Рішення

від 19.12.2014 по справі 909/1191/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2014 р. Справа № 909/1191/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б. П. , при секретарі судового засідання Михайлюк А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя ,1, м. Львів, 79000 в особі відокремленого підрозділу " Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень " ДТГО "Львівська залізниця", вул. Привокзальна,15, м. Івано-Франківськ ,76000

до відповідача: Яремчанської міської ради Івано-Франківської області , вул. Свободи ,266 , м. Яремче, Івано-Франківської області ,78500

до відповідача: підприємця Гедзика Івана Васильовича , вул. Мічуріна ,8 , м. Яремче , Івано-Франківської області ,78500

про: визнання незаконним рішення Яремчанської міської ради від 24.07.2014 № 491-27/2014 в частині продажу земельної ділянки площею 0,0277 га підприємцю Гедзику Івану Васильовичу по вул. Свободи ,278 а у м. Яремче ;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки між Яремчанською міською радою та підприємцем Гедзик Іваном Васильовичем від 14.08.2014р.

від позивача: Войцеховська Н.Я.. (довіреність № НЮ -23 від 01.01.2014р. )-представник ;

від відповідача Яремчанської міської ради Івано-Франківської області: Кухарук Т.А., (довіреність №7/11-9 від 03.02.2014р. ) -представник ;

від відповідача приватного підприємця Гедзика Івана Васильовича: Гедзик І.В., (паспорт серія СС- № 696221 від 19.02.2099р. )-підприємець;

Йосифів П.І. - адвокат ( угода про надання юридичної допомоги від 25.11.2014р. ; ордер про надання правової допомоги ІФ №016006 ) ;

ВСТАНОВИВ: до господарського суду Івано-Франківської області подано позов Державним територіально-галузевим об"єднанням "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу " Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень " ДТГО "Львівська залізниця" до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та приватного підприємця Гедзика Івана Васильовича про визнання недійсним п.9.2 рішення Яремчанської міської ради №76-5/2007 від 11.01.2007 в частині надання в оренду земельної ділянки площею 277 кв.м. підприємцю Гедзику Івану Васильовичу по вул. Свободи ,278 а у м. Яремче та п. 8.1 рішення Яремчанської міської ради №194-10/2012 від 29.03.12 про продовження терміну дії договору оренди ; визнання недійсним договору оренди землі від 26.01.2007 , укладений між Яремчанською міською радою та підприємцем Гедзик І.В. на підставі рішення Яремчанської міської ради №76-5/2007 від 11.01.2007р..

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляд справи в судовому засіданні на 04.11. 2014 року.

В судових засіданнях 04.11.2014р., 25.11.2014 р., 09.12.2014р., 16.12.2014р., судом оголошувались перерви.

25 листопада 2014 р. представником позивача подано суду заяву про збільшення та зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що до початку розгляду справи по суті відповідачами надано відзиви на позовну заяву, з яких стало відомо, що на даний час спірна земельна ділянка уже продана Яремчанською міською радою підприємцю Гедзик І.В. згідно рішення міської ради від 24.07.2014 р. №491-27/2014 та укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14.08.2014 р..

З врахуванням вищенаведеного, позивач просить суд визнати незаконним рішення Яремчанської міської ради від 24.07.2014 р. №491-27/2014 в частині продажу земельної ділянки площею 0,0277 га підприємцю Гедзику І.В. по вул. Свободи, 278 а у м. Яремче та визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений між Яремчанською міською радою та підприємцем Гедзик І.В. від 14.08.2014 р..

У відповідності до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заяву прийнято судом до розгляду, а спір розглядається з урахуванням вищезазначеної заяви.

Таким чином предметом розгляду даної справи є вимога про визнання незаконним рішення Яремчанської міської ради від 24.07.2014 р. №491-27/2014 в частині продажу земельної ділянки площею 0,0277 га підприємцю Гедзику І.В. по вул. Свободи, 278 а у м. Яремче та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки між Яремчанською міською радою та підприємцем Гедзик І.В. від 14.08.2014 р..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в позовній заяві, із врахуванням заяви про збільшення та зменшення позовних вимог ( вх. № 15133/14 від 25.11.2014р.) підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

В судовому засіданні 19.12.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Представники Яремчанської міської ради та підприємця Гедзика І.В. проти позову заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив, що при проведенні інвентаризації земель смуги відведення Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" для виготовлення державних актів на право постійного землекористування по відокремленому підрозділу "Івано-Франківська дистанція колії" виявлено, що у межах м. Яремче в смузі відведення залізниці на ділянці з прив"язкою до колії на км 60 пк8 з лівої сторони по ходу кілометра в смузі відведення залізниці на відстані 20 м. від осі колії під залізничним мостом знаходиться будівля кафе " Над Прутом", земельна ділянка під яким надана в оренду ПП Гедзик І.В. для його обслуговування, в той час як ширина смуги відведення залізниці в даному місці становить 30 м від осі головної колії. Вказана земельна ділянка надана в оренду відповідачу -2 відповідно до рішення Яремчанської міської ради №76-5/2007 від 11.01.2007 р. на підставі якого укладено договір орендиземлі від 26.01.2007р.. Рішенням Яремчанської міської ради №194-10/2012 від 29.03.2012 термін дії договору продовжено до 21.02.2031 р..

Про факт та межі зайняття земельної ділянки в смузі відведення залізниці складено за результатами проведеного обстеження акт від 10.11.2010 р. та 31.03.2014 р..

Крім того, в ході розгляду даної справи, позивачу стало відомо, що спірна земельна ділянка уже продана Яремчанською міською радою ПП Гедзик І.В. згідно рішення міської ради від 24.07.2014 р. №491-27/2014 та укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14.08.2014 р..

У зв'язку з цим, позивач вважає вищезазначене рішення міської ради від 24.07.2014 р. №491-27/2014, а відтак і укладений на його підставі договір купівлі-продажу такими, що суперечать чинному законодавству, прийнятим з порушенням наданих повноважень, що порушує право позивача на користування земельної ділянкою, а тому таким, що підлягає визнанню незаконним.

За словами позивача, продана земельна ділянка знаходиться у смузі відведення залізниці і відноситься до земель залізничного транспорту та перебуває у користуванні ДТГО "Львівська залізниця".

При цьому, позивач посилається на ч.1 ст.6 Закону України "Про залізничний транспорт" де вказано, що землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт".

Позивач вказав, що згідно ст. 68 Земельного кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про транспорт" до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні та укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Посилаючись на План смуги відведення земель лінії Івано-Франківськ-Держкордон Львівської залізниці 1994 року позивач вказав на те, що ширина смуги відведення у даному місці становить 30 м. від осі головної колії. Вказаний план смуги відводу є погодженим представниками відповідних рад, в тому числі і Яремчанської міської ради, тому про межі земельних ділянок смуги відведення залізниці міські раді, за словами позивача, було відомо.

Разом з тим, позивач вказує на те, що саме таку ширину смуги відведення у даному місці підтверджено Будівельними нормами і правилами, глава 39 - залізничні дороги колії 1520 мм. СНиП 11-39-76та нормами відводу земель для залізниць СН 468-74, відповідно до яких експлуатується залізничне полотно та облаштовано смугу відведення залізниці, що відображено у вищезгаданому плані.

Відповідно до норм законодавства, яке існувало при облаштувштуванні залізничного полотна та смуги відведення ( "Инструкция о нормах и порядке отвода земемель для железних дорог и использовании полосы отвода" затв. Міністерством шляхів сполучення СРСР 01.1.1955 р.; " Положение о землях предоставленых транспорту" затв. постановою СНК СССР 07.02.1933р.; інші нормативні акти та будівельні норми) вимоги щодо виготовлення та отримання державного акту не передбачались, а землі транспорту вважались землями спеціального призначення, які використовувались на підставі особливих положень про ці землі відповідно до п.п. 54,55 Общих начал землепользования и землеустройства

( Постанова ЦИК СССР 15.12.1928).

Оформлення прав органів шляхів сполучення на землі, що закріплювалися за ними, проводилося шляхом відведення за схемою згідно вищезазначених нормативних актів.

Дані обставини підтверджуються також і п. 2 Положення про землі транспорту, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСр від 08.01.1981 р. за №24 , де зазначено, що " размеры земельных участком, предоставляемых для указанных целей, определяются в соответности с утвержденным в установленном порядке нормами или проектно-технической документацией."

За таких обставин, позивач вважає, що міській раді було відомо про те, що в даному місці земельна ділянка відноситься до земель залізничного транспорту, спірна земельна ділянка передана в оренду, а пізніше продана, в той час коли залізниця як суміжний користувач не погоджувала ні проект відведення земельних ділянок, ні акт встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі та у жодному випадку не надавала погодження на вилучення земельної ділянки з постійного землекористування.

Позивач вважає, що Яремчанською міською радою при винесенні оскаржуваного рішення порушено також норми п. б ч.4 ст.84 Земельного кодексу України, який зазначає, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під державними залізницями. Отже, таке рішення на думку позивача суперечить законодавству України та порушує права та інтереси залізниці як належного землекоритсувача.

З огляду на викладене, позивач просить суд визнати визнати незаконним рішення Яремчанської міської ради від 24.07.2014 р. №491-27/2014 в частині продажу земельної ділянки площею 0,0277 га підприємцю Гедзику І.В. по вул. Свободи, 278 а у м. Яремче та визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки між Яремчанською міською радою та підприємцем Гедзик І.В. від 14.08.2014 р..

Яремчанська міська рада з поданим позовом не погоджується, вказує на порушення позивачем строку позовної давності у відповідності до ст. 257 ЦК України.

Крім того, вказує на те, що позивач не є власником земельної ділянки, а ні законним користувачем в розумінні ст.126 Земельного кодексу України, оскільки план землекористування на якийна який посилається позивач, не є належним доказом , що підтверджуєють право користування позивача спірною земельною ділянкою. доказівоформлення та реєстрації прав позивача на землю у встановленому законодавством порядку матеріали справи не містять Отже, позивач позбавлений права вимагати захисту своїх порушених прав на землю як належний землекористувачв порядку ст. 152, 155 Земельного кодексу України.

Відповідач - підприємець Гедзик І.В. , в свою чергу, подав суду відзив на позов вх.№17325/14 від 04.11.2014 року , в якому вказує на те, що посилання позивача на п.4 ст.268 Цивільного кодексу України є безпідставною, оскільки позивач не є власником спірної земельної ділянки, а ні законним користувачем в розумінні ст. 126 Земельного кодексу України.

Виходячи з матеріалів справи, з урахуванням пояснень сторін та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Яремчанської міської ради, Івано-Франківської областівід 06.07.2006року підприємцю ГедзикуІ.В., надано дозвіл на виготовлення проекту відведення на земельну ділянку площею 277 кв.м. для обслуговування кафе "Над Прутом" по вул. Свободи, 278 А. Рішенням Яремчанської міської ради від 11.01.2007 року 376-5/2007 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 277 кв.м. для обслуговування кафе " Над Прутом" по вул. Свободи, 278"а" та надано підприємцю Гедзику І.В. її оренду терміном на 5 років. На підставі зазначених рішень, 26.01.2007 р. між підприємцем та Яречанською міською радою укладено договір оренди землі, згідно якого підприємцю Гедзику І.В. надано в оренду вказану вище земельну ділянку терміном на 5 років . Рішенням Яремчанської міської ради від 29.03.2012 р. №194-10/2012 р.продовжено строк дії договору оренди терміном на 20 років.

Рішенням Яремчанської міської ради від 24.07.2014 р. №491-27/2014 " Про продаж у власність земельних ділянок та виготовлення експертних грошових оцінок земель несільськогосподарського призначення" спірна земельна ділянка продана у власність підприємцю Гедзику і.В., на підставі якого 14.08.2014 р. між Яремчанською міською радою та підприємцем Гедзик І.В. укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Таким чином , на даний момент підприємець Гедзик І.В. не є користувачем, а законим власником земельної ділянки площею 277 кв.м., яка знаходиться в м. Яремче по вул. Свободи, 278 б.

Згідно пункту "б" ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що правовий акт може бути визнаний недійсним (незаконним, протиправним), тобто таким, що не відповідає закону (іншому правовому акту), якщо він виданий органом або посадовою особою з перевищенням наданих йому законом повноважень або в межах компетенції, але з порушенням діючого законодавства.

Під час розгляду справи судом не встановлені обставини, за якими спірне розпорядження Яремчанської міської ради та укладений відповідачами у справі договір купівлі-продажу земельної ділянки можуть бути визнано недійсними (незаконними), виходячи з приписів статті 21 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.68 Земельного кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Частиною 1 ст.65 Земельного кодексу України встановлено, що землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про залізничний транспорт" створення, реорганізація, ліквідація та визначення територіальних меж залізниць, призначення і звільнення їх керівників здійснюються рішеннями Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Таким документом вважається державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З вищенаведених норм випливає, що вимагати захисту порушених прав на землю має право власник чи користувач земельної ділянки, чиї права на землю оформлені та зареєстровані у встановленому законодавством порядку. Вилучення земельних ділянок також здійснюється за згодою землекористувача, право користування якого оформлене та зареєстроване у встановленому законодавством порядку.

Проте, на момент прийняття Яремчанською міською радою спірного рішення Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ДТГО "Львівська залізниця" відсутній і державної реєстрації не проходив. Отже, в матеріалах справи відсутні докази оформлення ДТГО"Львівська залізниця" чи її відокремленими підрозділами у встановленому законодавством порядку права постійного користування чи права оренди спірною земельною ділянкою шляхом отримання Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою чи укладення договору оренди земельної ділянки, а тому виходячи із приписів ст. 125 Земельного кодексу України право постійного користування вказаною земельною ділянкою у ДТГО "Львівська залізниця" не виникло, тому погодження позивачем вилучення її частини законом не вимагалося, що спростовує відповідні посилання позивача.

Твердження позивача про те, що виготовлення та отримання державних актів на землю на час облаштування залізничного полотна і смуги відведення не передбачалося діючим на той час законодавством, що підтверджується посиланням на наведені в позовній заяві нормативні акти, спростовуються змістом самих цих актів, зокрема, п. п. 27, 32 "Инструкции о нормах и порядке отвода земель для железных дорог и использовании полосы отвода", затвердженої Міністерством шляхів сполучення СРСР 30.01.1963р., які містять прямі вимоги щодо обов'язковості складення документів на право користування землею та порядок зберігання актів на право користування землею підрозділами залізниць.

Посилання позивача в обґрунтування своєї позиції на "Положение о землях, предоставленных транспорту", затверджене постановою РНК СРСР 07.02.1933р., також є безпідставним. Так, п. 10 цього положення регламентує оформлення прав на землі, закріплені, зокрема, за наркоматом шляхів сполучення та водного транспорту і його органів в порядку, встановленому законодавством союзних республік.

Також в підтвердження своїх доводів позивач подав суду план смуги відведення земель лінії залізниці датований 1994 роком, а також кадастровий план перекриття смуги відведення ДТГО "Львівська залізниця" на території Яремчанської міської ради (в межах населеного пункту), кадастровий номер 2611000000:05:012:0008. Однак, такі докази не можуть братися судом до уваги, оскільки вказані документи не є належними доказами, що підтверджують право користування позивача спірною земельною ділянкою.

Таким чином, оскільки позивачем не долучено до матеріалів справи належного підтверджуючого землекористування документа ані на спірну земельну ділянку, ані на суміжну ділянку, фактично зайняту залізничним полотном, суд приходить до висновку, що позивач позбавлений права вимагати захисту своїх порушених прав на землю як належний землекористувач в порядку ст.ст. 152, 155 Земельного кодексу України, позаяк права позивача на землю не оформлені та не зареєстровані у встановленому законодавством порядку. Такої позиції дотримується Вищий господарський суд у своїй практиці (зокрема, постанова Вищого господарського суду України по справі №914/1047/13-г та постанови по справі №926/1079/13-г, №907/600/13).

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи, що позивачем не представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а заявлені вимоги спростовуються матеріалами справи, суд прийшов до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, залишити за позивачем.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 12, 68, ч.1 ст.124, ст.ст.125,126, ч.2 ст.152, ч.1 ст.155 Земельного кодексу України, ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.4 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.ст. 34, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу " Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень " ДТГО "Львівська залізниця" до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та о підприємця Гедзика Івана Васильовича про визнання незаконним рішення Яремчанської міської ради від 24.07.2014р. № 491-27/2014 в частині продажу земельної ділянки площею 0,0277 га підприємцю Гедзику Івану Васильовичу по вул. Свободи ,278 а у м. Яремче та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки між Яремчанською міською радою та приватним підприємцем Гедзик Іваном Васильовичем від 14.08.2014 р..

Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.12.14

Суддя Гриняк Б. П.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"