Постанова

від 18.12.2014 по справі 816/2040/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2014 р. м. Київ К/800/42212/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08 травня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Юнсон» до Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ) Октябрського району в м. Полтаві про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ТОВ «Юнсон» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення УПФУ Октябрського району в м. Полтаві від 23 квітня 2013 року № 816 про застосування фінансових санкцій у розмірі 13575,75 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ Октябрського району в м. Полтаві від 23 квітня 2013 року № 816.

У касаційній скарзі УПФУ Октябрського району в м. Полтаві порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.

ТОВ «Юнсон» у запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Юнсон» перебуває на обліку в УПФУ Октябрського району в м. Полтаві з 01 грудня 1993 року.

У період з 15 лютого 2013 року по 04 березня 2013 року УПФУ Октябрського району в м. Полтаві проведено планову перевірку ТОВ «Юнсон» щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 04 березня 2013 року № 36.

Перевіркою встановлено, що страхувальником щомісяця на протязі 2007-2009 років коригувався фонд заробітної плати, в зв'язку з тим, що фактичне нарахування виплат проводилось після подання звітів. Внаслідок цього загальна сума заниженої заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески складає 19410,09 грн, чим порушено вимоги частини 1 статті 19 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV). Також встановлено порушення позивачем вимог частини 2 статті 20 Закону № 1058-ІV, в результаті чого за період з 2007 по 2010 роки донараховано внесків на загальну суму 12115,96 грн. Крім того, виявлено несвоєчасну та не в повному обсязі сплату сум єдиного внеску (авансові платежі) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на які нараховується єдиний внесок, чим порушено вимоги частини 8 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

22 березня 2013 року, на підставі акту перевірки від 04 березня 2013 року № 36, УПФУ Октябрського району в м. Полтаві прийнято рішення:

- № 35 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, яким до ТОВ «Юнсон» на підставі пункту 3 частини 9 статті 106 Закону № 1058-ІV застосовано фінансові санкції у розмірі 19410, 09 грн;

- № 38 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або/та страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким до ТОВ «Юнсон» на підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону № 1058-ІV застосовано фінансові санкції у розмірі 37132,88 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішення відповідача протиправне, оскільки органи Пенсійного фонду з 01 січня 2011 року не вправі за порушення, вчинені до 01 січня 2011 року, нараховувати штраф та пеню, визначені частиною 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка втратила чинність.

Проте, такі висновки судів помилкові.

Згідно із пунктами 3, 4 частини 9 статті 106 Закону № 1058-ІV (у редакції, що була чинною на час, за який донараховано страхові внески) за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу). За донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Із набранням чинності з 01 січня 2011 року підпунктом «й» пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі статті 106 Закону № 1058-IV було виключено частину 9.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Проаналізувавши наведені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість у зв'язку з несплатою страхових внесків, а відтак і накладені штрафні санкції, які виникли до 1 січня 2011 року, мають бути застосовані (стягнуті) і після 01 січня 2011 року, оскільки зазначені заборгованість і штрафні санкції виникли в період дії пунктів 3, 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка втратила чинність, тобто відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення зазначеної заборгованості.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 03 червня 2014 року (№ 21-172а14) та 07 жовтня 2014 року (№ 21-269а14).

Згідно із частиною 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

На підставі статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08 травня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року скасувати, ухваливши нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон» до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання протиправними та скасування рішень.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак