Ухвала

від 02.12.2014 по справі 826/16301/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16301/13-а(у 5-ти т.+7т.Дод) Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна» до Міністерства доходів і зборів України, Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна» (далі по тексту - ТОВ «АДМ Україна») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України, Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 17 липня 2013 року № 0000133720; скасувати рішення Міністерства доходів і зборів України від 30 вересня 2013 року № 12183/6/99-99-10-01-15; визнати протиправними дії Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків по винесенню податкового повідомлення - рішення від 17.07.2013 р. № 0000133720.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «АДМ Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи 33546533) зареєстровано 30.05.2005 Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією за № 10701020000009067 (Виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 893208). Вказане товариство розташоване за адресою: 04070, м. Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 16-А.

ТОВ «АДМ Україна» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 30.06.2005 за № 38231, на час перевірки товариство перебувало на обліку в Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників.

Згідно зі свідоцтвом № 100332533 (форма № 2-ПДВ) від 13.04.2011 ТОВ «АДМ УКРАЇНА» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер - 335465326554).

Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АДМ Україна» (код ЄДРПОУ 33546533) з питання правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за 2010, 2011, 2012, 2013 роки, за результатами якої складено акт від 27.06.2013№ 761/40-50/37-20/33546533 (далі - Акт перевірки).

В ході перевірки контролюючим органом встановлено та в Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем наступних вимог:

- підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2, пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі - Закон №168/97-ВР), підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14,пункту 185.1 статті185, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), що призвело до завищення податкового кредиту по операціях, які оподатковуються на загальних підставах, та призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ 7 247 770,00 грн.

17.07.2013 контролюючий орган на підставі Акта перевірки прийняв податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000133720, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу V ПК України за порушення вимог пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону 168/97-ВР, підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 ПК України позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 247 770,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 584 654 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковим повідомленням-рішенням позивач подав скаргу до Міністерства доходів і зборів України, за результатом розгляду якої рішенням відповідача - Міністерства доходів і зборів України від 30.03.2013 №12183/6/99-99-10-01-15 скаргу ТОВ «АДМ Україна» залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Позивач не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням відповідача від 17.07.2013 № 0000133720; рішенням від 30.03.2013 №12183/6/99-99-10-01-15, та вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

З аналізу змісту рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 05.08.2013№ №11197/6 вбачається, що дане рішення не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, отже не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов'язки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки рішення про результати розгляду скарги № 12183/6/99-10-01-15 не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права чи обов'язки, то не виникає і передумови для здійснення захисту права або законного інтересу позивача, шляхом скасування зазначеного рішення, а отже позовна вимога про скасування рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги № 12183/6/99-10-01-15 від 30.09.2013 є необґрунтованою та підстави для її задоволення відсутні.

Також колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції на те, що доводи ТОВ «АДМ Україна» про неправомірність проведення перевірки не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини досліджувались судом під час розгляду справи № 826/12616/13-а, про що постановлено відповідне рішення.

Стосовно правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення від 17.07.2013 № 0000133720 та зафіксованих в Акті перевірки порушень, колегія суддів зважає на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірку ТОВ «АДМ Україна» було проведено за результатами отриманої інформації Міжрегіонального головного управління Міндоходів-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків щодо перевірок контрагентів - постачальників ТОВ «АДМ Україна» по ланцюгу постачання, яка свідчить про те, що операції з контрагентами-постачальниками не містять по своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети), систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

З наявних в справі доказів вбачається, що між ТОВ «АДМ Україна» та його контрагентами -ТОВ «Фірма Сервістрансмаш», ТОВ «Фірма «Імперія», ТОВ «Шевченко-Південь-Агро», ФГ «Південна зірка», ТОВ «Давос», ПП «Павлоград-Інвест-Агро», Приватна Агрофірма «Світоч-Агро», ТОВ «Ферко» та ФГ «Антар» були укладені договори на придбання соняшника.

На думку податкового органу, правочини, укладені між позивачем та вказаними контрагентами не створюють юридичних наслідків, є нереальними та на їх підставі неправомірно сформовано податкову звітність позивача.

За результатами аналізу матеріалів перевірок контрагентів-постачальників за 2012 рік встановлено, що ТОВ «АДМ Україна» має значні обсяги розбіжностей між сумою задекларованого податкового кредиту та податковими зобов'язаннями контрагентів постачальників, що здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру) та яким згідно з даними перевірок регіональних ДПІ, зменшено податкові зобов'язання.

Під час перевірки встановлено розбіжності у податковій звітності ТОВ «АДМ Україна» (завищення податкового кредиту) за вересень 2010 року на суму ПДВ в розмірі 78 461,53 грн. по постачальнику ТОВ «Фірма Сервістрансмаш» (ЄДРПОУ 13855648).

Так на адресу податкового органу від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва надійшов акт № 919/2330/13855648 від 13.11.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фірма Сервістрансмаш» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за березень 2011 року, вересень 2010 року, який є постачальником ТОВ «АДМ Україна».

За результатами виходів працівниками податкового органу за юридичною та фактичною адресами не встановлено посадових осіб ТОВ «Фірма Сервістрансмаш» за вказаними адресами. У зв'язку з цим було складено акт від 12.11.2012 № 306/22-200 про відсутність посадових осіб за податковою адресою ТОВ «Фірма Сервістрансмаш».

Звіт форми 1-ДФ за І квартал 2011 року, загальна кількість працюючих на підприємстві 3 особи, в тому числі за цивільно - правовими договорами 0 осіб.

Підприємством ТОВ «Фірма Сервістрансмаш» до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва декларація з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року не надавалась.

Згідно з Актом перевірки позивача встановлено розбіжності у податковій звітності ТОВ «АДМ Україна» (завищення податкового кредиту) за листопад 2011 року на суму ПДВ в розмірі 16 169,31 грн. по постачальнику ТОВ Фірма «Імперія» (код ЄДРПОУ 13864914).

Згідно з актом №45/15-3/13864914 від 22.03.2012 ДПІ у м. Херсоні про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Фірма «Імперія», 20.03.2012р. було здійснено виїзд за податковою адресою підприємства, місцезнаходження не встановлено.

Звіт за формою 1-ДФ за IV квартал 2011 року не надано. Чисельність працюючих у листопаді 2011 року на ТОВ Фірма «Імперія» складає 1 чол.

Свідоцтво платника ПДВ ТОВ Фірма «Імперія» (код ЄДРПОУ 13864914) анульовано з причини відсутності за місцезнаходженням.

Податковим органом з матеріалів ДПІ у Баштанському районі (попереднє місце обліку ТОВ Фірма «Імперія») встановлено, що станом на момент проведення перевірки цього контрагента неможливо встановити фактичне місцезнаходження підприємства, підтвердити наявність виробничих потужностей для вирощування продукції сільськогосподарського призначення та реальність здійснення фінансово-господарських операцій у задекларованих обсягах.

У ході проведення перевірки, аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Податковий орган вказує, що відповідно до даних додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року встановлено, що ТОВ «АДМ Україна» включено до складу податкового кредиту за листопад 2011 року суму ПДВ в розмірі 16 169,31 грн. по нікчемних відносинах з ТОВ Фірма «Імперія».

Також, податковим органом було встановлено розбіжності у податковій звітності ТОВ «АДМ Україна» (завищення податкового кредиту) за грудень 2011 року суму ПДВ в розмірі 632 528,27 грн. по постачальнику ТОВ «Шевченко-Південь-Агро» (код ЄДРПОУ 33578649).

Актом від 03.08.2013 №45/2200/33578649 Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області ДПС зафіксовано неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Шевченко-Південь -Агро».

Податковим органом було встановлено, що на запити про наявність у 2011 році транспортних засобів за ТОВ «Шевченко-Південь-Агро» отримано відповідь про те, що транспортні засоби не були зареєстровані.

На запити до Саратського бюро технічної інвентаризації, Миколаївського бюро техничної інвентаризації, було отримано відповіді про те, що нерухоме майно за ТОВ «Шевченко-Південь-Агро» не зареєстровано.

До Держкомзему в Жовтневому районі Миколаївської області направлено запит від 23.05.2012 № 1998/15 про надання інформації про наявність або відсутність земельних ділянок у власності та у користуванні ТОВ «Шевченко-Південь-Агро». Отримана відповідь про те, що згідно книги записів державної реєстрації договорів оренди на землю» зареєстровані договори оренди за ТОВ «Шевченко-Південь-Агро» в межах Шевченківської сільської ради від 31.12.2010 в кількості 67 штук на площу 326,68 га. терміном на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Щодо походження насіння соняшнику, яке було об'єктом угод купівлі-продажу між ТОВ «Шевченко - Південь - Агро» та його покупцями, то проведеними заходами не встановлено факторів, що вказують на власне виробництво зазначеної продукції (наявність сільгосптехніки, автомобільної техніки, складів, необхідного персоналу та інше).

По постачальнику ПП «Павлоград-Інвест-Агро», (код ЄДРПОУ 35168745) встановлено розбіжності у податковій звітності ТОВ «АДМ Україна» (завищення податкового кредиту) за грудень 2011 року на суму ПДВ в розмірі 551 466,72 грн.

Перевіркою встановлено нереальність здійснення операції з продажу насіння соняшника ПП «Павлоград-Інвест-Агро» на адресу ТОВ «АДМ Україна», виходячи з нереальності здійснення операції з придбання насіння соняшника ПП «Павлоград-Інвест-Агро» у постачальників насіння соняшника.

Податковим органом встановлено розбіжності у податковій звітності ТОВ «АДМ Україна» (завищення податкового кредиту) за березень, квітень 2012 року на суму ПДВ в розмірі 1 223 241,36 грн. по постачальнику ФГ «Давос» (код ЄДРПОУ 34337217).

Відповідно до даних акта позапланової невиїзної документальної перевірки Очаківської ОДПІ від 04.09.2012 №217/22/34337217 щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування податкового зобов'язання з ПДВ за період 01.03.2012-31.04.2012 ФГ «Давос» не надало відомостей про основні засоби, податкові накладні за зобов'язаннями березня-квітня 2012 року. Також встановлено, що земельна ділянка, на якій цей контрагент здійснює за документами свою діяльність, насправді знаходиться у користуванні ДП «Зорі над Бугом».

При дослідженні взаємовідносин ФГ «Давос» (код ЄДРПОУ 34337217) та покупців для перевірки надано документи, які носять назву подорожні листи вантажного автомобіля. У той же час, ФГ «Давос» не має транспортних засобів, договори з автоперевізниками не надано. Подорожні листи, надані ФГ «Давос» заповненні в порушення наказу Міністерства транспорту України від 29.12.1995 № 488/346, а сааме: відсутні підписи водія, відомості про вантажно - розвантажувальні операції, дати та номери подорожніх листів. Тому подорожні листи не приймались в ході проведення перевірки до уваги.

Посадовими особами ФГ «Давос» не надано накази про відрядження працівників вказаного підприємства в період березень - квітень 2012 року.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» при відсутності таких документів, як сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності неможливо ідентифікувати предмет фактичної поставки та його відповідність предмету договору.

За наведених обставин, наявність у ТОВ «АДМ Україна» належно оформлених документів, необхідних відповідно до положень Податкового кодексу України для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих ФГ «Давос», код ЄДРПОУ 34337217, податкових накладних, не є підставою для формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ, оскільки перевіркою встановлено фіктивний характер податкової звітності ФГ «Давос», нездійснення самих господарських операцій та як наслідок нікчемність укладених правочинів.

По взаємовідносинах із ФГ «Південна зірка» податковий орган вважає дії позивача неправомірними з огляду на те, що в діяльності ФГ «Південна зірка» наявні ознаки фіктивності. Такий висновок був зроблений на підставі аналізу актів перевірки зазначеної юридичної особи та її контрагентів.

Щодо взаємовідносин позивача із Приватною Агрофірмою «Світоч-Агро»» (код з ЄДРПОУ30628749) було зокрема встановлено, що у вказаного підприємства відсутні основні фонди, виробничі потужності та працівники для надання будь - яких послуг. Під час перевірки підприємства іншими ДПІ ПАФ «Світоч-Агро» не надано підтверджуючих документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності та виникнення податкового зобов'язання з ПДВ по операціях з реалізації товарів (робіт, послуг).

Під час перевірки діяльності позивача по постачальнику ТОВ «Ферко» (код за ЄДРПОУ 31681342) податковим органом встановлено розбіжності у податковій звітності ТОВ «АДМ Україна» (завищення податкового кредиту) за лютий 2013 року на суму ПДВ в розмірі 155 855,33 грн.

Таких висновків контролюючий орган дійшов використавши акти перевірок ТОВ «Ферко» та його контрагентів. Зокрема, відповідач вказує, що перевіркою встановлено, що правочини, укладені ТОВ «Ферко» з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Перевіряючи діяльність ТОВ «АДМ Україна» з постачальником ФГ «Антар» (код ЄДРПОУ 37557140), податковим органом встановлено розбіжності у податковій звітності ТОВ «АДМ Україна» (завищення податкового кредиту) за лютий 2013 року на суму ПДВ в розмірі 189 750,41 грн.

Встановлено, що підприємство ТОВ «Ферко» не є виробником сільськогосподарської продукції, не є посередником з операцій купівлі-продажу, оскільки придбання товару ТОВ «Ферко» документально не підтверджено.

На думку суду першої інстанції, самі по собі вищевказані відомості, установлені податковим органом під час перевірки позивача, не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ТОВ «АДМ Україна» та ТОВ «Фірма Сервістрансмаш», ТОВ «Фірма «Імперія», ТОВ «Шевченко-Південь-Агро», ФГ «Південна зірка», ПП «Павлоград-Інвест-Агро», Приватна Агрофірма «Світоч-Агро», ТОВ «Давос», ТОВ «Ферко» та ФГ «Антар».

Проте, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту з ПДВ підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством не передбачено.

Так, на підтвердження фактичного виконання сторонами умов договорів купівлі-продажу позивач надав суду копії первинних документів по кожному із контрагентів.

Наприклад, по взаємовідносинах із ТОВ «Давос» позивачем укладено ряд договорів купівлі-продажу насіння соняшнику та додаткові угоди до них.

За умовами договорів Продавець (ТОВ «Давос») поставляє та передає у власність, а Покупець приймає та проводить розрахунок за насіння соняшнику на умовах, що передбачені Договором.

Продавець поставляє Товар автомобільним транспортом в повному обсязі на ПрАТ «АДМ «ІЛЛІЧІВСЬК».

Датою поставки Товару є дата приймання Товару ПрАТ «АДМ «ІЛЛІЧІВСЬК», що відображається у реєстрах про приймання Товару.

Кінцева кількість (вага) Товару визначається під час зважування транспортних засобів ПрАТ «АДМ «ІЛЛІЧІВСЬК» та зазначається в реєстрах про приймання товару.

Визначення кінцевої якості Товару здійснюється лабораторією ПрАТ «АДМ «ІЛЛІЧІВСЬК» на кожну транспортну одиницю та зазначається в реєстрах про приймання Товару.

Фактичне здійснення господарських операцій з поставки зерна соняшника вищевказаним контрагентом позивач підтверджує видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками банківської установи про оплату товару.

У той же час, колегія суддів погоджується із зауваженням суду першої інстанції стосовно того, що всі видаткові накладні від ФГ «Давос» за березень 2012 року (матеріали справи дод. 3) не скріплені печаткою покупця, товарно-транспортні накладні від цього постачальника не скріплені підписами та печатками вантажоотримувача (покупця).

По взаємовідносинах із ФГ «Південна зірка» на підтвердження фактичного виконання сторонами умов договорів купівлі-продажу позивач надав копії податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та виписок банківської установи про оплату товару.

Згідно з умовами зазначених договорів поставка товару здійснювалася продавцями до м. Іллічівськ Одеської області на ПрАТ «АДМ «ІЛЛІЧІВСЬК» на переробку. Приймання товару здійснював експедитор позивача - проте із наданих документів суду встановити особу не можливо, товарно - транспорті накладні не містять посади та П.І.Б. уповноваженої особи.

З наданих документів, що підтверджують прийняття товару від автоперевізників постачальником насіння соняшника є ФГ «Південна зірка».

