Ухвала

від 01.12.2014 по справі 826/7969/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2014 року м. Київ К/800/7690/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представників сторін:

позивача - Суслікової Н.М.

відповідача - Титаренка Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2013

у справі № 826/7969/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна хендлінгова компанія «Авіахендлінг»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна хендлінгова компанія «Авіахендлінг» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 04.02.2013 № 0000562203 та № 0000572203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014, позов задоволено; скасовані спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про заміну відповідача, у зв'язку із реорганізацією, із Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіаційна хендлінгова компанія «Авіахендлінг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, складено акт № 35/22-317/30108723 від 09.01.2013, в якому зафіксовані порушення: п. 1.32 ст. 1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5, ПП. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5, п. 5.1 ст. 5, п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 57 6181 грн.;

пп. пп. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 1 405 986 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 04.02.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0000562203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 761 635 грн., в т.ч. 1 576 181 грн. основного платежу та 184 454 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000572203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану варість в розмірі 1 694 297 грн., в т.ч.: 1 405 986 грн. основного платежу та 288 311 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновок податкового органу, який ліг в основу спірних податкових повідомлень-рішень, ґрунтується на актах від 29.08.2011 № 1197/23-5/37240770 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки TOB «Biп Трейд» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.12.2010 по 30.06.2011», від 15.12.2011 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки TOB «Biп Трейд» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.09 по 31.10.2011», від 12.11.2012 № 4848/22-2/36048906 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків з 01.01.2009 по 31.10.2012», від 12.07.2012 № 2385/22-4/33498731 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Форсаж Медіамаркет» щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Експерт-софіт плюс» за січень - квітень 2012 року», від 11.07.2012 № 2336/22-9/36588555 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Віннерком» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2011 по 30.05.2012», від 12.07.2012 № 2384/22-4/37241245 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сан Енд Фан» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01 по 30.04.2012», від 28.11.2012 № 5170/22-3/37634387 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Екітем» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 04.04.2011 по 31.10.2012», від 12.11.2012 № 4765/22-08/33887863 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Зіна»», від 13.06.2012 № 1835/22-4/36678727 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфакем Україна» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2011 по 30.04.2012», від 28.09.2012 № 4020/22-4/37567248 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2011 по 30.06.2012», від 13.11.2012 № 4853/22-08/38291082 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Селанія» встановлено відсутність вказаних товариств за місцезнаходженням, не встановлено факту передачі товару (робіт, послуг) від контрагента - продавця на користь контрагента - покупця, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

Крім того, податковим органом зазначено, що слідчим відділом ДПІ у Вишгородському районі проводиться досудове слідство по кримінальній справі № 28-3597, порушеній за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2, ч. 3 ст. 358 КК України, в ході розслідування кримінальної справи № 07-6068 за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні в складі організованої групи злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. ч. 2, 3 ст. 212, ч. ч. 2,3 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 200 КК України; в рамках кримінальної справи № 56-2981 встановлено, що ТОВ «МПС КАПІТАЛ» (контрагент - ТОВ «Віннерком») має ознаки фіктивності.

Матеріалами справи встановлено, що позивач в перевіряємий період мав господарські відносини з TOB «Biп Трейд», ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», ТОВ «Форсаж Медіамаркет», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Сан Енд Фан», ТОВ «Екітем», ТОВ «Зіна», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД», ТОВ «Селанія» та ТОВ «ВКФ «Лічена».

Так, між позивачем та ТОВ «Biп Трейд» були укладені договори надання послуг: договір про надання клінінгових послуг № П 02/11 від 01.02.2011 (послуги по прибиранню об'єкта замовника, розташованого за адресою: КП Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) VIP центр); договір № ПШ 01/11 від 28.03.2011 (роботи по пошиттю штор), договір № Ф 03/11 від 18.03.2011 (виконання робіт по пошиттю спецодягу); договір № С 04/11 від 26.04.2011 (виконання робіт по виготовленню стойки об'єкту замовника, розташованого за адресою: КП Міжнародний Аеропорт «Київ» (Жуляни) VIP центр); договір № Р 05/11 від 25.05.2011 (виконання робіт з ремонту, фарбування приміщення та заміні покриття приміщення замовника, розташованого за адресою: КП Міжнародний Аеропорт «Київ» (Жуляни) VIP центр); договір підряду на ремонт приміщення №19Р від 04.07.2011 (роботи по ремонту об'єкта замовника); договір № РС 03/11 від 31.03.2011 (роботи по ремонту сходів об'єкту замовника, розташованого за адресою: КП Міжнародний Аеропорт «Київ» (Жуляни) VIP центр).

