Постанова

від 17.03.2015 по справі 910/23335/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р. Справа№ 910/23335/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Самсіна Р.І.

при секретарі судового засідання Д'якова Ю.Ю.

за участю представників:

від апелянта: Залерцов М.О. за дов. № 562 від 31.12.2014.

від відповідача: Петрова Н.В. за дов. № б/н від 01.01.2015.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2014

у справі № 910/23335/14 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Об'єднання співласників багатоквартирного будинку "Взуттєвик-1"

про стягнення 40 117,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 у справі

№ 910/23335/14 в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Об'єднання співласників багатоквартирного будинку "Взуттєвик-1" про стягнення 40 117,87 грн. - відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом відмовлено в задоволенні позовних вимог, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена, а рішення місцевого господарського суду має бути скасоване та прийняте нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Самсіна Р.І., Скрипки І.М.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2015, у зв'язку з відпусткою судді Скрипки І.М., сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: Шаптала Є.Ю. (головуючий), Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2015 у складі суддів: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Самсін Р.І., прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 24.02.2015.

В судовому засіданні 24.02.2015 оголошено перерву до 17.03.2015.

В судовому засіданні 17.03.2015 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 у справі 910/23335/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 17.03.2015 представник відповідача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 у справі 910/23335/14 залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.01.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного житлового будинку "Взуттєвик-1" укладено договір № 07999/4-05 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Згідно з положеннями статуту Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (у новій редакції), затвердженого загальними зборами акціонерів позивача, протокол №1/11 від 28.04.2011, визначено, що Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (ідентифікаційний код 03327664) є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що цей договір укладається у відповідності із Законом України "Про питну воду та питне водопостачання". За цим договором постачальник (позивач) зобов'язується надавати абоненту (відповідачеві) послуги з постачання питної води та на підставі представленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (надалі - дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 за № 165/374 (в подальшому правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691 (в подальшому правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі -Правила) (п. 2.1), як і Законом, передбачено договірне формування відносин між водоканалом та абонентом.

Пунктом 2.1.1. Договору встановлено, що облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів споживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженням із постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

У відповідності до п. 2.1.2. договору, зняття показів з лічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Відповідно до п. 2.1.4. договору, кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності із розділом 21 правил користування та місцевих правил приймання.

Розділом 2.2 договору визначено порядок розрахунків за ним, а саме те, що: 1) постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги - доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів (п. 2.2.1); 2) у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача. За згодою позивача оплата може здійснюватись іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від відповідача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується позивачем в погашення боргу (п. 2.2.2); 3) у разі неотримання від позивача поточного щомісячного розрахункового документу, відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-ого числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п. 2.2.3).

Як передбачено положеннями п.п. 2.2.4 Договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Відповідно до п.п. 3.3.1 п. 3.3 Договору, абонент зобов'язується надавати повну і достовірну інформацію (дислокацію об'єктів), яка є невід'ємною частиною договору щодо кількості та місцезнаходження всіх об'єктів водоспоживання, приєднаних до комунальних мереж, якими він користується на праві власності, оперативного управління або які знаходяться у його повному господарському віданні, тощо.

Згідно з ч.1 ст. 202 Цивільного окдексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як передбачено ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 затверджено "Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Даними правилами визначено, що: централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

Як визначено в ст. 1 даного Закону, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищевказаний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Як передбачено абзацом 2 пункту 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України) Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як встановлено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено. що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Умовами ч.1 ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 3 Цивільного кодексу України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за періоди з 01.09.2011 по 01.07.2014 позивач надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 186 103,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів про зняття показників водолічильників підписаними сторонами та скріпленими печаткою відповідача, розшифровкою рахунків абонента та платіжних вимог-доручення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, а саме актом розрахунків за послуги водопостачання та водовідведення Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Взуттєвик-1", який підписаним та скріпленими печатками останніх, вбачається що за період з 01.09.2011 по 01.07.2014 заборгованість відсутня.

Беручи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки за оспорюваний період з 01.09.2011 по 01.07.2014 по договору №07999/4-05 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 17.01.2008 у відповідача перед позивачем відсутня заборгованість, то вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 22 911,82 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 10 366,15 грн., 3% річних у розмірі 4 379,75 грн., пені у розмірі 1 314,56 грн. та штраф у розмірі 1 145,59 грн., апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду та зазначає наступне.

Враховуючи те, що вищезазначені вимоги позивача є похідними від основного зобов'язання, а місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом встановлено, що борг по Договору за період з 01.09.2011 по 01.07.2014 відсутній, то вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" щодо стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Взуттєвик-1" інфляційних втрат в розмірі 10 366,15 грн., 3% річних у розмірі 4 379,75 грн., пені у розмірі 1 314,56 грн. та штрафу у розмірі 1 145,59 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 в справі № 910/23335/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 у справі № 910/23335/14 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 у справі № 910/23335/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/23335/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

Р.І. Самсін