Колегія суддів звертає увагу на те, що всі видаткові накладні не містять розшифрування підписів уповноваженої особи покупця, підписи візуально істотно відрізняються в залежності від виду постачальників, хоча стосуються одного і того ж періоду (місяця) поставки.

Видаткові накладні ФГ «Південна зірка» за березень - квітень 2012 року (матеріали справи додаток 5) не скріплені печаткою покупця.

Товарно-транспортні накладні від цього постачальника не скріплені підписами та печатками частково автоперевізників та повністю вантажоодержувача (покупця). Відсутність таких даних унеможливлює ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, тому такі товарно-транспортні накладні є неналежними доказами на підтвердження факту поставки товару.

По взаємовідносинам із ТОВ «Павлоград-Інвест-Агро» суду надано копії договорів поставки насіння соняшнику, податкових накладних, видаткових накладних, складських квитанцій на зерно, картки аналізу зерна, акти прийому передачі зерна, накладні.

По взаємовідносинах із ТОВ «Фірма Сервістрансмаш», ТОВ «Фірма «Імперія», ТОВ «Шевченко-Південь-Агро», Приватна Агрофірма «Світоч-Агро», ТОВ «Ферко» та ФГ «Антар» до суду були надані копії договорів укладених з зазначеними контрагентами, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та виписок банківської установи про оплату товару.

У той же час, суд першої інстанції правильно зауважив на тому, що в більшій частині наданих позивачем на підтвердження реальності фінансово - господарських відносин первинних документах, а саме6 видаткових накладних не міститься розшифрування підписів уповноваженої особи покупця, не скріплено печаткою покупця.

Таким чином, надані позивачем на підтвердження фактів здійснення поставки товару та отримання послуг первинні документи оформленні з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік» та з них неможливо встановити, хто саме їх підписав, а отже встановити осіб, які відвантажували та приймали товар, а також, на підставі яких документів діяли зазначені особи та чи були в них наявні повноваження на вчинення зазначених дій.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у наданих позивачем до суду товарно - транспортних накладних в графах, де мають міститися підпис та дані особи, яка прийняла товар, не зазначено дані та посаду особи, яка прийняла відповідно до них товар, а також документ, на підставі якого вона діяла, та частина з них взагалі не містить підпису та печатки підприємства, яке прийняло товар.

Договори купівлі-продажу (поставки), укладені між позивачем та ТОВ «Фірма Сервістрансмаш», ТОВ «Фірма «Імперія», ТОВ «Шевченко-Південь-Агро», ФГ «Південна зірка», ПП «Павлоград-Інвест-Агро», Приватна Агрофірма «Світоч-Агро», ТОВ «Давос», ТОВ «Ферко» та ФГ «Антар» є типовими.

У підпунктах 3.3, 3.5. вищевказаних договорів сторони погодили, що визначення кінцевої якості Товару здійснюється лабораторією ПрАТ «АДМ «ІЛЛІЧІВСЬК» на кожну транспортну одиницю та зазначається в реєстрах про приймання Товару, а кінцева кількість (вага) Товару визначається під час зважування транспортних засобів ПрАТ «АДМ Іллічівськ» та зазначається в реєстрах про приймання Товару.

Відмовляючи у задоволенні позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів того, що його контрагенти мали відповідні дозволи (свідоцтва на товар, у разі необхідності карантинні сертифікати на підкарантинний товар, сертифікати якості) на надання послуг, які передбачені Договорами.

Крім того, надані на підтвердження здійснення спірних операцій первинні документи оформлено з порушенням вимог бухгалтерського законодавства.

Також суд першої інстанції зауважив на тому, що позивачем не надано Реєстрів про приймання Товару, даних складського обліку.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам цієї справи, колегія суддів погоджується з викладеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Частиною першою статті 70 КАС України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини четвертої статті 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до положень частин першої і третьої статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що ТОВ «АДМ Україна» необґрунтовано сформувало податковий кредит з ПДВ за результатами взаємовідносин із контрагентами ТОВ «Фірма Сервістрансмаш», ТОВ «Фірма «Імперія», ТОВ «Шевченко-Південь-Агро», ФГ «Південна зірка», ПП «Павлоград-Інвест-Агро», Приватна Агрофірма «Світоч-Агро», ТОВ «Давос», ТОВ «Ферко» та ФГ «Антар», з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР (чинного на час виникнення спірних взаємовідносин позивача і контрагентів), бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 7.4.1 статті 7 цього Закону №168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом14.1.181 пункту14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України установлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України установлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У той же час, колегія суддів звертає увагу на те, що первинні документи для надання їм юридичної сили та формування на їх підставі податкової звітності відповідно до викладених положень податкового законодавства повинні відповідати вимогам, передбаченим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

Частиною першою статті 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Як установлено судом під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, значна частина первинних бухгалтерських документів, оформлених в межах взаємовідносин ТОВ «АДМ Україна» з ТОВ «Фірма Сервістрансмаш», ТОВ «Фірма «Імперія», ТОВ «Шевченко-Південь-Агро», ФГ «Південна зірка», ПП «Павлоград-Інвест-Агро», Приватна Агрофірма «Світоч-Агро», ТОВ «Давос», ТОВ «Ферко» та ФГ «Антар» містять недоліки та не відповідають викладеним вище вимогам бухгалтерського законодавства.

Крім того, відповідно до змісту інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть також свідчити і результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, які фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту, а тому право платника ПДВ на податковий кредит може визнаватися лише у разі, якщо відповідні товари ним реально придбавалися, або ж у разі реального понесення ним витрат на таке придбання.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що окрім наявності у платника податків належним чином оформлених податкових накладних для надання йому права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідною умовою є також підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій (придбання товарів).

Доказами в адміністративному судочинстві, згідно з визначенням частини першої статті 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Ураховуючи вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не надав належних доказів та не довів факт виконання ним господарських зобов'язань згідно з умовами договорів купівлі-продажу, укладених з ТОВ «Фірма Сервістрансмаш», ТОВ «Фірма «Імперія», ТОВ «Шевченко-Південь-Агро», ФГ «Південна зірка», ПП «Павлоград-Інвест-Агро», Приватна Агрофірма «Світоч-Агро», ТОВ «Давос», ТОВ «Ферко» та ФГ «Антар», що відповідно спростовує факт реальності здійснення господарських операцій.

Як зазначалось вище, у підпунктах 3.3, 3.5. договорів сторони погодили, що визначення кінцевої якості Товару здійснюється лабораторією ПрАТ «АДМ «ІЛЛІЧІВСЬК» на кожну транспортну одиницю та зазначається в реєстрах про приймання Товару, а кінцева кількість (вага) Товару визначається під час зважування транспортних засобів ПрАТ «АДМ Іллічівськ» та зазначається в реєстрах про приймання Товару.

У той же час, реєстри приймання товару позивачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що з наявних у справі документів неможливо прослідкувати саме момент отримання ТОВ «АДМ Україна» товару від вказаних контрагентів.

Водночас, за відсутності доказів факту придбання товару відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Також колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо документів, наданих позивачем на підтвердження подальшої реалізації олії, яка була виготовлена із соняшнику придбаного, у перелічених в Акті перевірки контрагентів. Так зі змісту вказаних документів неможливо встановити той факт, що реалізована олія була виготовлена саме із зерна, отриманого позивачем саме від контрагентів зазначених в Акті перевірки.

За таких обставин,колегія суддів вважає, що позивач не довів фактичної передачі товару від ТОВ «Фірма Сервістрансмаш», ТОВ «Фірма «Імперія», ТОВ «Шевченко-Південь-Агро», ФГ «Південна зірка», ПП «Павлоград-Інвест-Агро», Приватна Агрофірма «Світоч-Агро», ТОВ «Давос», ТОВ «Ферко» та ФГ «Антар» до ТОВ «АДМ Україна», а тому підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2013 №0000133720 не вбачається.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Міжрегіонального головного управління Міндоходів Центрального офісу з обслуговування великих платників по винесенню податкового повідомлення-рішення від 17.07.2013 №0000133720, як похідні від вимоги про скасування спірного податкового повідомлення-рішення відповідача.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Повний текст ухвали виготовлено - 08.12.14 р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.