Ухвала

від 18.12.2014 по справі 2а-356/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2014 року м. Київ К/9991/43411/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І. провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайз" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2012р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012р. у справі № 2а-356/11/1270 за позовом ТОВ "Санрайз" до Державного реєстратора Луганського міського комунального підприємства бюро технічної інвентаризації, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Луганська міська рада про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санрайз" звернулось з позовом до Державного реєстратора Луганського міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило суд:

- визнати протиправними дії державного реєстратора Луганського міського комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації з реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Третейського суду при Асоціації «Луганськ-Юрстандарт» від 24 квітня 2008 року по справі №01/12-2008 за ОСОБА_4;

- визнати протиправними дії державного реєстратора Луганського міського комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації з реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26.03.2010 за ОСОБА_6;

- скасувати державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Третейського суду при Асоціації «Луганськ-Юрстандарт» від 24 квітня 2008 року по справі №01/12-2008 за ОСОБА_4 за номером 1585 в книзі 10.;

- скасувати державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26.03.2010 за ОСОБА_6;

- зобов'язати Бюро технічної інвентаризації, ідентифікаційний код 05500262, негайно анулювати запис про об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2012р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2012р. та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012р. ТОВ "Санрайз"звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Третейського суду при Асоціації «Луганськ-Юрстандарт» від 24 квітня 2008 року по справі №01/12-2008 за ОСОБА_4 було визнано право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з нежитлової будівлі літ. «Д-І» загальною площею 58,8 кв. м. цегла, огорожа 55 м/пог. під номером «І», замощення 800 кв. м. під літ. «І,ІІ», а за ОСОБА_5 було визнано право власності на квартиру з прибудовою, за адресою: АДРЕСА_2.

14 травня 2008 року Ленінським районним судом м. Луганська прийнято ухвалу про видачу виконавчого листа за рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Луганськ-Юрстандарт» від 24 квітня 2008 року.

14 травня 2008 року на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Луганська від 14.05.2008 було видано відповідний виконавчий лист.

22.05.2008р. МКП БТІ здійснено реєстрацію права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на підставі рішення Третейського суду від 28.04.2008р. №01/12-2008 та виконавчого листа Ленінського районного суду м. Луганська від 14.05.2008р.

26 березня 2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 уклали договір купівлі-продажу, предметом якого є нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1.

21.04.2010 МКП БТІ здійснено реєстрацію права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 26.03.2010р.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Розглядаючи справу та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій вмотивували свої висновки тим, що реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, як на підставі рішення третейського суду при Асоціації «Луганськ-Юрстандарт» по справі №01/12-2008 так і на підставі договору купівлі-продажу від 26.03.2010 здійснена державним реєстратором МКП БТІ без порушень норм діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів враховуючи наступне.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 р. N 1952-ІУ (надалі - Закон), Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. N 7/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за N 157/6445, а також іншими нормативно-правовими актами.

Згідно частини першої статті 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до Тимчасового положення (чинного на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

Статтею 19 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Статтями 3 та 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Частиною другою ст. 331 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації, то право власності на це майно виникає саме з моменту державної реєстрації.

Отже, законодавець визначив момент виникнення права власності на нерухоме майно - момент його державної реєстрації. Саме визнання третейським судом за третьою особою права власності на певні об'єкти нерухомості у відриві від вчинення певних дій по його державній реєстрації не означає, що остання набула такого право.

Пунктом 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (далі-Тимчасове положення) також визначено, що для реєстрації виникнення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно подаються правовстановлювальні документи, передбачені додатком № 1. Відповідно до п.3.5. Тимчасового положення реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим право встановлювальним документам.

Згідно ч.1 ст.55 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду виконується сторонами добровільно.

Однак, у випадку необхідності проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду, таке рішення третейського суду не може бути виконане лише сторонами спору, а потребує здійснення певних дій органу державної реєстрації прав.

Відповідно до ч.3 ст.55 Закону України «Про третейські суди» виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

Порядок видачі виконавчого документа на виконання рішення третейського суду компетентним судом встановлений ст. 56 Закону України «Про третейські суди».

Під компетентним судом, що видає виконавчий документ, відповідно до ст. 2 Закону України «Про третейські суди», розуміється місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд, відповідно до підвідомчості та підсудності, встановлених цивільним процесуальним чи господарським процесуальним законом.

Таким чином, оскільки Ленінським районним судом м. Луганська видано відповідний виконавчий лист за рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Луганськ-Юрстандарт» від 24 квітня 2008 року, у Державного реєстратора Луганського міського комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації були відсутні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності, виключний перелік яких наведений у ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайз" відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2012р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: