Ухвала

від 18.12.2014 по справі 826/5657/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5657/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Ковальчук Н. В., представника відповідача Ісаєва С. П., представника третьої особи Ткачука Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євробат" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20 січня 2014 року № 0000412208, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ " Євробат " звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20 січня 2014 року № 0000412208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2014 р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, протягом періоду з 20.08.2014р. по 27.08.2014 р. згідно з нормами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1 і п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, на підставі Наказу ДПІ від 15.08.2013 р. № 596 та на виконання листа Деснянського РУГУ МВС України у м. Києві від 15.02.0013 р. № 46/1-36, працівником ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Євробат" (ідентифікаційний код 36376614) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Ратуш", ПП "Альфа.-Ком" і ТОВ "ТПК "Укрконтракт-ЛТД", за результатами якої складений Акт від 03.09.2014 р. № 166/1-22-08-36376614.

З акту перевірки вбачається, що в ході проведення вказаної документальної перевірки працівником відповідача були використанні документи надані посадовими особами ТОВ "Євробат" та співробітниками Деснянського РУГУ МВС України у м. Києві, а саме: копії первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинах з ТОВ "Ратуш", ТОВ "ТПК "Укрконтракт-ЛТД", ПП "Альфа.-Ком" (податкові накладні, видаткові накладні); копії договорів укладених між ТОВ "Євробат" та підприємствами ТОВ "Ратуш", ТОВ "ТПК "Укрконтракт-ЛТД", ПП "Альфа.-Ком"; лист Деснянського РУГУ МВС України у м. Києві від 15.02.2013 р. № 46/1-36; копія протоколу допиту засновника ТОВ "Ратуш" гр. ОСОБА_5; копія протоколу допиту директора ТОВ "Ратуш"; копія протоколу допиту засновника та директора ПП "Альфа.-Ком"; декларації з податку на додану вартість та додатки № 5 до відповідних декларацій з ПДВ "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", реєстри отриманих та виданих податкових накладних за перевіряємий період; декларації з податку на прибуток за перевіряємий період; оборотно-сальдові відомості по рахунку "Валові витрати" та "Валові доходи" за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., а також, інформація, що міститься в автоматизованих інформаційних базах даних органів доходів і зборів (АРМ "Бест Звіт", АРМ "Аудит", АІС "Облік", АІС "Податки", базі даних TAX, базі даних "Податковий блок").

За результатами проведеної перевірки відповідачем було встановлено, що позивач за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р. зависив показник "доходів від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)" Декларацій на суму 7066675, 00 грн. та одночасно занизив показник "інші доходи" Декларацій на загальну суму 8475 182, 00 грн.

20 січня 2014 року відповідачем на підставі акта перевірки від 03.09.2014 р. № 166/1-22-08-36376614 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення за № 0000412208 (форми "Р"), яким визначено позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 395173, 75 грн., в т.ч. 316139, 00 грн. - основний платіж, 79034, 75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Так в 2011 році між ТОВ "Євробат" (постачальник) і підприємствами ТОВ "Ратуш" та ПП "Альфа.-Ком" (покупці) були укладені письмові договори від 01.02.2011 р. № 6 і від 01.10.2011 р. № 18, за умовами яких позивач зобов'язувався поставити товари (акумулятори).

На підтвердження фактів проведення реалізації товарів ТОВ "Ратуш" і ПП "Альфа.-Ком" та отримання від них коштів в матеріалах справи наявні виписки по особовому рахунку позивача у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (МФО 380805) за період з березня 2011 року по вересень 2012 року з відомостями про перерахування ТОВ "Ратуш" і ПП "Альфа.-Ком" коштів на рахунок ТОВ "Євробат", податкові декларації ТОВ "Євробат" з податку на прибуток підприємства за 2011 і 2012 роки.

Інші первинні документи в матеріалах справи відсутні у зв'язку з вилученням їх оригіналів 15 січня 2013 року ст. слідчим слідчого відділу Деснянського РУГУ МВС України у м. Києві Боровським І.В. без залишення копій документів, що підтверджується протоколом обшуку від 15.01.2013 р.

З тексту зазначеного протоколу обшуку, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що в ході проведення обшуку на підприємстві ТОВ "Євробат" були вилучені наступні оригінали та копії документи по взаємовідносинам з ТОВ "Ратуш" та ПП "Альфа.-Ком": договори поставок з додатковими угодами до них, видаткові та податкові накладні, довіреності контрагентів на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти звіряння платежів, оборотно-сальдові відомості по рахунку бухгалтерського обліку 361 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", протоколи узгодження цін на товари, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "Альфа.-Ком", довідки з органу статистики відносно ПП "Альфа.-Ком", паспортів громадянин України ОСОБА_8 та ОСОБА_9, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, а також системний блок комп'ютеру.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копії та оригіналів листів СВ Деснянського РУГУ МВС України у м. Києві від 15.02.2013 р. № 46/1-36, від 08.05.2014 р. № 46/12012-36 та від 06.06.2014 р. № 46/4428 (останні надані у відповідь на судові запити суду першої інстанції по даній справі) вилучені первинні та інші документи були скеровані до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві разом з листом від 15.02.2013 р. № 46/1-36 та до органів внутрішніх справ не поверталися.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів дотримується позиції, що необхідною умовою для віднесення сплачених цін за товари (послуги) до валових витрат та сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Так колегія суддів зазначає, що з акту перевірки відповідача не вбачається використання будь-якої первинної документації при дослідженні реальності господарських відносин позивача з контрагентами.

Аналогічно, в судовому засіданні 18.12.2014 р. представник позивача акцентував увагу колегії суддів на існуванні кримінальних проваджень, що стосуються контрагентів позивача, однак, не надав жодної оцінки реальності господарських операцій в розрізі первинної документації.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні 11.12.2014 р. головуючим суддею по справі зобов'язано представника відповідача надати до суду апеляційної інстанції всі первинні документи, що були предметом перевірки позивача, та оголошено перерву в судовому засіданні з цією метою.

В судовому засіданні 18.12.2014 р. представник відповідача зазначив, що всі первинні документи передані третій особі (згідно повідомлення від 01.10.2013р. (форми № 11-ОПП), починаючи з 06 лютого 2014 року ТОВ "Євробат" перебуває на податковому обліку в ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), та надав лист від 13.01.2014 р. № 327/7/26-50-18-05-10 про передачу облікової справи.

Представник третьої особи зазначив, що первинна документація разом з обліковою справою до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не надсилалася.

Як встановлено колегією суддів при дослідженні даного листа, первинні документи по взаємовідносинах позивача з контрагентами серед переліку переданих матеріалів відсутні.

Таким чином, у колегії суддів відсутня можливість встановлення реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а тому в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності з боку відповідача дій, що полягали у винесенні спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційних скарг не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євробат" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20 січня 2014 року № 0000412208 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 23.12.2014 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.