Рішення

від 25.11.2014 по справі 910/23335/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23335/14 25.11.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до об'єднання співласників багатоквартирного будинку "Взуттєвик-1"

про стягнення 40 117,87 грн.

Представники сторін:

від позивача: Залерцов М.О. - представник за довіреністю № 297 від 01.10.2014 року;

від відповідача: Тітенко Т.В. - представник за довіреністю № б/н від 01.12.2014 року;

Гресік С.В. - представник за довіреністю б/н від 24.02.2014 року.

Встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до об'єднання співласників багатоквартирного будинку "Взуттєвик-1" про стягнення 40 117,87 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконує умови укладеного між сторонами договору № 7999/4-05 від 17.01.2008 року на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за надані в періоді з 01.09.2011 року по 30.06.2014 року послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 22 911,82 грн. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 10 366,15 грн., три проценти річних у розмірі 4 379,75 грн., пеню у розмірі 1 314,56 грн. та штраф у розмірі 1 145,59 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.10.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.11.2014 року.

11.11.2014 року до загального відділу господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 28.10.2014 року.

В судовому засіданні 11.11.2014 року суд зобов'язав представників сторін надати суду акт звірки розрахунків.

Судом оголошено перерву до 25.11.2014 року.

В судовому засіданні 25.11.2014 року представника позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача заперечували проти позову та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 затверджено «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У цих Правилах визначено, що: централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

В статті 1 цього Закону визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

17.01.2008 між відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" та об'єднанням співвласників багатоквартирного житлового будинку «Взуттєвик-1» укладено договір №07999/4-05 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

У відповідності до положень статуту публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (у новій редакції), затвердженого загальними зборами акціонерів публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», протокол №1/11 від 28.04.2011 року, визначено, що публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (ідентифікаційний код 03327664) є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Відповідно до п. 1.1 договору, цей договір укладається у відповідності із Законом України «Про питну воду та питне водопостачання». За цим договором постачальник (позивач) зобов'язується надавати абоненту (відповідачеві) послуги з постачання питної води та на підставі представленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (надалі - дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994р. за № 165/374 (в подальшому правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002р. зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002р. за № 403/6691 (в подальшому правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі -Правила) (п. 2.1), як і Законом, передбачено договірне формування відносин між водоканалом та абонентом.

Відповідно до п. 2.1.1. договору, облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів споживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженням із постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Пунктом 2.1.2. договору передбачено, що зняття показів з лічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Згідно з п. 2.1.4. договору, кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності із розділом 21 правил користування та місцевих правил приймання.

Розділом 2.2 договору визначено порядок розрахунків за ним, а саме те, що:

- постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги - доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів (п. 2.2.1);

- у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача. За згодою позивача оплата може здійснюватись іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від відповідача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується позивачем в погашення боргу (п. 2.2.2);

- у разі неотримання від позивача поточного щомісячного розрахункового документу, відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-ого числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п. 2.2.3).

Положеннями п.п. 2.2.4 договору передбачено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Згідно п.п. 3.3.1 п. 3.3 договору, абонент зобов'язується надавати повну і достовірну інформацію (дислокацію об'єктів), яка є невід'ємною частиною договору щодо кількості та місцезнаходження всіх об'єктів водоспоживання, приєднаних до комунальних мереж, якими він користується на праві власності, оперативного управління або які знаходяться у його повному господарському віданні, тощо.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Згідно з п. 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору, за періоди з 01.09.2011 року по 01.07.2014 року позивач надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 186 103,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів про зняття показників водолічильників підписаними сторонами та скріпленими печаткою відповідача, розшифровкою рахунків абонента та платіжних вимог-доручення.

Як зазначено позивачем, відповідачем сплачено всього 163 191,38 грн., у зв'язку з чим наявна заборгованість за вищезазначений період в розмірі 22 911,82 грн.

Проте, відповідач з даним твердженням позивача не погодився у зв'язку з чим суд зобов'язав сторін надати акт звірки розрахунків.

Так, з наданого сторонами акту розрахунків за послуги водопостачання та водовідведення між ПАТ «АК «Київводоканал» та ОСББ «Взуттєвик-1» (на виконання вимог господарського суду м. Києва у справі №910/23335/14), який підписаним та скріпленими печатками, вбачається що за період з 01.09.2011 року по 01.07.2014 року заборгованість відсутня (за показниками позивача переплата відповідача становить 808,34 грн., а за показниками відповідача - 11 323,91 грн.).

Таким чином, оскільки за оспорюваний період з 01.09.2011 року по 01.07.2014 року по договору №07999/4-05 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 17.01.2008 року у відповідача перед позивачем відсутня заборгованість, тому вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 22 911,82 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 10 366,15 грн., три проценти річних у розмірі 4 379,75 грн., пеню у розмірі 1 314,56 грн. та штраф у розмірі 1 145,59 грн.

Оскільки, вищезазначені вимоги позивача є похідними від основного зобов'язання, а суд встановлено відсутність основного боргу по договору за період з 01.09.2011 року по 01.07.2014 року, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 10 366,15 грн., трьох процентів річних у розмірі 4 379,75 грн., пені у розмірі 1 314,56 грн. та штрафу у розмірі 1 145,59 грн. також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 17.12.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий