Рішення

від 26.06.2015 по справі 910/23579/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2015Справа №910/23579/14

Господарський суд міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного підприємства "Дилерська професійна група"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"

про стягнення 137 584,96 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

За клопотанням відповідача, з метою надання додаткових пояснень у справі, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Дилерська професійна група" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" про стягнення грошових коштів за договором №23 про обслуговування банківського рахунку в національній валюті від 14.01.2009 у розмірі 116 292, 44 грн. До розгляду спору по суті позивачем подало до Господарського суду міста Києва заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просило стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 137 584, 96 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 у справі № 910/23579/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015, позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства "Дилерська професійна група" 137 584, 96 грн. боргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2015 у справі №910/23579/14 рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Судом прийнято до уваги, що вказівки які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи відповідно до вимог статті 111 12 ГПК України. У якості фактів, які повинні бути досліджені судом під час нового розгляду спору по даній справі є:

- обставини щодо дії договору про обслуговування банківського рахунку, укладеного позивачем з відповідачем, його розірвання, а також закриття поточного рахунку за бажанням клієнта у встановленому порядку на підставі заяви позивача про закриття рахунку;

- обставини того, що стягуючи з будь-якого рахунку відповідача суму коштів у якості боргу визначені правові та фактичні підстави застосування такого способу захисту прав позивача;

- обставини, що саме клієнт (в даному випадку позивач) є власником наявних у нього на рахунку грошових коштів. Оскільки банк не є власником коштів, він не має права на суму коштів, що знаходиться на рахунку клієнта банку, не вправі розпоряджатись такими коштами, а лише вчиняє дії по обслуговуванню рахунку клієнта;

- підстава для відмови у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Дилерська професійна група", не можуть бути прийняті до уваги, оскільки тимчасова адміністрація у банку була запроваджена з 25.02.2015, тоді як спір між сторонами виник у вересні 2014 року.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, і судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання представників сторін, які були належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд встановив:

25.06.2015 Приватне підприємство "Дилерська професійна група" використовуючи своє право передбачене статтею 22 ГПК України надало заяву про уточнення позову, відповідно до якої просить суд:

- зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" виконати умови договору № 23 про обслуговування банківського рахунку в національній валюті від 14.01.2009, а саме: на підставі платіжного доручення № 2342 від 08.12.2014 перерахувати 137 638,62 грн. на поточний рахунок Приватного підприємства "Дилерська професійна група" з призначенням платежу: переведення коштів на власний рахунок в іншому банку.

Пунктом 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Пунктом 3.12 даної постанови пленуму визначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви.

Судом розцінено дану заяву, як заяву про одночасно зміну і предмета, і підстав позову, тому дана заява не приймаються судом, а спір вирішується за первісними позовними вимогами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.01.2009 між Приватним підприємством "Дилерська професійна група" (клієнт) та Акціонерним комерційним банком "Київ" (банк, найменування змінено на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ") було укладено договір про обслуговування банківського рахунку в національній валюті № 23, далі Договір, відповідно до предмету якого (пункт 1.1) клієнт відкриває в банку поточний рахунок в національній валюті України, зберігає на ньому грошові кошти, здійснює оплату послуг банку згідно з тарифами, а банк приймає і зараховує на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконує розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проводить розрахункове і касове обслуговування клієнта, здійснює інші операції за рахунком, у відповідності із вимогами чинного законодавства та цього договору.

Згідно з п. 1.2 Договору клієнту відкривається поточний рахунок №26001092029001.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що клієнт має право: самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства; здійснювати безготівкові розрахунки відповідно до банківського законодавства України, в межах залишку коштів на початок операційного дня; проводити розрахунки в системі електронних платежів "Клієнт-Банк" - за окремим договором; отримувати готівкові кошти на заробітну плату за строками та періодичністю згідно до вимог Закону "Про оплату праці"; вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг; самостійно обирати види розрахункового документа (крім платіжної вимоги) для ініціювання переказу; звертатися до банку з пропозицією про перегляд встановлених строків грошової виручки; зазначати в платіжному дорученні дату валютування. До настання дати валютування сума переказу обліковується на рахунках в банку; у разі втрати виписки з особового рахунку, звертатись до банку з клопотанням надання дублікату.

Згідно з пунктами 2.3.1, 2.3.2 Договору банк зобов'язаний здійснювати розрахункове і касове обслуговування клієнта у відповідності з діючими правилами, в межах залишку грошей на рахунку клієнта і на умовах цього договору, а також забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок клієнта.

Відповідно до п. 2.3.7 Договору банк зобов'язаний виконувати доручення клієнта, що містяться в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку (з 9 до 15 год.), в день його надходження та виключно в межах залишку грошей на рахунку клієнта. У разі надходження розрахункового документа клієнта до банку після закінчення операційного часу, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня в межах наявних коштів на його рахунку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не були виконані платіжні доручення Приватного підприємства "Дилерська професійна група" в межах наявних грошових коштів на рахунку: № 2333 від 08.09.2014 на суму 26 910 грн., № 2334 від 09.09.2014 на суму 15 грн., № 2335 від 09.09.2014 на суму 3 390 грн., № 2336 від 09.09.2014 на суму 620 грн., № 2337 від 09.09.2014 на суму 125 грн., № 2339 від 21.10.2014 на суму 85 000 грн.

Про невиконання вказаних розрахункових документів Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" свідчать направлені банком на адресу клієнта повідомлення № 300/38-192, № 300/38-198, № 300/38-196, № 300/38-197, № 300/38-199 від 09.09.2014 та № 300/38-261 від 22.10.2014, з яких вбачається, що причиною такого невиконання стала недостатність коштів на кореспондентському рахунку банку. Водночас у вказаних повідомленнях банк зазначає про взяття платіжних доручень Приватного підприємства "Дилерська професійна група" для облікування за позабалансовим рахунком № 9804 "Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані в строк з вини банку".

Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" не здійснило перерахування 116 292, 44 грн. на підставі наданих Приватним підприємством "Дилерська професійна група" розрахункових документів всупереч умовам укладеного між сторонами Договору, чим порушило право позивача, як клієнта банку, на розпорядження власними коштами. Під час розгляду справи позивачем було збільшені позовні вимоги до 137 584, 96 грн. зважаючи на наявність станом на 18.11.2014 залишку грошових коштів на рахунку Приватного підприємства "Дилерська професійна група" № 26001092029001, відкритому банком відповідно до умов Договору.

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до частин першої, третьої ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Водночас банк згідно з ч. 2 статті 1066 ЦК України має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє невизначений термін. Матеріали даної справи не містять доказів розірвання Договору, або закриття поточного рахунку за бажанням клієнта у встановленому порядку.

Постановою правління Національного банку України від 24.02.2015 №128 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.02.2015 №39 розпочато процедури виведення Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" із ринку, здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 25.02.2015 по 24.05.2015.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Пунктом 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" закріплено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку ; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим законом.

Пунктом 7.1.2 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Отже, зобов'язальні правовідносини, що склалися між сторонами на підставі договору обслуговування банківського рахунка, мають майново-грошовий характер, відтак, у цьому випадку позивач є кредитором за майновою вимогою щодо розпорядження належними йому коштами.

Таким чином, статус кредитора Приватного підприємства "Дилерська професійна група" у цій справі поширює на нього обмеження щодо задоволення його вимог до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" під час запровадження у ньому тимчасової адміністрації, встановлені приписами пункту 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За таких обставин, у задоволенні позову Приватного підприємства "Дилерська професійна група" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" слід відмовити, як необґрунтовано заявленого.

При скасуванні рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову з урахуванням сплати судового збору за заяву про збільшення позовних вимог залишаються за Приватним підприємством "Дилерська професійна група", згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 375,85 грн. підлягають стягненню з Приватного підприємства "Дилерська професійна група" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ".

Судовий збір за подачу касаційної скарги у розмірі 1 375,85 грн., від сплати якого відповідач у встановленому порядку був звільнений, підлягає стягненню з Приватного підприємства "Дилерська професійна група" в доход державного бюджету України, згідно вимог ч. 3 ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.06.2015, згідно ч. ч. 2,3 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. ст. 1066, 1074, 1089 ЦК України, ст. ст.4 2 , 4 3 , 22, 33, 34, ч.3 ст.43, 44, 49, 69, 82, 82-1, 84, ч. 2, 3 ст. 85, 111 12 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Приватного підприємства "Дилерська професійна група" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" відмовити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Дилерська професійна група", 23500, Вінницька область, Шаргородський район, м. Шаргород, вул. Леніна, буд. 279, кв. 12, код ЄДРПОУ 35903682, на користь:

- Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ", 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22, код ЄДРПОУ 14371869, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 375,85 грн., видавши наказ.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Дилерська професійна група", 23500, Вінницька область, Шаргородський район, м. Шаргород, вул. Леніна, буд. 279, кв. 12, код ЄДРПОУ 35903682 в доход державного бюджету України судовий збір за подачу касаційної скарги у сумі 1 375,85 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 01.07.2015 року

Суддя Ю.О.Підченко