Ухвала

від 08.12.2014 по справі 5011-73/13768-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-73/13768-2012 08.12.14

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" простягнення 312 104,16 грн. Суддя Івченко А.М.

Представники:

Від позивачаПетрова С.В. (довіреність від 28.11.2014 р.) Від відповідачаЛихопльот А.В. (довіреність 08.01.2014 р.) Від ВДВСне з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходилася справа № 5011-73/13768-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг № 48/18 від 20.04.2011 р., № 28/18 від 03.01.2012 р. та № 29/18 від 03.01.2012 р.

Рішенням від 04.10.2013 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" було задоволено шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" на користь позивача 312 104,16 грн. заборгованості та 6 242,08 грн. судового збору.

На виконання вказаного судового рішення від 02.10.2013 р. у справі № 5011-73/13768-2012, яке набрало законної сили 22.01.2014 р., 10.02.2014 р. був виданий наказ.

14.10.2014 до суду звернувся відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" з клопотанням про відновлення пропущеного строку на подання скарги на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2014 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" відновлено пропущений строк на подання скарги на дії відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві; розгляд скарги на дії відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві призначено на 12.11.2014 р.; зобов'язано відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві надати оригінали та належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. у справі № 5011-73/13768-2012, письмові пояснення щодо фактів, які викладені у скарзі.

Згідно з ухвалою суду від 12.11.2014 р. розгляд скарги було відкладено на 08.12.2014 р. у зв'язку з невиконанням відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві вимог суду.

04.12.2014 р. до суду надійшло клопотання з додатками від відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, у якому останній просить суд розглядати справу у відсутності представників органу та відмовити в задоволенні скарги на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.

В судове засідання 08.12.2014 р. прибули представники сторін.

У ході судового засідання представник скаржника підтримав подану скаргу на дії державного виконавця з підстав у ній викладених та просив суд визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням № 43742984.

Представник стягувача заперечив проти задоволення вимог скаржника.

Як вбачається з матеріалів справи, відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві подано до суду матеріали виконавчого провадження № 43742984 разом з клопотанням про розгляд справи у відсутності представників органу та відмову в задоволенні скарги на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 18.06.2014 р. стягувач за наказом від 10.02.2014 р. у справі № 5011-73/13768-2012 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристал" звернувся до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. у справі № 5011-73/13768-2012.

19.06.2014 р. відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43742984 з виконання наказу Господарського суду міста Києві від 10.02.2014 р. у справі № 5011-73/13768-2012 про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" суми боргу 318 246,24 грн., якою надано боржнику строк для добровільного виконання рішення до 26.06.2014 р.

17.09.2014 р. з метою фактичного повного виконання рішення в межах виконавчого провадження № 43742984 відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві виніс постанову про арешт коштів боржника в межах суми боргу 196 330,86 грн.

За твердженнями скаржника, постанову від 19.06.2014 р. про відкриття виконавчого провадження № 43742984 ним отримано не було, про виконавче провадження № 43742984 він дізнався лише 29.09.2014 р., коли Акціонерне товариство "Сбербанк Росії" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" про отримання вказаної постанови про арешт коштів.

Скаржник також вказує, що шляхом направлення листа 26.08.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" повідомляло відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві про неотримання постанови про відкриття виконавчого провадження, а також про здійснення оплати боргу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" за рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. у справі № 5011-73/13768-2012 в розмірі 170 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 70 від 30.12.2013 р., № 199 від 05.05.2014 р. та № 1093 від 17.06.2014 р., та проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 48 233,16 грн. відповідно укладеного 30.12.2013 р. між сторонами договору про зарахування зустрічних однорідних вимог.

На думку відповідача, неправомірні дії державного виконавця не дали йому змоги самостійно виконати рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 р. у справі № 5011-73/13768-2012, у зв'язку з чим винесені в межах виконавчого провадження № 43742984 постанови про його відкриття та про арешт коштів боржника мають бути скасовані.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши присутніх в засіданні представників, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 ГПК України).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження є сукупністю дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 11 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно вчиняти дії.

Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Так, вказуючи на неотримання постанови відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 19.06.2014 р. про відкриття виконавчого провадження № 43742984, скаржник не довів перед судом той факт, що орган примусового виконання рішень не направляв боржнику оскаржувану постанову.

Більше того, з матеріалів справи та змісту скарги вбачається, що твердження боржника про 29.09.2014 р. як про момент, коли він дізнався про виконавче провадження № 43742984, не відповідають дійсності, оскільки боржник направляв до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві вказані вище листи ще у серпні 2014 року, що свідчить про його обізнаність.

Як свідчать матеріали виконавчого провадження та підтверджує відповідач, ним було погашено заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Кристал" частково, тому з метою повного виконання судового рішення в межах своїх повноважень держаним виконавцем було накладено арешт на кошти боржника.

За наслідками дослідження поданих матеріалів судом встановлено, що при винесенні постанови від 19.06.2014 р. про відкриття виконавчого провадження № 43742984 та постанови про арешт коштів боржника від 17.09.2014 р. державним виконавцем правомірно було у повному обсязі дотримано вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Вимоги скаржника полягають у необхідності скасування указаних постанов, оскільки ті не були направлені органом примусового виконання рішень на адресу боржника, тому як наслідок строк для добровільного виконання рішення наданий йому не був.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що передбачено статтею 33 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Оскільки оскаржувані постанови не порушують права Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" у зв'язку з дотриманням державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» при їх винесенні, то підстави для їх скасування у суду відсутні.

При цьому слід зазначити, що ненадання скаржнику строку для добровільного виконання (не відправлення або ж несвоєчасне відправлення) може порушити права боржника у випадку винесення постанови про стягнення з нього виконавчого збору.

За переконанням суду, скаржник не довів належними та достатніми доказами неправомірний характер дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та арешт коштів, оскільки ті не порушили прав боржника, пов'язаних з виконанням судового рішення, та не перешкоджали боржнику виконати свій обов'язок з погашення заборгованості перед стягувачем.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (п.9.13).

Отже, за наведених обставин доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс", покладені в основу поданої ним скарги, визнаються судом неправомірними, у зв'язку з чим суд відхиляє скаргу.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.

Суддя А.М. Івченко