Рішення

від 18.12.2014 по справі 917/2162/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2014 р. Справа №917/2162/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекотек", вул. Карантинний острів, 1, м. Херсон, 73021

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад", вул. Облачна, 1, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751

про стягнення грошових коштів

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання умов договору підряду № 103 від 03.11.2012 р. у розмірі 141 518,03 грн, з яких: 68 076, 22 грн - інфляційні, 64 858, 28 грн - пеня, 8 583,53 грн - 3 % річних.

Позивач представництво у судове засідання не забезпечив, надіслав на адресу суду заяву (вх. № 13269) від 18.11.2014 р., у якій повідомив суд про підтримання ним позовних вимог і просив суд про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на те, що ТОВ "Полтава-Сад" 06.10.2014 р. сплатило повністю суму основного боргу в розмірі 389 675,00 грн, 26 713,55 грн пені та 10 829,41 грн - 3% річних за договором підряду № 103 від 03.11.2012 р. згідно рішення господарського суду Полтавської області від 28.04.2014 р. у справі № 917/306/14 та ухвали господарського суду Полтавської області від 03.06.2014 р., які залишені без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 р. у справі № 917/306/14.

На підтвердження сплати заборгованості відповідач надав суду копії платіжних доручень №№ 5661, 5664 від 06.10.2014 р.

Також, відповідач зазначає, що пеня за договором підряду у розмірі 26 713,55 грн була стягнута господарським судом Полтавської області на підставі рішення від 28.04.2014 р., ухвали від 03.06.2014 р., залишеними без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 р. у справі № 917/306/14 та, відповідно, сплачена ТОВ "Полтава-Сад" у повному обсязі 06.10.2014 р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

03.11.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрекотек" (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава - Сад" (Замовник) укладено Договір підряду № 85 (а.с. 8-10).

Відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрекотек" (Підрядник) зобов'язувалося виконати роботи з теплоізоляції ангару, розташованого на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава - Сад" за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Головки, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава - Сад" (Замовник) зобов'язувалося прийняти і оплатити виконані роботи.

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне:

- замовник не пізніше 2-х днів після набрання чинності цим договором передає Підрядникові об'єкт у відповідальне відання; не пізніше 2-х днів після отримання об'єкту підрядник приступає до виконання ремонтних робіт (п. 1.3, п. 1.4 договору);

- строк завершення робіт на об'єкті - 15 лютого 2013 року (п. 1.5 договору);

- вартість робіт по договору становить 389 675,00 грн., у т.ч. ПДВ - 64 945,83 грн (п. 2.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Укрекотек" свої зобов'язання за договором підряду виконав належним чином, зокрема, здійснивши роботи по теплоізоляції в січні 2013 року на загальну суму 389 675,00 грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 11.02.2013 р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2013 року від 11.02.2013 р.

Зазначені документи підписані Підрядником і Замовником без зауважень та скріплені печатками обох сторін.

Відповідач, всупереч договірним зобов'язанням за проведені роботи не розрахувався.

Враховуючи, що ТОВ "Полтава-сад" не виконало своїх зобов'язань по договору в частині проведення розрахунків, 19.02.2014 р. ТОВ "Укрекотек" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення основного боргу в сумі 389 675,00 грн, 27 787,72 грн пені, 10 729,41 грн - 3% річних.

Зазначена сума пені нарахована за період з 16.02.2013 р. по 12.08.2013 р., сума 3% річних за вказаним вище позовом нарахована за період з 06.02.2013 р. по 10.01.2014 р.

28.04.2014 р. господарським судом Полтавської області прийнято рішення у справі № 917/306/14 про стягнення з ТОВ "Полтава-сад" на користь ТОВ "Укрекотек" 389 675,00 грн основного боргу, 27 193,98 грн пені та 10 729,41 грн - 3% річних.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 р. вказане рішення господарського суду Полтавської області від 28.04.2014 р. у справі № 917/306/14 залишено без змін.

Факти, що встановлені рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.04.2014 р. у справі № 917/306/14, яке набрало законної сили щодо стягнення заборгованості в сумі 389 675,00 грн, яка виникла через несвоєчасне виконання своїх зобов'язань ТОВ "Полтава-сад", відповідно до статті 35 ГПК України не підлягають доведенню при вирішенні даної справи.

Як встановлено судом, незважаючи на прийняті судові рішення ТОВ "Полтава-сад" всупереч положенням чинного законодавства України, умовам укладеного договору, заборгованість у сумі 389 675,00 грн на користь ТОВ "Укрекотек" відповідач сплатив лише 06.10.2014 р.

Факт прострочення оплати відповідачем не заперечується у відзиві на позовну заяву.

Вищенаведене стало підставою для звернення позивача до господарського суду з вимогою стягнути з відповідача у зв'язку з неналежним виконанням умов договору пені, 3% річних та інфляційних.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до статей 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 4.2. договору при простроченні сплати авансу і прострочені остаточного розрахунку за виконанні роботи за договором Замовник сплачує Підрядникові суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, а також пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 64 858,28 грн пені за період з 20.10.2013 р. по 05.10.2014 р.

Проте, вказана вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як роз'яснив Пленум у п. 2.5 Постанови ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р. щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції .

Як досліджено судом, спір щодо стягнення пені на користь позивача за порушення відповідачем п. 4.2. договору, що нарахована на 272 772,50 грн боргу, за період з 19.02.2013 р. по 06.08.2013 р., у розмірі 26 713,55 грн, та питання щодо стягнення пені, що нарахована на 116 902,50 грн, за період з 19.02.13 р. по 12.08.13 р., вирішено у справі 917/306/14, прийнято рішення про задоволення вимог щодо стягнення пені та видано наказ про виконання рішення від 03.06.2014 р.

Крім того, представником відповідача, до відзиву додано платіжні доручення №5661 та №5664 від 06.10.2014 р. з яких вбачається, що відповідач перерахував кошти у розмірі 288 000 грн та 147 669,57 грн на рахунок позивача, із зазначення у призначенні платежу: «Згідно наказу Госп. суду Полт. обл. № 917/306/14 від 03.06.2014 (осн. борг, пеня, річні, судовий збір).

Таким чином, пеня стягнута у межах, передбачених частиною шостою статті 232 ГК України, тому підстави для стягнення пені поза межами, визначеними законом, за період з період з 20.10.2013 р. по 05.10.2014 р. відсутні. Отже, суд відмовляє в задоволенні вказаної вимоги.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми простроченого платежу відповідно до ст. 625 ЦК України.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у Постанові від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (п. 7.1.) за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у Постанові від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (п. 3.1 та 3.2) інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом), так само як і інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 Постанови).

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 8 583,53грн 3% річних за період з 11.01.2014 р. по 05.10.2014 р. та 68 076,22 грн інфляційних за період з 01.10.2013 р. по 01.10.2014 р.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад", вул. Облачна, 1, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751 (р/р 2600379685001 в АБ "Київська Русь" м. Київ, МФО 319092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекотек", вул. Карантинний острів, 1, м. Херсон, 73021 (р/р 26005212255 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805) 68076,22 грн інфляційних, 8583,53 грн - 3 % річних, 1533,19 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У частині стягнення пені у розмірі 64858,28 грн - у позові відмовити.

Суддя Сірош Д.М.