Ухвала

від 10.11.2014 по справі 2а-2064/11/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2014 року м. Київ К/9991/53388/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2011

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2011

у справі № 2а-2064/11/1370

за позовом Фермерського відгодівельно-заготівельного господарства «Водограй»

до Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області про визнання неправомірними дій, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2011, позов задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області від 02.02.2011 № 0000582380 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9007,5 грн.

ДПІ у Сколівському районі Львівської області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР .

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Державною податковою інспекцією у Сколівському районі Львівської області проведено перевірку господарської одиниці - магазину-бару, належної Фермерському відгодівельно-заготівельному господарству «Водограй», з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 11.01.2011 № 0056/13/28/23/19/65790.

На підставі акту перевірки складено рішення від 02.02.2011 № 0000582380 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 9007,5 грн. на підставі ст. 20 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95 -ВР) за порушення вимог п. 12 ч. 1 ст. 3 вказано Закону , яке полягало у неведенні обліку товарних запасів (алкогольних напоїв) в сумі 4503,75 грн. за місцем їх реалізації.

Задовольняючи позов в частині вимог про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.02.2011 № 0000582380, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутність оригіналів товарно-транспортних накладних на місці реалізації товарних запасів, які знаходяться за місцем роботи особи, уповноваженої вести бухгалтерський облік на підприємстві, не може розцінюватись як неведення позивачем обліку товарних запасів.

Пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов'язує суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі ст. 6 вказаного Закону облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) здійснюється у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

Відповідно до ч. 2, ч. 5, ч. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.

При цьому законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб'єкта господарювання повинні знаходитись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до ст. 8 вказаного Закону покладено на уповноважену особу.

Судами встановлено, що перевірка здійснювалась не за місцем роботи особи, уповноваженої вести бухгалтерський облік на підприємстві, тому суди правильно вказали на те, що відсутність первинних документів на місці реалізації товару при наявності у підприємства первинних документів, що містять відомості про товари (товарно-транспортні накладні (№ 911782 від 13.10.2010, № 752140 від 05.08.2010, № 586195 від 07.10.2010, № 714203 від 16.12.2010, № 720399 від 10.01.2011; видаткова накладна від 13.10.2010; податкова накладна від 13.10.2010; якісні посвідчення № 195729 від 05.08.2010, № 256838 від 07.10.2010, № 323937 від 16.12.2010, № 4120 від 10.01.2011; посвідчення якості № 4688 від 15.09.2010, № 4482 від 03.09.2010, № 4826 від 22.09.2010, № 4769 від 20.09.2010, № 4831 від 27.09.2010, № 4826 від 22.09.2010, № 4037 від 26.11.2010, № 3591 від 27.10.2010, № 3624 від 29.10.2010, № 3664 від 03.11.2010, № 3977 від 24.11.2010, №3 669 від 03.11.2010, № 3349 від 12.10.2010, № 212 від 17.09.2010, № 2017 від 12.07.2010), не може розцінюватися як неведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

З огляду на викладене, діючи у межах перегляду справи судом касаційної інстанції, визначених у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України , касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

Т.М. Шипуліна