Постанова

від 27.11.2014 по справі 2а-1670/8497/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/8497/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - Чайка М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтер-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест-Агро сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Співдружність" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2011 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтер-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест-Агро сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Співдружність" про застосування наслідків нікчемних правочинів, стягнення з ТОВ "Альянс-Співдружність" на користь ТОВ "Торговий дім "Інтер-агро" коштів у сумі 4083962,70 грн, стягнення з ТОВ "Інтер Інвест-Агро сервіс" на користь ТОВ "Торговий дім "Інтер-агро" коштів у сумі 1763830,82 грн та стягнення в дохід держави з ТОВ "Торговий дім "Інтер-агро" коштів у сумі 5847793,52 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012, у задоволенні позову відмовлено.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03.04.2013 рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Постановою Верховного Суду України від 15.10.2013 ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03.04.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 13.10.2014 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 та Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що правочини, укладені ТОВ "Торговий дім "Інтер - Агро" з ТОВ "Альянс - Співдружність" на суму 4083962,70 грн та з ТОВ "Інтер Інвест - Агро сервіс" на загальну суму 1763830,82 грн, не відповідають вимогам ст. 215, ч.1 ст. 216, ч.5 ст. 203, ст.216 Цивільного кодексу України та в силу припису ст. 228 Цивільного кодексу України суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на заволодіння майном держави та дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними, оскільки відсутні договори, укладені в письмовій формі, податкові накладні складені та підписані неповноважними на це особами. Крім того, посилається на акти перевірок контрагентів ТОВ "Альянс - Співдружність", ТОВ "Інтер Інвест - Агро сервіс", відповідно до яких правочини, вчинені ТОВ "Альянс - Співдружність", ТОВ "Інтер Інвест - Агро сервіс", не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені правочинами. Вказує на наявність вироку Чутівського районного суду Полтавської області від 12.04.2011, яким посадових осіб ТОВ "Альянс - Співдружність" та ТОВ "Інтер Інвест - Агро сервіс" гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України, постанови Київського районного суду м. Полтави, якою звільнено ОСОБА_4 (директора ТОВ "Торговий дім "Інтер - Агро") від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України на підставі ст.7 КПК України та ст.48 КК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник ТОВ "Торговий дім "Інтер - Агро" в судове засідання не з'явився. У письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на факт реального вчинення угод (придбання насіння соняшнику, ячменю та кукурудзи), про що свідчать податкові накладні, рахунки-фактури та докази фактичної оплати придбаного товару. Вказував, що письмові договори на придбання товарно-матеріальних цінностей не укладалися, доставка товару здійснювалася транспортом продавця до складських приміщень позивача, які той орендував у ТОВ "Інтер-Агро". Зазначав, що в ході досудового слідства по кримінальній справі порушеної СВ ПМ ДПІ у м. Полтаві 07.06.2011 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "Торговий дім "Інтер-Агро" на підприємстві були здійснені обшук та виїмка первинної документації, якою підтверджується реальність угод з контрагентами.

Представники ТОВ "Альянс - Співдружність" та ТОВ "Інтер Інвест - Агро сервіс" в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Карлівською МДПІ 10.02.2011 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань дотримання ТОВ "Альянс - Співдружність" вимог податкового законодавства за період з 01.06.2010 по 31.12.2010, результати якої оформлено актом від 11.02.2011 №28/23/36564948 (а.с.111-119 Т.1)

Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення:

- ч.5 ст.203, ч. 1, 2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Альянс Співдружність" при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 665 та 656 ЦК України.

Крім цього перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.06.2010 по 31.12.2010, які підпадають під визначення ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено завищення податкових зобов'язань всього у сумі 2493114,00 грн. та завищення податкового кредиту всього у сумі 2475475,00 грн.

10.03.2011 ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Інтер Інвест - Агро сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток за період з 01.09.2010 по 31.12.2010, результати якої оформлено актом від 10.03.2011 №1709/23-5/36565009 (а.с.120-129 Т.1).

Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення:

- ч.5 ст.203, ч. 1, 2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, відображених у жовтні 2010 року з ТОВ "Кернел - Трейд", ТОВ "Сегмент Плюс", ТОВ Торговий дім "Пересічанський МЕЗ", ТОВ СП "Нібулон", ТОВ Торговий дім "Інтер - Агро", ЗАТ "АТ КАРГІЛЛ" та ПП "АГРОПРАЙД". Відповідно до ч.5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини укладені ТОВ "Інтер Інвест - Агро сервіс" з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Крім цього перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків та відповідно відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість та підстав формування податкового кредиту відповідно до ст.3 та п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та доходу від продажу товарів (робіт, послуг) і підстав формування валових витрат відповідно до ст.4 та ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

08.02.2011-28.04.2011 ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Торговий дім "Інтер - Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, результати якої оформлено актом від 10.05.2011 №3943/23-5/35796506 (а.с.56-102 Т.1).

Висновками акту перевірки встановлено такі порушення:

- пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого ТОВ "Торговий дім "Інтер - Агро" занижено податок на прибуток на загальну суму 1 081 760,00 грн.;

- пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ТОВ "Торговий дім "Інтер - Агро" встановлено заниження ПДВ на загальну суму 6 707 781,00 грн.;

- ч.ч. 1, 2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Торговий дім "Інтер - Агро" із зазначеними в акті перевірки постачальниками та покупцями, у тому числі з ТОВ "Альянс-співдружність" та ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс".

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві 25.05.2011 винесені податкові повідомлення-рішення №0000682310, яким ТОВ "Торговий дім "Інтер - Агро" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ всього на 8253016,00 грн, у тому числі 6602413,00 грн - за основним платежем та 1650603,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000672310, яким ТОВ "Торговий дім "Інтер - Агро" зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 118443,00 грн - за основним платежем; №0000692310, яким ТОВ "Торговий дім "Інтер - Агро" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток всього на 1352200,00 грн, у тому числі 1081760,00 грн - за основним платежем та 270440,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

На підставі висновків вказаних актів перевірок, з посиланням на вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 12.04.2011, яким посадових осіб ТОВ "Альянс - Співдружність" та ТОВ "Інтер Інвест - Агро сервіс" гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно, визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України, позивач - ДПІ у м. Полтаві стверджує про нікчемність правочинів, укладених ТОВ "Торговий дім "Інтер - Агро" з ТОВ "Альянс - Співдружність" та ТОВ "Інтер Інвест - Агро сервіс", у зв'язку з чим позивач просить застосувати наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною п'ятою цієї статті визначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до частини 1 статті 208 Господарського кодексу України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною 1 статті 203 та частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, тобто недійсним в силу закону, у зв'язку з чим визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В свою чергу, для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Зокрема, для правильної кваліфікації правочину як такого, що порушує публічний порядок, необхідно визначити існуючий зв'язок між власне укладенням і виконанням такого правочину та застосованим його учасниками механізмом ухилення від оподаткування.

Якщо укладення та виконання договору є частиною такого механізму, зокрема, у випадку, коли метою укладення правочину є податкова економія - то до учасників такого правочину слід застосовувати штрафні санкції в порядку статті 208 Господарського кодексу України.

Відсутність у правочину самостійної ділової мети, відмінної від податкової економії, є доказом укладення правочину без наміру створити відповідні йому економічні наслідки; такий правочин укладається з метою незаконного отримання коштів з бюджету або ухилення від конституційного обов'язку зі сплати податків, тобто з метою, що суперечить інтересам держави. Правочин, укладений виключно з метою зниження податкового тягаря та без ділової мети, не відповідає основам правопорядку.

В актах перевірок позивачем зроблений висновок про вчинення відповідачами правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків.

Реальність господарських операцій ТОВ "Торговий дім "Інтер-Агро" з ТОВ „Альянс-Співдружність", ТОВ „Інтер Інвест-агро Сервіс" , ТОВ КП „Альком", ТОВ „Епоха-Агро", ТОВ „Сегмент плюс", ПП „Тріумвірат-06", ТОВ Холдингова компанія Агротехтрейд" досліджувалась судом при розгляді адміністративного позову ТОВ "Торговий дім "Інтер-Агро" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000692310 від 25.05.2011, № 0000682310 від 25.05.2011, № 0000672310 від 25.05.2011, № 0001192310 від 08.08.2011.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу наведеної норми процесуального закону обставини, встановлені постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 в адміністративній справі № 2а-1670/9016/11, яка набрала законної сили, мають преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі, оскільки суд встановив відсутність підтвердження фактів реальності господарських операцій ТОВ "Торговий дім "Інтер-Агро" з ТОВ „Альянс-Співдружність", ТОВ „Інтер Інвест-агро Сервіс" , ТОВ КП „Альком", ТОВ „Епоха-Агро", ТОВ „Сегмент плюс", ПП „Тріумвірат-06", ТОВ „Холдингова компанія Агротехтрейд", та як наслідок неправомірне формування сум податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по взаємовідносинах із вказаними підприємствами.