Між позивачем та ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» були укладені договори надання послуг: договір №1-06/11 від 20.06.2011 (виготовлення вивіски об'єкту замовника, розташованого за адресою: КП Міжнародний Аеропорт «Київ» (Жуляни), приміщення аеровокзалу, каса №3); договір про надання консультаційних послуг № 18/07 від 30.06.2011 (надання замовнику консультаційних послуг); договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 19/08 від 12.08.2011 (надання замовнику послуг з кваліфікованого консультативно-інформаційного супроводження документів замовника на отримання сертифікату на обслуговування на місцях стоянок повітряних суден для здійснення господарської діяльності у сфері пов'язаній з обслуговуванням повітряних суден).

ТОВ «Форсаж Медіамаркет» у перевіряємому періоді здійснювало на користь позивача поставку товарів, зокрема: сувенірну продукцію, комп'ютери, комп'ютерні комплектуючі, набір цукерок, конверти, рекламні буклети тощо.

Між позивачем та ТОВ «Віннерком» були укладені договори надання послуг: договір підряду на ремонт приміщення № В-20/12-11 від 20.12.2011 (роботи по виконанню ремонту об'єкта замовника, розташованого за адресою: АДРЕСА_1); договір надання клінінгових послуг № 26/01-12 від 26.01.2012 (послуги по щомісячному прибиранню приміщень замовника, розташованого за адресою: КП Міжнародний Аеропорт «Київ» (Жуляни), VIP центр); договір про надання клінінгових послуг № В-26/12-11 від 26.12.2011 (надання послуг по генеральному прибиранню об'єкту замовника, розташованого за адресою: КП Міжнародний Аеропорт «Київ» (Жуляни), VIP центр); договір про виконання послуг дизайнерського оформлення приміщення № В-05/12-11 від 05.12.2011 (надання послуг з дизайнерського оформлення приміщення центру з обслуговування VIP пасажирів та його прилеглої території до новорічних свят 2012 року, що знаходиться за адресою: КП Міжнародний Аеропорт «Київ» (Жуляни), VIP центр).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Сан Енд Фан» у перевіряємому періоді надавало позивачу послуги, зокрема: з пошиття одягу, жилетів з логотипами, розробки логотипів та виготовлення наклейок.

Між позивачем та ТОВ «Екітем» були укладені договори надання послуг: договір на надання клінінгових послуг № 04/06-2012 від 04.06.2012 (послуги по генеральному прибиранню об'єкту замовника, розташованого за адресою: КП Міжнародний Аеропорт «Київ» (Жуляни), VIP центр); договір підряду на ремонт приміщення № 05/07-2012 від 05.07.2012 (внутрішньооздоблювальні роботи об'єкту, розташованого за адресою: КП Міжнародний Аеропорт «Київ» (Жуляни) VIP центр, приміщення на 2-му поверсі Аеровокзалу); договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 0107/1 від 01.07.2012 (надання замовнику інформаційно-консультаційних послуг), також вказаним контрагентом надавались позивачу послуги та постачались товари на підставі рахунків-фактур.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Зінат» на підставі рахунків-фактур постачались позивачу товари (конверти, рекламні буклети, календарі).

Між позивачем та ТОВ «Альфакем Україна» були укладені наступні договори надання послуг: договір з надання послуг правового характеру № 1/02/12 від 27.02.2012 (консультаційні послуги правового характеру); договір про надання послуг № П3 1/12-11 від 12.12.2011 (послуги з доробки програмного забезпечення з урахуванням вимог Податкового кодексу України).

Між позивачем та ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД» були укладені договори з надання послуг: договір про надання клінінгових послуг № 20/03-2012 від 20.03.2012 (послуги по генеральному прибиранню об'єкту замовника, розташованого за адресою: КП Міжнародний Аеропорт «Київ» (Жуляни), VIP центр); договір № 01/04-2012 від 01.04.2012 (послуги по озелененню території об'єкту замовника, розташованого за адресою: КП Міжнародний Аеропорт «Київ» (Жуляни), VIP центр).

Між позивачем та ТОВ «Меланія» були укладені договори надання послуг: договір № 03/08-12 від 03.08.2012 (надання послуг в рамках і у формі розроблення бізнес-плану для отримання сертифікату відповідності щодо забезпечення обслуговування пасажирів, багажу, транспортування, завантаження (розвантаження) на (з) борт повітряного судна багажу); договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 0109/1 від 01.09.2012 (надання замовнику інформаційно-консультаційних послуг).

24.03.2006 між позивачем (замовник) та ТОВ «ВКФ «Лічена» (виконавець) був укладений договір про надання готельних послуг № 106, відповідно до умов якого виконавець надає замовнику готельні послуги по розміщенню екіпажів та пасажирів замовника в готелі «Лігена», розташованому за адресою: м. Бориспіль, вул. Горького-53, а замовник зобов'язується оплатити такі послуги.

Факт здійснення господарських операцій за вказаними договорами судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: податковими та видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, рахунками-фактури, документами оприбуткування позивачем придбаних товарів на складі.

Оплата вартості придбаних товарів, робіт та послуг здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на рахунки TOB «Biп Трейд», ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», ТОВ «Форсаж Медіамаркет», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Сан Енд Фан», ТОВ «Екітем», ТОВ «Зіна», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД», ТОВ «Селанія» та ТОВ «ВКФ «Лічена».

В судовому порядку встановлено, що укладання позивачем з вказаними контрагентами договорів на поставку товарів, надання робіт та послуг було зумовлене укладенням між позивачем та іншими суб'єктами господарювання договорів, зокрема: з ВАТ «Мотор Січ» - Стандартна угода з наземного обслуговування № 973/08 від 01.04.2008, з ТОВ «Авіакомпанія «Південні авіалінії» - Стандартна угода з наземного обслуговування № 972/08 від 01.04.2008, з Державним авіапідприємством «Львівські авіалінії» - Стандартна угода з наземного обслуговування № 811/09-А/170/09-В від 21.08.2009, з ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр» - договір про надання послуг № 953/07 від 09.07.2007, з Компанія GІO-POSLOVNA AVIACIJA d.o.o. (Словенія) - Стандартна угода з наземного обслуговування № 810/09-А від 01.08.2009.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковим органом не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; не мали намірів на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо; відсутній обвинувальний вирок та інше судове рішення за результатами розгляду кримінальної справи; на момент здійснення позивачем господарських операцій TOB «Biп Трейд», ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», ТОВ «Форсаж Медіамаркет», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Сан Енд Фан», ТОВ «Екітем», ТОВ «Зіна», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Компанія Алексус-ЛТД», ТОВ «Селанія» та ТОВ «ВКФ «Лічена» були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та як платники ПДВ; матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання товару, робіт та послуг з метою використання їх у межах власної господарської діяльності позивача та подальшої реалізації на користь замовників, оплата вартості товару, робіт та послуг, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі податкових та видаткових накладних, актів здачі - прийняття робіт (послуг) та інших документів бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам Закону та в сукупності розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно з пп. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Аналогічні положення наведені і в Податковому кодексі України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Норми вказаних Закону та Кодексу передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових платіжних документів, а тому неможливість віднесення до валових витрат підприємства сум, що не підтверджені будь-якими документами взагалі.

Однак, як встановлено судами, всі необхідні первинні бухгалтерські документи на оплату товарів, робіт та послуг були у позивача в наявності та надані для перевірки; договори, укладені між позивачем та вищезазначеними контрагентами не були визнані недійсними в установленому законодавством порядку.

Згідно з п. 140.5 ст. 140 ПК України установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з пп. пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну; податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст. 198 зазначеного Кодексу).

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з п. п. 201.1, 201.4, 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну; податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу; податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені норми Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам, в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит, що в даному випадку судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи.

Таким чином, за встановлення в судовому порядку фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами: TOB «Biп Трейд», ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», ТОВ «Форсаж Медіамаркет», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Сан Енд Фан», ТОВ «Екітем», ТОВ «Зіна», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Компанія Алексус-Лтд», ТОВ «Селанія» та ТОВ «ВКФ «Лічена», що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку є правомірним формування позивачем податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат у спірному періоді за результатами господарських операцій із зазначеними контрагентами.

Слід також зазначити, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача не є джерелом отримання податкової інформації, яка згідно положень ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаних контрагентів не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства такими контрагентами.

Слід також зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Звільнення від доказування в адміністративному судочинстві відповідно до положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України можливе лише на підставі вироку суду в кримінальній справі або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, стосовно питань, чи мало місце діяння та чи вчинено воно особою, щодо якої ухвалено вирок або постанову суду.

Однак, посилання податкового органу на матеріали досудового слідства по кримінальній справі не можна вважати встановленими обставинами щодо неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість та неправомірного формування валових витрат за результатами правовідносин з ТОВ «Віннерком» в спірному періоді.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний