Постанова

від 23.09.2015 по справі 922/64/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2015 р. Справа № 922/64/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Деппа - Крівіч А.О.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

1-ої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився

2-ої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Романюка О.П. (директор), Богомолова О.О., довіреність від 17 червня 2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "МТ-1" (вх. №4320 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014р. у справі № 922/64/14,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Плюс", м. Харків,

до Харківської міської ради, м. Харків,

1-а третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків,

2-а третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "МТ-1",

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 березня 2014 року у справі № 922/64/14 (суддя Бринцев О.В.) позов задоволено повністю. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "РОДОНІТ ПЛЮС" (61141, м. Харків, вул. Софіївська, 69; код ЄДРПОУ 36989493) право власності на нежитлові будівлі (торгівельні комплекси), що розташовані по пр. Московському, 218-А у м. Харкові:

-нежитлова будівля в "літ. Б-1", що складається з приміщень №№ 1-:-6 загальною та основною площею 56,2 кв.м.;

-нежитлова будівля в "літ. А-1", що складається з приміщень №№ 1-:-22, І (підвал), № 23, 24 (антресоль) загальною площею 799,2 кв.м., основною площею 525,0 кв.м.;

-нежитлова будівля в "літ. В-1", що складається з приміщень №№ 1-:-60 загальною та основною площею 312,0 кв.м.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МТ-1" - особа, яка вважає, що вищезазначеним рішенням порушено її права та обов'язки, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення господарського суду Харківської області від 11 березня 2014 року у справі №922/64/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

У судове засідання, яке відбулось 23 вересня 2015 року, з'явився представник ТОВ "МТ-1". Представник позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаи у судове засідання не зявились, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням (Том 2 а.с.112, а.с.114) та копією ухвали (Том 2 а.с.115-118) повернутою на адресу Харківського апеляційного господарського суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

З довідки ф. 20 наявної на поштовому конверті вбачається, що причина повернення за зворотною адресою копії ухвали суду є закінченням встановленого терміну зберігання.

За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо Ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінченням строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, який в межах пункту 3.9.1 постанови пленуму "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначив, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка позивача, відповідача та першої третьої особи не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності за наявними матеріалами у справі.

Під час судового засідання, колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "МТ-1", враховуючи існування між ним та відповідачем договірних правовідносин щодо користування земельною ділянкою, яка розташована по пр. Московському, 218-А у м. Харкові на підставі рішення Харківської міської ради (43 сессія, 5 скликання) від 29 квітня 2010 року № 67/10, дійшла до висновку про необхідність його залучення до участі у розгляді справи, в якості третьої особи на стороні відповідача.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Враховуючи зазначене, з огляду на той факт, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки ТОВ "МТ-1", колегія суддів вирішила залучити його до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила наступні обставини справи.

11 січня 2014 року ТОВ "Родоніт Плюс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Харківської міської ради, про визнання права власності на нежитлові будівлі (торгівельні комплекси), що розташовані по пр. Московському, 218-А у м. Харкові: нежитлова будівля в літ. "Б-1", що складається з приміщень №№ 1-:-6 загальною та основною площею 56,2 кв. м; нежитлова будівля в літ. "А-1", що складається з №№ 1-:-22, (підвал), №№ 23, 24 (антресоль) загальною площею 799,2 кв.м. основною площею 525,0 кв. м; нежитлова будівля в літ. "В-1", що складається з №№ 1-:-60 загальною та основною площею 312,0 кв. м. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на положення ст.ст. 16, 319, 328, 331 ЦК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 березня 2014 року у справі №922/64/14 позов задоволено повністю, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Плюс" право власності на нежитлові будівлі (торгівельні комплекси), що розташовані по пр. Московському, 218-А у м. Харкові: нежитлова будівля в "літ. Б-1", що складається з приміщень №№ 1-:-6 загальною та основною площею 56,2 кв.м; нежитлова будівля в "літ. А-1", що складається з приміщень №№ 1-:-22, І (підвал), № 23, 24 (антресоль) загальною площею 799,2 кв.м, основною площею 525,0 кв.м; нежитлова будівля в "літ. В-1", що складається з приміщень №№ 1-:-60 загальною та основною площею 312,0 кв.м.

27 листопада 2014 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами, в якій, з урахуванням уточнень від 26 грудня 2014 року, які були прийняті судом, просив змінити рішення господарського суду Харківської області від 11 березня 2014 року у справі №922/64/14 та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Плюс" (місцезнаходження: 61141, Харківська обл., місто Харків, вулиця Софіївська, 69; код ЄДРПОУ: 36989493) право власності на нежитлові будівлі (торгові комплекси), що розташовані за адресою місто Харків, проспект Московський, 218 - А:

-нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "Б-1", що складається з торгових приміщень №№ 1-:-6, загальною та основною площею 56,2 кв.м;

-нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "В-1", що складається з торгових кіосків №№ 1-:-18, загальною та основною площею 93,6 кв.м;

-нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "Г-1", що складається з торгових кіосків №№ 19-:-23, №№ 32-:-36, загальною та основною площею 52,0 кв.м;

-нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "Д-1", що складається з торгових кіосків №№ 45-:-60, загальною та основною площею 83,2 кв.м;

-нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "Е-1", що складається з торгових кіосків №№ 24-:-31, №№ 37-:-44, загальною та основною площею 83,2 кв.м;

-нежитлова будівля (торговий комплекс) "Ж-1", що складається з підвалу № I (підвал), торгових приміщень №№ 1-:-2, торгової зали № 3, торгових приміщень №№ 4-:-10, ветлабораторії № 11, мийкі інвентаря № 12, туалету №№ 13-:-15, холодильної камери № 16, кабінету № 17, підсобного № 18, разрубки м'яса №№ 19-:-20, коридора № 21, торгового приміщення № 22 (1 поверх), кабінету № 23, агрегатної № 24 (антресоль), загальною площею 799,2 кв.м, основною площею 525,0 кв.м та допоміжною площею 274,2 кв.м.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26 грудня 2014 року (суддя Інте Т.В.) заяву ТОВ "Родоніт Плюс" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 11 березня 2014 року у справі №922/64/14 за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 11 березня 2014 року у справі № 922/64/14 змінено. Позов задоволено. Визнано за ТОВ "Родоніт Плюс" право власності на нежитлові будівлі (торгові комплекси), що розташовані за адресою місто Харків, проспект Московський, 218 - А: нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "Б-1", що складається з торгових приміщень №№ 1-:-6, загальною та основною площею 56,2 кв.м; нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "В-1", що складається з торгових кіосків №№ 1-:-18, загальною та основною площею 93,6 кв.м; нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "Г-1", що складається з торгових кіосків №№ 19-:-23, №№ 32-:-36, загальною та основною площею 52,0 кв.м; нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "Д-1", що складається з торгових кіосків №№ 45-:-60, загальною та основною площею 83,2 кв.м; нежитлова будівля (торговий комплекс) літ. "Е-1", що складається з торгових кіосків №№ 24-:-31, №№ 37-:-44, загальною та основною площею 83,2 кв.м; нежитлова будівля (торговий комплекс) "Ж-1", що складається з підвалу № I (підвал), торгових приміщень №№ 1-:-2, торгової зали № 3, торгових приміщень №№ 4-:-10, ветлабораторії № 11, мийкі інвентаря № 12, туалету №№ 13-:-15, холодильної камери № 16, кабінету № 17, підсобного № 18, разрубки м'яса №№ 19-:-20, коридора № 21, торгового приміщення № 22 (1 поверх), кабінету № 23, агрегатної № 24 (антресоль), загальною площею 799,2 кв.м, основною площею 525,0 кв.м та допоміжною площею 274,2 кв.м.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2015 року рішення господарського суду Харківської області від 26 грудня 2014 року у справі № 922/64/14 скасовано. У задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 11 березня 2014 року за нововиявленими обставинами у справі №922/64/14 відмовлено.

На теперішній час ТОВ "МТ-1" оскаржено в апеляційному порядку первинне рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/64/14 від 11 березня 2014 року. Так, ТОВ "МТ-1" вказуючи, що є власником спірних приміщень та орендарем земельної ділянки за адресою місто Харків, проспект Московський, 218 - А, зазначає про неможливість визнання за позивачем права власності на спірні об'єкти нерухомості.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-1", перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з правовою позицією Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-1" з наступних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для задоволення позовних вимог у суду першої інстанції слугував той факт що Товариство з обмеженою відповідальністю "Родоніт Плюс" (позивач) без належним чином затвердженого проекту та за рахунок власних коштів, здійснило самочинне будівництво наступних об'єктів: нежитлової будівлі "літ. Б-1", загальною площею 56,2 кв.м., нежитлової будівлі "літ. А-1", загальною площею 799,2 кв.м., нежитлової будівлі "літ. В-1", загальною площею 312,0 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, пр. Московський, 218-А.

Однак, судом першої інстанції не було належним чином досліджено матеріали справи та не надано правової оцінки доказам позивача.

Слід зазначити, що матеріали справа не містять жодного доказу здійснення будівництва саме позивачем, тим більше за власні кошти.

Так, в матеріалах справи наявні копії технічних паспортів, виготовлених Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації":

-станом на 02 грудня 2010 року, на нежитлову будівлю "літ. А-1" загальною площею 799,2 кв.м., яка складається з приміщень №№ 1-:-22,1 (підвал), № 23, 24 (антресоль) та знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Московський, 218-А. (Том 1 а.с. 31):

-станом на 19 серпня 2003 року, на нежитлову будівлю "літ. Б-1" загальною площею 56,2 кв.м., яка складається з приміщень №№ 1-:-6 та знаходиться за адресою: м.Харків, просп. Московський, 218-А. (Том 1 а.с. 39);

-станом на 19 серпня 2003 року, на нежитлову будівлю "літ. В-1" загальною площею 312,0 кв.м., яка складається з приміщень №№ І-г-60 та знаходиться за адресою: м.Харків, просп. Московський, 218-А. (Том 1 а.с. 45).

Зі змісту копій зазначених документів вбачається, що власником об'єктів нерухомості визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "МТ-1", а не ТОВ "Родоніт Плюс". При цьому, доказів вчинення ТОВ "МТ-1" будь яких правочинів щодо спірного майна на користь ТОВ "Родоніт Плюс" позивачем не надано.

Таким чином, на час ухвалення судом оскаржуваного рішення з наявних в матеріалах справи доказів вбачалось перебування спірних об'єктів нерухомості у власності ТОВ "МТ-1".

Втім, зазначена обставина залишилась поза увагою господарського суду Харківської області, у зв'язку з чим останній дійшов до безпідставного висновку про здійснення позивачем самочинного будівництва наступних об'єктів: нежитлової будівлі "літ. Б-1", загальною площею 56,2 кв.м., нежитлової будівлі "літ. А-1", загальною площею 799,2 кв.м., нежитлової будівлі "літ. В-1", загальною площею 312,0 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, пр. Московський, 218-А.

Окрім цього, місцевим господарським судом не було перевірено існування у позивача права користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Харків, пр. Московський, 218-А.

При поданні апеляційної скарги ТОВ "МТ-1" було надано копії технічних паспортів, виготовлених Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" з визначенням власника ТОВ "МТ-1".

З документів наданих ТОВ "МТ-1" випливає, що земельна ділянка на якій розташовано спірне майно, використовується ТОВ "МТ-1" на підставі договору оренди земельної ділянки укладеного 06 грудня 2001 року з Харківською міською радою.

Відповідно до Акту Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію виданого 29 грудня 2003 року Інспекцією держархбудконтролю м. Харкова, та затвердженого Рішенням Харківського виконкому від 04 лютого 2004 року за № 72 замовник-забудовник реконструйованого торгівельного майданчику є Романюк О.П .-директор ПП "МТ-1". Будівництво здійснено на підставі рішення Харківського міськвиконкому від 20 травня 2001 року за № 629, згідно з дозволом на виконання будівельно-монтажних робіт інспекції держархбудконтролю м. Харкова від 13 травня 2003 року №190.

Рішенням Харківської міської ради (43 сессія, 5 скликання) від 29 квітня 2010 року № 67/10 "Про надання юридичним та фізичним особами у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" надано ТОВ "МТ-1" як правонаступнику ПП "МТ-1" в оренду строком до 01 квітня 2015 року земельну ділянку площею 0,1763 га по пр. Московському, 218-а для експлуатації та обслуговування реконструйованого торговельного майданчику.

Отже, на момент подання позову та розгляду справи у суді першої інстанції законним користувачем земельної ділянки площею 0,1763 га по пр.Московському, 218-а було ТОВ "МТ-1", що унеможливлює визнання за позивачем права власності, оскільки відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення та матеріалів справи, позивачами не надано доказів здійснення будівництва безпосередньо на земельній ділянці, що була надана в користування за договором оренди або за рішенням Харківської міської ради та в її межах, що робить неможливим визнання судом права власності на самочинно збудоване майно на підставі ч. З ст.376 Цивільного кодексу України.

Окрім цього, слід наголосити, що відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені не до відповідача, а до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник індивідуально визначеного майна, право якого оспорюється або не визнається іншою особою.

Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно.

У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Однак, матеріали справи не містять будь-яких даних про оспорювання права власності відповідачем або невизнання цього права іншими особами, зокрема не надано доказів звернення позивача до інспекції державного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин.

Відтак, рішення господарського суду Харківської області свідчить про відсутність предмета спору про право власності, а сам позов направлений не на визнання права як такого, а на незаконне, в обхід встановленого порядку, узаконення самочинно збудованого майна.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Зі змісту ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України випливає, що у випадку наявності певних обставин для набуття права власності на нову річ, зацікавлена в цьому особа, повинна дотримуватися передбачених законом умов. Це свідчить про встановлення Цивільним кодексом України спеціального режиму правового регулювання відносин у сфері набуття права власності на новостворене нерухоме майно.

Статтею 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Згідно Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента V країни №439/2011 від 8 квітня 2011 року та Порядку здійснення державного архітектурно -будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 органом,який здійснює прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, є Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, які на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації видають відповідний сертифікат.

Рішення інспекції про відмову у видачі сертифікату може бути оскаржено до суду.

Отже, сертифікат, що засвідчує відповідність об'єкту вимогам проектної документації будівельним нормам, стандартам і правилам, мала право видати тільки інспекція державного архітектурно-будівельного контролю.

Між тим, судом першої інстанції не було досліджено, що позивачами не було надано до суду доказів звернення до Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Харківській області з заявою про прийняття до експлуатації спірного об'єкту нерухомості та державної реєстрації прав на нього і виникнення спору між нею та вказаним державним органом з цього питання.

Так, суд не встановив факт, який є передумовою для набуття, а отже, і для визнання права власності на новостворене нерухоме майно, оскільки у відповідності до наведених вище норм закону, передумовою для виникнення права власності, а отже і його визнання, є прийняття нерухомого майна в експлуатацію.

Згідно з Порядком прийняття в експлуатацію полягає у підтвердженні готовності об'єкту нового будівництва та реконструкції до експлуатації. Даний факт - готовність об'єкту до експлуатації - встановлюється шляхом видачі інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю документа про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Втім, зазначений факт, як обов'язкова передумова набуття права власності, місцевим господарським судом не встановлювався.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.ї

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 11 березня 2014 року у справі № 922/64/14, прийнято при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ТОВ "МТ-1" задоволенню.

Керуючись статтями 22, 49, 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. п. 1, 4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "МТ-1" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 11 березня 2014 року у справі № 922/64/14 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повна постанова складена 28 вересня 2015 року

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.