Рішення

від 17.12.2014 по справі 263/8026/14-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/8026/14-ц

Провадження № 2/263/3029/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2014 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Кулика С.В.,

при секретарі - Кириллові М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією, в сумі 8210,37 грн., суму 3% річних у розмірі 664,94 гривень та інфляційні витрати в сумі 1366,43 гривень, а також судовий збір у розмірі 243,60 гривень.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що власники (наймачі) квартир зобов'язані щомісячно здійснювати плату за житлово-комунальні послуги, у тому числі послуги з теплопостачання у відповідності зі ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення». Відповідач мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. Опалювана площа складає 43,50 м.кв. Позивач надає послуги відповідачу з гарячого водопостачання. Відповідачем оплата за користування тепловою енергією не вносилась за період з 01.10.2005 року по 01.07.2014 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 8210,37 гривень. Протягом зазначеного періоду позивачем надавалися послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання, від яких відповідач не відмовлявся та за якими проводилося нарахування відповідно до встановлених тарифів. Відповідачем оплата за надані послуги провадилась не в повному обсязі, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, з причини несвоєчасного виконання зобов'язання щодо сплати спожитих послуг, позивач просить стягнути з відповідача інфляційних витрат у розмірі 1366,43 гривень та 3% річних - 664,94 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні у поновному обсязі. Вказував, що оскільки відповідач є власником квартири він повинен нести витрати на її утримання не дивлячись на відсутність договору укладеного в письмовому вигляді. Відповідач жодного разу не звертався до позивача з вимогою про укладення договору у письмовому вигляді про теплопостачання. Проти застосування строків позовної давності заперечував, посилаючись на те, що відповідачем проводилась оплата послуг, але не в повному обсязі. Вказував, що відповідач частково погашав виниклу заборгованості, тобто визнава факт наявності боргу, тому строк позовної давності вважав не пропущеним.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що з позивачем договору про надання послуг з теплової енергії не укладалося. Також надав заперечення на позовну заяву, у яких зазначено, що довіреність позивача не відповідає вимогам закону, до позовної заяви не додано Статут позивача, позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви, не згоден з тим, що позивач у позовній заяві посилається на копію особового рахунку без зазначення номеру та дати, наданого житлово-експлуатаційною організацією, що не відповідає фактично доданому до позову особовому рахунку НОМЕР_1 наданому Житловим кооперативом «Тополь» (код ЄДРПОУ №31971984) у якому відсутнє зазначення опалюваної площі, яка на думку відповідача складає 43,5 м.кв., що не відповідає дійсності, оскільки у ванній кімнаті разом з санітарним вузлом площею 3,1 м.кв., відсутні будь-які опалювальні засоби чи прибори щодо надання послуг з теплопостачання разом з гарячою водою. Відповідач посилається на застосування ст. 257 Цивільного кодексу України, якою встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки. Також відповідач посилається на відсутність конкретних фактів надання, прийому та споживання послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання за відсутністю приладів індивідуального обліку. Наявністю незареєстрованого лічильника на гарячу воду, згідно якому щомісячне споживання гарячого водопостачання складає не більше одного метру кубічного у розмірі суми 13,25 гривень.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що позивачем послуги з теплопостачання надаються не в повному обсязі та неякісно, крім того на неодноразові звернення з цього приводу останній не реагує. Будь яких заходів з приводу укладення договору з теплопостачання позивач не здійснював.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на спадок від 04.12.2008 року, що сторонами визнається та не заперечується.

Відповідно копії особового рахунку НОМЕР_1 квартиронаймач ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 не зареєстрований.

Рішенням Маріупольської міської ради виконавчого комітету від 22.12.2010 р. № 448 узгоджено вартість послуг центрального опалення та гарячого водопостачання, які надаються Комунальним комерційним підприємством «Маріупольтепломережа».

Згідно зі ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсності, крім випадків, встановлених законом.

Учасниками відносин щодо надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання до квартири відповідачів згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є сам відповідач як споживач послуг, ККП «Маріупольтепломережа» як виробник послуг - виконавець послуг.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Згідно п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Нарахування за користування послугами з теплопостачання здійснюється згідно з затвердженими, у встановленому законом порядку, тарифами.

Згідно з рішенням Маріупольської міської ради № 448 від 22.12.2010 року «Про тарифи на житлово-комунальні послуги», тариф на опалення за 1 кв.м опалювальної площі складає 2,68 грн/місяць; на гаряче водопостачання за нормою на одну людину 46,50 грн. з розрахунку 3,51 метру кубічного з особи на місяць ( 13,25 грн. за 1 куб.м ).

27.07.2012 року за заявою позивача Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 5477,30 гривень, але за заявою відповідача ухвалою суду від 13 серпня 2012 року судовий наказ - скасовано.

Відповідно розшифровки з особового рахунку, станом на 01.07.2014 року заборгованість відповідача складає 8210,37 гривень у період з 01.10.2005 року по 01.07.2014 року, з урахуванням фактичної опалювальної площі. Також з наданої розшифровки вбачається, що відповідачем проводилися оплати послуг з водопостачання гарячої води та центрального опалення, але у іншому розмірі ніж нараховане позивачем.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки.

Згідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно п. 18 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та горячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та горячої води і водовідведення» чітко визначив обов'язок власників, наймачів квартир сплачувати комунальні послуги не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

За отримані послуги, власники квартир повинні оплачувати їх в повному обсязі.

Відповідно з п. 3 ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-1V від 24.06.2004 року усі споживачі житлово-комунальних послуг зобов'язані укласти договора на надання цих послуг. Статтею 29 вищезазначеного Закону, а також п. 7 ст. 22 Закону № 2866-111 від 29.11.2001 року встановлені особливості укладання договору на житлово-комунальні послуги в багатоквартирних будинках і ця особливість в тому, що даний договір укладається між власником квартири та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 року встановлено, що не укладання договору не звільняє власника від сплати житлово-комунальних послуг, якими користувався відповідач.

Статтями 19, 21, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дійсно передбачено укладання між споживачем та виконавцем письмового договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору.

Проте, відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Ні ЦК України, ні ЖК України, ні Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ні «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» випадки, в яких недодержання сторонами письмової форми правочину про надання житлово-комунальних послуг, має наслідком його недійсність, не передбачені, а тому відсутність письмового договору між ККП «Маріупольміськтепломережа» та відповідачем не свідчить про відсутність між ними договірних правовідносин щодо надання послуг з теплопостачання.

Під час розгляду справи не надано належних доказів, що позивач не здійснював теплопостачання в квартиру відповідача, тому суд вважає, що позивач повенен сплачувати за наданні послуги з теплопостачання.

Посилання позивача на те, що останній сплачував послуги з гарячого водопостачання відповідно приладу обліку, матеріалами справами не підтверджується. Суду не надано акту про прийняття на абонентський облік встановленого прибору обліку у відповідності з п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», або відповідного звернення відповідача з приводу прийняття в експлуатацію приладу обліку.

Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки відповідачем ОСОБА_1 заявлено про застосування строків позовної давності, то суд вважає за можливе застосувати строк позовної давності у три роки.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість утворилася з 01.10.2005 року по 01.07.2014 року. Таким чином, на думку суду, з відповідача підлягає стягненню заборгованість із застосуванням строку позовної давності за період з серпня 2011 року по серпень 2014 року у сумі 3664,65 гривень. Оскільки наявних доказів переривання строку позовної давності суду не надано. Зазначені представником позивача про часткову сплату коштів за послуги не може свідчити про визнання відповідачем боргу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржники, які прострочили виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, ст. 22 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачає виключне право надавача послуг - пред'явлення вимоги про оплату наданої послуги від виконавця, право заявника на стягнення заборгованості із урахуванням трьох відсотків річних та індексу інфляції не передбачено.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи викладе, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідач, як власник житла повинен нести витрати по його утриманню, зокрема і сплати з послуг теплопостачання, інші доводи відповідача не спростовують позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 15, 57, 60, 61, 88, 209, 213-215, 217 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" заборгованість за користуання тепловою енергією за період з серпня 2011 року по липень 2014 року у розмірі 3664,65 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" витрати по сплаті судового збору у розмірі 92,03 гривень.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набуває законної чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення буде виготовлено 22.12.2014 року.

Суддя С.В. Кулик