Ухвала

від 03.09.2015 по справі 819/770/14-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2015 року м. Київ К/800/4607/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Голубєвої Г.К., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Бережанського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування наказів та стягнення коштів, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2014 року,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: скасувати дисциплінарне стягнення накладене на нього наказом Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області № 2 від 04.01.2014 року; стягнути з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області 540 грн. премії, що була знята; стягнути з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області грошові кошти, за роботу у вихідні дні, після добових чергувань з березня 2013 року по січень 2014 року, що становить 260 діб; стягнути з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області грошові кошти за придбання паперу формату А-4 та заправку принтера для друку; стягнути з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області грошові кошти за обслуговування закріпленої адміністративної дільниці, кількість населення якої перевищує норму; зобов'язати УМВС України в Тернопільській області відшкодувати завдану шкоду здоров'ю по факту отримання травми на виробництві (опіків частин тіла) та винести окрему ухвалу про встановлення в Бережанському РВ УМВСУ кімнати слідчо-оперативної групи для відпочинку та вживання їжі.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року відмовлено у відкритті провадження в частині стягнення з Бережанський районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області грошових коштів за придбання паперу формату А-4, та заправку принтера для друку. Вказана ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2014 року, адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з Бережанського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області на користь позивача 3619,98 грн.

Суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги, мотивували свої рішення тим, що відповідно до довідки Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області від 10.06.2014 року ( т. 1 а.с. 222-225) у період з 05.03.2013 року по 27.02.2014 року позивач чергував 33 вихідних дні та один святковий, однак компенсація йому не виплачувалась, а тому вказана компенсації підлягає стягненню з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області у сумі 3619,98 грн. Інші вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

З листопада 2005 року по 4 березня 2013 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді старшого дільничного інспектора міліції Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області. З 5 березня 2013 року перебуває на посаді старшого слідчого Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області.

Пунктом 1 наказу Бережанського РВ УМВС України в області від 04.01.2014 року № 2 «Про порушення службової дисципліни працівниками Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області та покарання винних» ( т. 1 а.с. 170) за неналежне виконання службових обов'язків та порушення вимог п. 6.13, п. 6.14 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 року № 940, старшого слідчого СВ Бережанського РВ УМВС України в України в Тернопільській області майора міліції ОСОБА_4 попереджено про неповну посадову відповідність.

Дисциплінарне стягнення накладене за наслідками службового розслідування, яким встановлено порушення позивачем службової дисципліни. Службове розслідування було проведено на підставі рапорту про перевірку мобільною групою УМВС України в області та наказу Бережанського РВ УМВС від 04.01.2014 року № 1 «Про проведення службового розслідування».

З рапорту (т. 1 а.с. 193-194) та Висновку службового розслідування від 04.01.2014 року (т. 1 а.с. 188-189) встановлено, що в період з 02.35 год. до 03.40 год. 04.01.2014 року мобільною групою УМВС України в області здійснювалася перевірка Бережанського РВ УМВС України в області. Під час перевірки основної слідчо-оперативної групи (СОГ) встановлено, що старший слідчий СВ Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області майор міліції ОСОБА_4, перебуваючи в складі основної слідчо-оперативної групи (СОГ) був відсутній в адміністративному приміщенні районного відділу, маючи при собі табельну вогнепальну зброю. Позивач близько 02:00 год. 03.01.2014 року з дозволу в.о. першого заступника начальника відділу - начальника СВ Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області майора міліції ОСОБА_5 залишив місце несення служби в складі СОГ та покинув адміністративне приміщення Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області не отримавши дозволу і не повідомивши оперативного чергового.

Наказом УМВС України в Тернопільській області від 03.02.2014 року № 143 ( т. 1 а.с. 172) скасовано п. 1 наказу Бережанського РВ УМВС України в області від 04.01.2014 року № 2.

Наказом УМВС України в Тернопільській області від 14.05.2014 року № 573 ( т.1 а.с. 201) скасовано п. 1 наказу УМВС України в Тернопільській області від 03.02.2014 року № 143 та п. 2 цього наказу про попередження позивача про неповну службову відповідність.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Регулювання правового становища осіб, які проходять службу в органах внутрішніх справ здійснюється відповідно до спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-XII (далі - Закон № 565-XII), Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ», затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний Статут), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року № 114 (далі - Положення № 114) відомчих наказів, постанов, інструкцій та інших.

Частиною 1 статті 1 Закону № 3460-IV встановлено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 7 Дисциплінарного Статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

Стаття 14 Дисциплінарного Статуту встановлює процедуру, строки, підстави та форму накладення адміністративного стягнення.

Згідно з ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного Статуту, порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

На виконання вказаної норми наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за № 541/23073 (далі - Інструкція №541/23073).

Щодо наказу Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області від 04.01.2014 року № 2, яким позивача попереджено про неповну службову відповідність, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Управлінням МВС України в Тернопільській області було винесено наказ № 1467 від 30.12.2013 року «Про організацію роботи ОВС області під час новорічних та різдвяних свят 2014 року» (а.с. 198), згідно п. 2.1. цього наказу начальникам МРВ області було дано вказівку забезпечити з 01 по 07 січня 2014 року цілодобове чергування особового складу підпорядкованих підрозділів, а також п. 3 наказу дано вказівку забезпечити проведення перевірок несення служби особовим складом та з цією метою створити мобільні групи. З вимогами цього наказу було ознайомлено особовий склад відділу.

Службовим розслідуванням та судами попередніх інстанцій, що також підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем, правильно встановлено факт порушення ОСОБА_6 службової дисципліни, зокрема вимог п. 6.13 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940 (далі - Інструкція) відповідно до якого під час чергування працівники міліції, які входять до складу основної та додаткової СОГ, повинні перебувати у своїх службових кабінетах та п. 6.14. Інструкції, відповідно до якого члени СОГ (основної та додаткових) можуть відлучатися з місць постійного перебування лише з дозволу чергового для вживання їжі (у межах адмінбудинку ОВС), на місця вчинення кримінальних правопорушень, до кімнати розгляду обставин з доставленими особами. При цьому, застосований відповідачем до позивача вид дисциплінарного стягнення повністю відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого позивачем правопорушення, що узгоджується з вимогами ст. 14 Дисциплінарного статуту.

Щодо позовної вимоги позивач про стягнення з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області 100% щомісячної премії.

Наказом Бережанського РВ УМВС від 05.11.2012 року № 260 «Про покарання працівників відділу» (т .1 а.с. 108), за порушення службової дисципліни, яке виразилося у невиконанні вказівок керівництва відділу, старшому дільничному інспектору міліції СДІМ МГБ Бережанського РВ УМВС України майору міліції ОСОБА_4 знято 100% щомісячної премії за листопад 2012 року. Зазначений наказ у встановленому законодавством порядку позивачем не оскаржено, а тому відсутні підстави для стягнення з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області 100% премії за листопад 2012 року в сумі 540 грн.

З приводу позовної вимоги про стягнення з Бережанського РВ УМВС України коштів за обслуговування більшої адміністративної дільниці, у зв'язку із некомплектом штату, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку із некомплектом посад у секторі дільничних інспекторів міліції, за одним працівником закріплювалися адміністративні дільниці із більшим навантаженням ніж це передбачено Положенням про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.11.2010 року № 550.

В свою чергу, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідно до зазначеного Положення, грошова компенсація за роботу з такими дільницями не передбачена, а тому відсутні підстави для задоволення вказаної позовної вимоги.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання УМВС України в Тернопільській області відшкодувати завдану шкоду здоров'ю у зв'язку із отриманням травми на виробництві (опіків частин тіла), суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Позивачем не надано доказів звернення до відповідачів щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги в зв'язку з отриманою під час проходження служби травми. В свою чергу, відповідно до довідки ВФЗБО УМВС в Тернопільській області від 12.05.2014 № 3/299 ( т. 1 а.с. 178) до відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку матеріали для призначення ОСОБА_4 виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку з отриманням ним травми не надходило, а тому вказана вимога також не підлягає задоволенню.

Також, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відсутні підстави для постановлення окремої ухвали щодо облаштування в Бережанському РВ УМВС України в Тернопільській області кімнати слідчо-оперативної групи для відпочинку та вживання їжі, оскільки відповідно до пп. 75 п. 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 383/2011 матеріально-технічне забезпечення Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області та облаштування такої кімнати повинно здійснювати МВС України у встановленому порядку.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області коштів за чергування у вихідні дні та святкові дні, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до довідки Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області від 10.06.2014 року ( т. 1 а.с. 222-225) у період з 05.03.2013 року по 27.02.2014 року позивач чергував 33 вихідні дні та один святковий, однак компенсації за роботу у вказані дні він не отримав.

Судами не встановлено на підстав належних та допустимих доказів фактів чергування позивача у вихідні дні та дні, які він перебував на роботі після добових чергувань з кінця березня 2013 року по кінець січня 2014 року, що становить 260 діб.

Згідно із довідки Бережанського РВ УМВС України від 20.05.2014 року № 3344 ( т. 1 а.с. 202) середньоденне грошове забезпечення позивача складає 106,47 грн.

Згідно п. 3.7.3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та мов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою, шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається.

Враховуючи зазначене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог позивача про стягнення компенсації за роботу у вихідні і святкові дні за відсутності компенсації днями відпочинку, в розмірі 3619,98 грн.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2014 року у справі № 819/770/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

Г.К. Голубєва

В.П. Юрченко