Суд зазначає, що встановлені частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України санкції, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, а отже не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених статтею 250 цього Кодексу.

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Тобто, закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строку виключає можливість застосування таких санкцій.

З урахуванням викладеного, суд не приймає доводи представника позивача про дотримання ним лише шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом, який позивач обчислює з дня виявлення порушення (10.05.2011).

Із системного аналізу норм Цивільного і Господарського кодексів слідує, що для визнання договору нікчемним є необхідним встановлення наявності умислу в обох сторін або однієї із них. Такий умисел виникає при укладенні договору, а не в момент оформлення відповідних документів (податкових накладних, накладних, рахунків-фактур), здійснення розрахунку.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Суд вважає, що моментом виникнення мети, яка завідомо суперечить інтересам держави, в контексті статті 250 Господарського кодексу України, є досягнення сторонами згоди та укладення договору, незалежно від періоду оформлення документів на підтвердження виконання досягнутої домовленості, адже досягнення згоди та укладення договору передують складанню відповідних документів. Саме з часу домовленості відповідачів слід обчислювати строк для застосування адміністративно-господарських санкцій, а не з моменту оформлення відповідних документів (податкових накладних, накладних, рахунків-фактур), здійснення розрахунку.

З матеріалів справи слідує, що з часу порушення відповідачами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності минуло більше року, адже оформленню з 10.08.2010 документів (податкових накладних, накладних, рахунків-фактур, платіжних доручень) по взаємовідносинам з ТОВ "Альянс-Співдружність" передувало досягнення згоди та укладення усної домовленості, а оформлення документів (податкових накладних, накладних, рахунків-фактур, платіжних доручень) по взаємовідносинам з ТОВ "Інтер Інвест-Агро сервіс" з 05.10.2010 є наслідком досягнення згоди на виконання договору, укладеного до 05.10.2010 включно.

Судом встановлено, що перевірку ТОВ "Торговий дім "Інтер - Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 проведено 08.02.2011-28.04.2011 та встановлено порушення, які мали місце протягом серпня-жовтня 2010 року, проте з вимогою про застосування санкцій позивач звернувся до суду лише 24.10.2011, тобто поза межами граничного річного строку від вчинення правопорушення, передбаченого статтею 250 ГК України.

Як зазначено вище, оскільки санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони є адміністративно-господарськими, а тому такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, установлених статтею 250 ГК України.

Початком перебігу зазначених у наведеній статті строків можливо також розглядати і дату виконання правочину.

Аналогічна правова позиція висловлювалась Верховним Судом України у постанові від 02.09.2010 (справа № 21-1547во09).

Датою виконання правочину є дата здійснення розрахунків, що узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 26.06.2007 (справа № 21-414во07).

З матеріалів справи слідує, що придбання товару згідно оформлених податкових накладних здійснювалося у серпні-жовтні 2010 року і ТОВ "Торговий дім "Інтер - Агро" в останнє розраховувалось за нього 19.10.2010, а позов ДПІ у м. Полтаві пред'явила 24.10.2011, отже вона пропустила строк можливого застосування судом адміністративно-господарських санкцій.

Судом також встановлено, що виконання правочину між ТОВ "Торговий дім "Інтер-Агро" та ТОВ "Альянс-Співдружність" оформлялось податковими накладними, накладними, рахунками-фактурами з 10.08.2010, а між ТОВ "Торговий дім "Інтер-Агро" та ТОВ "Інтер Інвест-Агро сервіс" - з 05.10.2010, що свідчить про закінчення перебігу річного строку для застосування адміністративно-господарських санкцій судом.

Отже, застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 ГК України, шляхом стягнення в доход держави отриманого за нікчемним правочином після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку зі спливом строків застосування санкцій, передбачених статтею 250 ГК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02 грудня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава