Постанова

від 21.04.2015 по справі 916/469/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа № 916/469/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів: Т.А. Величко, В.Т. Пироговського,

при секретарі судового засідання Г.Є. Бєлянкіній

за участю представників:

від позивача - участі не брали;

від відповідача (Одеської міської ради ) - Бондаренко І.О., довіреність №6/исх-гс від 14.01.2015;

від відповідача (Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст „Діпромісто" "ім. Ю.М. Білоконя") - участі не брали;

від третьої особи (Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради) - участі не брали;

від третьої особи (комунального підприємства "Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування") - Свідерська Н.О., довіреність №30/10 від 17.12.2014;

від третьої особи (Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради) - Орловська І.В., довіреність № 01-12/6 від 12.01.2015;

від третьої особи (Виконавчого комітету Одеської міської ради) - участі не брали;

розглянувши апеляційну скаргу Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.0014

у справі №916/469/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл"

до відповідачів:

- Одеської міської ради;

-Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст „Діпромісто" " ім. Ю.М. Білоконя";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

-комунального підприємства "Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування";

-Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради;

- Виконавчого комітету Одеської міської ради;

про визнання права та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" (далі - ТОВ «ОБК» Вікоіл») звернулось з позовом з урахуванням заяви вх.№18075/14 від 11.07.2014 до Одеської міської ради про визнання права ТОВ „ОБК „Вікоіл" на розробку спільно з Українським науково - дослідницьким інститутом проектування міст „Діпромісто" ім. Ю. М. Білоконя" детального плану території берегових схилів від пляжу „Ланжерон" до курорту „Аркадія" в місті Одеса на підставі рішення Одеської міської ради від 18.11.2003 №1929-ХХІV, генерального договору про спільну інвестиційну діяльність №22 від 02.04.2004, договору на виконання містобудівної документації №620-02/1-2004 від 14.05.2004; про визнання недійсним рішення Одеської міської ради від 08.07.2011 №813-VІ „Про розробку детального плану території берегових схилів від ЦПКтаВ ім. Т. Г. Шевченка до 16-ї станції Великого Фонтану", а також про визнання недійсним рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 №3316-VІ „Про втрату чинності рішення Одеської міської ради від 18.11.2003 №1929-ІV та про скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.09.2005 № 583" (том І а.с.3-18, том ІІ а.с. 83-84).

За вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №916/469/14.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.03.2014 залучено до участі у справі №916/469/14 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та на стороні відповідача: комунальне підприємство "Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування" та Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (том І а.с. 134-136).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.08.2014 залучено до участі у справі №916/469/14 в якості іншого відповідача: Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст „Діпромісто" "ім. Ю.М. Білоконя" (том ІІ а.с. 111-114).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.11.2014 у справі №916/469/14 (головуючий суддя С.Г. Власова, судді: Ю.А. Шаратов, С.П. Желєзна) позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсним рішення Одеської міської ради від 08.07.2011 №813-VI „Про розробку детального плану території берегових схилів від ЦПКтаВ ім. Т.Г. Шевченка до 16-ої станції Великого Фонтану"; визнано недійсним рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 №3316-VI „Про втрату чинності рішення Одеської міської ради від 18.11.2003 №1929-IV та про скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.09.2005р. №583"; в решті позовних вимог - відмовлено (том IV а.с. 58-72).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Одеська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2014 у справі №916/469/14 в частині визнання недійсними рішень Одеської міської ради від 08.07.2011 №813-VI та від 16.04.2013 №3316-VI скасувати та припинити провадження у справі в цій частині; в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" щодо визнання права на розробку детального плану територій - залишити без змін (том ІV а.с. 139-145).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 залучено до участі у справі №916/469/14 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Виконавчий комітет Одеської міської ради (том ІV а.с. 221-223).

У судовому засіданні 21.04.2015 представник Одеської міської ради апеляційну скаргу підтримав; представники комунального підприємства "Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування" та Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради апеляційну скаргу просили задовольнити; інші учасники судового процесу в судовому засіданні участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (том V а.с. 17,19, 25-27). Позивач проти задоволення апеляційної скарги у відзиві на неї висловив заперечення (том ІV а.с. 169-176); Виконавчий комітет Одеської міської ради в письмових поясненнях від 26.03.2015 доводи апеляційної скарги підтримав; інші учасники судового процесу власну позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не висловили.

