Ухвала

від 29.12.2014 по справі 916/469/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

        ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

У Х В А Л А про повернення апеляційної скарги "29" грудня 2014 р. Справа № 916/469/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:   головуючого судді: Воронюка О.Л. суддів: Лашина В.В., Мирошниченко М.А. склад колегії суддів сформовано розпорядженням  від 29.12.2014р. Ознайомившись з апеляційною скаргою Управління архітектури та містободування Одеської міської ради на рішення господарського суду Одеської області від 25.11.2014р. по справі № 916/469/14 за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "ВІКОІЛ" до відповідачів:  1)Одеської  міської ради                         2) Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування  міст „Діпромісто” " ім. Ю.М. Білоконя" за участю третьох особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Комунальне підприємство "Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування"(КП "Одеспроект"); 2) Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання права та скасування рішень   В С Т А Н О В И Л А:           Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.11.2014 у справі №916/469/14  позовні вимоги ТОВ "Одеська будівельна компанія "ВІКОІЛ" до Одеської міської ради та Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування  міст „Діпромісто” " ім. Ю.М. Білоконя" про визнання права та скасування рішень  задоволено частково: визнано недійсним рішення Одеської міської ради  від 08.07.2011 №813-VI „Про розробку детального плану території берегових схилів від ЦПКтаВ  ім. Т.Г. Шевченка до 16-ої станції Великого Фонтану”; визнано недійсним рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 №3316-VI „Про втрату чинності рішення Одеської міської ради від 18.11.2003 №1929-IV  та про скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.09.2005р. №583”; в решті позовних вимог-  відмовлено .           Не погодившись із зазначеним рішенням, Управління архітектури та містободування Одеської міської ради звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення  Господарського суду Одеської області від 25.11.2014 у справі №916/469/14 в частині визнання недійсним рішення Одеської міської ради від 08.07.2011 №813-VI та визнання недійсним рішення  від 16.04.2013 №3316-VI скасувати. Припинити провадження по справі № 916/469/14 частині  позовної вимог про визнання недійсним рішення   Одеської міської ради від 08.07.2011 №813-VI та визнання недійсним рішення  від 16.04.2013 №3316-VI.  В частині позовної вимоги ТОВ "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" щодо визнання права на розробку детального плану територій - рішення суду першої інстанції залишити без змін. Дана апеляційна скарга підлягає поверненню з наступних підстав. Відповідно до  частини третьої статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору. Згідно з приписами статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України „Про судовий збір”, який набрав чинності з 01.11.2011. Положеннями підпункту  2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір” встановлено ставки судового збору  із позовної заяви  немайнового характеру  в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, що складає станом на 01.01.2014- 1218 грн. Підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 названого Закону визначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.           Як вбачається із змісту апеляційної скарги Управління архітектури та містободування Одеської міської ради оспорює рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2014 у справі №916/469/14 частково, зокрема, в частині задоволення двох позовних вимог немайнового характеру: про визнання недійсним рішення Одеської міської ради  від 08.07.2011 №813-VI  та про визнання недійсним рішення Одеської міської ради від 16.04.2013 №3316-VI. Відповідно до пункту 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „ Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог. Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви, яка містить дві вимоги немайнового характеру, складає 2436 грн.  Відтак розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2014 у справі №916/469/14, яке оспорюється  частково, зокрема в частині  задоволення двох вимог немайнового характеру,  складає 1218 грн. Як вбачається з доданого до апеляційної скарги платіжного доручення №393 від 19.12.2014 скаржником сплачено судовий збір лише в сумі 609 грн, а тому вказане платіжне доручення  не є належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. Крім того, згідно з частиною першою статті 95 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні. Відповідно до частини третьої статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (стаття 27 Господарського процесуального кодексу України), а тому до апеляційної скарги мають бути додані  докази надіслання її копії третім особам. Аналогічну правову позицію викладено в абзаці 9 пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" у редакції постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №3 „ Про внесення змін і доповнень до деяких постанов Пленуму Вищого господарського суду України”. Скаржником вказаних вимог не дотримано, оскільки до апеляційної скарги  не додано доказів надсилання скарги та доданих до неї документів третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на  предмет спору, на стороні позивача - Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради. Пунктами 2, 3 частини першої  статті 97 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій сторона, а також документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Отже, зазначені вище обставини є підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду згідно пунктів  2, 3  частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями   86, п.2, 3 ч.1 97 Господарського процесуального кодексу України,  колегія суддів Ухвалила:                        1.    Апеляційну скаргу Управління архітектури та містободування Одеської міської ради (вх.№ 6134/14 від 26.12.2014р.) та додані до неї матеріали повернути скаржнику у тому числі оригінал платіжного доручення № 393 від 19.12.2014 року 2. Справу №916/469/14 повернути до господарського суду Одеської        області.     Головуючий суддя                                                                                          Воронюк О.Л.     Суддя                                                                                                                       Лашин В.В.   Суддя                                                                                                                        Мирошниченко М.А.