Ухвала

від 18.12.2014 по справі 916/469/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

        ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

У Х В А Л А про повернення апеляційної скарги "18" грудня 2014 р. Справа № 916/469/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: С.В. Таран, Суддів: Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко (Склад судової колегії сформований згідно розпорядження голови суду №3214  від  18.12.2014) розглянувши апеляційну скаргу Одеської  міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2014 у справі №916/469/14 за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" до відповідачів: - Одеської  міської ради; -Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування  міст „Діпромісто” " ім. Ю.М. Білоконя"; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: -комунального підприємства "Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування"; -Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради; про визнання права та скасування рішень                                                                 В С Т А Н О В И В:           У лютому 2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" звернулось з позовом з урахуванням заяви вх.№18075/14 від 11.07.2014 до Одеської  міської ради про визнання права ТОВ „Одеська будівельна компанія „Вікоіл” на розробку спільно з Українським науково - дослідницьким інститутом проектування міст „Діпромісто” ім. Ю. М. Білоконя” детального плану території берегових схилів від пляжу „Ланжерон” до курорту „Аркадія” в місті Одеса на підставі рішення Одеської міської ради від 18.11.2003 №1929-ХХІV, генерального договору про спільну інвестиційну діяльність №22 від 02.04.2004, договору на виконання містобудівної документації №620-02/1-2004 від 14.05.2004; про визнання недійсним рішення Одеської міської ради від 08.07.2011 №813-VІ „Про розробку детального плану території берегових схилів від ЦПКтаВ ім. Т. Г. Шевченка до 16-ї станції Великого Фонтану”, а також про визнання недійсним рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 №3316-VІ „Про втрату чинності рішення Одеської міської ради від 18.11.2003 №1929-ІV та про скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.09.2005  № 583” (том І а.с.3-18, том ІІ а.с. 83-84). За вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №916/469/14.           Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.03.2014 залучено до участі у справі №916/469/14 в якості третіх осіб, які  не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління інженерного захисту території міста  та розвитку узбережжя Одеської міської ради та на стороні  відповідача: комунальне підприємство "Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури  та містобудування" та Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (том І а.с. 134-136). Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.08.2014 залучено до участі у справі №916/469/14 в якості іншого відповідача: Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування  міст „Діпромісто” " ім. Ю.М. Білоконя" (том ІІ а.с. 111-114). Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.11.2014 у справі №916/469/14 (головуючий суддя С.Г. Власова, судді: Ю.А. Шаратов, С.П. Желєзна) позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсним рішення Одеської міської ради  від 08.07.2011 №813-VI „Про розробку детального плану території берегових схилів від ЦПКтаВ  ім. Т.Г. Шевченка до 16-ої станції Великого Фонтану”; визнано недійсним рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 №3316-VI „Про втрату чинності рішення Одеської міської ради від 18.11.2003 №1929-IV  та про скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.09.2005р. №583”; в решті позовних вимог-  відмовлено (том IV а.с. 58-72). Не погодившись з прийнятим рішенням, Одеська  міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення  Господарського суду Одеської області від 25.11.2014 у справі №916/469/14 в частині визнання недійсними рішень Одеської міської ради від 08.07.2011 №813-VI та від 16.04.2013 №3316-VI скасувати та припинити провадження у справі в цій частині; в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" щодо визнання права на розробку детального плану територій – залишити без змін. Дана апеляційна скарга підлягає поверненню з наступних підстав. Відповідно до  частини третьої статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору. Згідно з приписами статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України „Про судовий збір”, який набрав чинності з 01.11.2011. Положеннями підпункту  2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір” встановлено ставки судового збору  із позовної заяви  немайнового характеру  в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, що складає станом на 01.01.2014- 1218 грн. Підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 названого Закону визначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Як вбачається із змісту апеляційної скарги Одеська  міська рада оспорює рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2014 у справі №916/469/14 частково, зокрема, в частині задоволення двох позовних вимог немайнового характеру: про визнання недійсним рішення Одеської міської ради  від 08.07.2011 №813-VI  та про визнання недійсним рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 №3316-VI. Відповідно до пункту 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „ Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог. Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви, яка містить дві вимоги немайнового характеру, складає 2436 грн.  Відтак розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2014 у справі №916/469/14, яке оспорюється  частково, зокрема в частині  задоволення двох вимог немайнового характеру,  складає 1218 грн. Між тим, як вбачається з доданого до апеляційної скарги платіжного доручення №689 від 11.08.2014 скаржником сплачено судовий збір лише в сумі 609 грн, а тому вказане платіжне доручення  не є належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. Крім того, згідно з частиною першою статті 95 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні. Відповідно до частини третьої статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (стаття 27 Господарського процесуального кодексу України), а тому до апеляційної скарги мають бути додані  докази надіслання її копії третім особам. Аналогічну правову позицію викладено в абзаці 9 пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" у редакції постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №3 „ Про внесення змін і доповнень до деяких постанов Пленуму Вищого господарського суду України”. Скаржником вказаних вимог не дотримано, оскільки до апеляційної скарги  не додано доказів надсилання скарги та доданих до неї документів третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на  предмет спору, на стороні позивача - Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради. Пунктами 2, 3 частини першої  статті 97 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій сторона, а також документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Відтак, зазначені вище обставини є підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду згідно пунктів  2, 3  частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України. Додатково судова колегія роз'яснює, що згідно з частиною четвертою статті 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно. Керуючись статтями   86, 94, 97 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд                                                    У Х В А Л И В: Повернути Одеській  міській раді  апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2014 у справі №916/469/14 та додані до неї документи на 14 аркушах. Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526, адреса: м. Одеса, вул. Садова, 1а) повернути Одеській  міській раді  (65004, м. Одеса, пл. Думська,1) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 609  грн, сплачений  за платіжним дорученням  №689 від 11.08.2014. Справу №916/469/14 повернути Господарському суду Одеської  області.        Головуючий суддя                                                         С.В.Таран        Суддя                                                                                 Л.В. Поліщук                   Суддя                                                                                 В.Б. Туренко