Постанова

від 11.12.2014 по справі 2а-15715/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15715/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Василенка Я.М., Степанюка А.Г., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська кріпильна компанія» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень форми «Р», -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову Постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська кріпильна компанія» задоволено повністю; Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська кріпильна компанія» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень скасовано; прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.07.2011 року №0001222307/0, №0001232307 та від 03.10.2011 року №0001592307/0, винесені Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2014 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби задоволено частково; Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року та Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року скасовано; справу № 2а-15715/11/2670 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Як зазначено в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2014 року, судами попередніх інстанцій не перевірено факт існування та набрання законної сили обвинувальним вироком, прийнятим судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочин, предметом якої є податки, збори, або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Відповідачем на підставі Направлення № 1662/23-70 від 09.06.2011 року та Наказів від 08.06.2011 року №1693 та від 24.06.2011 року №1838, виданих ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та на виконання Постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у м.Києві Бабія О.В. від 20.05.2011 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при взаєморозрахунках з ТОВ «Будіндустрія» за період з 01.04.2008 року по 01.04.2011 рік, про що складено відповідний Акт від 08.07.2011 року №336/1-23-70-32303008 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.10-27).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ним на 2758497 грн. занижено суми податку на прибуток, в тому числі за: ІІІ квартал 2009 року - на 384133 грн., ІV квартал 2009 року - на 340103 грн., І квартал 2010 року - на 227732 грн., ІІ квартал 2010 року - на 270692 грн., ІІІ квартал 2010 року - на 506945 грн., І квартал 2011 року - на 1028892 грн.; пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ним завищено на 34377 грн. суми податку на додану вартість за липень 2009 року; завищено на 34377 грн. суми залишку від'ємного значення за серпень 2009 року; занижено на 1314930 грн. суми податку на додану вартість, в тому числі за: липень 2009 року - на 33956 грн., серпень 2009 року - на 52913 грн., вересень 2009 року - на 151683 грн., жовтень 2009 року - на 91539 грн., листопад 2009 року - 118665 грн., грудень 2009 року - на 61880 грн., січень 2010 року - на 40341 грн., лютий 2010 року - на 73297 грн., березень 2010 року - на 68547 грн., квітень 2010 року - на 99747 грн., травень 2010 року - на 57330 грн., червень 2010 року - на 59476 грн., липень 2010 року - на 145692 грн., серпень 2010 року - на 123481 грн., вересень 2010 року - на 136383 грн.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 22 липня 2011 року №№0001222307, 0001222307/0, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с.144,145), та якими збільшено на 3190701,25 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, у тому числі на 2758497 грн. за основним платежем та на 432402,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та на 1643662,50 грн. з податку на додану вартість, у тому числі на 1314930 грн. за основним платежем та на 328732,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), відповідно.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві «Про результати розгляду первинної скарги» від 27.09.2011 року № 9511/10/25-114 (Т.1, а.с.147-154), залишеного без змін Рішенням Державної податкової служби України «Про результати повторної скарги» від 21.10.2011 року № 4076/6/10-2115, залишено без змін оскаржені податкові повідомлення-рішення та збільшено на 68753 грн. суми податку на додану вартість та на 17188,25 грн. суми штрафної санкції по податковому повідомленню - рішенню від 22 липня 2011 року №0001222307/07, а скаргу залишено без задоволення.

На підставі Акта та Рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві «Про результати розгляду первинної скарги» від 27.09.2011 року № 9511/10/25-114 Відповідачем прийнято відповідне податкове повідомлення - рішення від 03 жовтня 2011 року № 0001592307/0.

Між Позивачем в особі директора Рябченка Я.В., як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будперспектива - Люкс» в особі директора ОСОБА_5 , як Постачальником, укладено Договір від 01 червня 2009 року №01/06-09, відповідно до пп.пп.1.1, 1.2 п.1 якого, Постачальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське ведення) Покупцю витратні будівельні кріпильні матеріали - в подальшому товар; Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату згідно умов даного Договору.

Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18.10.2011, копія якої наявна в матеріалах справи (Т.11, а.с. 236-239), кримінальну справу № 1-784/11за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2,3 ст. 358 КК України закрито, за п. «е» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію», звільнивши ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності; міру запобіжного заходу в відношенні ОСОБА_5 - підписку про невиїзд, відмінено. Постанова набрала законної сили 26.10.2011 року, про що зроблено відповідну відмітку на її копії (Т.11, а.с.239).

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 20 березня 2012 року, копія якої також наявна в матеріалах справи (Т.9, а.с.150-171), у кримінальній справі №2608/1871/12, ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ст.ст. 27, ч.3, 28 ч.2, 205 ч.2, 358 ч. 2, 358 ч. 3, 200 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України та передано його на піклування дружині ОСОБА_7 з обов'язковим лікарським наглядом та закрито провадження в справі. Постанова набрала законної сили 06.04.2014 року, про що зроблено відповідну відмітку на її копії (Т.9, а.с.171).

Зазначеними Постановами встановлено факт створення та реєстрації ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5, з метою прикриття власної незаконної діяльності, зокрема, пособництва в ухиленні від сплати податків та конвертації безготівкових грошових коштів у готівку, суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Будперспектива-люкс». ОСОБА_5, кримінальну справу відносно якої виділено в окреме провадження, на початку жовтня 2009 р., перебуваючи на території м.Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, не маючи наміру займатися діяльністю підприємства, пов'язаної з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, діючи з корисливих спонукань, погодилась на пропозицію ОСОБА_6 за грошову винагороду стати засновником ТОВ «Будперспектива-люкс», усвідомлюючи при цьому, що вказане товариство створюється з метою прикриття незаконної діяльності, в зв'язку з чим, в подальшому зазначеними особами вчинено дії щодо державної реєстрації ТОВ «Будперспектива-люкс».

Частиною четвертою ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, визначено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду.

Згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 в чинній на момент прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень редакції ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Згідно з п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, прийнятим судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно зі ст. 1, частиною першою ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Як зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарських операцій: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Суд першої інстанції при ухвалені оскарженої Постанови виходив з того, що, оскільки перевірку Позивача призначено відповідно до кримінально-процесуального законодавства та за відсутності доказів набрання законної сили судовими рішеннями в кримінальних справах № 2608/1871/12 та № 1-784/11, у Відповідача відсутні правові підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень від 22.07.2011 року №0001222307/0, №0001232307 та від 03.10.2011 року №0001592307/0.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки судовими рішеннями в кримінальних справах №2608/1871/12 та № 1-784/11 встановлено факт створення та реєстрації ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5, з метою прикриття власної незаконної діяльності, зокрема, пособництва в ухиленні від сплати податків та конвертації безготівкових грошових коштів у готівку, суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Будперспектива-люкс», а відсутність судових рішень, що набрали законної сили в зазначених кримінальних справах, на момент прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, не свідчить про реальність здійснених Позивачем з його контрагентом господарських операцій.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року скасовується та ухвалюється нова Постанова, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2014 року скасувати, ухвалити нову Постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 16.12.2014 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.