Постанова

від 23.04.2015 по справі 909/1191/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року Справа № 909/1191/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О. розглянувши у судовому засіданні за участю представників: позивача, відповідача-2: не з'явились, повідомлені належно, відповідач-1: Кухарук Т.А. - дов. від 17.11.14,

касаційну скаргуДержавного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.02.15 у справі№909/1191/14 Господарського суду Івано-Франківської області за позовом Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця" до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області Приватного підприємця Гедзика Івана Васильовича провизнання частково незаконним рішення ради від 24.07.14 та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом (з урахуванням змін) до Яремчанської міської ради і Приватного підприємця Гедзика Івана Васильовича про визнання незаконним рішення Яремчанської міської ради від 24.07.14 №491-27/2014 в частині продажу Приватному підприємцю Гедзику Івану Васильовичу земельної ділянки, площею 0,0277 га, на вул. Свободи, 278а, у м. Яремче; та визнання недійсним договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки, укладеного між відповідачами. Позивач посилався на те, що спірна земельна ділянка знаходиться в смузі відведення залізниці, відноситься до земель залізничного транспорту та перебуває в його користуванні, а тому незаконно була відчужена відповідачеві-2. Позов обґрунтований приписами статей 68, 84, 92, 116, 149, 152, 155 Земельного кодексу України, статті 23 Закону України "Про транспорт", статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт".

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.14 (суддя Гриняк Б.П.) у позові відмовлено. Господарський суд виходив з недоведеності приналежності спірної земельної ділянки позивачеві на праві постійного користування, оренди чи праві власності, оскільки позивачем не було оформлено відповідне право у встановленому порядку. Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.15 (судді: Марко Р.І., Желік М.Б., Костів Т.С.) перевірене рішення залишено без змін з тих же підстав.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову . Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник посилається на порушення судами приписів статей 68, 69, 84, 116, 125, 149, 152, 155 Земельного кодексу України, статей 11, 23 Закону України "Про транспорт", статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт". Залізниця наголошує на тому, що продана земельна ділянка відноситься до земель залізничного транспорту і знаходиться в смузі відведення залізниці та перебуває в його користуванні; що вона була незаконно відчужена відповідачеві-2, оскільки позивач згоди на її вилучення не надавав. Водночас підприємство вказує, що сплачує земельний податок за цю земельну ділянку. Крім того, скаржник посилається і на судову практику Верховного Суду України.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представників. Він просить врахувати існуючу практику при розгляді аналогічних спорів.

Від відповідачів відзивів на касаційні скарги судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. та пояснення представника відповідача-1, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами вимог чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарські суди установили та це підтверджено матеріалами справи, що згідно з рішенням Яремчанської міської ради від 06.07.06 Приватному підприємцю Гедзику І.В. надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, площею 277 кв.м, для обслуговування кафе "Над Прутом" на вул. Свободи, 278а. Рішенням Яремчанської міської ради від 11.01.07 №376-5/2007 було затверджено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки підприємцю та надання її в оренду. Суди також установили, що 26.01.07 відповідачі уклали договір оренди землі, за яким Приватному підприємцю Гедзику І.В. в оренду надавалася спірна земельна ділянка строком на 5 років; що за рішенням Яремчанської міської ради від 29.03.12 №194-10/2012 дію цього договору було продовжено на 20 років. В процесі розгляду спору господарські суди також установили, що в подальшому, рішенням Яремчанської міської ради від 24.07.14 №491-27/2014 "Про продаж у власність земельних ділянок та виготовлення експертних грошових оцінок земель несільськогосподарського призначення" спірна земельна ділянка продана у власність підприємцю Гедзику І.В., а 14.08.14 між Яремчанською міською радою та Приватним підприємцем Гедзиком І.В. був укладений договір купівлі-продажу такої земельної ділянки. Установили суди і те, з підтвердженням матеріалами справи, що у межах м. Яремче в смузі відведення залізниці (ширина смуги відведення 30 м від осі головної колії) на ділянці з прив'язкою до колії на км 60 пк8 з лівою сторони по ходу кілометру на відстані 20 м від осі колії знаходиться будівля кафе "Над Прутом", земельна ділянка під якою за спірним рішення ради і оспорюваним договором була продана Приватному підприємцеві Гедзику І.В. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" заявлені до Яремчанської міської ради і Приватного підприємця Гедзика Івана Васильовича про визнання незаконним рішення Яремчанської міської ради від 24.07.14 №491-27/2014 в частині продажу Приватному підприємцю Гедзику Івану Васильовичу земельної ділянки, площею 0,0277 га, на вул. Свободи, 278а, у м. Яремче; та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 14.08.14 між відповідачами. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили із того, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку згідно з приписами статті 125 Земельного кодексу України виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує відповідне право, та його державної реєстрації, проте таке право позивачем не було оформлено у встановленому законодавством порядку, акт на право постійного користування залізницею отриманий не був. Зазначене стало підставою для відмови у позові. Втім, такі висновки судів визнаються помилковими. Відповідно до приписів частини 1 статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт" землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт". Згідно з приписами статті 11 Закону України "Про транспорт" землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельного кодексу України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту . Частиною 2 статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт" унормовано, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту. Ця норма закону кореспондується з положенням статті 68 Земельного кодексу України. Разом з тим, відповідно до приписів статті 23 Закону України "Про транспорт" до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць , а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту. Згідно з частиною 1 статті 84 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, окрім іншого, землі під державними залізницями , об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту (частини 2, 4 статті 84 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). У розумінні приписів наведених норм земля, на якій розташовані державні залізниці, в тому числі, смуги відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту відносяться до земель залізничного транспорту та не можуть передаватись у приватну власність. Враховуючи наведене, висновки судів про відсутність у позивача прав на спірну земельну ділянку та те, що вона не належала до земель державної власності, є помилковими і такими, що суперечать законодавству. Отже, Яремчанська міська рада не мала повноважень щодо розпорядження цією земельною ділянкою та відчужувати її за оспорюваним договором купівлі-продажу Приватному підприємцеві Гедзику І.В. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 14.10.14 у справі №911/3427/13. Суди, вирішуючи спір, наведеного не врахували, та, відповідно, невірно застосували приписи зазначених норм до встановлених ними ж обставин справи. Отже, висновок господарських судів про необґрунтованість позову, а відтак і відсутність підстав для його задоволення, визнається помилковим та суперечить наведеному. Відповідно до приписів частини 1 статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, оскаржувані рішення та постанова не відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову, а касаційна скарга задовольняється.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.15 у справі №909/1191/14 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.14 скасувати. Позов задовольнити. Визнати незаконним рішення Яремчанської міської ради від 24.07.14 №491-27/2014 в частині продажу Приватному підприємцю Гедзику Івану Васильовичу земельної ділянки, площею 0,0277 га, на вул. Свободи, 278а, у м. Яремче. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14.08.14, укладений між Яремчанською міською радою і Приватним підприємцем Гедзиком Іваном Васильовичем.

Стягнути з Яремчанської міської ради на користь Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" 2679,60 грн. судового збору за розгляд позову, апеляційної та касаційної скарг.

Стягнути з Приватного підприємця Гедзика Івана Васильовича на користь Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" 2679,60 грн. судового збору за розгляд позову, апеляційної та касаційної скарг.

Повернути з Державного бюджету України на користь Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" 1218 грн. зайво сплаченого судового збору.

Видачу наказів доручити Господарському суду Івано-Франківської області.

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" задовольнити.

Головуючий, суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець