Постанова

від 17.12.2014 по справі 910/5829/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2014 р. Справа№ 910/5829/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Самсіна Р.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Костриця В.Г. - керівник, витяг з ЄДРПОУ серії АБ №672622

від 14.05.2013р.

Костриця О.С. - дов. б/н від 02.06.2014р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Васко» на рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2013р. (повний текст підписано 18.06.2013р.)

у справі № 910/5829/13 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім

«Євротрубпласт»

до Приватного підприємства «Васко»

про стягнення 190 932,44 грн.

В судовому засіданні 17.12.2014р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" до Приватного підприємства "Васко" про стягнення 190 932,44 грн., з яких: 129 889,68 грн. - основний борг, 19 495,61 грн. - інфляційні втрати та 41 547,15 грн. - 20% процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.06.2014р. у справі № 910/5829/13 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства «Васко» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» 129 889,68 грн. основної заборгованості, 41 547,15 грн. 20% річних, 17 874,58 грн. інфляційних втрат та 3 786,23 грн. судового збору.

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права, оскільки, на думку відповідача, розгляд справи та прийняття рішення місцевим господарським судом відбулось за його відсутності, з урахуванням того, що відповідач жодного разу не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що є безумною підставою для скасування рішення у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідач в доповненнях до апеляційної скарги (а.с.135-135, т.1) посилався на те, що у зв'язку з неналежним повідомленням про засідання суду, він був позбавлений права заявити в суді першої інстанції про пропуск позивачем строків позовної давності на звернення з вказаним позовом та застосування наслідків такого пропуску.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2014р. рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2013р. у справі № 910/5829/13 скасовано.

Провадження по справі стосовно позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» до Приватного підприємства «Васко» про стягнення боргу в розмірі 129 889, 68 грн., інфляційних втрат в сумі 19 495,61 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 41 547,15 грн. - припинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» на користь Приватного підприємства «Васко» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 910,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2014р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2014р. у справі № 910/5829/13 скасовано, справу передано до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного підприємства «Васко» 25.09.2014р. передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Шаптала Є.Ю., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014р., колегією суддів в зазначеному складі, апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.11.2014р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014р., колегією суддів в зазначеному складі, апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження.

В судових засіданнях апеляційної інстанції 05.11.2014р., 03.12.2014р. у відповідності до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався, останній раз на 17.12.2014р., було зобов'язано представників сторін надати письмові пояснення у справі та оригінали спірного договору з первинними документами на підтвердження поставки товару.

16.12.2014р. до початку судового засідання через відділ документального забезпечення від представника позивача надійшло електронне повідомлення про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки юриста позивача в судове засідання.

При цьому, колегія суддів відзначає, що представником позивача не надано жодних доказів на підтвердження викладеного в електронному повідомленні.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 17.12.2014р. вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції 17.12.2014р., будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 27, т.2) не з'явився.

Оскільки явка в судове засідання представника позивача обов'язковою не визнавалась, позивачем на загальних підставах не доведено неможливість заміни представника Куць В.В. на іншого представника, та неможливість направлення іншого представника в судове засідання 17.12.2014р., зважаючи на відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (далі - позивач, постачальник) та Приватним підприємством "Васко" (далі - відповідач, покупець) укладено договір № 122 від 20.03.2009р. (далі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити труби поліетиленові, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (далі - продукція), партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках-фактурах або Специфікаціях (додатках) до Договору чи визначеними в порядку, передбаченому Договором (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пунктів 4.1., 4.1.1., 4.1.2. договору сторони домовились, що поставка товару відбувається після направлення відповідачем письмового замовлення, яке є пропозицією до поставки партії товару, а позивач, в свою чергу, направляє по факсу відповідачу рахунок-фактуру, який є підтвердженням замовлення.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що поставка партії товару повинна супроводжуватись передачею накладної позивачем та/або актом здавання-приймання вантажу до перевезення.

Згідно пункту 5.1. договору оплата товару відповідачем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку-фактурі або в Специфікації.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2009р., але, у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами зобов'язань за ним (пункти 13.1. договору).

Згідно п. 2 ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

В силу вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначає позивач (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом першої інстанції до розгляду), на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковими накладними № КВ3003/002 від 30.03.2009р. на суму 236 798,10 грн., № КВ 0604/021 від 06.04.2009р. на суму 1 200, 00 грн., № КВ3003/003 від 30.03.2009р. на суму 156 253, 02 грн., № КВ0704/005 від 07.05.2009р. на суму 4 032,00 грн., № КВ0409/038 від 04.09.2009р. на суму 92 806, 56 грн., а всього на загальну суму 491 089, 68 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін.

Вищезазначені видаткові накладні оформлені не у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995р. № 88, оскільки не містять обов'язкових реквізитів, зокрема, щодо посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2. Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996р. № 99, сировина, матеріали, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів. При відпуску цінностей довіреність залишається у постачальника.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що ідентифікувати особу, яка отримувала поставлений позивачем товар неможливо, оскільки позивачем не надано довіреності уповноваженої особи відповідача на отримання товару, але наявність печатки відповідача на спірних накладних свідчить про те, що товар отримувався відповідачем.

Належних та допустимих доказів можливого вибуття печатки підприємства з володіння відповідача суду не надано.

Одночасно колегія суддів зазначає, що позивачем вимоги ухвали суду щодо надання письмових пояснень у справі та оригіналу спірного договору з первинними документами на підтвердження поставки товару - не виконано.

Позивач посилається на те, що станом на 13.05.2013р. відповідачем оплачено товар в сумі 361 200, 00 грн. (за період з 08.04.2009р. по 20.08.2010р. (а.с.52-56, т.1)), у зв'язку з чим сума заборгованості складає 129 889, 68 грн.

Крім того, позивачем до матеріалів справи подано копії рахунків на оплату вищезазначеного товару, що складені ним у відповідності до пункту 4.1.2. договору (т. 1, а.с. 42-46).

З пояснень же представників відповідача, наданих суду апеляційної інстанції, вбачається, що спірний договір відповідачем не підписувався, і його копії у відповідача не має, отримання товару за деякими накладними відповідач заперечує, але зазначає про те, що заборгованості у нього перед позивачем не має з огляду на те, що починаючи з 2007р. відповідачем на рахунки позивача здійснювались авансові платежі (згідно наявних у нього платіжних доручень, копії яких долучені до матеріалів справи), а саме в 2007р. перераховано 261 731, 68 грн. (по видатковим накладним товар на 224 344, 02 грн.), в 2008р. перераховано 100 269, 99 грн.

Позивачем належними та допустимими доказами вказані обставини справи не спростовані.

Отже, за наявними матеріалами справи неможливо дійти беззаперечного висновку про заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 129 889,68 грн. за товар, отриманий за спірними накладними № КВ3003/002 від 30.03.2009р. на суму 236 798,10 грн., № КВ 0604/021 від 06.04.2009р. на суму 1200, 00 грн., № КВ3003/003 від 30.03.2009р. на суму 156 253, 02 грн., № КВ0704/005 від 07.05.2009р. на суму 4 032,00 грн., № КВ0409/038 від 04.09.2009р. на суму 92 806,56 грн.

Крім того, позивачем було заявлено вимоги про стягнення на підставі ст.ст. 692, 694 Цивільного кодексу України 20% процентів за користування чужими грошовими коштами, що передбачено п.13.5 договору, у розмірі 41 547,15 грн. та інфляційних втрат у розмірі 19 495,61 грн.

Відповідно до пункту 13.5. договору у випадку прострочення покупцем термінів оплати поставленої йому продукції на термін понад 10 днів, постачальник відповідно до частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України та частини 5 статті 694 Цивільного кодексу України має право нарахувати проценти за користування чужих коштів в розмірі 20% річних за весь період прострочення оплати.

Здійснивши перерахунок розміру 20 % процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат за періоди прострочення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в розмірі 17 874, 58 грн., а в частині стягнення 20 % річних у розмірі 41 547,15 грн.

Однак колегія суддів, враховуючи неподання позивачем на виконання вимог апеляційної інстанції оригіналу договору № 122 від 20.03.2009р., наявність заперечень відповідача щодо його укладення, не може дійти беззаперечного висновку про наявність правових підстав для стягнення 20% процентів за користування чужими грошовими коштами, що передбачено п.13.5 договору, у розмірі 41 547,15 грн.

Крім цього, вирішуючи питання щодо часткове задоволення позову та приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд не врахував те, що відповідач, Приватне підприємство "Васко", не було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, відповідач не був належним чином повідомлений про призначення розгляду справи судом першої інстанції на 30.04.2013р. та в подальшому на наступні судові засідання, оскільки ухвалу про порушення провадження у справі від 09.04.2013р. було надіслано відповідачеві на адресу: м.Буча, м.Ірпінь, вул.Новаторів, 2-5 (а.с.2, 90, т.1).

Як вбачається з довідки Центру поштового зв'язку №12 Київської обласної дирекції УДППЗ "Укрпошта" №140 від 31.10.2013р.(а.с.130, т.1), за період з 15.05.2013р. по 04.06.2013р. на ім."я ПП "Васко", вул. Новаторів 2-5, м.Буча, Київської обл., 08292, 22.05.2013 до відділення поштового зв'язку Буча надійшов рекомендований лист №0103237110505, який повернутий відправникові 24.06.2013 після закінчення терміну зберігання.

Рекомендований лист №0103236608321 відправлений з м.Київ 12.04.2013 на ім."я ПП "Васко", вул. Новаторів 2-5, м.Буча, Київської обл., 08292, надійшов до відділення поштового зв'язку Буча 15.04.2013, повернутий відправникові за зворотною адресою 21.05.2013 після закінчення терміну зберігання.

Дані рекомендовані листи видавались листоноші для доставки за вказаною адресою, але не були вручені листоношею по причині відсутності адресата за вказаною на поштових відправленнях адресою. Повідомлення про надходження рекомендованих листів залишалось за адресою вул. Новаторів 2-5, але уповноважена особа ПП "Васко" за отриманням поштових відправлень до відділення поштового зв'язку Буча не зверталась.

Оскільки відповідач знаходиться за адресою: 08292, Київська обл., м.Буча, вул. Новаторів, буд. 2-Б (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 14.05.2013 (а.с.64-66, т.1)), а матеріалами справи підтверджується надіслання повідомлень суду на невірну адресу відповідача та невручення поштових відправлень поштою, оскільки повідомлення про надходження рекомендованих листів залишались поштою за адресою вул. Новаторів 2-5, колегія суддів вважає, що, місцевим господарським судом розглянуто справу та прийнято рішення у відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, що є безумовною підставою для скасування рішення у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на те, що матеріалами справи не підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 129 889, 68 грн. за поставлений згідно наявних в матеріалах справи (поданих позивачем до позовної заяви) видаткових накладних товар, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

У зв'язку з відмовою в позові про стягнення заборгованості за спірними накладними в рамках договору № 122 від 20.03.2009р., розмір якої не підтверджується наявними матеріалами справи, а відповідачем заперечується факт підписання спірного договору, позивачем оригінал договору № 122 від 20.03.2009р. на вимогу суду не наданий, не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, які є похідними та обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати отриманого товару згідно спірних накладних.

Крім того, згідно приписів статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки позивач з даним позовом звернувся до суду в березні 2013 року (а.с.5, т.1) та просить стягнути заборгованість за товар, поставлений за спірними накладними № КВ3003/002 від 30.03.2009р. на суму 236 798,10 грн., № КВ 0604/021 від 06.04.2009р. на суму 1200, 00 грн., № КВ3003/003 від 30.03.2009р. на суму 156 253, 02 грн., № КВ0704/005 від 07.05.2009р. на суму 4 032,00 грн., № КВ0409/038 від 04.09.2009р. на суму 92 806,56 грн., то строк позовної давності про стягнення заборгованості за поставлений товар на момент звернення з позовом до суду сплив.

Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог також і у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності в три роки на звернення з даними вимогами до суду, про застосування наслідків спливу якого заявлено відповідачем в суді апеляційної інстанції, що прийнято колегією суддів до уваги, враховуючи розгляд справи судом першої інстанції у відсутність відповідача, не повідомленого належним чином про розгляд справи.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм процесуального права, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2013р. у справі № 910/5829/13 прийняте з невірним застосуванням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга Приватного підприємства «Васко», з підстав викладених в ній, підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2013р. у справі № 910/5829/13 скасуванню у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати за подання позовної заяви покладаються на позивача, а у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Васко» на рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2013р. у справі № 910/5829/13 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2013р. у справі № 910/5829/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (93009, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Трудова, 1, код ЄДРПОУ 33090871) на користь Приватного підприємства «Васко» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Новаторів, 2-Б, код ЄДРПОУ 13730705) 1910, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати накази.

6. Матеріали справи № 910/5829/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

Р.І. Самсін