Рішення

від 10.12.2014 по справі 910/23579/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/23579/14 10.12.14

За позовом Приватного підприємства «Дилерська професійна група»

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Київ»

про стягнення 116 292,44 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

Від позивача - Сніцаренко А.А. дов. №б/н від 14.10.14р.

Від відповідача - не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Приватне підприємство «Дилерська професійна група» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Київ» про стягнення заборгованості за Договором №23 про обслуговаування банківського рахунку в національній валюті від 14.01.2009 у розмірі 116 292,44 грн., крім того просили судові витрати у розмірі 2 325,85 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам укладеного між сторонами Договору №23 про обслуговаування банківського рахунку в національній валюті від 14.01.2009 відповідачем не здійснено перерахування 116 292,44 грн. на підставі наданих розрахункових документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2014 порушено провадження у справі №910/23579/14 та призначено розгляд справи на 19.11.2014.

19.11.2014 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/23579/14 від 31.10.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2014 розгляд справи №910/23579/14 відкладався на 10.12.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

04.12.2014 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява №б/н від 02.12.2014 про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просили суд стягнути з відповідача 137 584,96 грн. заборгованості та 2 751,70 грн. витрат зі сплати судового збору.

05.12.2014 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли клопотання №25.2/2698 від 27.11.2014 та №25.2/2699 від 27.11.2014 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національний банк України та Міністерство фінансів України.

Представник позивача в судове засідання 10.12.2014 з'явився, надав пояяснення по суті справи, відповідно до яких повністю підтримав позовні вимоги та просив суд повністю їх задовльнити з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представники відповідача в судове засідання 10.12.2014 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/23579/14 від 31.10.2014 не виконали.

Клопотання Відповідача про залучення Національного банку України та Міністерства фінансів України до участі у розгляді справи в порядку ст. 27 ГПК України в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача судом було розглянуто на відхилено, оскільки заявником клопотання, всупереч вимогам вказаної статті не обґрунтовано перед судом, яким чином рішення з даного господарського спору може вплинути на права або обов'язки Національного банку України та Міністерства фінансів України щодо Відповідача. А саме по собі посилання, що "вплине", належним обґрунтуваннями не є.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/23579/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.12.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2009 між Приватним підприємством «Дилерська професійна група» (далі - Позивач, Клієнт) та Акціонерним комерційним банком «Київ» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Київ») (далі - Відповідач, Банк) укладено Договір №23 про обслуговаування банківського рахунку в національній валюті (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Клієнт відкриває в Банку поточний рахунок в національній валюті України, зберігає на ньому грошові кошти, здійснює оплату послуг Банку згідно з тарифами, а Банк приймає і зараховує на архунок, відкритий Клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконує розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проводить розрахункове ів касове обслуговування Клієнта, здійснює інші операції за рахунком, у відповідності із вимогами чинного законодавсва та цього Договору. Клієнту відкривається поточний рахунок №26001092029001 (п. 1.2. Договору).

Пунктами 2.2. Договору встановлено, що Клієнт має право:

2.2.1. Самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавсва.

2.2.2. Здійснювати безготівкові розрахунки відповідно до банківскького законодавсва України, в межах залишку коштів на початок операційного дня.

2.2.3. Проводити розрахунки в системі електоронних платежів «Клієнт-Банк» - за окремим договором.

2.2.4. Отримувати готівкові кошти на заробітну плату за строками та періодичністю згідно до вимог Закону «Про оплату праці».

2.2.5. Вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим Договором послуг.

2.2.6. Самостійно обирати види розрахункового документа (крім платіжної вимоги) для ініціювання переказу.

2.2.7. Звертатися до Банку з пропозицією про перегляд встановлених строків грошової виручки.

2.2.8. Зазначати в платіжному дорученні дату валютування. До настання дати валютування сума переказу обліковується на рахунках в Банку.

2.2.9. У разі втрати виписки з особового рахунку, звертатись до Банку з клопотанням надання дублікату.

Приписами п.п. 2.3.1-2.3.2. Договору встановлено, що Банк зобов'язаний здійснювати розрахункове і касове обслуговування Клієнта у відповідності з діючими правилами, в межах залишку грошей на рахунку Клієнта і на умовах цього Договору, а також забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок Клієнта.

Сторони погодили, що Банк зобов'язаний виконувати доручення Клієнта, що містяться в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу Банку (з 9 до 15 год.), в день його надходження та виключно в межах залишку грошей на рахунку Клієнта. У разі надходження розрахункового документа Клієнта до Банку після закінчення операційного часу, Банк зобов'язаний виконанти доручення Клієнта, що міститься в розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня в межах наявних коштів на його рахунку (п. 2.3.7. Договору).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Главою 72 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 1066 ЦК України банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно з п. 7.1.2. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України

Банк зобов'язаний вчиняти для Клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка, зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок Клієнта, в день надходження до Банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений Договором банківського рахунка або законом, за розпорядженням Клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до Банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений Договором банківського рахунка або законом. (ст. 1068 ЦК України).

Як вказує Позивач, Відповідачем у порушення умов Договору не були виконані платіжні дорученя в межах наявних грошових коштів на рахунку:

- №2333 від 08.09.2014 на суму 26 910,00 грн.;

- №2334 від 09.09.2014 на суму 15,00 грн.;

- №2335 від 09.09.2014 на суму 3 390,00 грн.;

- №2336 від 09.09.2014 на суму 620,00 грн.;

- №2337 від 09.09.2014 на суму 125,00 грн.;

- №2339 від 21.10.2014 на суму 85 000,00 грн.

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п. 8.4 ст. 8 зазначеного Закону, міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки (ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Згідно з п. 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку"; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

У матеріалах справи наявні повідомлення №300/38-192 від 09.09.2014, №300/38-198 від 09.09.2014, №300/38-196 від 09.09.2014, №300/38-197 від 09.09.2014, №300/38-199 від 09.09.2014, №300/38-261 від 22.10.2014, відправлені Банком на адресу Клієнта, відповідно до яких Банк повідомив, що розрахункові документи не виконані ним з його вини у зв'язку з недосттністю коштів на кореспондентському рахунку Банку.

Станом на 13.10.2104 залишок грошових коштів на рахунку Позивача, відкритого Відповідачем відповідно до умов Договору складає 116 292,44 грн., згідно виписки Відповідача по рахунку №26001092029001 (копія наявна в матеріалах справи).

У відповідності до заяви про збільшення розміру позовних вимог, Позивач вказує, що станом на 18.11.2104 розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором №23 про обслуговаування банківського рахунку в національній валюті від 14.01.2009 збільшилася до 137 584,96 грн., у зв'язку з чим Позивач просить суд стягнути на користь Приватного підприємства «Дилерська професійна група» кошти в сумі 137 584,96 грн.

Відповідно до банківської виписки з поточного рахунку №26001092029001 станом на 18.11.2014 у Відповідача утворилася заборгованість у розмірі 137 584,96 грн. Крім того, указаний розмір заборгованості підтверджуєтсья довідкою ПАТ Акціонерний комерційний банк «Київ» №300/38-294 від 18.11.2014.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, обмеження прав Клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. (ст. 1074 ЦК України).

Відповідно до п. 2.2.1. Договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, були доведені Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір у разі задоволення позовних вимог в повному обсязі покладається на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, то згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 2 751,70 грн. підлягає стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Київ» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22; код ЄДРПОУ 14371869) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «Дилерська професійна група» (23500, Вінницька обл., Шаргородський район, м. Шаргород, вул. Леніна, буд. 279, кв. 12; код ЄДРПОУ 35903682) 137 584,96 грн. - боргу.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Київ» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22; код ЄДРПОУ 14371869) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «Дилерська професійна група» (23500, Вінницька обл., Шаргородський район, м. Шаргород, вул. Леніна, буд. 279, кв. 12; код ЄДРПОУ 35903682) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 751,70 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного тексту рішення 2 2 .12.2014.

Суддя А.В.Яковенко