Ухвала

від 09.12.2014 по справі 2а-14159/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 року м. Київ К/800/55188/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Зайцева М.П.,

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 січня 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року

у справі №2а-14159/12/2670

за позовом Дочірнього підприємства «Поліграфспектр» (надалі - ДП «Поліграфспектр»)

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.03.2013 року №0000102280 та №0000112280.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС від 30.03.2012 року №0000102280 та №0000112280.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваних рішень та просить прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін та представника Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом начальника ДПІ у Шевченківському районі м.Києва №95/23-12 від 17.01.2012 року була призначена документальна позапланова виїзна перевірка ДП «Поліграфспектр» на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) у зв'язку з отриманням постанови слідчого СВ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Завальнюк О.К. від 25.03.2011 року щодо проведення по кримінальній справі №10271618 «позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства ДП «Поліграфспектр» за період з 30.09.2009 року по теперішній час».

Проведення позапланової документальної перевірки доручено співробітникам ДПІ у Шевченківському районі м.Києва.

Постанова слідчого СВ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Завальнюк О.К. року щодо призначення позапланової документальної перевірки прийнята у зв'язку з перебуванням у провадженні слідчого кримінальної справи №10271618 порушеної по факту фіктивного підприємництва по ТОВ «ФПГ» СКВОШ та по ТОВ «ФК» СОЛАРІС, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Поліграфспектр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.09.2009 року по 30.09.2011 року, працівниками податкового органу був складений акт №122/23-12/33100271 від 07.02.2012 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, були встановлені порушення позивачем:

- п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , що призвело до заниження податку на прибуток: за IV квартал 2009 року - 170989,00грн.; за І квартал 2010 року - 348595,00грн.; за II квартал 2010 року 362275,00грн.; за III квартал 2010 року - 154589,00грн.; за IV квартал 2010 року - 31709,00грн.;

- п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість: за грудень 2009р. в розмірі 136791,00грн., за січень 2010р. в сумі 114582,00грн., за лютий 2010р. в сумі 88695,00грн., за березень 2010р. в сумі 75599,00грн., за квітень 2010р. в сумі 110833,00грн., за травень 2010р. в сумі 78689,00грн., за червень 2010р. в сумі 83559,00грн., за липень 2010р. в сумі 110403,00грн., за серпень 2010р. в сумі 68382,00грн., за вересень 2010р. в сумі 87823,00грн., за жовтень 2010р. в сумі 25367,00грн.

За наслідками проведеної перевірки та апеляційного оскарження ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.03.2012 року:

- №0000102280, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 980723,00грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 245181,00грн.;

- №0000112280, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 068 157,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 267039,00грн.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом на підставі висновків акту за результатами перевірки позивача на підставі постанови слідчого, винесеної у зв'язку із розслідуванням кримінальної справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що позивачем правомірно були сформовані валові витрати та податковий кредит в період отримання відповідних податкових накладних. В той час, як відповідач не надав суду доказів на підтвердження винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили або ухвалення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, в рамках якої відповідно до кримінально-процесуального закону було призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача. Таким чином, прийняті податковим органом оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, у період що перевірявся мав господарські взаємовідносини з ТОВ «ФК «Соларіс» та ТОВ «Туріон».

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «ФК «Соларіс» (постачальник) був укладений договір поставки 10-10/10 від 01.10.2010 року, щодо поставки комплектуючих матеріалів.

На підтвердження належного виконання умов зазначеного правочину, позивачем було надано до суду бухгалтерські документи на підставі яких ним було сформовано валові витрати та податковий кредит, а саме, видаткові накладні та податкові накладні. Оплата коштів по зазначеному договору поставки підтверджується банківськими виписками, копії яких долучені до матеріалів справи. Також, при розгляді справи судами попередніх інстанцій, позивачем було надано оборотно-сальдову відомість щодо відображення в обліку операцій з ТОВ «ФК «Соларіс» та копію реєстру отриманих податкових накладних.

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «Туріон» (постачальник) був укладений договір поставки № 1/0312 від 03.12.2009 року та додаткова угода №1 від 21.12.2009 року до нього. Згідно умов зазначеного договору поставки продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти і оплатити товар згідно товарних накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження належного виконання умов зазначеного правочину, позивачем було надано до суду бухгалтерські документи на підставі яких ним було сформовано валові витрати та податковий кредит, а саме, копії видаткових накладних та специфікацій до договору за періоди: грудень 2009 року, січень 2010 року - липень 2010 року та копії податкових накладних.

Крім того, на підтвердження руху коштів між ДП «Поліграфспектр» та його контрагентом та проведення повного розрахунку по зазначеному правочину, позивачем надано банківські виписки, копії яких долучені до матеріалів справи. Також, позивачем надані до суду оборотно-сальдову відомість щодо відображення в обліку операцій з ТОВ «Туріон» та копії реєстрів отриманих податкових накладних.

Слід зазначити, що у додатках 1-3 до даної справи містяться первинні бухгалтерські документи, що підтверджують подальше використання придбаного позивачем у ТОВ «ФК «Соларіс» та ТОВ «Туріон» товару у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеної норми права до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

В той час як з абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням, зокрема, товарів, робіт/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 зазначеної норми права податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Слід також зазначити, що в силу приписів ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, з наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Крім того, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, згідно п.86.9 ст.86 ПК України та п.7 розд.IV наказу Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №34/18772, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

У відповідності до п.58.4 ст.58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Відтак, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

При цьому ані норма п.86.9 ст.86, ані норма п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, то відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому п.86.9 ст.86 ПК України врегульовує порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі п.п.78.1.11 п.78.11 ст.78 ПК України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Разом з тим, судами попередніх інстанції встановлено, що відповідач під час розгляду справи не надав суду доказів про набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами щодо посадових осіб позивача.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку, що оскільки перевірка позивача, за результатами якої було прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, та на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не набрало законної сили рішення, прийняте в порядку кримінально-процесуального судочинства за результатами розгляду кримінальної справи, в рамках якої було призначено перевірку, то у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень.

До того ж, ДПС України листом від 31.07.2012р. №20727/7/10-0217/2986 надала роз'яснення щодо права органів ДПС приймати податкові повідомлення-рішення за результатами проведених перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, де зокрема зазначила: «Враховуючи, що диспозиція п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 та п.86.9 ст.86 ПК України не здійснює розмежування вказаних постанов по об'єктивному та суб'єктивному складу, у органів ДПС відсутні, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, законодавчі підстави для винесення податкових повідомлень-рішень за результатами таких перевірок. У разі ж прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами проведених перевірок, призначених на підставі постанови органу дізнання, слідчого, прокурора до винесення відповідного рішення суду в межах КПК України, останнє згідно з позицією ВАСУ буде скасовано».

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлені обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 січня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

М.П. Зайцев