Ухвала

від 02.12.2014 по справі 819/770/14-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 р. № 876/6614/14 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Щерби С.Б.

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Бережанського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування наказів та стягнення коштів, -

встановив:

16.04.2014 ОСОБА_3 звернувся в Тернопільський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області (відповідач 1), УМВС України в Тернопільській області (відповідач 2) у якому просив: скасувати дисциплінарне стягнення накладене наказом № 2 від 04.01.2014; стягнути з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області 540 грн премію, що була знята; стягнути з відповідача 1 грошові кошти, за роботу у вихідні дні, після добових чергувань з кінця березня 2013 року по кінець січня 2014 року, що становить 260 діб; стягнути з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області грошові кошти за придбання паперу формату А-4 та заправку принтера для друку; стягнути з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області грошові кошти за обслуговування закріпленої адміністративної дільниці, кількість населення якої перевищує норму; зобов'язати УМВС України в Тернопільській області відшкодувати завдану шкоду здоров'ю по факту отримання травми на виробництві (опіків частин тіла) та винести окрему ухвалу про встановлення в Бережанському РВ УМВСУ кімнати слідчо-оперативної групи для відпочинку та вживання їжі.

Ухвалою судді від 18 квітня 2014 року відмовлено у відкритті провадження в частині стягнення з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області грошових коштів за придбання паперу формату А-4 та заправку принтера для друку.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 позов задоволено частково. Стягнуто з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області на користь ОСОБА_3 3619,98 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із постановою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає таку незаконною, а тому просить її скасувати.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що судом першої інстанції не скасовано наказ № 2 від 04.01.2014, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення, не відшкодовано 100% щомісячної премії в сумі 540 грн, не здійснено відшкодування у повному обсязі грошові кошти за понаднормову роботу у відповідності до ст. 106 КЗпП України, не стягнуто з відповідача 1 витрати на придбання паперу та заправку картриджа в сумі 3000 грн, не стягнуто грошові кошти за обслуговування адміністративної дільниці без транспорту в сільській місцевості, не стягнуто з відповідача 2 компенсації по факту отримання травми на виробництві. Також, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не було винесено окремої ухвали щодо встановлення та відновлення окремих кімнат слідчо-оперативної групи.

Представник апелянта у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Позивач та представники відповідачів у судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про його дату, час та місце, що підтверджується наявними у справі розписками, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, їх неприбуття не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 перебуває на посаді старшого слідчого Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області з 05.03.2013 по теперішній час. Раніше, з листопада 2005 року по 04.03.2013 він працював старшим дільничним інспектором міліції у вказаному райвідділі.

Пунктом 1 наказу Бережанського РВ УМВС України в області від 04.01.2014 № 2 «Про порушення службової дисципліни працівниками Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області та покарання винних» (а.с. 170) за неналежне виконання службових обов'язків та порушення вимог п. 6.13, п. 6.14 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940, старшого слідчого СВ Бережанського РВ УМВС України в України в Тернопільській області майора міліції ОСОБА_3 попереджено про неповну посадову відповідність.

Таке дисциплінарне стягнення накладене за наслідками службового розслідування, яким встановлено порушення ним службової дисципліни. Службове розслідування було проведено на підставі рапорту про перевірку мобільною групою УМВС України в області та наказу Бережанського РВ УМВС від 04 січня 2014 року № 1 «Про проведення службового розслідування». З рапорту (а.с. 193-194) та Висновку службового розслідування від 04 січня 2014 року (а.с. 188-189) встановлено, що в період з 02.35 год. до 03.40 год. 04.01.2014 мобільною групою УМВС України в області здійснювалася перевірка Бережанського РВ УМВС України в області. Під час перевірки основної слідчо-оперативної групи (СОГ) встановлено, що старший слідчий СВ Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області майор міліції ОСОБА_3, перебуваючи в складі основної слідчо-оперативної групи (СОГ) був відсутній в адміністративному приміщенні районного відділу, маючи при собі табельну вогнепальну зброю. Позивач близько 02.00 год. 03.01.2014 з дозволу в.о. першого заступника начальника відділу - начальника СВ Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області майора міліції ОСОБА_4 залишив місце несення служби в складі СОГ та покинув адміністративне приміщення Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області не отримавши дозволу і не повідомивши оперативного чергового.

Наказом УМВС України в Тернопільській області від 03 лютого 2014 року № 143 (а.с. 172) скасовано п. 1 наказу Бережанського РВ УМВС України в області від 04.01.2014 № 2.

Наказом УМВС України в Тернопільській області від 14 травня 2014 року № 573 (а.с. 201) скасовано п. 1 наказу УМВС України в Тернопільській області від 03 лютого 2014 року № 143 та п. 2 цього наказу про попередження позивача про неповну службову відповідність.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки встановлено, що позивач порушив вимоги п. 6.13 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940 (далі - Інструкція) відповідно до якого під час чергування працівники міліції, які входять до складу основної та додаткової СОГ, повинні перебувати у своїх службових кабінетах та п.6.14. Інструкції, відповідно до якого члени СОГ (основної та додаткових) можуть відлучатися з місць постійного перебування лише з дозволу чергового для вживання їжі (у межах адмінбудинку ОВС), на місця вчинення кримінальних правопорушень, до кімнати розгляду обставин з доставленими особами. при оголошенні позивачу неповної посадової відповідність, було враховано тяжкість проступку та обставини, за яких вчинено порушення службової дисципліни. Порушення ОСОБА_3 вимог Інструкції є грубим порушенням службової дисципліни, оскільки згідно Інструкції основними завданнями органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події є негайне реагування на всі кримінальні правопорушення та інші події, направлення на місця подій сил і засобів, необхідних для захисту порушених конституційних прав громадян. Крім того, позивач покинувши приміщення відділу та перебуваючи за місцем проживання під час чергування, у випадку отримання від чергового повідомлення про виїзд на виклик, не міг би забезпечити негайного реагування на повідомлення та вчасного прибуття на місце події. При притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності, було враховано обставини скоєння проступку, а саме вчинення його під час новорічних і різдвяних свят, коли керівництвом УМВС особлива увага зверталася на несення служби нарядами для належного забезпечення громадського порядку. Управлінням МВС України в Тернопільській області було винесено наказ № 1467 від 30.12.2013 року «Про організацію роботи ОВС області під час новорічних та різдвяних свят 2014 року» (а.с. 198), згідно п. 2.1. якого начальникам МРВ області було дано вказівку забезпечити з 01 по 07 січня 2014 року цілодобове чергування особового складу підпорядкованих підрозділів, а також п. 3 наказу дано вказівку забезпечити проведення перевірок несення служби особовим складом та з цією метою створити мобільні групи. З вимогами цього наказу було ознайомлено особовий склад відділу. Начальнику СВ Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області майора міліції ОСОБА_4 за надання позивачу дозволу покинути приміщення райвідділу міліції наказом УМВС України в Тернопільській області від 03 лютого 2014 року № 143 оголошено сувору догану.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Бережанського РВ УМВСУ премії в розмірі 540 гривень, яка була знята з нього відповідно до наказу № 260 від 05.11.2013 року, то суд першої інстанції зазначив, що вказаним за порушення службової дисципліни, яке виразилося у невиконанні вказівок керівництва відділу старшому дільничному інспектору міліції СДІМ МГБ Бережанського РВ УМВС України майору міліції ОСОБА_3 знято 100% щомісячної премії за листопад 2012 року. Судом встановлено, що позивач подавав рапорт про скасування цього наказу (а.с. 102-130) проте отримав відповідь УМВС України в Тернопільській області, що наказ відповідає Положення про преміювання осіб рядового та начальницького складу органів та підрозділів внутрішніх справ УМВС України в Тернопільській області, затвердженого наказом УМВС від 04.04.2008 № 196 (а.с. 101). Позивач не оскаржив у судовому порядку наказ Бережанського РВ УМВС від 05.11.2012 року № 260, а тому підстави для стягнення коштів в сумі 540 грн з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області відсутні.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області коштів за чергування у вихідні дні та дні, які він перебував на роботі після добових чергувань з кінця березня 2013 року по кінець січня 2014 року, що становить 260 діб, то суд першої інстанції зазначив, що відповідно до довідки Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області від 10 червня 2014 року (а.с. 222-225) у період з 05 березня 2013 року по 27 лютого 2014 року позивач чергував 33 вихідних дні та один святковий. Згідно із довідки Бережанського РВ УМВС України від 20 травня 2014 року № 3344 (а.с. 202) середньоденне грошове забезпечення позивача складає 106,47 грн. Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення компенсації за роботу у вихідні і святкові дні за відсутності компенсації днями відпочинку в сумі 3619,98 грн є підставними та підлягають до задоволення.

Щодо стягнення з Бережанського РВ УМВС України коштів за обслуговування більшої адміністративної дільниці, ніж це нормативно передбачено, то суд першої інстанції у її задоволенні відмовив, оскільки згідно довідки виданої Бережанським РВ УМВС від 13 травня 2014 року № 3186 (а.с. 174) встановлено, що позивачу, у період з жовтня 2005 по березень 2013 року, за службу на посаді дільничного, старшого дільничного інспектора міліції та начальника дільничних інспекторів міліції, виплачувалася надбавка у розмірі 50 - 75 % посадового окладу з урахуванням і окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугою років. Крім цього, ОСОБА_3 в цей період виплачувалася надбавка у розмірі 10%, 5% посадового окладу за роз'їзний характер роботи для осіб, які займають посади старшого дільничного та дільничного інспектора міліції.

Щодо зобов'язання УМВСУ в Тернопільській області відшкодувати завдану шкоду здоров'ю у зв'язку із отриманням травми на виробництві (опіків частин тіла), то суд першої інстанції зазначив, що відповідно до довідки УМЗ УМВС України в області від 13.05.2014 №4/1-302 (а.с. 179) нещасний випадок із позивачем, який з його слів мав місце 21.07.2007, за обліками служби охорони праці УМВС України в області не зареєстрований. Відповідно до довідки ВФЗБО УМВС в області від 12.05.2014 №3/299 (а.с. 178) в період з липня 2007 по даний час до відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку матеріали для призначення позивачу виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку з отриманням ним травми не надходило.

Щодо вимоги про винесення окремої ухвали про облаштування в Бережанському РВ УМВС України в Тернопільській області кімнати слідчо-оперативної групи для відпочинку та вживання їжі, оскільки винесення окремої ухвали суду не є обов'язок суду, а його право у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону, оскільки відповідно до пп. 75 п. 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 383/2011 матеріально-технічне забезпечення Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області та облаштування такої кімнати повинно здійснювати МВС України у встановленому порядку.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке. Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України апеляційний розгляд здійснюється у межах доводів апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку оскаржується позивачем в частині відмови у задоволенні позову. Відповідачем у частині задоволення позовних вимог, в установленому порядку постанову суду першої інстанції не оскаржено, а тому в цій частині постанова Тернопільського окружного адміністративного суду не може бути скасована чи змінена, що відповідає правовій позиції викладеній у п. 13.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року565-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Цією статтею також визначено, що Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України.

Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затверджене постановою КМ України від 29.07.1991 року № 114 (далі - Положення), яке визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки.

Відповідно до пункту 23 Положення особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, який затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV (далі - Статут), визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Під дисциплінарним проступком розуміється - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (ст. 2 Статуту).

Відповідно до ст. 5 Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 7 цього Статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень, які можуть накладатися на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, зокрема, повідомлення про неповну посадову відповідність.

Частиною 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Із матеріалів справи встановлено, що пунктом 1 Наказу Бережанського РВ УМВС України в області від 04.01.2014 № 2 «Про порушення службової дисципліни працівниками Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області та покарання винних» (а.с. 170) за неналежне виконання службових обов'язків та порушення вимог п. 6.13, п.6.14 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940, старшого слідчого СВ Бережанського РВ УМВС України в України в Тернопільській області майора міліції ОСОБА_3 попереджено про неповну посадову відповідність.

Наказом УМВС України в Тернопільській області від 03 лютого 2014 року № 143 (а.с. 172) скасовано пункт 1 наказу Бережанського РВ УМВС України в області від 04.01.2014 № 2, майора міліції ОСОБА_3 за вчинене правопорушення попереджено про неповну службову відповідність, а майору ОСОБА_4 оголошено сувору догану.

Наказом УМВС України в Тернопільській області від 14 травня 2014 року № 573 (а.с. 201) скасовано п. 1 наказу УМВС України в Тернопільській області від 03 лютого 2014 року № 143 та п. 2 цього наказу про попередження позивача про неповну службову відповідність.

Таким чином, наказ УМВС України в Тернопільській області від 03 лютого 2014 року № 143 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності скасовано відповідачем - УМВС України в Тернопільській.

У зв'язку із прийняттям наказу УМВС України в Тернопільській області від 14 травня 2014 року № 573 залишився в силі наказ Бережанського РВ УМВС України в області від 04.01.2014 № 2, яким позивача попереджено про неповну посадову відповідність.

Дисциплінарне стягнення накладене на ОСОБА_3 за наслідками службового розслідування, яким встановлено порушення ним службової дисципліни. Службове розслідування було проведено на підставі рапорту про перевірку мобільною групою УМВС України в області та наказу Бережанського РВ УМВС від 04 січня 2014 року № 1 «Про проведення службового розслідування».

З рапорту (а.с. 193-194) та Висновку службового розслідування від 04 січня 2014 року (а.с. 188-189) встановлено, що в період з 02.35 год. до 03.40 год. 04.01.2014 мобільною групою УМВС України в області здійснювалася перевірка Бережанського РВ УМВС України в області. Під час перевірки основної слідчо-оперативної групи (СОГ) встановлено, що старший слідчий СВ Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області майор міліції ОСОБА_3, перебуваючи в складі основної слідчо-оперативної групи (СОГ) був відсутній в адміністративному приміщенні районного відділу, маючи при собі табельну вогнепальну зброю. Позивач близько 02.00 год. 03.01.2014 з дозволу в.о. першого заступника начальника відділу - начальника СВ Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області майора міліції ОСОБА_4 залишив місце несення служби в складі СОГ та покинув адміністративне приміщення Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області не отримавши дозволу і не повідомивши оперативного чергового.

Отже, за наслідками службового розслідування встановлено порушення позивачем вимоги п. 6.13 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940 (далі - Інструкція) відповідно до якого під час чергування працівники міліції, які входять до складу основної та додаткової СОГ, повинні перебувати у своїх службових кабінетах та п. 6.14. Інструкції, відповідно до якого члени СОГ (основної та додаткових) можуть відлучатися з місць постійного перебування лише з дозволу чергового для вживання їжі (у межах адмінбудинку ОВС), на місця вчинення кримінальних правопорушень, до кімнати розгляду обставин з доставленими особами.

Суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги посилання позивача на положення п. 6.16 Інструкції згідно якого начальник ОВС зі штатною чисельністю особового складу до 60 працівників має право своїм наказом надавати можливість членам основної СОГ після 23.00 перебувати за місцем проживання за умови забезпечення їх прибуття з повною екіпіровкою до місця вчинення правопорушення з дотриманням вимог розділу II цієї Інструкції (копія відповідного наказу має зберігатися в черговій частині). Рішення про продовження чергування за місцем проживання в кожному конкретному випадку приймається залежно від оперативної ситуації начальник ОВС або відповідальний по ОВС.

Відповідно до довідки Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області від 03 червня 2014 року № 3588 (а.с. 215) штатна чисельність райвідділу станом на 04 січня 2014 року складала 66 атестованих посад, а тому посилання позивача на п. 6.16 Інструкції є безпідставним.

Начальника СВ Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області майора міліції ОСОБА_4 за надання позивачу дозволу покинути приміщення райвідділу міліції наказом УМВС України в Тернопільській області від 03 лютого 2014 року № 143 оголошено сувору догану.

При цьому, застосований відповідачем до позивача вид дисциплінарного стягнення повністю відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого позивачем правопорушення, що узгоджується з вимогами ст. 14 Дисциплінарного статуту.

Як встановлено у суді першої інстанції, на час притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчий СВ майор міліції ОСОБА_3 не мав діючих дисциплінарних стягнень, попередня його поведінка була позитивною, він відповідально ставився до своїх службових обов'язків.

Однак, при оголошенні позивачу неповної посадової відповідності, було враховано тяжкість проступку та обставини, за яких вчинено порушення службової дисципліни. Порушення ОСОБА_3 вимог Інструкції є грубим порушенням службової дисципліни, оскільки згідно Інструкції основними завданнями органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події є негайне реагування на всі кримінальні правопорушення та інші події, направлення на місця подій сил і засобів, необхідних для захисту порушених конституційних прав громадян. Покинувши приміщення відділу та перебуваючи за місцем проживання під час чергування, у випадку отримання від чергового повідомлення про виїзд на виклик, не міг би забезпечити негайного реагування на повідомлення та вчасного прибуття на місце події.

При притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності, було враховано обставини скоєння проступку, а саме вчинення його під час новорічних і різдвяних свят, коли керівництвом УМВС особлива увага зверталася на несення служби нарядами для належного забезпечення громадського порядку. Управлінням МВС України в Тернопільській області було винесено наказ № 1467 від 30.12.2013 «Про організацію роботи ОВС області під час новорічних та різдвяних свят 2014 року» (а.с. 198), згідно п. 2.1. цього наказу начальникам МРВ області було дано вказівку забезпечити з 01 по 07 січня 2014 року цілодобове чергування особового складу підпорядкованих підрозділів, а також п. 3 наказу дано вказівку забезпечити проведення перевірок несення служби особовим складом та з цією метою створити мобільні групи. З вимогами цього наказу було ознайомлено особовий склад відділу.

Таким чином, ОСОБА_3 знаючи про вимоги керівництва УМВС щодо цілодобового чергування під час новорічних та різдвяних свят та про можливість проведення перевірки мобільними групами УМВС несення служби, допустив порушення службової дисципліни, що і було враховано при обранні йому виду стягнення.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимог про скасування дисциплінарного стягнення.

Щодо позовної вимоги позивач про стягнення з відповідача-1 100% щомісячної премії, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Наказом Бережанського РВ УМВС від 05.11.2012 № 260 «Про покарання працівників відділу» (а.с. 108), за порушення службової дисципліни, яке виразилося у невиконанні вказівок керівництва відділу старшому дільничному інспектору міліції СДІМ МГБ Бережанського РВ УМВС України майору міліції ОСОБА_3 знято 100% щомісячної премії за листопад 2012 року.

Зазначений наказ виданий у зв'язку з тим, що позивач не прибув 04.11.2012 на 08.00 год. у відділ на інструктаж та на опрацювання території де зник неповнолітній житель с. Божиків Бережанського району Тернопільської області чим проігнорував вказівки керівництва.

Позивач вказаний наказ оскаржує до УМВС України в Тернопільській області, проте отримав відповідь УМВС України в Тернопільській області про те, що наказ відповідає вимогам Положення про преміювання осіб рядового та начальницького складу органів та підрозділів внутрішніх справ УМВС України в Тернопільській області, затвердженого наказом УМВС від 04.04.2008 № 196 (а.с. 101-130).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що розмір премії визначається відповідно до особистого внеску осіб рядового і начальницького складу в загальні результати роботи та на нього може впливати виконавська дисципліна працівника.

Позивач у розглядуваній справі не оскаржується наказ Бережанського РВ УМВС від 05.11.2012 № 260, а також ним не надано доказів скасування цього наказу у судовому чи адміністративному порядку. Оскільки вказаний наказ є чинним та не є предметом оскарження у цій справі, підстави для стягнення коштів в сумі 540 грн з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області відсутні.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області коштів за чергування у вихідні дні та дні, які він перебував на роботі після добових чергувань з кінця березня 2013 року по кінець січня 2014 року, що становить 260 діб, то суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно п. 6.17 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940, членам слідчо-оперативної групи, які фактично перебували на службі менше 16 годин, надається 12 годин відпочинку, до 20 годин - 32 години відпочинку, понад 20 годин - 48 годин відпочинку.

Відповідно п. 3.7.1. наказу МВС України від 13.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та мов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» - при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

Пунктом 3.7.2 цього наказу визначено, що годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці.

Згідно п. 3.7.3 наказу служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається.

Відповідно до п. 3.7.5 наказу МВС України від 13.12.2007 № 499 - облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості опрацьованих годин.

Із довідки, виданої Бережанським РВ УМВС вих. № 3188 від 13.05.2014 (а.с. 175) вбачається, що у період з березня 2013 по січень 2014 року табелі обліку робочого часу старшого слідчого СВ майора міліції ОСОБА_3 у бухгалтерію відділу не поступали.

Представник Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що із записів в книзі нарядів Бережанського РВ УМВС України (яка ведеться згідно вимог п. 4 2 Інструкції із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2008 № 141, для обліку зброї, боєприпасів, спеціальних засобів, що видаються нарядам, членам слідчо-оперативної групи) встановлено, що в період з 05 березня 2013 року по 28 січня 2014 року ОСОБА_3 перебував у цілодобових чергуваннях в складі основної слідчо-оперативної групи 72 доби. Згідно вимог наказу МВС України № 940 йому мали б надаватися по 48 годин відпочинку після кожного чергування, тобто в загальному 144 доби. В складі додаткової слідчо-оперативної групи ОСОБА_3 перебував 58 днів (з 9 год. до 21 год.), після яких йому надавався відпочинок по 12 годин після кожного чергування.

Відповідно до п. 3.7.5 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 р. N 499 облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.

Судом встановлено, що табелі обліку робочого часу працівників райвідділу не велися та у бухгалтерію не надходили, а тому немає жодних доказів про те, що позивач перебував на службі понаднормово 260 діб.

Разом з тим, відповідно до довідки Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області від 10 червня 2014 року (а.с. 222-225) у період з 05 березня 2013 року по 27 лютого 2014 року позивач чергував 33 вихідних дні та один святковий.

Згідно п. 3.7.3 наказу служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Позивачу не надавалися компенсації за ці дні чергування.

Відповідно до ст. 72 Кодексу законів про працю України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 107 КЗпП України передбачено, що робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі.

Згідно із довідки Бережанського РВ УМВС України від 20 травня 2014 року № 3344 (а.с. 202) середньоденне грошове забезпечення позивача складає 106,47 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, позовні вимоги позивача про стягнення компенсації за роботу у вихідні і святкові дні за відсутності компенсації днями відпочинку, підлягають до задоволення в сумі 3619,98 грн.

Щодо позовної вимог про стягнення з Бережанського РВ УМВС України коштів за обслуговування більшої адміністративної дільниці, у зв'язку із некомплектом штату СДІМ, наказом Бережанського РВ УМВС від 19.01.2010 № 18 закріплено 13 дільничних інспекторів міліції за 15-ма адміністративними дільницями, наказом Бережанського РВ УМВС від 06.12.2011 № 271 закріплено 12 дільничних інспекторів міліції за 15-ма адміністративними дільницями, наказом Бережанського РВ УМВС від 06.01.2012 № 1 закріплено 12 дільничних інспекторів міліції за 15-ма адміністративними дільницями.

Таким чином, судом встановлено, що у зв'язку із некомплектом посад у секторі дільничних інспекторів міліції, за одним працівником закріплювалися адміністративні дільниці із більшим навантаженням. Зазначені обставини позивачем не заперечувалися.

Пунктом 10.1 Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11.11.2010 N 550 передбачено, що організація роботи дільничного інспектора покладається на начальника міського, районного органу (управління) внутрішніх справ, його заступника - начальника міліції громадської безпеки та заступника начальника з керівництва дільничними інспекторами міліції. Безпосереднє керівництво його роботою здійснює начальник відділу (сектору) дільничних інспекторів та старший дільничний інспектор.

Відповідно до п. 10.2 Положення за дільничним інспектором наказом начальника міськрайоргану закріплюється адміністративна дільниця, якій надається відповідний порядковий номер. Територія адміністративної дільниці (її розміри та межі) визначається, а за необхідності уточняється або переглядається (зменшується або збільшується) начальником міськрайоргану за поданням заступника начальника міськрайоргану (начальника міліції громадської безпеки, начальника служби дільничних інспекторів міліції) з обов'язковим урахуванням чисельності населення, яке проживає на дільниці, стану оперативної обстановки, наявності закріпленого за дільничним інспектором автотранспорту, особливостей території та адміністративного поділу міста (району) до визначених розрахунків (до 3 тис. чол. - у містах, у сільській місцевості - до 2,2 тис. чол., індивідуально диференційованої площі залежно від кількості населених пунктів, віддаленості їх від міськрайоргану та між собою), думки населення та місцевих органів самоврядування.

Суд звертає увагу на те, що розмір дільниці може переглядатися, а грошова компенсація за роботу з такими дільницями не передбачена.

Крім цього, з довідки виданої Бережанським РВ УМВС від 13 травня 2014 року № 3186 (а.с. 174) встановлено, що позивачу, у період з жовтня 2005 по березень 2013 року, за службу на посаді дільничного, старшого дільничного інспектора міліції та начальника дільничних інспекторів міліції, виплачувалася надбавка у розмірі 50 - 75 % посадового окладу з урахуванням і окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугою років. Також ОСОБА_3 в цей період виплачувалася надбавка у розмірі 10%, 5% посадового окладу за роз'їзний характер роботи для осіб, які займають посади старшого дільничного та дільничного інспектора міліції.

Згідно вимог п. 2.5.1 наказу МВС України від 13.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та мов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», особам рядового і начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки установлюється надбавка за службу на посадах старших дільничних, дільничних і помічників дільничних інспекторів міліції та підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугою років.

Інших підстав для виплати надбавок чи компенсацій дільничним інспекторам міліції законодавством не передбачено, а отже зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання УМВСУ в Тернопільській області відшкодувати завдану шкоду здоров'ю у зв'язку із отриманням травми на виробництві (опіків частин тіла), то позивач вказує на те, що 21.07.2007 в с. Вербів Бережанського району з ним стався нещасний випадок, а саме під час знищення посіву снотворного маку шляхом його спалювання у позивача обгоріло обличчя, шия, обох передпліч та кистей рук внаслідок чого він перебував на лікуванні з 21.07.2007 по 17.08.2007. Позивач також зазначив, що за вказаним фактом Бережанським РВ та відділом охорони праці проводилось службова перевірка і він всі необхідні документи для виплати компенсації подав в УМВС.

Факт перебування позивача на лікуванні підтверджується довідкою Бережанської ЦРКЛ (а.с. 99).

У процесі судового розгляду представник УМВС України в Тернопільській області повідомив, що жодних документів про отримання зазначених травм до УМВС не надходило та пояснив, що позивачем не надано жодного доказу того, що за вказаним фактом Бережанським РВ та відділом охорони праці проводилось службова перевірка, а також того, що позивач всі необхідні документи для виплати компенсації подав в УМВС.

Слід відмітити, що нормативно-правовими актами МВС України, Кабінету Міністрів України чи законами України не передбачено відшкодування такої шкоди здоров'ю. Позивач також не зазначає розмір спричиненої шкоди і чим саме вона має бути відшкодована.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Отже, законодавством України передбачено не відшкодування шкоди завданої здоров'ю працівнику міліції, а виплата одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, відповідно до довідки УМЗ УМВС України в області від 13.05.2014 №4/1-302 (а.с. 179) нещасний випадок із позивачем, який з його слів мав місце 21.07.2007, за обліками служби охорони праці УМВС України в області не зареєстрований.

Крім того, відповідно до довідки ВФЗБО УМВС в області від 12.05.2014 № 3/299 (а.с. 178) в період з липня 2007 по даний час до відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку матеріали для призначення ОСОБА_3 виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку з отриманням ним травми не надходило.

Таким чином, вимога позивача до УМВС України в Тернопільській області задоволенню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта в апеляційній скарзі на незадоволення судом першої інстанції позовних вимог про стягнення грошових коштів за придбання паперу формату А-4 та заправку принтера для друку, оскільки за цими позовними вимогами ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.04.2014 відмовлено у відкритті апеляційного провадження, що не заперечив і представник позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Вказана ухвала позивачем у апеляційному порядку не оскаржувалась, а тому підстави для розгляду цих позовних вимог відсутні.

Щодо вимоги позивача про винесення окремої про облаштування в Бережанському РВ УМВС України в Тернопільській області кімнати слідчо-оперативної групи для відпочинку та вживання їжі, то судом першої інстанції вірно зазначено, що винесення такої ухвали є правом суду у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону.

Відповідно до пп. 75 п. 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 383/2011 Міністерство відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює в установленому порядку матеріально-технічне та ресурсне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, установ і організацій, що належать до сфери його управління, внутрішніх військ МВС України, у тому числі приміщеннями, полігонами, засобами зв'язку, транспортними засобами, озброєнням, спеціальними засобами, пально-мастильними матеріалами, обмундируванням, іншими видами матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання покладених на них завдань.

Отже, матеріально-технічне забезпечення Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області та облаштування такої кімнати провинно здійснюватись МВС України у встановленому порядку.

Доводи апеляційної скарги викладених вище висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому така задоволеною бути не може.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у справі № 819/770/14а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 05.12.2014.