Постанова

від 23.03.2011 по справі 2а-2064/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 р. № 2а-2064/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Падляк О.І.

за участю:

представників позивача -ОСОБА_6, Демчука І.Д.

представника відповідача -Змінчак Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за адміністративним позовом Фермерського відгодівельно-заготівельного господарства "Водограй" до ДПІ у Сколівському районі Львівської області про визнання неправомірними дій, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське відгодівельно-заготівельне господарство "Водограй" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Сколівському районі Львівської області про визнання неправомірними дій, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просить суд визнати протиправними дії та бездіяльність ДПІ у Сколівському районі Львівської області щодо не взяття до уваги первинних бухгалтерських документів під час проведення перевірки фермерського господарства "Водограй"; визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.02.2011 р. №0000582380 ДПІ у Сколівському районі Львівської області на суму 9007,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, дії та висновки працівників ДПІ у Сколівському районі Львівської області, що викладені в акті перевірки від 11.01.2011 року, зокрема щодо порушення ФВЗГ «Водограй»п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»незаконними та неправомірними, та відповідно прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.02.2011 р. №0000582380 на суму 9007,50 грн. про застосування до підприємства штрафних фінансових санкцій згідно ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»як таке, що прийняте з порушенням та недотриманням вимогам законодавства України і підлягає скасуванню, оскільки ФВЗГ "Водограй" не вчиняло жодних порушень, що підтверджувалось документально, однак, не було взято до уваги ревізорами під час проведення перевірки.

У позовній заяві позивач зазначає, що 11.01.2011 р. працівниками податкового органу було проведено перевірку магазину-бару (м. Сколе, вул. Д. Галицького, 55), який належить ФВЗГ "Водограй", з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки, наявність торгових патентів і ліцензій.

На момент перевірки у вказаному магазині-барі позивача працювали два наймані працівники, які перебувають на посаді продавців - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та які відповідають за проведення розрахунково-касових операцій через РРО та збереження товарно- матеріальних цінностей, що знаходяться в магазині. Продавці повідомили директора ФВЗГ "Водограй" - ОСОБА_6 про проведення перевірки. В кінці дня 11.01.2011 р. ревізори просили надати документи на прихід товару, на що продавці повідомили їх, що документи знаходяться в магазині, однак, вони за них не відповідають і їх може надати тільки директор підприємства, який буде наступного дня. Наступного дня, 12.01.2011 р., дииректор ОСОБА_6 особисто представив працівникам податкової служби вказані документи, однак останні повідомили директора, що документи їм уже не потрібні.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік га фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Тобто, згідно установчих документів та вимог чинного законодавства за фінансову господарську діяльність та ведення бухгалтерського обліку відповідає ОСОБА_6 як власник, директор та бухгалтер підприємства. Натомість продавці магазину-бару не мають доступу до документів бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, позивач зазначає, що йому не було відомо про проведення перевірки підприємства, позивач не отримував жодного документа, передбаченого ст.81 глави 8 Податкового кодексу України, і на підставі яких працівники органів ДПС мають право вчиняти дії щодо проведення перевірки СПД. Більше того, працівники податкової служби, які зазначені в акті перевірки, не представились належним працівникам (продавцям) позивача, не показали свої особисті посвідчення, не представили наказ та посвідчення на проведення перевірки вказаної господарської одиниці магазину-бару, чим грубо порушили вимоги ст.ст.75, 76-79, 80, 81 глави 8 Податкового кодексу України.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просять його задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у поданому до суду запереченні на позов. Зазначив, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме на час проведення перевірки були відсутні накладні від постачальників на товарно- матеріальні ціності (алкогольні напої) на загальну суму 4503,75 грн по цінах реалізації. Акт перевірки №0056/13/28/23/19/65790 від 21.01.11р. представником від суб'єкта господарарювання підписано, до акту та перевіряючих зауважень не вказано.

Заслухавши доводи сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Фермерське відгодівельно-заготівельне господарство "Водограй" зареєстроване 20.11.1992 р. Сколівською районною державною адміністрацією Львівської області, свідоцтво серії А00 №371471, ЄДРПОУ 19165790.

Згідно матеріалів справи, 11.01.2011 р. працівниками ДПА у Львівській області було проведено перевірку Фермерського відгодівельно-заготівельного господарства "Водограй" з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами проведеної перевірки працівниками ДПА у Львівській області складено акт перевірки №0056/13/28/23/19/65790 від 21.01.11 р. Згідно акту перевірки було встановлено порушення підприємством п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не забезпечено ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації алкогольних напоїв, в реалізації знаходяться алкогольні напої згідно додатку №3 без прихідних накладних на суму 4503,75грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Сколівському районі застосовано до ФВЗГ "Водограй" штрафні(фінансові) санкції та винесено рішення від 02.02.2011 року №0000582380 на суму 9007,5 грн.

Згідно п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно ст. 21 цього ж Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

На підтвердження правильності ведення бухгалтерського обліку позивачем надано суду копії товарно-транспортних накладних №911782 від 13.10.2010 р., №752140 від 05.08.2010 р., №586195 від 07.10.2010 р., №714203 від 16.12.2010 р., №720399 від 10.01.2011 р.; копії видаткових накладних від 13.10.2010 р.; копії податкових накладних від 13.10.2010 р.; копії якісних посвідчень №195729 від 05.08.2010 р., №256838 від 07.10.2010 р., №323937 від 16.12.2010 р., №4120 від 10.01.2011 р.; копії посвідчень якості №4688 від 15.09.2010 р., №4482 від 03.09.2010 р., №4826 від 22.09.2010 р., №4769 від 20.09.2010 р., №4831 від 27.09.2010 р., №4826 від 22.09.2010 р., №4037 від 26.11.2010 р., №3591 від 27.10.2010 р., №3624 від 29.10.2010 р., №3664 від 03.11.2010 р., №3977 від 24.11.2010 р., №3669 від 03.11.2010 р., №3349 від 12.10.2010 р., №212 від 17.09.2010 р., №2017 від 12.07.2010 р.

Чинним законодавством не передбачено обов'язкової наявності документів бухгалтерського обліку безпосередньо за місцем реалізації товару. З огляду на викладене та зважаючи на те, що позивач доборовільно пропонував працівникам податкового органу пред'явити до перевірки документи бухгалтерського обліку, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.02.2011 р. №0000582380 підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій та бездіяльності ДПІ у Сколівському районі Львівської області щодо не взяття до уваги первинних бухгалтерських документів під час проведення перевірки фермерського господарства "Водограй", то такі на думку суду не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не представлено суду будь-яких доказів протиправності дій чи бездіяльності ДПІ у Сколівському районі Львівської області, так як перевірку ФВЗГ «Водограй»проводили працівники ДПА у Львівській області, а ДПІ у Сколівському районі Львівської області лише винесено податкове повідомлення-рішення від 02.02.2011 р. №0000582380 на підставі акту перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.

Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають до задоволення частково.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.02.2011 р. №0000582380 ДПІ у Сколівському районі Львівської області на суму 9007,50 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Роман Михайлович

повний текст постанови виготовлено 01.04.2011 р.