Ухвала

від 08.12.2014 по справі 826/2182/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

08 грудня 2014 року м. Київ В/800/5219/14

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі: Головуючого судді:Островича С.Е. суддів:Голубєвої Г.К. Костенка М.І. Пилипчук Н.Г. Федорова М.О.

перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелмер Україна" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2014 року у справі №826/2182/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелмер Україна" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелмер Україна" звернулось до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2014 року у справі №826/2182/13-а.

Відповідно до статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 року №2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2014 року у справі №826/2182/13-а заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2013 року, копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2014 року та копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2014 року в яких, на його думку, згадані норми матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, відповідно до положень ст. 237 КАС України, заява про перегляд судового рішення може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, як то об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2013 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2014 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2014 року, наведених заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, який у них розглядався, відмінний від того, який є у даній справі.

Приписи ст. 237 КАС України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданих як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2013 року, копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2014 року та копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2014 року, неоднакове застосування судами норм матеріального права відсутнє.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

УХВАЛИЛА:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Зелмер Україна" у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2014 року у справі №826/2182/13-а.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Острович С.Е. СуддіГолубєва Г.К. Костенко М.І. Пилипчук Н.Г. Федоров М.О.