Заслухавши пояснення представників Одеської міської ради , комунального підприємства "Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування" та Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Рішенням Одеської міської ради від 18.11.2003 №1929-ХХІV „Про розробку детальних планів територій у 2003-2004 роках" (далі - рішення Одеської міської ради від 18.11.2003р. №1929-ХХІV) вирішено:

1.Розробити у 2003-2004 роках детальні плани територій м. Одеси: берегових схилів у межах третього рекреаційного комплексу (10-13 ст. Великого Фонтану); берегових схилів від пляжу „Ланжерон" до курорту „Аркадія"; гідропарку „Лузанівка"; території у районі телевізійного передавального центру на Люстдорфській дорозі;

2.Доручити виконавчому комітету Одеської міської ради:

2.1.Визначити замовниками розробки детальних планів територій, вказаних у пункті 1, управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя та управління капітального будівництва;

2.2. Протягом двох тижнів після прийняття цього рішення повідомити через ЗМІ про початок розроблення детальних планів територій, а також про форми, місце і строк подання фізичними та юридичними особами пропозицій щодо цієї документації;

2.3. Протягом місяця після завершення розроблення відповідних детальних планів території повідомити через ЗМІ про місце їх розгляду, форми, місце і строк подання пропозиції (зауважень), порядок їх обговорення;

2.4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з будівництва, архітектури та земельних правовідносин (том І а.с.31).

Виконавчим комітетом Одеської міської ради не було прийнято відповідного рішення, яким би визначалось замовниками розробки детальних планів територій, вказаних у пункті 1 вказаного рішення, управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя та управління капітального будівництва.

Протягом 2003-2004 рр. детальні плани територій м. Одеси: берегових схилів у межах третього рекреаційного комплексу (10-13 ст. Великого Фонтану); берегових схилів від пляжу „Ланжерон" до курорту „Аркадія"; гідропарку „Лузанівка"; території у районі телевізійного передавального центру на Люстдорфській дорозі розроблено не було.

В зв'язку з тим, що розробку детального плану територій не було закінчено Виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення від 26.09.2005 №583 „Про завершення розробки детального плану території берегових схилів від пляжу „Ланжерон" до курорту „Аркадія" та надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю „ОБК Вікоіл" на виконання ескізного проекту комплексу пансіонатів з апартаментами та курортно-рекреаційного парку на береговому схилі, в межах від пров. Купального до вул. Віце-адмірала Азарова" (далі- рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.09.2005 №583), яким вирішено:

1. Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради укласти договір з Державним науково-дослідним інститутом „Діпромісто" на завершення розробки вищезгаданого детального плану території до кінця поточного року;

2. Після погодження, експертизи, громадського обговорення та затвердження детального плану території берегових схилів від пляжу „Ланжерон" до курорту „Аркадія" надати дозвіл ТОВ „ОБК Вікоіл" на виконання ескізного проекту комплексу пансіонатів з апартаментами та курортно-рекреаційного парку на береговому схилі, в межах від пров. Купального до вул. Віце-адмірала Азарова, на земельній ділянці орієнтованою площею до 18,0 га;

3. Зобов'язати ТОВ „ОБК Вікоіл":

3.1. Взяти участь у фінансуванні розроблення вищезгаданого детального плану території, разом з іншими зацікавленими інвесторами;

3.2. Розробити ескізний проект будівництва комплексу пансіонатів з апартаментами та курортно-рекреаційного парку, погодити та затвердити його згідно з чинним законодавством (том І а.с.32).

Із матеріалів справи також вбачається, що 02.04.2004 між ТОВ "ОБК "ВІКОІЛ" ("інвестор") та Управлінням інженерного захисту території міста й розвитку узбережжя Одеської міської ради ("управління") укладено генеральний договір про спільну інвестиційну діяльність №22 (далі- договір №22 від 02.04.2004), відповідно до умов якого сторони договору зобов'язуються спільно діяти з метою створення умов для забудови території берегових схилів від пляжу „Ланжерон" до курорту „Аркадія" в м. Одесі, для цього: на 1-му етапі здійснити поновлення топографічної зйомки масштабу 1:2000; на 2-му етапі розробити та затвердити у встановленому порядку детальний план території берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" в м. Одесі; на 3-му етапі затвердити у встановленому порядку проектну документацію (ескізний проект) забудови території від пляжу "Отрада" до провулку Шампанський в м. Одесі виготовлену паралельно з розробкою детального плану території та у відповідності до нього; на 4-му етапі підготувати та узгодити необхідну документацію щодо отримання Інвестором прав на проектування та забудову земельної ділянки від пляжу "Отрада" до провулку Шампанський в м. Одесі об'єктами рекреаційного призначення (будинками відпочинку сімейного типу, готелями, розважальними закладами загального користування та іншими об'єктами), тобто згідно статті 31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" отримати відповідний розпорядчий документ Одеського міського голови з подальшим отриманням, в установленому законодавством України порядку, рішення Одеської міської ради щодо надання вищевказаної земельної ділянки інвестору для забудови на умовах оренди строком на 5 років з правом її подальшого першочергового викупу (том І а.с.34-37).

