Ухвала

від 01.12.2014 по справі 2а-6057/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2014 року м. Київ К/800/5971/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., за участю секретаряГончар Н.О. та представників сторін: від позивача ОСОБА_7 від відповідачане з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової служби у м. Києві на постановуОкружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2012 та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 у справі № 2а-6057/12/2670 за позовомОСОБА_6 доДержавної податкової служби у м. Києві провизнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби в м. Києві про визнання неправомірними дій щодо відмови внести коригуючі дані стосовно трудових відносин позивача до інформаційної бази ДРФО та зобов'язання податкового органу внести зміни до інформаційної бази ДРФО по коригуванню інформації про трудові відносини позивача з: Дитяча дошкільна установа загального типу № 26 (ЄДРПОУ 23929402) період роботи з 10.09.1993 по 30.04.1997; ТОВ «Інженерно-Будівельна компанія «Офісні системи» (ЄДРПОУ 21528320) період роботи з 25.04.2000 по 29.09.2010; ТОВ «Інтех ЛТД» (ЄДРПОУ 20249196) період роботи з 01.04.1998 по 23.04.2000; ТОВ «Стайер-Плюс» (ЄДРПОУ 35250070) період роботи з 01.09.2007 по 01.09.2010; ДБМП «Дніпротехмонтаж» (ЄДРПОУ 19029737) з 1996 року не є працівником; ТОВ «Пілатес» (ЄДРПОУ 35254383) робота за сумісництвом з 01.09.2012 звільнена.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013, позов задоволено частково: зобов'язано Державну податкову службу в м. Києві внести зміни до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків по коригуванню інформації про трудові відносини ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з: Дитяча шкільна установа загального типу № 26 (ЄДРПОУ 23929402) період роботи з 10.09.1993 року по 30.04.1997 рік; ТОВ «Інженерно-Будівельна компанія «Офісні Системи» (ЄДРПОУ 21528320) період роботи з 25.04.2000 року по 29.09.2010 рік; ТОВ «Інтех ЛТД» (ЄДРПОУ 20249196) період роботи з 01.04.1998 року по 23.04.2000 рік; ТОВ «Стайер Плюс» (ЄДРПОУ 35250070) період роботи з 01.09.2007 року по 01.09.2010 рік; ДБМП «Дніпротехмонтаж» (ЄДРПОУ 19092737) з 1996 року не є працівником; ТОВ «Пілатес» (ЄДРПОУ 35254383) робота за сумісництвом з 01.09.2010 року звільнена; в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що:

- позивач звернувся з заявою до ДПА в м. Києві та ДПІ у м. Дніпродзержинську щодо внесення відповідних змін до Державного реєстру фізичних особі-платників податків, оскільки згідно виписки з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків позивач перебуває у трудових відносинах з Дитячою дошкільною установою загального типу № 26, ТОВ «Інфженерно-Будільною компанією «Офісні системи», ТОВ «Інтех ЛТД», ТОВ «Стайер-Плюс», ДБМП «Дніпротехмонтаж», ТОВ «Пілатес» на посаді головного бухгалтера;

- за результатами розгляду вищезазначеної заяви відповідач листом за вих.№1600/Л/29-206 від 15.11.2011 надав відповідь,у якій зазначив, що відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020, обов'язок подавати на вимогу платника податку відомостей про суму виплаченого на користь платника податку доходу покладено на податкових агентів, а тому позивач має право звернутися до підприємства (податкового агента), яким було подано податковий розрахунок форми № 1ДФ, з метою перевірки даних про отримані доходи та проведення відповідних коригувань податкового розрахунку № 1ДФ у встановленому законодавством порядку;

- позивач повторно звернувся з відповідною заявою до ДПА в м.Києві, на що отримав відповідь листом за вих.№ 28/10/29-205 від 04.01.2012, зі змісту якого вбачається, що аналогічне звернення позивача розглянуто, а тому повторно скеровано копію відповіді на попереднє звернення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України відзначає, що, звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин особи, яка звернулася за їх захистом.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків інформації про припинення трудових відносин позивача з суб'єктами господарювання, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про правомірність оскаржуваних дій, оскільки вони відповідають вимогам податкового закону.

Проте, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову з метою захисту порушених прав позивача в частині зобов'язання відповідача внести зміни до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків по коригуванню інформації про трудові відносини позивача Дитячою шкільною установою загального типу № 26 ТОВ «Інженерно-Будівельна компанія «Офісні Системи», ТОВ «Інтех ЛТД», ТОВ «Стайер Плюс», ДБМП «Дніпротехмонтаж».

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.70.1 ст.70 Податкового кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) центральний орган державної податкової служби формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків.

За змістом п.70.16 ст.70 Податкового кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, самозайняті особи, податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням інформацію про фізичних осіб, що пов'язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України, із зазначенням реєстраційних номерів облікових карток платника податків або серії та номера паспорта, зокрема, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, податкові агенти - про дату прийняття на роботу або звільнення з роботи фізичних осіб протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, а також інформацію, передбачену статтею 51 цього Кодексу.

Відповідно до п.51.1 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Згідно п.63.11 ст.63 Податкового кодексу України органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що дані Державного реєстру фізичних осіб-платників податків не відповідають дійсності в частині перебування у трудових відносинах позивача з Дитячою Дошкільною Установою загального типу № 26, ТОВ «Інженерно-Будівельна компанія «Офісні Системи», ТОВ «Інтех ЛТД», ТОВ «Стайер-Плюс», ДБМП «Дніпротехмонтаж», ТОВ «Пілатес», оскільки факт припинення трудових відносин позивача з вказаними суб'єктами господарювання підтверджується наданою позивачем копією трудової книжки з відповідними записами про припинення трудових відносин.

З огляду на наведенні положення податкового законодавства вбачається, що необхідною умовою для внесення відомостей до Державного реєстру фізичних осіб є подання податковими агентами інформації у формі відповідної податкової звітності, а тому колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржувані позивачем дії відповідача щодо відмови позивачу у внесенні інформації до Державного реєстру фізичних осіб є правомірними, оскільки здійснені відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що внести відомості до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у встановлений законом спосіб неможливо, оскільки згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що:

- Дитяча дошкільна установа загального типу № 26 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів не знайдена;

- ТОВ «Інтех ЛТД» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів не знайдено;

- ДБМП «Дніпротехмонтаж» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів не знайдено;

- ТОВ «Пілатес» статус відомостей про юридичну особу не підтверджено.

Разом з цим, позивачем долучено до матеріалів справи копії конвертів поштових відправлень з відмітками поштових відділень «причина повернення - за закінченням терміну зберігання», якими на адреси ТОВ «Стайер-Плюс» та ТОВ «Інженерно-Будівельна компанія «Офісні Системи» позивачем надіслано заяви про подання до органів державної податкової служби розрахунків № 1ДФ, на підставі яких податковим органом мало бути внесено інформацію про припинення трудових відносин з позивачем до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.

З огляду на викладене вище, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав з метою захисту порушених прав позивача для часткового задоволення даного позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний