частині прийнято нове рішення, яким у позові в цій частині відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Клопотання Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про розстрочку виконання рішення господарського суду у справі №908/1622/14 або відстрочку його виконання залишено без задоволення.

З касаційної скарги вбачається, що постанова суду оскаржується заявником в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про розстрочку або відстрочку виконання рішення суду.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому слід ураховувати приписи статті 121 цього Кодексу про те, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у строк. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Дослідивши обставини справи та надавши оцінку доводам заявника, апеляційний господарський дійшов висновку про відсутність виняткових обставин, котрі унеможливлюють чи утруднюють виконання судового рішення боржником, а відтак і підстав для розстрочки або відстрочки такого виконання. Разом з цим, апеляційний суд врахував матеріальні інтереси та фінансовий стан позивача; що затримка у виконані судового рішення може мати негативні наслідки для останнього. Зважаючи на викладене та те, що господарським судом було установлено відсутність обставин, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду, зокрема, враховано матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, можливість виконання судового рішення та інше, колегія суддів визнає обґрунтованою відмову суду апеляційної інстанції у задоволенні клопотання відповідача про відстрочку або розстрочку судового рішення.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.14 у справі №908/1622/14 господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий І.Ходаківська

Судді Г.Фролова

О.Яценко