Рішення

від 26.12.2014 по справі 922/64/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2014 р.Справа № 922/64/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Плюс", м. Харків до Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків про визнання права власності за участю представників сторін:

позивача - Кіянський С.О., дов. б/н від 01.10.14 р.;

відповідача - не з'явився;

3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.03.2014 у справі №922/64/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Плюс" до Харківської міської ради, за участю 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, про визнання права власності, позов задоволено повністю.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Плюс" право власності на нежитлові будівлі (торгівельні комплекси), що розташовані по пр. Московському, 218-А у м. Харкові: нежитлова будівля в "літ. Б-1", що складається з приміщень №№ 1-:-6 загальною та основною площею 56,2 кв.м.; нежитлова будівля в "літ. А-1", що складається з приміщень №№ 1-:-22, І (підвал), № 23, 24 (антресоль) загальною площею 799,2 кв.м., основною площею 525,0 кв.м.; нежитлова будівля в "літ. В-1", що складається з приміщень №№ 1-:-60 загальною та основною площею 312,0 кв.м.

Вказане рішення набрало законної сили.

27.11.14 р., позивач звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами, в якій, з урахуванням уточнень від 26.12.14 р., які були прийняті судом, просив змінити рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014 року у справі №922/64/14 та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Плюс" (місцезнаходження: 61141, Харківська обл., місто Харків, вулиця Софіївська, 69; код ЄДРПОУ: 36989493) право власності на нежитлові будівлі (торгові комплекси), що розташовані за адресою місто Харків, проспект Московський, 218 - А:

- нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "Б-1", що складається з торгових приміщень №№ 1-:-6, загальною та основною площею 56,2 кв.м.;

- нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "В-1", що складається з торгових кіосків №№ 1-:-18, загальною та основною площею 93,6 кв.м.;

- нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "Г-1", що складається з торгових кіосків №№ 19-:-23, №№ 32-:-36, загальною та основною площею 52,0 кв.м.;

- нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "Д-1", що складається з торгових кіосків №№ 45-:-60, загальною та основною площею 83,2 кв.м.;

- нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "Е-1", що складається з торгових кіосків №№ 24-:-31, №№ 37-:-44, загальною та основною площею 83,2 кв.м.;

- нежитлова будівля (торговий комплекс) "Ж-1", що складається з підвалу № I (підвал), торгових приміщень №№ 1-:-2, торгової зали № 3, торгових приміщень №№ 4-:-10, ветлабораторії № 11, мийкі інвентаря № 12, туалету №№ 13-:-15, холодильної камери № 16, кабінету № 17, підсобного № 18, разрубки м'яса №№ 19-:-20, коридора № 21, торгового приміщення № 22 (1 поверх), кабінету № 23, агрегатної № 24 (антресоль), загальною площею 799,2 кв.м., основною площею 525,0 кв.м. та допоміжною площею 274,2 кв.м.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 16.12.14 р. по 24.12.14 р. та з 24.12.14 р. по 26.12.14 р., для надання сторонами додаткових документів.

11.12.14 р. від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він зазначив, що обставини, на які посилається позивач є дійсно нововиявленими, а тому є всі підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Плюс" про перегляд рішення по даній справі за нововиявленими обставинами. Крім того, у поясненнях відповідача міститься клопотання про розгляд заяви за його відсутністю (а.с. 170).

Враховуючи наявність в матеріалах справи всіх необхідних документів для прийняття об'єктивного та законного рішення, беручи до уваги подання відповідачем письмових пояснень та диспозитивність права сторони на участь у судовому засіданні, суд, вважає за можливе, клопотання відповідача про проведення судового засідання без участі його представника задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 26.12.14 р. підтримав свою заяву, просив змінити рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014 у справі №922/64/14.

Третя особа (Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області) правом на участь свого повноважного представника у судовому засіданні не скористалась. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується відповідними телефонограмами (а.с. 175, 182) та поштовим повідомленням (а.с. 176).

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як вже було зазначено, рішенням господарського суду Харківської області від 11.03.2014 у справі №922/64/14 позов задоволено повністю, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Плюс" право власності на нежитлові будівлі (торгівельні комплекси), що розташовані по пр. Московському, 218-А у м. Харкові: нежитлова будівля в "літ. Б-1", що складається з приміщень №№ 1-:-6 загальною та основною площею 56,2 кв.м.; нежитлова будівля в "літ. А-1", що складається з приміщень №№ 1-:-22, І (підвал), № 23, 24 (антресоль) загальною площею 799,2 кв.м., основною площею 525,0 кв.м.; нежитлова будівля в "літ. В-1", що складається з приміщень №№ 1-:-60 загальною та основною площею 312,0 кв.м.

Вказане рішення оскаржене не було та набрало законної сили 26.03.2013 року.

03.11.2014 р., під час збору необхідних документів для реєстрації права власності на спірні нежитлові будівлі, у матеріалах справи щодо вказаних нежитлових будівель, позивачем було виявлено наявність документу № 22285660 від 28.05.2014, сформованого Державною реєстраційною службою, у якому міститься інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відповідно до якого, нежитлова будівля літ. "А-1", розташована за адресою: м. Харків, проспект Московський, 218-А, загальною площею 33,1 кв.м., є власністю акціонерної компанії "Харківобленерго". Зазначений факт також підтверджено інформацією з реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 19.12.2014 р., яка міститься в матеріалах справи (а.с. 162).

Таким чином, на момент слухання справи №922/64/14 та винесення відповідного судового рішення, в якому було визнано право власності позивача саме на приміщення літ. "А-1", розташоване за адресою: м. Харків, проспект Московський, 218-А, вказана літера "А-1" за адресою м. Харків, проспект Московський, 218-А вже була використана та закріплена за іншою особою, а саме за Акціонерною компанією "Харківобленерго".

Позивач наголошує, що про наявність цього факту на момент слухання судової справи та винесення рішення він не знав та не міг знати, оскільки літерація приміщень здійснюється спеціально уповноваженими службами, а у всій технічній документації (в тому числі технічному висновку, звіті про оцінку та технічному паспорті, які наявні у матеріалах справи) не було жодної згадки про те, що вказана літера вже використана.

Внаслідок викладених обставин, позивач позбавлений законного права використати визнане судом право власності на спірні нежитлові приміщення, що і стало підставою для звернення позивача із заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014 у справі №922/64/14 за нововиявленими обставинами.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

- істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

- встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

- встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановляння ухвали, що підлягають перегляду;

- встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Оскільки позивачу стало відомо про обставини, які стали підставою для перегляду судового рішення, 03.11.14 р., а заява про перегляд судового рішення по справі №922/64/14 за нововиявленими обставинами була подана 26.11.14 р., суд вважає вказану заяву такою, що подана в межах строків встановлених ч. 1 ст. 113 ГПК України.

Відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, мають всі необхідні ознаки нововиявлених обставин, виходячи з наступного

Так, факт перебування нежитлової будівлі літ. "А-1", розташованої за адресою: м. Харків, проспект Московський, 218-А у власності Акціонерної компанії "Харківобленерго", станом на час розгляду справи №922/64/14, не був відомий позивачу та не міг бути йому відомий (оскільки був пов'язаний з діями третіх осіб), крім того, цей факт існував на момент розгляду справи в суді першої інстанції та має суттєве значення для розгляду даної справи.

В підтвердження викладених обставин позивачем надано суду довідку КП "Харківське МіськБТІ" №9927 від 25.12.14 р. (а.с. 227), в якій зазначено:

- згідно технічної інвентаризації, станом на 19.08.2003р., за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 218-А, розташовані нежитлова будівля літ. "А-1" (приміщення № 1-:-24, І) загальною площею 799,2 кв.м., нежитлова будівля літ. "Б-1" (приміщення № 1-:-б) загальною площею 56,2 кв.м., нежитлова будівля літ. "В-1" (приміщення № 1-:-60) загальною площею 312,0 кв.м. Загальна площа нежитлових будівель літ. "А-1", "Б-1", "В-1" складає 1167,4 кв.м.;

- згідно технічної інвентаризації, станом на 29.04.2014р., за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 218-А, розташовані нежитлова будівля літ. "Б-1" (приміщення № 1-:-6) загальною площею 56,2 кв.м., нежитлова будівля літ. "В-1" (приміщення № 1-:-18) загальною площею 93,6 кв.м., нежитлова будівля літ. "Г-1" (приміщення № 19-:-23, 32-:-36) загальною площею 52,0 кв.м., нежитлова будівля літ. "Д-1" (приміщення № 45-:-60) загальною площею 83,2 кв.м., нежитлова будівля літ. "Е-1" (приміщення № 24-:-44) загальною площею 83,2 кв.м., нежитлова будівля літ. "Ж-1" (приміщення № 1-:-24) загальною площею 799,2 кв.м. Загальна площа нежитлових будівель літ. "Б-1", "В-1", "Г-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1" складає 1167,4 кв.м.

На підставі викладеного, суд вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014 у справі №922/64/14 не може бути виконане без внесення до нього відповідних змін, в зв'язку з чим, воно підлягає перегляду.

Переглянувши матеріали справи, з урахуванням нововиявлених обставин, дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

11.01.2014 року позивач - ТОВ "Родоніт Плюс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Харківської міської ради, про визнання права власності на нежитлові будівлі (торгівельні комплекси), що розташовані по пр. Московському, 218-А у м. Харкові: нежитлова будівля в літ. "Б-1", що складається з приміщень №№ 1-:-6 загальною та основною площею 56,2 кв. м.; нежитлова будівля в літ. "А-1", що складається з №№ 1-:-22, (підвал), №№ 23, 24 (антресоль) загальною площею 799,2 кв.м. основною площею 525,0 кв. м.; нежитлова будівля в літ. "В-1", що складається з №№ 1-:-60 загальною та основною площею 312,0 кв.м. Судові витрати позивач просив залишити за ним.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Родоніт Плюс" (позивач) без належним чином затвердженого проекту та за рахунок власних коштів, здійснило самочинне будівництво наступних об'єктів: нежитлової будівлі літ. "Б-1", загальною площею 56,2 кв.м., нежитлової будівлі літ. "А-1", загальною площею 799,2 кв.м., нежитлової будівлі літ. "В-1", загальною площею 312,0 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, пр. Московський, 218-А.

Згідно технічного паспорту, виготовленого Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", станом на 02.12.2010 р., нежитлова будівля "літ. А-1" має загальну площу 799,2 кв.м., складається з приміщень №№ 1-:-22, І (підвал), № 23, 24 (антресоль) та знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Московський, 218-А. (а.с. 31). Згідно технічного паспорту, виготовленого Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", станом на 19.08.2003 р., нежитлова будівля "літ. Б-1" має загальну площу 56,2 кв.м., складається з приміщень №№ 1-:-6 та знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Московський, 218-А. (а.с. 39). Згідно технічного паспорту, виготовленого Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", станом на 19.08.2003 р., нежитлова будівля "літ. В-1" має загальну площу 312,0 кв.м., складається з приміщень №№ 1-:-60 та знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Московський, 218-А. (а.с. 45). Загальна площа вищезазначених нежитлових будівель складає 1167,4 кв.м.

В той же час, згідно наданих позивачем технічних паспортів (а.с. 187-216), виготовлених ТОВ "Харківське Міське Інвентарбюро", станом на 29.04.2014 р., за адресою: пр-т Московський, 218-А, розташовані нежитлова будівля літ. "Б-1" (приміщення № 1-:-6) загальною площею 56,2 кв.м., нежитлова будівля літ. "В-1" (приміщення № 1-:-18) загальною площею 93,6 кв.м., нежитлова будівля літ. "Г-1" (приміщення № 19-:-23, 32-:-36) загальною площею 52,0 кв.м., нежитлова будівля літ. "Д-1" (приміщення № 45-:-60) загальною площею 83,2 кв.м., нежитлова будівля літ. "Е-1" (приміщення № 24-:-44) загальною площею 83,2 кв.м., нежитлова будівля літ. "Ж-1" (приміщення № 1-:-24) загальною площею 799,2 кв.м. Загальна площа нежитлових будівель літ. "Б-1", "В-1", "Г-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1" складає 1167,4 кв.м.

Тобто, станом на 29.04.2014 р., літерація спірних нежитлових приміщень змінилась.

Згідно довідки КП "Харківське МіськБТІ" №9927 від 25.12.14 р. (а.с. 227), літерація змінилась в результаті проведеної 29.04.14 р. інвентаризації.

Таким чином, під час перегляду рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014 року у справі № 922/64/14, суд розглядає вимоги позивача про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Плюс" право власності на нежитлові будівлі (торгові комплекси), що розташовані за адресою: місто Харків, проспект Московський, 218 - А, літери "Б-1", "В-1", "Г-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1".

У зв'язку з тим, що вищезазначені нежитлові будівлі були самовільно побудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, на час звернення з відповідним позовом позивач не мав можливості оформити права на нерухомість належним чином, але згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб.

Згідно положень Цивільного кодексу України, спірні нежитлові будівлі відносяться до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності, відповідно до ст. 317 ЦК України, становлять три складові - право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певну користь та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Всупереч викладеним вище нормам позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначених нежитлових будівель.

У цьому випадку позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу, України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Нормами частини 1 статті 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі за текстом - Закон), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 Закону встановлено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Крім того, відповідно до пункту 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. N 868 (далі за текстом - Порядок) передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до підпункту 10 пункту 37 Порядку документом, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Для підтвердження можливості експлуатації спірних нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Харків. пр. Московський, 218-А, позивач звернувся до ФОП Олейник І.Е. (кваліфікаційний сертифікат експерта № 001595 від 22.02.13 р.(а.с. 11)), яким було проведено технічне обстеження основних будівельних конструкцій нежитлових будівель літ. "Б-1", "В-1", "Г-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", за результатами якого складено технічний висновок (а.с. 217), відповідно до якого, основні будівельні конструкції об'єктів деформацій не мають, знаходяться в задовільному технічному стані, відповідають умовам міцності та стійкості; нежитлові будівлі придатні для подальшої експлуатації за призначенням.

Відповідно до ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єкта господарювання виникають, зокрема, внаслідок створення майна, ці права підлягають захисту, в тому числі шляхом їх визнання.

Порядок набуття права власності на самочинне будівництво передбачений ст. 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли загальний порядок будівництва був порушений.

Відповідно до положень ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки судом встановлено, що нежитлові будівлі розташовані за адресою: пр. Московський, 218-А, літери "Б-1", "В-1", "Г-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1" побудовані з дотриманням будівельних норм, та з матеріалів справи вбачається, що таке будівництво не порушує права третіх осіб, то за таких обставин, суд вважає позовні вимоги, нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, визнаючи необхідність внесення змін до рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014 у справі №922/64/14, суд вважає за необхідне заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Плюс" задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014 у справі №922/64/14, за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами, змінити та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Плюс" право власності на нежитлові будівлі (торгові комплекси), що розташовані за адресою: місто Харків, проспект Московський, 218 - А, літери "Б-1", "В-1", "Г-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1".

Враховуючи клопотання позивача, судові витрати залишаються за Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Плюс".

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Плюс" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014 у справі №922/64/14 за нововиявленими обставинами - задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014 року у справі № 922/64/14 змінити.

Позов задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Плюс" (місцезнаходження: 61141, Харківська обл., місто Харків, вулиця Софіївська, 69, код ЄДРПОУ: 36989493) право власності на нежитлові будівлі (торгові комплекси), що розташовані за адресою місто Харків, проспект Московський, 218 - А:

- нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "Б-1", що складається з торгових приміщень №№ 1-:-6, загальною та основною площею 56,2 кв.м.;

- нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "В-1", що складається з торгових кіосків №№ 1-:-18, загальною та основною площею 93,6 кв.м.;

- нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "Г-1", що складається з торгових кіосків №№ 19-:-23, №№ 32-:-36, загальною та основною площею 52,0 кв.м.;

- нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "Д-1", що складається з торгових кіосків №№ 45-:-60, загальною та основною площею 83,2 кв.м.;

- нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "Е-1", що складається з торгових кіосків №№ 24-:-31, №№ 37-:-44, загальною та основною площею 83,2 кв.м.;

- нежитлова будівля (торговий комплекс) "Ж-1", що складається з підвалу № I (підвал), торгових приміщень №№ 1-:-2, торгової зали № 3, торгових приміщень №№ 4-:-10, ветлабораторії № 11, мийкі інвентаря № 12, туалету №№ 13-:-15, холодильної камери № 16, кабінету № 17, підсобного № 18, разрубки м'яса №№ 19-:-20, коридора № 21, торгового приміщення № 22 (1 поверх), кабінету № 23, агрегатної № 24 (антресоль), загальною площею 799,2 кв.м., основною площею 525,0 кв.м. та допоміжною площею 274,2 кв.м.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.12.2014 р.

Суддя Т.В. Інте