Вирок

від 01.11.2007 по справі 1-863/2007

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-863/2007

Справа № 1-863/2007

ВИРОК

 іменем України

1

листопада 2007 року                                          Оболонський

районний суд м.  Києва

в

складі:                                                               головуючого

судді - Дев'ятка В.В.,

при секретарі -

Коваленко A.M., 

з участю прокурора - Петрука Ю.О.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. 

Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, 

уродженця м.  Харкова,  українця, 

громадянина України,  студента

Харківського національного економічного університету,  неодруженого, 

зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1,  раніше не судимого,

у вчиненні

злочину,  передбаченого ч. 2 спи 15,  ч. 1 спи 185 КК України,

встановив:

2 жовтня

2007 року,  близько 16 год., 

ОСОБА_1, 

перебуваючи в магазині „Сіті сом", 

що по пр. Московському 23-а в м. 

Києві,  будучи впевненим,  що за його діями ніхто не спостерігає,  з метою викрадення чужого майна взяв з

прилавку магазину плеєр „iPod",  вартістю 1375 грн. З плеєром ОСОБА_1 намагався зникнути з

місця скоєння злочину,  однак,  був затриманий працівниками охорони магазину

при виході з останнього.

Підсудний

ОСОБА_1,  свою винність у вчиненні

злочину визнав повністю,  покаявся,  підтвердивши обставини вчиненого. Зокрема,  підсудний пояснив,  що 02.10.2007,  близько 16 год.,  знаходячись

в торгівельному центрі „Сіті сом", 

вирішив викрасти плеєр „iPod",  оскільки на його купівлю у нього невистачило коштів . З

цією метою він поклав плеєр до кишені своєї спортивної кофти та пішов до виходу

з магазину. Однак,  на виході його

затримали співробітники внутрішньої охорони. У вчиненому кається.

На

підставі  ст.  299 КПК України,  за згодою учасників процесу,  судом визнано недоцільним дослідження доказів

по справі,  стосовно тих фактичних

обставин справи,  які ніким з учасників

процесу не оспорюються.

За таких

обставин суд вважає,  що винність ОСОБА_1

у вчиненні злочину доведена.

Разом з

цим,  суд вважає помилковою кваліфікацію

дій підсудного за частиною 2 статті 15 КК України,  оскільки в пред'явленому ОСОБА_1

обвинуваченні не вказано про скоєння ним саме закінченого замаху на вчинення

злочину,  а згідно  ст. 

275 КПК України розгляд справи проводиться лише в межах пред'явленого

підсудному обвинувачення.

При цьому суд

враховує,  що ОСОБА_1 з причин,  що не залежали від

його

волі,  не вчинив усіх дій,  які вважав необхідними для доведення злочину

до кінця - був затриманий при виході з магазину.

Дії

ОСОБА_1,  повинні бути кваліфіковані за

ч. 3  ст. 

15,  ч. 1  ст. 

185 КК України,  тому,  що він вчинив дії,  що виразились у незакінченому замаху на таємне

викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи

покарання підсудному ОСОБА_1,  у

відповідності зі  ст.  65 КК України,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого

злочину,  особу винного та

обставину,  що пом'якшує покарання.

Обставиною,  що пом'якшує покарання ОСОБА_1,  згідно 

ст.  66 КК України,  суд визнає, 

що підсудний покаявся.

Обставин,  що обтяжують покарання,  згідно 

ст.  67 КК України,  не встановлено.

Крім

цього,  при обранні підсудному ОСОБА_1

міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого,  матеріали, 

що його характеризують,  те,  що підсудний навчається,  позитивно характеризується за місцем

проживання,  вперше притягується до

кримінальної відповідальності за вчинення злочину середньої тяжкості.

На

підставі викладеного суд,  з урахуванням

тяжкості злочину та матеріального стану ОСОБА_1,  вважає за необхідне обрати останньому

покарання у виді штрафу.

Керуючись  ст. 

ст.  323,  324 КПК України,  суд,

засудив:

ОСОБА_1

визнати винним у вчиненні злочину, 

передбаченого ч. 3  ст.  15,  ч.

1  ст. 

185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ЗО

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн.).

Вирок може бути

оскаржено до Апеляційного суду м.  Києва

через Оболонський районний суд м.  Києва

протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.