Згідно з пунктом 4.1.1 договору №22 від 02.04.2004 інвестор зобов'язався фінансувати в повному обсязі сплату послуг по поновленню топографічної зйомки масштабу 1:2000 берегових схилів від пляжу „Ланжерон" до курорту „Аркадія" в м. Одесі, виконанню проектно-дослідницьких робіт із розробки містобудівної документації м.Одеса (детального плану території берегових схилів від пляжу „Ланжерон" до курорту „Аркадія"), а також по виконанню проектної документації (ескізного проекту) забудови земельної ділянки від пляжу «Отрада» до провулку Шампанський в м.Одесі об'єктами рекреаційного призначення.

Управління у пункті 4.1.2 зазначеного договору зобов'язалось підготувати та передати вихідні дані та іншу документацію, що необхідні для проведення топографічної зйомки берегових схилів від пляжу „Ланжерон" до курорту „Аркадія" в м. Одесі, а також, що необхідні для розробки детального плану території берегових схилів від пляжу „Ланжерон" до курорту „Аркадія" в м. Одесі та що необхідні для розробки проектної документації (ескізного проекту) забудови території від пляжу "Отрада" до провулку Шампанський в м.Одесі, забезпечити погодження та експертизу проектної документації; забезпечити погодження та експертизу детального плану території та надання детального плану території на затвердження Одеській міській раді; забезпечити підготовку та узгодження необхідної документації щодо отримання інвестором права на проектування та забудову об'єктами рекреаційного призначення (будинків відпочинку сімейного типу, готелів, розважальних закладів загального користування та інших об'єктів) земельної ділянки від пляжу "Отрада" до провулку Шампанський в м.Одесі, тобто отримання відповідного розпорядчого документу Одеського міського голови з подальшим отриманням рішення Одеської міської ради щодо надання вищевказаної земельної ділянки інвестору для забудови на умовах оренди строком на 5 років з правом її подальшого першочергового викупу.

Додатковою угодою від 14.09.2004 до договору №22 від 02.04.2004 сторони узгодили заміну в тесті вказаного договору слів "від пляжу "Отрада" до провулку Шампанський в м.Одесі" словами "від вулиці Адмірала Азарова до провулку Купального в м.Одесі" (том І а.с.39).

Також із матеріалів справи вбачається, що 14.05.2004 між Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст „Діпромісто" "ім. Ю.М. Білоконя" ("виконавець"), Управлінням інженерного захисту території міста й розвитку узбережжя („замовник-1") і ТОВ "ОБК "Вікоіл" („замовник -2") укладено договір на виконання містобудівної документації №620-02/1-2004 (далі- договір №620-02/1-2004 від 14.05.2004), за умовами якого замовники доручають, замовник-2 сплачує, виконавець зобов'язується розробити у відповідності до завдання на розробку детальний план території і передати замовникам по одному екземплярові кожному містобудівну документацію, а саме: детальний план території берегових схилів м. Одеси від пляжу „Ланжерон" до курорту „Аркадія" (далі-ДПТ), замовник-1 зобов'язується погодити та забезпечити затвердження матеріалів ДПТ Одеською міською радою (том І а.с.42-46).

Виконавець зобов'язаний вчасно і якісно виконати роботи відповідно договору, календарного плану виконання робіт. Обов'язок приступити до виконання робіт по ДПТ наступає не раніше і при умові отримання виконавцем від замовників необхідних вихідних даних та сплати замовником-2 першого авансового платежу. Здати виконану роботу замовнику-2 за актом прийому-передачі (пункти 2.1.1, 2.1.2 договору №620-02/1-2004 від 14.05.2004).

Згідно з пунктом 2.2 договору №620-02/1-2004 від 14.05.2004 замовник-1 зобов'язався підготувати та передати замовнику-2 вихідні дані та іншу документацію, що необхідні для проведення топографічної зйомки берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" в м.Одесі; підготувати та передати виконавцю вихідні дані та іншу документацію, що необхідні для розробки ДПТ; прийняти від замовника-2 документацію ДПТ та погодити у встановленому порядку матеріали ДПТ у всіх інстанціях; надати матеріали ДПТ та забезпечити його затвердження Одеською міською радою; передати замовнику-2 за актом один екземпляр погодженої та затвердженої в установленому порядку документації ДПТ.

Зобов'язання ТОВ "ОБК "Вікоіл" передбачені у пункті 2.3 договору №620-02/1-2004 від 14.05.2004, згідно якого замовник-2 зобов'язався передати виконавцю результати топографічної зйомки берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" в м.Одесі; вчасно сплачувати виконавцю виконані роботи; прийняти від виконавця виконані роботи та прийняти від замовника-1 належним чином погоджені та затверджені роботи по розробці ДПТ.

Додатком №1 до договору №620-02/1-2004 від 14.05.2004 сторонами узгоджено строки початку і закінчення робіт по розробці детального плану території берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" з 17.05.2004 по 04.12.2006 з приміткою, що строки залежать від реального фінансування (том І а.с.51).

Постановою Вищого господарського суду України від 31.08.2011 у справі №8-33-3/198-08-4044 за позовом Одеської міської ради до ТОВ "ОБК "Вікоіл", Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, українського державного науково-дослідного інституту проектування "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя про визнання недійсними договорів (далі-справа №8-33-3/198-08-4044) відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів №22 від 02.04.2004 та №620-02/1-2004 від 14.05.2004 з підстав недоведеності позивачем факту порушення його прав та інтересів при укладенні оспорюваних договорів (том І а.с.54-56).

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012, у справі №13/191-3/291 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОБК «Вікоіл» до відповідачів: Управління інженерного захисту території міста й розвитку узбережжя Одеської міської ради про спонукання до виконання зобов'язань за договором (далі-справа №13/191-3/291) зобов'язано, зокрема, Одеську міську раду в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради виконати умови пункту 4.1.2 договору №22 від 02.04.2004 та надати надати товариству з обмеженою відповідальністю «ОБК «Вікоіл» матеріали земельного кадастру на територію берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія» в місті Одеса, зокрема: координати вершин полігону земельної ділянки, назву юридичної особи-власника або землекористувача, адресу ділянки, цільове призначення земельної ділянки, виконати умови пункту 2.2.2 договору №620-02/1-2004 від 14.05.2004 та надати Українському державному науково-дослідницькому інституту проектування міст «Діпромісто» матеріали земельного кадастру на територію берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія» в місті Одеса, зокрема: координати вершин полігону земельної ділянки, назву юридичної особи-власника або землекористувача, адресу ділянки, цільове призначення земельної ділянки, виконати умови пункту 4.1.2 договору №22 від 02.04.2004 та погодити ескізний проект забудови берегових схилів від пров. Купального до вул. Віце-адмірала Азарова в місті Одеса товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська будівельна компанія «Вікоіл», який передано 13.11.2006 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (том І а.с.57-81).

08.07.2011 Одеською міською радою прийнято рішення №813-VI „Про розробку детального плану території берегових схилів від ЦПКтаВ ім. Т.Г. Шевченка до 16-ої станції Великого Фонтану" (далі - рішення Одеської міської ради №813-VI від 08.07.2011), яким вирішено розробити детальний план території берегових схилів від ЦПКтаВ ім. Т.Г. Шевченка до 16-ої станції Великого Фонтану; визначити замовником містобудівної документації управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (том ІV а.с.238).

В подальшому рішенням Одеської міської ради від 16.04.2013 №3316-VI „Про втрату чинності рішення Одеської міської ради від 18.11.2003 №1929-ІV та про скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.09.2005 №583" (далі- рішення Одеської міської ради №3316-VI від 16.04.2013) вирішено:

1.Рішення Одеської міської ради від 18.11.2003 №1929-ІV „Про розробку детальних планів територій у 2003-2004 роках" вважати таким, що втратило чинність;

2.Рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.09.2005 №583 „Про завершення розробки детального плану території берегових схилів від пляжу „Ланжерон" до курорту „Аркадія" та надання дозволу ТОВ „ОБК Вікоіл" на виконання ескізного проекту комплексу пансіонатів з апартаментами та курортно-рекреаційного парку на береговому схилі, в межах від пров. Купального до вул. Віце-адмірала Азарова" скасувати;

3.Не схвалювати укладення договору від 02.04.2004 №22, укладеного між управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ТОВ „ОБК Вікоіл" та договору від 14.05.2004 №620-02/12004р., укладеного між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст „Діпромісто" ім. Ю.М.Білоконя та вчинення дій на їх виконання;

4. Визнати протиправним і таким, що суперечить закону волевиявлення виконавчого органу Одеської міської ради - управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя на укладання договору від 02.04.2004 №22 та договору від 14.05.2004 №620-02/12004р.;

5. Скасувати погодження та підписання договору від 02.04.2004 №22 та договору від 14.05.2004 №620-02/12004 не уповноваженою особою-начальником управління інженерного захисту та розвитку узбережжя та вважати договори такими, що ніколи не укладалися Одеською міською радою (том ІV а.с. 239).

Предметом спору у даній справі є, зокрема, вимоги про визнання за ТОВ "ОБК "Вікоіл" права на розробку спільно з Державним підприємством "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст „Діпромісто" " ім. Ю.М. Білоконя" детального плану території берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" в м.Одесі.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині враховуючи наступне.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні визначає Закон України "Про основи містобудування".

Згідно з статтею 1 зазначеного Закону містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

В силу положень статті 2 зазначеного Закону головними напрямами містобудівної діяльності є, зокрема, планування, забудова та інше використання територій; розробка і реалізація містобудівної документації та інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій.

Законодавство України про містобудування складається з Конституції України, цього Закону, Законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність" та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання (стаття 6 Закону України "Про основи містобудування").

Відповідно до статті 17 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація-затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Містобудівна документація є основою для: вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення; підготовки обгрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів; підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (стаття 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Статтею 19 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території. Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території). Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується шляхом його розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у місцевих друкованих засобах масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу. Матеріали детального плану території надаються за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, відповідна районна державна адміністрація забезпечують оприлюднення детального плану території протягом 10 днів з дня його затвердження. Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Статтею 17 Закону України "Про основи містобудування" визначено, що розробка містобудівної документації здійснюється проектними організаціями, іншими юридичними особами, які мають ліцензії на виконання відповідних робіт, що видаються в порядку, встановленому законодавством.

Позивач не є проектною організацією та не має відповідної ліцензії на розробку містобудівної документації. Жодним рішенням органу місцевого самоврядування його не визнано особою, що має право на розробку детального плану території в м.Одесі. Питання щодо прийняття рішень про розроблення детальних планів території також не відноситься до компетенції позивача.

Звертаючись до суду з даним позовом ТОВ "ОБК "Вікоіл" просило визнати за ним спільно з українським науково-дослідницьким інститутом проектування міст "Діпромісто" ім.Ю.М.Білоконя право на розробку детального плану території берегових схилів у м.Одеса, проте обґрунтовувало позовні вимоги порушенням власних прав, тобто поза відносинами представництва інтересів зазначеного інституту.

Між тим законом не передбачено право особи звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів іншої особи поза відносинами представництва.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов підставного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання за ТОВ "ОБК "Вікоіл" права на розробку берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" в м.Одеса.

До того ж, як вбачається із матеріалів справи, детальний план території берегових схилів від пляжу «Ланжерон» до курорту «Аркадія» розроблений Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст „Діпромісто" " ім. Ю.М. Білоконя" на виконання договору №620-02/1-2004 від 14.05.2004, про що свідчить акт №317 здачі-приймання виконаних робіт від 06.12.2013 та інші матеріали справи (том ІІ а.с.188, 159-161, 172-174).

Щодо решти позовних вимог колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Частиною першою статті 74 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону).

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсними рішень Одеської міської ради №813-VI від 08.07.2011 та №3316-VI від 16.04.2013, Господарський суд Одеської області дійшов висновку про те, що прийняття цих рішень суперечить чинному законодавству.

Однак ні позивачем у позовній заяві, ні місцевим господарським судом в оспореному судовому акті не наведено жодної конкретної норми законодавства, якій суперечить зазначене рішення.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції Одеська міська рада наголошувала на непідвідомчості господарським судам спору в цих частинах. Апеляційна скарга обґрунтована тими ж обставинами.

У вирішенні питання про те, чи є даний спір в частині визнання недійсними рішень Одеської міської ради №813-VІ від 08.07.2011 та №3316-VІ від 16.04.2013 господарським та чи підлягає він вирішенню в порядку господарського судочинства, апеляційний господарський суд виходить з положень статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з приписами статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (пункт 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Під поняттям „справа адміністративної юрисдикції", наведеного у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта (інформаційний лист Верховного Суду України від 26.12.2005 №3.2.-2005).

Згідно з преамбулою Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Частиною третьою статті 24 цього Закону встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону).

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключною компетенцією міських рад є, зокрема, вирішення відповідно до закону питань затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації; затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.

Положення статті 12 Закону України "Про основи містобудування" кореспондуються з положеннями статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Її приписами визначено, що до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Отже, як випливає з аналізу вищенаведених правових норм, відносини у сфері планування і забудови територій не засновані на юридичній рівності сторін чи на вільному волевиявленні; органи місцевого самоврядування у здійсненні ними відповідних функцій не наділені господарською компетенцією.

Приймаючи рішення від 08.07.2011 №813-VІ та від 16.04.2013 №3316-VІ Одеська міська рада діяла не як суб'єкт господарювання, а як уповноважений державою орган влади з питань містобудування, до виключної компетенції якого відноситься як прийняття рішення про розроблення детальних планів територій, так і затвердження цих планів відповідно до чинного законодавства.

Право Одеської міської ради скасовувати рішення свого виконавчого комітету, який відповідно до статей 51,59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підзвітний та підконтрольний місцевій раді, є також саме управлінськими повноваженнями ради.

Твердження ТОВ "ОБК "Вікоіл" про те, що оспорені рішення Одеської міської ради стосуються виконання господарських договорів №22 від 02.04.2004 №22 та №620-02/1-2004 від 14.05.2004 є помилковим, оскільки рішення 08.07.2011 №813-VІ взагалі не містить посилань на зазначені договори, а рішення від 18.11.2003 №1929-ІV стосується затвердження та схвалення зазначених правочинів, що також відповідно до приписів статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відноситься до виключної компетенції міської ради, як органу владних повноважень.

Крім того, Господарським судом першої інстанції було залишено поза увагою той факт, що ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 14.03.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2013, у справі №1522/22475/12 за позовом за ТОВ "ОБК "Вікоіл" до Одеської міської ради про визнання недійсним рішення останньої від 08.07.2011 №813-VІ (далі- справа №1522/22475/12) позов залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду (том І а.с.162-168). Після завершення касаційного перегляду позивач звернувся вже до Господарського суду Одеської області з аналогічним позовом.

За таких обставин, провадження у даній справі в частині вимог про скасування рішень Одеської міської ради від 08.07.2011 №813-VІ та від 16.04.2013 №3316-VІ підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір в цій частині є публічно-правовим спором, а тому відноситься до компетенції адміністративних судів.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду також вважає за необхідне зауважити наступне.

Згідно з приписами статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору (пункт 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Наявні в матеріалах справи на день вирішення місцевим господарським судом спору по суті ксерокопії оспорених рішень міської ради взагалі були не завірені (том І а.с.105-107), що не завадило Господарському суду Одеської області визнати їх недійсними.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення").

Оскаржене судове рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2014 у справі №916/469/14 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішення Одеської міської ради від 08.07.2011 №813-VІ та 16.04.2013 №3316-VІ не відповідає цим вимогам з огляду на неправильне застосування норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а тому підлягає скасуванню в зазначеній частині.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на позивача.

Керуючись статтями 49, 80, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Одеської міської ради задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2014 у справі №916/469/14 в частині визнання недійсними рішень Одеської міської ради від 08.07.2011 №813-VІ та від 16.04.2013 №3316-VІ скасувати.

Припинити провадження у справі №916/469/14 в частині позовних вимог про визнання недійсними рішень Одеської міської ради від 08.07.2011 №813-VІ „Про розробку детального плану території берегових схилів від ЦПКтаВ ім. Т. Г. Шевченка до 16-ї станції Великого Фонтану" та від 16.04.2013 №3316-VІ „Про втрату чинності рішення Одеської міської ради від 18.11.2003 №1929-ІV та про скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.09.2005 № 583».

В решті рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2014 у справі №916/469/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 23.04.2015.

Головуючий суддя С.В.Таран

Суддя В.Т. Пироговський

Суддя Т.А. Величко