Рішення

від 16.12.2014 по справі 263/8931/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/1664/2014(м)

263/8931/14-ц

Головуючий у 1 інстанції Соловйов О.Л.

Категорія 55 Доповідач Зайцева С.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„10 " грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі

головуючого судді: Зайцевої С.А.

суддів: Бугрим Л.М., Лоленко А.В.

при секретарі: Одінцові Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу « Маяк» на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Маяк» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ЖБК» Маяк» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позовних вимог зазначила,що на підставі рішення загальних зборів від 31 травня 2010 року була обрана головою ЖБК «Маяк» терміном на 4 роки.

13 січня 2013 року незаконно звільнена з посади, що вставлено рішеннями судів першої та апеляційної інстанції. Приступити до виконання службових обов'язків не мала можливості, оскільки наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили, були скликані загальні збори кооперативу з порядком денним про обрання нового голови.

Рішенням загальних зборів кооперативу від 14 грудня 2013 року позивачку вдруге звільнено з посади голови кооперативу. Вказані збори також визнанні незаконними рішенням Апеляційного суду Донецької області від 08 липня 2014 року, з вказаної дати вона вдруге поновлена на посаді голови кооперативу.

20 липня 2014 року відбулись чергові загальні збори кооперативу, де головою було обрано Коваленко Л.Л. Не оспорюючи вказане рішення зборів, позивачка просила стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, який за період з 13 січня 2013 року по 20 липня 2014 року становить 23 927 грн. 15коп.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 09 жовтня 2014 року вказаний позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з житлово-будівельного кооперативу « Маяк» на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу без урахування податків та інших обов*язкових платежів до бюджету держави у сумі 20 323грн.05 коп., судові витрати пов*язані з наданням правової допомоги у розмірі 1273 грн.95 коп., а всього 21 597 грн. Допущено негайне виконання рішення суду про стягнення заробітної плати у межах платежу за один місяць у розмірі 1305 грн.15 коп., в задоволенні інших позовних вимог відмовлено,вирішено питання щодо стягнення судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач ЖБК »Маяк» просить рішення суду скасувати,ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з тих підстав,що судом першої інстанції неповно з*ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представники відповідача ЖБК » Маяк» Коваленко Л.Л.,Бірюкова І.А. підтримали доводи апеляційної скарги. У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_4,ОСОБА_5просили апеляційну скаргу відхилити,рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.3. ч.1. ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення. Згідно ч.1.ст.309 ЦПК України порушення норм матеріального або процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про кооперацію» члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п'ять років. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

Пунктом 10.19 Статуту ЖБК «Маяк» (в редакції чинності на стан спірних правовідносин) передбачено, що члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборів членів Кооперативу на 4 роки.

Суд першої інстанції встановив,що протоколом звітно-виборчих зборів членів ЖБК «Маяк» від 31.05.2010 року головою кооперативу обрано ОСОБА_1

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20.09.2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19.11.2013 року, рішенням загальних зборів ЖБК «Маяк» від 13.01.2013 року про звільнення з посади голови ОСОБА_1 визнано недійсним.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 08.07.2014 року, скасовано рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 07.05.2014 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 , рішення загальних зборів членів ЖБК «Маяк», оформлене протоколом №12 від 14.12.2013 року, визнано недійсним.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог,суд першої інстанції виходив з того,що фактичні обставини встановленні приведеними судовими рішеннями, тому відповідно ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню факт відсторонення позивачки від роботи з часу ухвалення рішення на загальних зборах членів ЖБК «Маяк» до його скасування судом, тобто з 13.01.2013 року до 19.11.2013року та з 14.12.2013 року по 08.07.2014 року.

Встановлюючи тривалість вимушеного прогулу, суд визначив час протягом якого позивачка фактично не могла виконувати роботу голови ЖБК «Маяк», з урахуванням уточнень про отримання заробітної плати у січні 2013 року та за першу половину лютого 2014 року, період заборгованості згідно графіку робочих днів вирахований судом з 17.02.2013 року. Термін затримки розрахунку за час вимушеного прогулу складає 327 днів.

У відповідності до ст.235 ч. 2 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Вимогами ст.236 КЗпП України закріплено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до абз.5 п.6 постанови пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» наведено роз'яснення того, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Згідно абзацу 3 п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку , виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Розраховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, необхідно керуватися Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року (з подальшими змінами та доповненнями).

Оскільки відповідачем припущено незаконне звільнення працівника, то стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу підлягає з дня поновлення на роботі, яке відбулось двічі шляхом скасування незаконних рішень загальних зборів ЖБК «Маяк».

Суд першої інстанції правильно обчисливши розмір середнього заробітку у відповідності до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати ,затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року (з подальшими змінами та доповненнями), стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.02.2013 року по 19.11.2013року та з 14.12.2013 року по 08.07.2014 року,із розрахунку 327 робочих днів х 62 грн.15 коп.(а.с.16) середньоденна заробітна плата = 20 323грн.05 коп.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними та відповідають обставинам справи.

Між тим апеляційний суд не погоджується з рішенням суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу без урахування податків та інших обов*язкових платежів до бюджету держави у сумі 20 323 грн.05коп.

У довідці про розмір заробітної плати ,покладеної в основу рішення, за листопад 2012 року -1335грн.28 коп. та грудень 2012 року -1337грн.21 коп., де середньоденна заробітна плата становить 62грн.15 коп. (а.с.16) не зазначені суми відповідних відрахувань податків і обов*язкових платежів ,тому колегія суддів приходить до висновку ,що при виплаті відповідачем присудженої позивачу суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 20 323 грн.05 коп. належить утримати з них передбачені законом податки і обов*язкові платежі,тому колегія суддів вважає необхідним змінити рішення у вказаній частині із зазначенням утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов*язкових платежів при її виплаті. Доводи апеляційної скарги у вказаній частині обґрунтовані.

Оскільки відповідачем не надано інших відомостей про розмір заробітної плати позивачки, суд вмотивував необґрунтованість тверджень ЖБК про необ'єктивність відображених відомостей.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ніяких нових обставин, які б не були предметом розгляду суду першої інстанції та могли б вплинути на правильність рішення суду, не наведено та доказів не надано.

Доводи апеляційної скарги про неповне з*ясування обставин справи спростовуються дослідженими матеріалами справи. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами . Приведені в апеляційній скарзі доводи зазначені висновки суду не спростовують ,зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду.

Оскільки фактичні обставини справи встановлені судом вірно,але неправильно застосовані норми матеріального закону,колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст.309 ЦПК України ухвалене судове рішення змінити в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу без урахування податків та інших обов*язкових платежів до бюджету держави у сумі 20 323 грн.05коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307,309,316 ЦПК України , колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу « Маяк» - задовольнити частково .

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 жовтня 2014 року змінити в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу без урахування податків та інших обов*язкових платежів до бюджету держави у сумі 20 323 грн.05коп.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу « Маяк » на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 20 323 грн.05 коп. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов*язкових платежів при її виплаті.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.

Судді: