Ухвала

від 16.12.2014 по справі 818/2568/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 р.Справа № 818/2568/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2014р. по справі № 818/2568/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Пассаж"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодом Пассаж" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Автодом Пассаж"), звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 29.08.2014 року № 0002462204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 35000, 00 грн.

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодом Пассаж" обґрунтовує тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Автоальянс Суми" за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року, згідно акту № 2850/2204/32462510/315 від 08 серпня 2014 року, ДПІ у м. Сумах дійшла висновку про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200, п.201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 35000 грн. за березень 2014 року. На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 29 серпня 2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №00002462204 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 35000, 00 грн.

На переконання позивача, висновки ДПІ у м. Сумах про порушення податкового законодавства, викладені в акті перевірки, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки господарські операції по придбанню товару ТОВ "Автоальянс Суми" є реальними, роботи фактично виконані та оплачені, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: договором, видатковими накладними, податковими накладними, документами про оплату та ін.

Враховуючи наявність всіх документів, які підтверджують виконання робіт, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодом Пассаж" має право на відображення указаних господарських операцій у податковому обліку, зокрема формувати податковий кредит при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.14 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Пассаж" до Державної податкової інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 29 серпня 2014 р. № 0002462204 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 35 000, 00 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та наказу ДПІ у м. Сумах на проведення перевірки від 04.08.2014 року №1535 та направлення на проведення перевірки №1602 від 04.08.2014 року, головним державним податковим ревізором-інспектором Грицаєнко А.А. проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Пассаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Автоальянс Суми" за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року. За результатами перевірки 08 серпня 2014 року складений акт № 2850/2204/32462510/315 (а.с.8-20), згідно якого ДПІ у м. Сумах дійшла висновку про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200, п.201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 35000 грн. за березень 2014 року.

На підставі акту перевірки №2850/2204/32462510/315 від 08.08.2014 р., відповідачем 29 серпня 2014 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0002462204 (а.с.6) про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 35000, 00 грн.

Отже, правовою підставою для визначення податкових зобов'язань та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ДПІ в м. Сумах визначила неправомірніть включення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 35000 грн. за березень 2014 року по податковій накладній №90 від 27.03.2014 року, що зареєстрована в ЄРПН з порушенням п.200.1 ст. 200, пп.201.1 п. 210 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме не вказано код УКТ ЗЕД.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим повідомленням-рішенням від 29 серпня 2014 р. № 0002462204 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, податковим кредитом, згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Зокрема, платник податку не може нести відповідальність за неподання контрагентом обов'язкових звітів про свою господарську діяльність, а також за інші порушення законодавства.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, позивачем 31 січня 2014 року з ТОВ "Автодім Пассаж Холдінг" був укладений договір доручення №АДП-Х/А/2014 (а.с.52). На виконання вказаного договору ТОВ "Автодом Пассаж" придбало у ТОВ "Автоальянс Суми" автомобіль марки Nissan, що підтверджується платіжним дорученням, видаткою накладною (а.с.54,55) На суму поставки вказаного товару ТОВ "Автоальянс Суми" була виписана податкова накладна. Посилання відповідача на неправомірніть включення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 35000 грн. за березень 2014 року по податковій накладній №90 від 27.03.2014 року, що зареєстрована в ЄРПН з порушенням п.200.1 ст. 200, пп.201.1 п. 210 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме не вказано код УКТ ЗЕД, як на підставу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими, оскільки вищевказана податкова накладна має всі необхідні реквізити, що визначені чинним законодавством України, а також внесена до Єдиного реєстру податкових накладних.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, господарські операції по поставці товару між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодом Пассаж" і ТОВ "Автоальянс Суми" фактично здійснені, направлені на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема формування податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 28.10.14 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2014р. по справі № 818/2568/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Бегунц А.О. Ральченко І.М.