Рішення

від 10.12.2014 по справі 2-2859/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-2859/09 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бойко В.Б. Номер провадження 22-ц/788/2101/14 Суддя-доповідач - Попруга С. В. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Ільченко О. Ю. , Рибалки В. Г.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 09 жовтня 2009 року

у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» до ОСОБА_5, ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

22 травня 2009 року ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» (далі - Банк) звернувся до суду з позовом обґрунтовуючи його тим, що 21 серпня 2006 року між ним та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №11/Б-2006/89, відповідно до умов якого ОСОБА_5 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності надано кредит у сумі 7900 грн., з оплатою по процентній ставці 0,0001% процентів річних. У забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору між Банком та ОСОБА_3 21 серпня 2006 року було укладено договір поруки №ФД-89, відповідно до умов якого ОСОБА_3 зобов'язався перед Банком відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором №11/Б-2006/89 від 21 серпня 2006 року. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_5 умов кредитного договору виникла заборгованість, яка станом на 01 травня 2009 року становить 13417,89 грн.

Посилаючись на такі обставини, позивач просив суд стягнути у солідарному порядку з відповідачів на користь Банку вищевказану заборгованість.

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 09 жовтня 2009 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором в сумі 13417,89 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_3 в дольовому порядку на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» по 15 грн. з кожного в рахунок відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення та по 67,09 грн. з кожного в рахунок відшкодування судового збору.

В апеляційні скарзі ОСОБА_3 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність позивачем обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Всі доводи апеляційної скарги по суті зводяться до наступного: 1) суд першої інстанції в порушення ч. 2 ст. 258 ЦК України не застосував до вимог про стягнення неустойки (пені) позовну давність строком в один рік; 2) розмір неустойки значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, що не відповідає вимогам законодавства України; 3) Банк ввів ОСОБА_3 в оману, приховавши обсяг відповідальності, що є істотною умовою договору; 4) не враховані судом підстави вважати договір поруки припиненим відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підтримали доводи апеляційної скарги, а представник Банку ОСОБА_6 заперечував проти них, вважав рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції в цілому правильно встановлено, що 21 серпня 2006 року ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Банк) та ОСОБА_5 (Позичальник) уклали кредитний договір №11/Б-2006/89, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в сумі 7900,00 грн. з оплатою по процентній ставці 0,0001 % процентів річних. Для надання Кредитних ресурсів та обліку залишку заборгованості за наданими Кредитними ресурсами Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 22037001980/22035111632401.

Розділом 3 кредитного договору «Порядок видачі та повернення Кредитних ресурсів. Порядок дострокового повернення Кредитних ресурсів», зокрема, передбачено, що видача Кредитних ресурсів за цим Договором проводиться на підставі письмової заяви Позичальника, за погодженням з Банком.

Позичальник зобов'язується повністю повернути Кредитні ресурси, отримані за цим Договором, до 21 серпня 2009 року. Погашення наданих Кредитних ресурсів проводиться шляхом зарахування відповідної суми на Позичковий рахунок.

Позичальник зобов'язується щомісячно, в термін з 1 по 10 число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за Кредитними ресурсами в розмірі 220,00 грн. та нарахованими процентами, відповідно до графіку зниження розміру заборгованості (Додаток №1, який є невід'ємною частиною договору). Останню сплату щомісячного платежу по погашенню позичкової заборгованості Позичальник зобов'язується здійснити не пізніше 21 серпня 2009 року.

Сторони цим домовилися, що суми, внесені Позичальником у погашення поточної заборгованості за договором, направляються на виконання зобов'язань Позичальника в наступній черговості:

а) у першу чергу погашаються прострочені проценти за користування Кредитними ресурсами;

б) у другу чергу погашаються нараховані проценти за користування Кредитними ресурсами, які не є простроченими;

в) у третю чергу погашаються прострочені суми по комісійній винагороді Банку за надання Кредитних ресурсів;

г) у четверту чергу погашаються суми комісійної винагороди Банку за надання Кредитних ресурсів, які не є простроченими;

ґ) у п'яту чергу погашаються прострочені суми за основним боргом по кредиту;

д) у шосту чергу погашається непрострочена заборгованість по виданих Кредитних ресурсах;

є) у сьому чергу погашається пеня за прострочення сплати щомісячного платежу по погашенню виданих Кредитних ресурсів, комісій Банку та інших платежів за цим договрром.

Відповідно до п. 4.7 Кредитного договору Позичальник щомісяця, в строк з 1 по 10 число кожного місяця, сплачує комісійну винагороду за надання Кредитних ресурсів у розмірі 138,25 грн. У зазначений термін сплачується комісійна винагорода за попередній календарний місяць. Комісійна винагорода сплачується шляхом зарахування відповідної суми на рахунок №22082001980/22089111632402. Зазначена у цьому пункті договору комісійна винагорода Банка сплачується Позичальником щомісячно, за весь період до момента повного виконання Позичальником зобов'язань по поверененню отриманих Кредитних ресурсів.

Пунктом 6.1 Кредитного договору, передбачено, що за прострочення повернення Кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушенню Позичальником строків платежів, передбачених п. 3.2, 3.3, 3.5, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8. договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування Кредитними ресурсами.

У забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору, між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 21 серпня 2006 року було укладено договір поруки №ФД-89, відповідно до умов якого ОСОБА_3 зобов'язався перед Кредитором (Банком) відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником (ОСОБА_5) зобов'язань за Кредитним договором №11/Б-2006/89 від 21 серпня 2006 року, укладеним між Кредитором та Боржником, відповідно до якого Боржникові наданий кредит у розмірі 7900,00 грн., зі сплатою 0,0001% річних.

Підставою договору поруки є дійсна вимога Кредитора до Боржника, встановлена Кредитним договором.

Поручитель засвідчів, що він ознайомлений із Кредитним договором та погоджується з його умовами.

Пунктами 2.1, 2.2 зазначеного договору поруки передбачено, що у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором. Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що й Боржник, у т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

ОСОБА_5 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 01 травня 2009 року становила 13417,89 грн., з них: сума строкової заборгованості по кредиту - 848,75 грн.; сума простроченої заборгованості за кредитом - 2640 грн.; сума строкової заборгованості по комісійній винагороді -138,25 грн.; сума простроченої заборгованості по комісійній винагороді -1659 грн.; пеня за прострочення погашення кредиту - 4285,77 грн.; пеня за прострочення погашення комісійної винагороди - 3846,12 грн.

Таким чином, зазначена сума заборгованості підлягає стягненню з ОСОБА_5, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Проте, повністю погодитись з висновками суду щодо визначення заборгованості по пені неможливо з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Таким чином, відповідачі повинні нести відповідальність за невиконання своїх зобов'язань перед Банком.

За загальним правилом, яке поширюється на спірні правовідносини, період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не може перевищувати один рік (пункт 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України). При цьому виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідач ОСОБА_3 в своїй заяві про перегляд оскаржуваного заочного рішення від 08 жовтня 2014 року посилався на те, що суд помилково не застосував до вимоги про стягнення пені строк позовної давності в один рік та не зменшив розмір збитків (основного боргу) за кредитним договором (а.с. 49-54). Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03 листопада 2014 року заяву ОСОБА_3 залишено без задоволення (а.с. 63).

Таким чином, оскільки право на стягнення пені, як за прострочення погашення кредиту так і за прострочення погашення комісійної винагороди в кредитора виникло з наступного дня після 11 квітня 2007 року, а до суду Банк звернувся лише 22 травня 2009 року, то пеня підлягала стягненню лише в межах одного року до дня пред'явлення позову.

Стягнувши пеню за весь час прострочення, починаючи з 11 квітня 2007 року, суд неправильно застосував норму пункту першого частини другої статті 258 ЦК України, а тому позовні вимоги про стягнення пені за прострочення погашення кредиту в загальному розмірі 1210 грн. та пені за прострочення погашення комісійної винагороди в загальному розмірі 760,38 грн., що нарахована Банком за період з 11 квітня 2007 року по 15 квітня 2008 року задоволенню не підлягають у зв'язку з пропуском строку позовної давності (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За таких обставин, розмір пені за прострочення погашення кредиту становитиме 3075,77 грн., а розмір пені за прострочення погашення комісійної винагороди - 3085,74 грн. станом на 01 травня 2009 року.

Відповідно до ч. 3. ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, ч. 3. ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Як убачається з розрахунку заборгованості загальний розмір заборгованості за вказаним кредитним договором становить 5286 грн. (сума строкової заборгованості по кредиту - 848,75 грн.; сума простроченої заборгованості за кредитом - 2640 грн.; сума строкової заборгованості по комісійній винагороді - 138,25 грн.; сума простроченої заборгованості по комісійній винагороді - 1659 грн.) (а.с. 16-17)., а загальний розмір заборгованості по пені, з урахуванням строків позовної давності становить 6161,51 грн. (розмір пені за прострочення погашення кредиту - 3075,77 грн.; розмір пені за прострочення погашення комісійної винагороди - 3085,74 грн.), що є значно більшим від розміру загальної заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин та врахувавши положення вищенаведених норм закону, колегія суддів вважає за можливе зменшити до 1000 грн. загальний розмір пені за вищевказаним кредитним договором (пеня за прострочення погашення кредиту та пеня за прострочення погашення комісійної винагороди), а тому з урахуванням зменшеного розміру пені, розмір заборгованості станом на 01 травня 2009 року за кредитним договором становитиме 6286 грн. (5286 грн.+1000 грн.).

Крім того, колегія суддів ураховує мотиви конституційно-правового аналізу правовідносин зі сплати пені, що виникають між фізичними особами - споживачами та банками у правовідносинах споживчого кредитування, викладені в п. 3 Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11 листопада 2013 року, і зокрема, про те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні з підстав, передбачених п.п. 1, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, із зменшенням розміру заборгованості за кредитним договором до суми 6286 грн., яка підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Що стосується інших доводів апеляційної скарги, то колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п. 5.1 договору поруки №ФД-89 від 21 серпня 2006 року порука припиняється із припиненням зобов'язання, що забезпечується нею. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором не заявлені позовні вимоги до Поручителя (а.с. 15).

Пунктом 3.2 кредитного договору №11/Б-2006/89 від 21 серпня 2006 року передбачено, що Позичальник зобов'язується повністю повернути Кредитні ресурси, отримані за цим Договором, до 21 серпня 2009 року (а.с. 12-13).

З матеріалів справи вбачається, що Банк звернувся до суду з позовом 22 травня 2009 року (а.с. 3-4), тобто під час дії договору поруки, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідачем ОСОБА_3 також не доведено, що під час укладення договору поруки, Банк ввів його в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ст..ст. 229, 230 ЦК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ст.ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Змінити заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 09 жовтня 2009 року в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором, зменшивши розмір цієї заборгованості до суми 6286 грн.

В іншій частині заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 09 жовтня 2009 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -