Ухвала

від 16.03.2015 по справі 2а-14159/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 березня 2015 року м. Київ В/800/1395/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого Загороднього А.Ф., суддів: Веденяпіна О.А., Голубєвої Г.К., Лосєва А.М., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2014 року, прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги

у справі № 2а-14159/12/2670

за позовом Дочірнього підприємства «Поліграфспектр»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулася до Вищого адміністративного суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2014 року, в якій зазначає про неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ) заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно пункту 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, на який посилається заявник у заяві, підставою для перегляду судових рішень, зокрема, є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Постановою Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року «Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України» визначено, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Як вбачається зі змісту заяви, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в обґрунтування своїх вимог посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2014 року (К/9991/55188/13) та від 09 серпня 2006 року (К-6776/06), при ухваленні яких, на її думку, суд касаційної інстанції допустив неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, зокрема, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Однак, з такими доводами ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві погодитись не можна, оскільки враховуючи зміст оспорюваної ухвали Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2014 року та зміст рішення, в якому, на думку заявника має місце подібність правовідносин та неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права (ухвала Вищого адміністративного суду України від 09 серпня 2006 року), колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку не вбачається подібності правовідносин, а відтак і неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2014 року, відсутні.

Керуючись статтями 237, 239, 239 1 , 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Дочірнього підприємства «Поліграфспектр» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді: О.А. Веденяпін

Г.К. Голубєва

А.М. Лосєв

Ю.І. Цвіркун