Постанова

від 25.12.2014 по справі 910/24211/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року Справа № 910/24211/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Добролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Пантюшева Н.М. - дов. від 01.01.14, відповідача: Поліщук О.М. - дов. від 28.08.14, касаційну скаргуДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 05.11.14 у справі Господарського суду№910/24211/13 міста Києва за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" доДочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд №707" простягнення 139578,13 грн. боргу і 3018,78 грн. штрафу

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням змін) про стягнення з Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд №707" 134195,6 грн. боргу, 6097,3 грн. - 3% річних та 3018,78 грн. штрафу. Позивач посилався на несплату відповідачем у повному обсязі вартості наданих послуг за договором №Л/Е-12520п/НЮ від 03.01.12. Крім того, він вважав підставним стягнення з відповідача штрафу за необґрунтовану відмову останнього від підписання актів здачі-приймання наданих послуг, як то передбачено пунктом 6.3 договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.14 (суддя Бондарчук В.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 97141,68 грн. боргу, 4654,82 грн. - 3% річних і судові витрати. Окрім того, суд стягнув з позивача 5435,57 грн. витрат на оплату експертизи. В іншій частині позову відмовлено. Місцевий господарський суд установив, що вартість наданих позивачем та неоплачених відповідачем послуг становить 97141,68 грн. При цьому, судом було враховано висновок судового експерта №1-19/08 від 19.08.14, за яким визначалася вартість наданих послуг у спірному періоді. Відмовляючи у стягненні з відповідача 3018,78 грн. штрафу за необґрунтовану відмову від підписання актів здачі-приймання наданих послуг, суд виходив з того, що відповідачем були направлені вмотивовані заперечення щодо їх підписання. Водночас суд частково задовольнив вимоги про стягнення 3% річних, оскільки позивачем при їх розрахунку була допущена арифметична помилка.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.14 (судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г., Рудченко С.Г.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця", яке просить рішення і постанову у справі скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача 37053,92 грн. боргу, 1442,48 грн. - 3% річних і 3018,78 грн. штрафу та стягненні з залізниці 5435,57 грн. витрат на оплату судової експертизи, і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Залізниця посилається на порушення судами приписів статей 6, 11, 525, 526, 625, 628, 853, 901, 903 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статей 42, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника судами не було враховано те, що спірний договір за своєю правовою природою є змішаним договором. Він зазначає, що підставою для оплати за виконане є акт здачі-приймання наданих послуг; що у разі наявності зауважень до виконаних робіт складається двосторонній акт, який у даному випадку сторонами не оформлявся. Крім того, скаржник не погоджується з результатами експертизи та зазначає, що він не надавав згоди на її проведення і не наводив пропозицій стосовно експертних установ, котрі могли її провести; що суд не обґрунтував необхідність її призначення.

Від відповідача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 03.01.12 між Дочірнім підприємством "Електромонтажний поїзд № 707" (відповідачем) і Державним територіально-галузевим об`єднанням "Львівська залізниця" (позивачем) був укладений договір №Л/Е-12520п/НЮ. За умовами цього договору відповідач доручає, а позивач зобов'язується надати автомотрису АДМ-481 для забезпечення виконання робіт з монтажу контактної мережі дільниці електрифікації Полтава-Кременчук. Відповідач, в свою чергу, зобов'язується надати позивачеві необхідні матеріали, обладнання, прийняти та оплатити виконані роботи (надані послуги). Пунктом 1.2 договору передбачено, що обсяги закупівлі технічних послуг можуть бути змінені залежно від фактичного виконання робіт, про що складається щомісячний акт здачі-приймання наданих послуг з визначенням фактичного їх надання та суми до оплати. Ціна даного договору визначається зведеною калькуляцією. Вартість 1-ї години роботи автомотриси АДМ-481 становить 123,12 грн., в тому числі, ПДВ 20,52 грн. Загальна сума договору визначається згідно з маршрутними листами та калькуляцією вартості роботи АДМ-481 за годину. Ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін відповідно до фактично наданих послуг та оформлена актом здачі-приймання (пункти 2.1-2.4). Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що відповідач здійснює оплату фактично наданих послуг на підставі двостороннього акта здачі-приймання упродовж 20 банківських днів з моменту підписання акта. Здача послуг позивачем та прийняття їх результатів відповідачем оформляється актом здачі-приймання, який підписується уповноваженими представниками сторін упродовж 5 банківських днів після надання послуг (пункт 3.3 договору). Пунктом 3.4 договору передбачено, що підписання акта здачі-приймання наданих послуг відповідачем є підтвердженням відсутності претензій з його боку. Згідно з пунктом 4.4 договору замовлення вважається виконаним після підписання уповноваженими представниками сторін акта здачі-приймання наданих послуг. За необґрунтовану відмову від підписання акта здачі-приймання наданих послуг відповідач сплачує штраф у розмірі 2% від вартості послуг, які надані (пункт 6.3 договору). В процесі розгляду спору господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем направлялися відповідачеві акти виконаних робіт (наданих послуг) №28 від 28.03.12, №29 від 29.03.12, №41 від 28.04.12, №69 від 27.06.12, №75 від 25.07.12 на загальну суму 134195,60 грн. Ці акти, як встановили суди, не були підписані відповідачем та повернуті позивачеві з мотивованою відмовою від їх підписання (через невідповідність обсягу фактично наданих послуг їх вартості, зазначеній в цих актах). Господарським судом першої інстанції (ухвала суду від 28.04.14) для з'ясування питання щодо визначення обсягів і вартості фактично наданих послуг за спірним договором у цій справі призначалася судова експертиза, проведення якої було доручено Українському центру судових експертиз. Господарські суди, надавши оцінку зібраним у справі доказам, та, окрім іншого, висновку експерта №1-19/08 від 19.08.14, установили, що заборгованість відповідача за надані послуги за договором №Л/Е-12520п/НЮ від 03.01.12 становить 97141,68 грн., а саме: січень 2012 року - 11573,28 грн. (94 мотогодини х 123,12 грн./год.); лютий 2012 року - 16621,20 грн. (135 мотогодини х 123,12 грн./год.); березень 2012 року - 15759,36 грн. (128 мотогодини х 123,12 грн./год.); квітень 2012 року - 16744,32 грн. (136 мотогодини х 123,12 грн./год.); травень 2012 року - 18960,48 грн. (154 мотогодини х 123,12 грн./год.); червень 2012 року - 13666,32 грн. (111 мотогодини х 123,12 грн./год.); липень 2012 року - 3816,72 грн. (31 мотогодини х 123,12 грн./год.). Позивач посилався на те, що відповідач не розрахувався у повному обсязі за надані послуги згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №28 від 28.03.12, №29 від 29.03.12, №41 від 28.04.12, №69 від 27.06.12, №75 від 25.07.12, а тому його борг складає 134195,60 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" про стягнення з Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд №707" 134195,6 грн. боргу за договором №Л/Е-12520п/НЮ від 03.01.12, а також 6097,3 грн. - 3% річних та 3018,78 грн. штрафу. Ухвалюючи судові рішення, господарські суди дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення цих вимог. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона, боржник, зобов'язана вчинити на користь другої сторони, кредитора, певну дію, передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до приписів статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 названого Кодексу). Згідно з приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, господарські суди на підставі повного та всебічного розгляду справи установили, що позивачем були надані передбачені спірним договором послуги на суму 97141,68 грн.; що ця сума відповідачем сплачена не була, а тому підлягає стягненню з останнього. При цьому, судами було враховано висновок судово-економічної експертизи №1-19/08 від 19.08.14. Суди установили, що акти виконаних робіт (наданих послуг) №28 від 28.03.12, №29 від 29.03.12, №41 від 28.04.12, №69 від 27.06.12, №75 від 25.07.12 на загальну суму 134195,60 грн. відповідачем не підписані; що відповідачем було надано позивачу вмотивовану відмову від їх підписання (через невідповідність обсягу фактично наданих послуг), що, між іншим, спростовує довід про наявність підстав для стягнення штрафу, передбачено пунктом 6.3 договору. До того ж передання і прийняття послуг на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального надання послуг за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини їх неприйняття у строк, визначений договором (що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 02.10.12 у справі №23/236). Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Враховуючи обставини установлені судами, колегія суддів визнає підставним стягнення з відповідача 97141,68 грн. боргу і 4654,82 грн. - 3% річних (з урахуванням здійсненого судами перерахунку), та необґрунтованим позов в частині нарахування і стягнення спірної суми штрафу. Посилання скаржника на помилкове, на його думку, врахування судами висновку експерта не може бути підставою для скасування судових актів у справі, позаяк, по-перше, місцевий господарський суд (ухвала від 28.04.14) обґрунтував доцільність і необхідність призначення у справі судової експертизи - для з'ясування питань, котрі потребують спеціальних знань для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у цій справі, і це є правом суду; по-друге, господарські суди надавали оцінку висновку експерта у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, як-то передбачено приписами статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України; по-третє, внесення пропозиції щодо питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом та котрі стосуються визначення експертної установи, є правом учасників процесу, котрим позивач не скористався. Інші доводи касаційної скарги теж визнаються неспроможними, оскільки не спростовують встановленого у цій справі господарськими судами та, крім того, стосуються перевірки вже здійсненого судами перерахунку спірних сум. Суди, ухвалюючи судові рішення, вірно застосували приписи статті 49 Господарського процесуального кодексу України щодо розподілу судових витрат; витрати з оплати послуг судового експерта були розподілені між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В іншій частині судові акти скаржником не оскаржені, а тому колегією судів не переглядалися.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 108, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.14 у справі №910/24211/13 залишити без змін.

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець