Ухвала

від 30.05.2014 по справі 2-а-46/08

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-46/08 Провадження № 6-а/358/3/14 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2014 року

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування технічними засобами відповідно до положень ст. 41 КАС України, заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №2-а-46/08 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації у Київській області про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

До Богуславського районного суду Київської області 18.02.2014 року надійшли заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Кушнір Л. В. (далі - заявник) про встановлення способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації у Київській області про стягнення заробітної плати, в яких заявник просить: встановити спосіб та порядок виконання рішення суду на підставі якого видано виконавчі листи Богуславського районного суду Київської області від 03.06.2009 №2-а-46/08 та від 31.07.2009 №2-а-46/08 про стягнення шляхом списання з р/р Головного управління Державного казначейства України № 35213015004024, МФО 820172, ОПЕРУ управління НБУ в м. Києві на користь ОСОБА_1 23981,04 грн., на користь ОСОБА_2 24918,62 грн., ОСОБА_6 23050,22 грн., шляхом стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 23981,04 грн., на користь ОСОБА_2 24918,62 грн., ОСОБА_6 23050,22 грн., в Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 року (із змінами) та ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Заявник зазначає, що виконати вищевказані виконавчі документи можливо лише на підставі ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а саме: за заявою стягувача про виконання такого рішення, оригіналу виконавчого документу, судового рішення про стягнення боргу, оригіналу або копії розрахункових документів, поданих саме стягувачем до Державної казначейської служби України.

Рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, без участі органів Державної виконавчої служби України.

Пунктом 6 Порядку визначено загальні умови пред'явлення виконавчих документів на виконання до органів Державної казначейської служби України, а саме у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній, оригінал виконавчого документа, судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності), оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Отже, законодавчо встановлена та закріплена необхідність наявності дії (волевиявлення) стягувача - самостійно пред'явити виконавчий документ до Державної казначейської служби України, разом із заявою та переліком необхідних документів.

Також, згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (із змінами від 19.09.2013 № 583-VII) виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом; якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Порядок виконання державними виконавцями відділу виконавчих документів даної категорії - даним Законом чітко не визначений.

Водночас, як зазначалося вище, відповідно до ст. 3 вказаного Закону стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Вищезазначене може призвести до виникнення обставин, коли вищевказаний виконавчий документ прийнятий до виконання відділом, при цьому державний виконавець позбавлений можливості щодо застосування до боржників даної категорії справ заходів примусового виконання, відповідно до ст. 32 Закону, враховуючи положення Порядку, яким чітко встановлено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.

Таким чином, державний виконавець позбавлений можливості здійснити списання коштів із рахунків боржника у примусовому порядку.

Враховуючи викладене, наявна необхідність в судовому порядку встановити спосіб і порядок виконання вищевказаних виконавчих листів - без участі органів Державної виконавчої служби України, з врахуванням вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, в редакції від 06.02.2013.

Заявник - старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Кушнір Л. В. в своїй заяві просить розглянути заяву без її участі.

Дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що заяви державного виконавця від 18.02.2014 року підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Тобто, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Однак, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебувають виконавчі листи Богуславського районного суду Київської області від 03.06.2009 року та 31.07.2009 року по справі №2-а-46/08 про стягнення шляхом списання з р/р Головного управління Державного казначейства України № 35213015004024, МФО 820172, ОПЕРУ управління НБУ в м. Києві на користь ОСОБА_1 23981,04 грн., на користь ОСОБА_2 24918,62 грн., ОСОБА_6 23050,22 грн., шляхом стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 23981,04 грн., на користь ОСОБА_2 24918,62 грн., ОСОБА_6 23050,22 грн.

Обґрунтувуючи необхідність зміни способу виконання рішення суду заявник посилається на положення ч.ч.1-2 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затверджений постановою КМУ від 03.08.2011 р. №845 із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 року №45.

Також державний виконавець зазначає, що він позбавлений можливості здійснити списання коштів із рахунків боржника у примусовому порядку і тому є наявна необхідність в судовому порядку встановити спосіб і порядок виконання вищевказаних виконавчих листів - без участі органів Державної виконавчої служби України.

Натомість, суд не може повністю погодитись з такими вимогами державного виконавця з огляду на наступне.

Так, гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлюються Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який набрав чинності 1 січня 2013 року.

Частина перша статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначає, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Однак, як зазначено в пункті 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень даного Закону, виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Таким чином, враховуючи те, що виконавчі листи по справі №2-а-46/08 видано Богуславським районним судом Київської області 03.06.2009 року та 31.07.2009 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а тому, в порядку виконання рішення суду, дані виконавчі листи підлягають поданню до органу державної виконавчої служби.

Крім того, необхідно зазначити, що оскільки Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №45 від 30.01.2013 року) визначено порядок виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, а отже встановлення порядку виконання такого рішення додатковому визначенню в окремому судовому рішенні не підлягає.

Натомість суд погоджується з позицією державного виконавця в тій частині, де він зазначає, що відсутня можливість здійснити списання коштів із рахунків боржника у примусовому порядку, а тому необхідно змінити спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 23981,04 грн., на користь ОСОБА_2 24918,62 грн., ОСОБА_6 23050,22 грн.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 160, 263 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Встановити спосіб виконання рішення суду на підставі якого видано виконавчі листи Богуславського районного суду Київської області від 03.06.2009 №2-а-46/08 та від 31.07.2009 №2-а-46/08 про стягнення шляхом списання з р/р Головного управління Державного казначейства України № 35213015004024, МФО 820172, ОПЕРУ управління НБУ в м. Києві на користь ОСОБА_1 23981,04 грн., на користь ОСОБА_2 24918,62 грн., ОСОБА_6 23050,22 грн., шляхом стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 23981,04 грн., на користь ОСОБА_2 24918,62 грн., ОСОБА_6 23050,22 грн.

В решті вимоги державного виконавця щодо встановлення порядку виконання рішення суду залишити без задоволення.

Копію ухвали направити особам, які брали участь у справі, та державному виконавцю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Богуславський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов