Постанова

від 09.12.2014 по справі 927/1407/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р. Справа№ 927/1407/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від Прокуратури міста Києва: Греськів І.І. - старший прокурор відділу

від позивача-1: Середа Р.М. - за дов.

від позивача-2: Аніщенко О.Г. - за дов.

від відповідача-1: Комлаш В.М. - за дов.

від відповідача-2: Комлаш В.М. - за дов.

від відповідача-3: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2014

у справі № 927/1407/14

за позовом Ніжинського міжрайонного прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі: 1) Державної служби геології та надр України;

2) Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика»

до 1) Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія»;

2) Приватного підприємства «Імпреза-М»;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра-Геоінвест»

про стягнення 273 577, 94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ніжинський міжрайонний прокурор звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Державної служби геології та надр України (далі, позивач-1), Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» (далі, позивач-2) про солідарне стягнення з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» (далі, відповідач-1), Приватного підприємства «Імпреза-М» (далі, відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра-Геоінвест» (далі, відповідач-3) 224 270,55 грн. боргу, 31 406,79 грн. інфляційних, 17 900,60 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами умов договору на виконання геофізичних робіт щодо строків здійснення оплати за виконану роботу.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2014 у справі № 927/1407/14 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення солідарно з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія», Приватного підприємства «Імпреза-М», Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра-Геоінвест» на користь Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» 224 270,55 грн. боргу, 792,71 грн. витрат від інфляції та 180,88 грн. відсотків річних.

В позові про стягнення 30 614,08 грн. інфляційних та 17 719,72 грн. процентів річних - відмовлено.

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Імпреза-М» в доход державного бюджету судовий збір в сумі 4 504,88 грн.

Присуджено до стягнення з Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» в доход державного бюджету судовий збір в сумі 966,68 грн.

Рішення суду обгрунтоване тим, що факт наявності заборгованості відповідачів перед позивачами в сумі 224 270,55 грн. належним чином доведений, документально підтверджений. Водночас, з огляду на укладений 24.04.2014 договір № 2н про реструктуризацію заборгованості, суд дійшов висновку, що сторонами було змінено строк оплати робіт за договором на виконання геофізичних робіт та, відповідно, відмовив прокурору у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачів інфляційних та 3 % річних за період з 29.09.2011 по 31.07.2014 та задовольнив позовні вимоги на суму 792,71 грн. витрат від інфляції та 180,88 грн. відсотків річних.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне геофізичне підприємство «Укргеофізика» (позивач-2) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2014 у справі № 927/1407/14 скасувати в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 30 614, 08 грн. інфляційних та 17 719, 72 грн. процентів річних і прийняти у цій частині нове рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів 20 086, 61 грн. інфляційних та 14 944, 56 грн. процентів річних, та відмовити у стягненні 10 527,47 грн. інфляційних та 2 775, 16 грн. процентів річних.

Апеляційна скарга позивача-2 мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи, а рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У апеляційній скарзі позивач-2 стверджує, що умови та строк виконання грошових зобов'язань за договором на виконання геофізичних робіт № 07/05/27 від 07.05.2009 змінений сторонами тільки з 24.04.2014, тобто з моменту укладення договору № 2н про реструктуризацію заборгованості, а до зазначеної дати попередні умови оплати залишались незмінними. З огляду на це, на думку апелянта, у період з 29.09.2011 по 24.04.2011 мало місце триваюче порушення простим товариством спільної діяльності (відповідачами) в частині невиконання умов договору про порядок розрахунків за виконані роботи, а саме недотримання строків розрахунків. З огляду на це, за переконанням скаржника, у суду першої інстанції не було законних підстав для повної відмови у застосуванні наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за період з 29.09.2011 по 24.04.2014, тому інфляційні за вказаний період складають 20 086,61 грн., а 3 % річних - 14 944,56 грн.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу позивача-2 у справі № 927/1407/14 передано на розгляд судової колегії Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Отрюха Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 апеляційну скаргу позивача-2 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 09.12.2014.

09.12.2014 позивач-1 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду письмові пояснення, у яких зазначив, що вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга позивача-2 підлягає задоволенню.

09.12.2014 представник відповідачів -2, -3 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2014 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник прокуратури письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні просив суд прийняти законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача-3 письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання, призначене на 09.12.2014, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» та пункті 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній», «за закінченням терміну зберігання» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача-3 про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача-3.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, 26.07.2007 між Національною акціонерною компанією «Надра України», Дочірнім підприємством НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» та Приватним підприємством «Імпреза-М» було укладено Договір простого товариства № 201/07 (далі, Договір № 201/07), предметом якого є спільна діяльність учасників з метою забезпечення здійснення власником спеціального дозволу на користування надрами геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки ділянки надр на певній території в межах програми робіт спільної діяльності, які беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти для досягнення мети та отримання прибутку.

15.03.2012 між ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» (Учасник 1), ДП Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» (Учасник 2), ПП «Імпреза-М» (Учасник 3) та ТОВ «Надра-Геоінвест» (Учасник 4) було укладено додаткову угоду № 2 до Договору № 201/07 за умовами якої учасники домовились про те, що Учасник 1 виходить, а Учасник 4 входить до складу учасників договору.

У зв'язку із численними змінами до Договору № 201/07, а також враховуючи пункт 1 вказаної додаткової угоди, учасники домовились викласти текст договору в новій редакції, що додається до цієї додаткової угоди та є невід'ємною частиною договору (додаток 1).

Згідно з додатком № 1 до додаткової угоди № 2 до Договору № 201/07 його укладено між ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія», ПП «Імпреза-М» (Інвестор) та ТОВ «Надра-Геоінвест». Предметом цього договору є спільна діяльність учасників, які беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою: забезпечення здійснення власником спеціального дозволу геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та/або промислової розробки ділянки надр на певній території в межах програми робіт спільної діяльності; реалізації видобутих вуглеводнів та отримання прибутку учасниками; здійснення зовнішньоекономічної комерційної та торгівельної діяльності в інтересах учасників спільної діяльності з метою отримання прибутку.

Сторонами у Договорі простого товариства погоджено, що оператор - це один із учасників, який уповноважений діяти від імені учасників на підставі цього договору, займається веденням спільних справ від імені учасників, зокрема, укладає угоди, розпоряджається коштами на окремому рахунку, веде бухгалтерський та податковий облік та складає звітність спільної діяльності, сплачує податки, збори (обов'язкові платежі), передбачені чинним законодавством, за виключенням рентних платежів, платежів за користування надрами та збору за геологорозвідувальні роботи. Оператором за даним договором є ПП «Імпреза-М».

Оператор, зокрема, має право представляти учасників у взаємовідносинах з органами державної влади та управління, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, в судових органах, з питань, що стосуються спільної діяльності, в порядку, визначеному даним договором.

Виконавчий директор спільної діяльності - це особа, уповноважена учасниками на вчинення певних дій, пов'язаних з оперативним керівництвом та представництвом інтересів учасників перед третіми особами, яка діє на підставі довіреності, виданої учасниками.

Між учасниками Договору простого товариства 11.05.2012 укладено додаткову угоду № 2, за умовами якої термін дії Договору № 201/07 продовжено з 12.05.2012 - дати закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами, на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобутком нафти і газу (промислова розробка) Селюхівського родовища, реєстраційний номер 1920 від 14.05.2002 (місцезнаходження кого: Полтавська область, Чорнухинський район), до дати отримання нового спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка), на Селюхівському родовищі та/або на Кінашівсько-Ядутинській площі.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання вказаних спеціальних дозволів (том 1, а.с.173-175).

Учасниками спільної діяльності укладено додатки № 1 та № 1а, 2, 2а, 3, 3а до Договору № 201/07: програму робіт спільної діяльності ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологі», НАК «Надра України» та ПП «Імпреза-М» по Кінашівсько-Ядутівській площі на 2010-2011 роки; програму робіт спільної діяльності ДП «Чернігівнафтогазгеологія», ТОВ «Надра-Геоінвест» та ПП «Імпреза-М» по свердловині № 5 Селюхівського НР на 2012 рік, фінансові плани спільної діяльності на 2010-2012 роки, бюджет спільної діяльності. В программах робіт спільної діяльності визначено джерело фінансування робіт - ПП «Імпреза-М».

07.05.2009 СД простого товариства по договору № 201/07 від 26.07.2007 між ДП «Чернігівнафтогазгеорлогія» з ПП «Імпреза-М», Замовником, в особі виконавчого директора Гармаша П.М., який діяв на підставі довіреності від 13.08.2007 та Ніжинською експедицією з географічних досліджень в свердловинах (Ніжинська ЕГДС) Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» (Підрядник) укладено Договір № 07/05/27 на виконання геофізичних робіт (далі, Договір геофізичних робіт) (том 1, а.с. 30-31).

Відповідно до пункту 1.1. Договору геофізичних робіт Замовник доручає, а Підрядник виконує геофізичні та інші робот із обслуговування свердловини (ГДС) № 1 Ядути.

Вартість робіт визначається згідно розцінок на ГДС, що діють на момент виконання робіт. Загальна сума договору визначається згідно з переліком геофізичних послуг в свердловинах і розрахунком вартості робіт (пункти 2.1., 2.2. Договору).

Згідно пункту 3.1. Договору геофізичних робіт Замовник розраховується за виконані роботи на підставі акту здачі-прийомки виконаних робіт згідно з чинним законодавством в строк не більше 10 банківських днів після підписання акту обома сторонами.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору геофізичних робіт визначено, що умови договору можуть бути змінені при взаємній згоді в процесі виконання робіт без шкоди для вирішуваних геологічних завдань; будь які зміни та доповнення до договору дійсні лише за умови, якщо вони виконані у письмовій формі та підписані сторонами.

02.10.2012 сторонами укладено додаткову угоду, якою внесені зміни до Договору геофізичних робіт, зокрема, пункт 1.1. викладено у новій редакції: «Замовник доручає, а Підрядник виконує геофізичні та інші робот із обслуговування свердловин (ГДС)».

Додаткову угоду від імені учасників договору простого товариства підписано виконавчим директором спільної діяльності Тараненком С.А., якому відповідні повноваження були надані довіреністю від 15.03.2012.

За своєю правовою природою укладений Договір геофізичних робіт є договором підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із матеріалів справи, представниками Підрядника та Замовника підписані акти прийому-передачі виконаних геофізичних робіт Ніжинською ЕГДС, а саме:

- № 5-03/27 від 17.05.2011 на виконання робіт у сведловині №1 Ядути на суму 20 906,09 грн.;

- № 6-04/27 від 21.06.2011 на виконання робіт у свердловині №1 Ядути на суму 286 506,86 грн.;

- № 9-07/27 від 28.12.2011 на виконання робіт у свердловині №1 Ядути на суму 11 394,31 грн.;

- № 10-01/27 від 01.11.2012 на виконання робіт у свердловині №5 Селюхівської площі на суму 66 369,38 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що виконані роботи були оплачені частково, а саме:

1) 20.05.2011 - 120 000,00 грн. з призначенням платежу: попередня оплата за геофізичні дослідження згідно рахунку № 8 від 17.05.2011.;

2) 29.09.2011 - 20 000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за геофізичні дослідження згідно акта № 6-04/27 від 21.06.2011.

24.04.2014 між Ніжинською експедицією з геофізичних досліджень в свердловинах (Ніжинська ЕГДС) Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» (далі, Експедиція) та уповноваженою особою Договору № 201/07 (Боржник) в особі директора спільної діяльності Тараненко С.А., відповідні повноваження якому надані довіреністю від 01.01.2014, укладено Договір № 2н про реструктуризацію заборгованості (далі, Договір про реструктуризацію) (том 1, а.с. 59-61).

Відповідно пункту 1.1. Договору про реструктуризацію Експедиція надає Боржникові розстрочку у погашенні заборгованості на термін з квітня 2014 року до травня 2015 року включно (додаток № 1) із сплати за виконані геофізичні та інші робот із обслуговування свердловин № 1 Ядути, № 5 Селюхівської площі, що утворилася станом на 31.11.2012 на суму 232 000,00 грн.

Так, згідно Договору про реструктуризацію розстрочку надано за актами виконання геофізичних робіт: № 5-03/27 від 17.05.2011; № 6-04/27 від 21.06.2011; № 9-07/27 від 28.12.2011; № 10-01/27 від 01.11.2012, тобто, розстрочення оплати виконаних робіт надано за Договором геофізичних робіт.

Відповідно до пункту 2.2. Договору про реструктуризацію Боржник зобов'язався забезпечити своєчасне погашення боргу згідно з умовами, визначеними цим Договором.

У додатку № 1 до Договору про реструктуризацію сторонами було погоджено графік погашення заборгованості, яким встановлено кінцевий термін погашення розстроченої заборгованості:

1) 30.04.2014 - 15 000,00 грн.;

2) 31.05.2014 - 15 000,00 грн.;

3) 30.06.2014 - 15 000,00 грн.;

4) 31.07.2014 - 20 000,00 грн.;

5) 31.08.2014 - 15 000,00 грн.;

6) 30.09.2014 -20 000,00 грн.;

7) 31.10.2014 -15 000,00 грн.;

8) 30.11.2014 - 20 000,00 грн.;

9) 31.12.2014 - 15 000,00 грн.;

10) 31.01.2015 - 15 000,00 грн.;

11) 28.02.2015 - 15 000,00 грн.;

12) 31.03.2015 - 20 000,00 грн.;

13) 30.04.2015 - 15 000,00 грн.;

14) 31.05.2015 - 17 000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що після укладення Договору про реструктуризацію 28.05.2014 ПП «Імпреза-М» було сплачено лише 7 729,45 грн. з призначенням платежу: оплата за геофізичні роботи згідно акту виконаних робіт № 5-03/27 від 17.05.2011.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що Договір про реструктуризацію належним чином не виконується.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, за своєю суттю Договір про реструктуризацію є договором комерційного кредиту, оскільки передбачає надання кредиту, як розстрочення оплати виконаних робіт.

Сутність комерційного кредиту полягає в тому, що замовник робіт не сплачує виконавцю цих робіт суму за виконані роботи у погоджений договором підряду строк, а сплачує ці кошти згодом. При цьому замовник робіт продовжує користуватися коштами, які він повинен сплатити виконавцю. Отже, предметом комерційного кредиту та кредитного договору виступають грошові кошти.

Статтею 1057 Цивільного кодексу України визначено, що договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054-1057 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання.

Згідно з частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведені норми права, колегія суддів, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, зазначає, що у зв'язку з простроченням встановлених Договором про реструктуризацію термінів оплати, у позивача-2 виникло право вимагати повернення всієї суми боргу.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги позикодавцем, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За Договором № 201/07 сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (стаття 1132 Цивільного кодексу України).

У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства (частини 2 статті 1135 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 1135 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або могла знати про наявність таких обмежень.

Згідно частини 2 статті 1138 Цивільного кодексу України якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

З огляду на зазначене, судом першої інстанції правомірно не взяті до уваги заперечення проти позову з тих підстав, що відповідачем у справі є лише ПП «Імпреза-М», оскільки це суперечить положенням частини 2 статті 1138 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 541 Цивільного кодексу України визначено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що факт наявності заборгованості відповідачів перед позивачем-2 належним чином доведений, документально підтверджений, колегія суддів вважає вимоги прокурора про солідарне стягнення з відповідачів 224 270,55 грн. боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, прокурор просив суд стягнути з відповідачів на користь позивача-2 31 406,79 грн. інфляційних та 17 900,60 грн. трьох процентів річних.

Стосовно цієї частини позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із доданого до позовної заяви розрахунку, інфляційні втрати розраховані позивачем за період з жовтня 2011 року по червень 2014 року на суму 31 406,79 грн., а 3 % річних з 29.09.2011 по 31.07.2014 на суму 17 900,60 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора у частині стягнення з відповідачів 30 614,08 грн. інфляційних та 17 719,72 грн. 3 % річних та не приймає до уваги заперечення позивача-2 з цього приводу, викладені у апеляційній скарзі, з огляду на наступне

Так, уклавши Договір про реструктуризацію, сторони тим самим змінили строк проведення оплати робіт за Договором на виконання геофізичних робіт.

Отже, для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених Договором про реструктуризацію.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 09.09.2014 у справі № 3-105гс14.

З огляду на зазначене, у суду відсутні підстави для застосування до відповідачів наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, у період з 29.09.2011 по 30.04.2014 (дату сплати першої суми розстроченої заборгованості), а відтак, здійснивши вірний перерахунок інфляційних та 3 % річних, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що до стягнення солідарно з відповідачів підлягають витрати від інфляції за період з травня по червень 2014 року включно у розмірі 792,71 грн., а три відсотки річних за період прострочення з 01.05.2014 по 31.07.2014 у сумі 180,88 грн.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2014 у справі № 927/1407/14 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2014 у справі № 927/1407/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 927/1407/14 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко