Постанова

від 17.12.2014 по справі 2-225/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Справа № 2-225/07

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - Орєхова Р.В.,

ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

ОСОБА_6 - не з'яв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2014

за заявою ОСОБА_4

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 25.12.2007

у справі № 2-225/07

за позовом ОСОБА_7

до Відкритого акціонерного товариства Завод "Будматеріали"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_6

про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства Завод "Будматеріали" від 20.08.1998

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 06.06.2007 позов задоволено. Визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Завод "Будматеріали" від 20.08.1998 з моменту їх прийняття.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду 25.12.2007 (колегія суддів у складі: суддя Черпак Ю.К.- головуючий, судді Веденяпін О.А., Іоннікова І.А.) змінено рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 06.06.2007 та доповнено абзац перший резолютивної частини рішення таким реченням: "Задовольнити позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_6". В решті судове рішення залишено без змін.

У лютому 2012 року ОСОБА_4 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 за нововиявленими обставинами, в якій просив суд застосувати строк позовної давності до позовів позивача та третьої особи, скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 і прийняти нову постанову, якою скасувати рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 06.06.2007 у справі №2-225/07 та відмовити у задоволенні позовів ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 (колегія суддів у складі: суддя Петухов М.Г. - головуючий, судді Гулова А.Г., Маціщук А.В.) повернуто заяву про перегляд постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 за нововиявленими обставинами разом з доданими до неї документами ОСОБА_4 без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2012 ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 скасовано, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 передано на розгляд Рівненського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 (колегія суддів у складі: суддя Петухов М.Г. - головуючий, судді Гулова А.Г., Юрчук М.І.) заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 у справі № 2-225/07 залишено без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2014, а матеріали справи № 2-225/07 передати до Рівненського апеляційного господарського суду на новий розгляд. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст.ст. 34, 35, 36, 43, п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7, Корольовський районний суд міста Житомира виходив з того, що:

- при проведенні загальних зборів 20.08.1998 відповідачем не було повідомлено держателів простих іменних акцій про їх проведення;

- не було надруковано загальні повідомлення в пресі;

- реєстрація акціонерів здійснювалась згідно зі списками акціонерів - пільговиків, що вбачається з акта планової перевірки, проведеної Житомирським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з 07 по 30 жовтня 2002 року;

- рішення про проведення даних зборів було прийнято з порушенням строків, визначених законом;

- загальні збори товариства проведені з порушенням вимог ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" не на основі реєстру акціонерів;

- згідно з повідомленням реєстратора ЗАТ "Трансферт", один з учасників, який зареєстрований як акціонер ВАТ "Завод "Будматеріали" - ВФ "Ластівка" ІК "Цукор України" (18,73% голосів), не був акціонером ВАТ "Завод "Будматеріали", що свідчить про відсутність кворуму на зборах (60,8% загальної кількості присутніх акціонерів - 18,73% = 42,07%).

Також судом відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України було враховано рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15.01.2007 у справі № 2-811/2007, яке набрало законної сили, згідно з яким визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів ВАТ "Завод "Будматеріали" від 20.08.1998 .

Переглядаючи рішення в апеляційному порядку рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 06.06.2007, Житомирський апеляційний господарський суд в цілому погодився з висновками з висновками суду першої інстанції.

Разом з тим, господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції у своєму рішенні помилково не вказав про результат розгляду позову ОСОБА_6 у зв'язку з чим змінив судове рішення в частині абзацу першого резолютивної частини рішення шляхом задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_6. В решті судове рішення залишено без змін.

Звертаючись з заявою про перегляд постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 за нововиявленими обставинами ОСОБА_4 вказував наступне:

- рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15.01.2007 у справі № 2-811/2007 скасовано, що є підставою для перегляду постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 у справі № 2-225/07 за нововиявленими обставинами;

- у листопаді 2011 року Прокуратурою Житомирської області було проведено перевірку, в результаті якої виявлено, що для участі у позачергових зборах акціонерів ВАТ "Завод "Будматеріали" 20.08.1998 прибув представник юридичної особи ІК "Цукор України", яка на дату проведення зборів була акціонером ВАТ "Завод "Будматеріали" і володіла 18,73% його акцій. А отже збори відбулися за участі акціонерів (у т.ч. ІК "Цукор України"), які в сукупності володіли 60,8% акцій товариства і забезпечили наявність кворуму, що був необхідний для проведення зборів ВАТ відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські товариства";

- на момент розгляду даної справи у грудні 2007 року ні апеляційному господарському суду ні заявнику не було та не могло бути відомо про вказану обставину;

- також на підтвердження своїх вимог заявник зазначає, що самостійною підставою для відмови у позовах є пропуск позивачем та третьою особою трьохрічного строку позовної давності, оскільки вони звернулися з позовами про визнання недійсними рішень загальних зборів від 20.08.1998 лише у 2006 році, тобто через 8 років після того, як були прийняті оскаржувані рішення. Тому при вирішенні спору між позивачем та відповідачем згідно з правилами статті 76 ЦК УРСР суд повинен застосувати строк позовної давності навіть без подання сторонами відповідної заяви і відмовити у позові;

- перебіг трьохрічного строку позовної давності для оскарження рішень загальних зборів від 20.08.1998, як зазначає заявник, розпочався і закінчився до 01.01.2004, тобто до дати набрання чинності новим ЦК України, а тому при вирішенні спору між позивачем та відповідачем згідно з правилами статті 76 ЦК УРСР суд повинен застосувати строк позовної давності навіть без подання сторонами відповідної заяви і відмовити у позові.

Апеляційний господарський суд розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 у справі дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаної заяви.

При цьому апеляційний господарський суд виходив з того, що заявником не доведено належними та допустимими доказами факт скасування рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15.01.2007 у справі № 2-811/2007, а також зазначив, що факти, які за ствердженням заявника виявлені в ході перевірки, проведеної Прокуратурою Житомирської області в даному випадку не є нововиявленими обставинами. Крім того, апеляційний господарський суд також не визнав нововиявленою обставиною посилання ОСОБА_4 на пропуск строку позовної давності.

Вищий господарський суд України вважає наведені висновки апеляційного господарського суду обґрунтованими та законними, з огляду на наступне:

Статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Зокрема, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу будь-які документи, що за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Крім того, посилання в заяві на наявність фальшивих документів або речових доказів чи вчинення по даній справі злочинних дій сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, їх представниками або іншими особами, якщо це впливає вирішення справи, за загальним правилом визнається підставою для перегляду судового рішення, якщо ці обставини встановлені вироком суду, що набрав законної сили.

У випадках коли відносно особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчене постановленням вироку (за спливом строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв'язку зі смертю), на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати постанову слідчих органів по результатах розслідування, проведеного в порядку кримінального судочинства, якщо вона винесена у суворій відповідності з законом.

Як свідчать матеріали справи господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано встановив відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт скасування рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15.01.2007 у справі № 2-811/07.

Крім того, з урахуванням наведених вище вимог ГПК України апеляційний господарський суд цілком правомірно не визнав нововиявленими обставинами в розумінні ст. 112 ГПК України також обставини, встановлені перевіркою прокуратури Житомирської області, проведеною у листопаді 2011 року, оскільки наявність таких обставин обґрунтовується новими доказами, що не були вчасно подані до господарського суду апеляційної інстанції.

Вищий господарський суд України також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що не є нововиявленою обставиною не застосування господарським судом апеляційної інстанції під час вирішення спору вимог ст. 76 ЦК УРСР, оскільки порушення господарським судом вимог матеріального чи процесуального права може бути підставою для оскарження судового рішення до суду вищої інстанції, а не нововиявленою обставиною.

Не погоджуючись з висновками господарського апеляційного суду ОСОБА_4 також фактично просить Виший господарський суд України надати іншу правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, що виходить за межі повноважень господарського суду касаційної інстанції, встановлених ст. 111 7 ГПК України, а саме: касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 25.12.2007 розглянута апеляційним судом з правильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 у справі № 2-225/07 залишити без змін.

Головуючий суддя:Н. Губенко Судді: Т. Барицька В. Картере