Ухвала

від 15.12.2014 по справі 820/13598/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" грудня 2014 р. м. Київ К/800/20335/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника позивача - Дорогінської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2014

у справі № 820/13598/13-а

за позовом Приватної агрофірми «Ватал»

до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватна агрофірма «Ватал» звернулась до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000452200 від 29.11.2013.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки Приватної агрофірми «Ватал» в частині правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «ARTEZ» за період з 01.09 по 30.09.2012, складено акт № 335/220/30653974 від 18.11.2013, в якому зафіксовані порушення: п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 209.6, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість скороченої декларації за вересень 2012 року в сумі 445 358 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 29.11.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000452200 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 002 056 грн., в т.ч.: 445 358 грн. основного платежу та 556 698 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Виявлені порушення відповідач пов'язує з безпідставністю формування податкового кредиту по операції з ПП «ARTEZ», оскільки за наявною інформацією, отриманою від ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, неможливо було провести зустрічну звірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.07.2010 по 02.08.2013, у зв'язку з чим був зроблений висновок про те, що ПП «ARTEZ» здійснювало діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Матеріалами справи встановлено, що 05.01.2012 між ПП «ARTEZ» (продавець) та ПА «Ватал» (покупець) укладено договір поставки № 5/01/12, предметом якого є поставка товару, кількість та асортимент якого передбачається у видаткових накладних.

ПА «Ватал» до складу валових витрат за 9 місяців 2012 року не відносило витрати по операції з ПП «ARTEZ», оскільки ПА «Ватал» є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем правомірно сформований податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від ПП «ARTEZ», які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень; ПА «Ватал» є кінцевим споживачем придбаних товарів, які ним були використані у власній господарській діяльності для боротьби з хворобами рослин, шкідниками, що підтверджено актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Однак, такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій посилались на докази, які є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача, податковий орган вказував, що операції між позивачем та вищезазначеним контрагентом були нікчемними.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентом ПП «ARTEZ», а саме: можливостей контрагента позивача щодо виконання укладеного з позивачем договору, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманого товару, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Також, для вирішення спору важливе значення має встановлення факту реєстрації та перебування контрагента платника податку в стані платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Однак, встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний