Рішення

від 24.12.2014 по справі 401/3988/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2069/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Регеша В.О.

Доповідач Бубличенко В. П.

РІШЕННЯ

Іменем України

24.12.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Бубличенко В.П.

суддів - Мурашка С.І.

Сукач Т.О.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом кредитної спілки «Оберіг» до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Світловодської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку за апеляційною скаргою кредитної спілки «Оберіг» на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 травня 2014 року і

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року кредитна спілка «Оберіг» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку.

Позивач зазначав, що 13 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та КС "Оберіг" укладено договір кредитної лінії № 08907, за умовами якого відповідачка отримала кредит в сумі 20000,00 грн.

ОСОБА_3 умови кредитного договору не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість. Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 травня 2010 року з ОСОБА_3 на користь КС "Оберіг" стягнуто заборгованість за кредитом в розмірі 62694,26 грн.

У забезпечення виконання кредитного договору 13 грудня.2007 року сторони уклали договір іпотеки, предметом якого є однокімнатна квартира АДРЕСА_1.

На час укладення договору іпотеки вказана квартира належала на праві приватної власності відповідачці на підставі договору дарування від 05 листопада 2007 року, осіб, зареєстрованих у цій квартирі, не було. Після укладення договору іпотеки відповідачка зареєструвалася у спірній квартирі та зареєструвала своїх малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, виселити відповідачку разом із малолітніми дітьми, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, з квартири, яка є предметом іпотеки, і зобов»язати Світловодський МВ ГУ Державної міграційної служби України зняти їх з реєстраційного обліку.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 травня 2014 року у позові відмовлено.

У апеляційній скарзі кредитна спілка, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Про час і місце розгляду справи ОСОБА_3, яка також є законним представником малолітніх відповідачів, повідомлена у встановленому ч.3 ст.76 ЦПК України порядку шляхом вручення судової повістки разом з копією апеляційної скарги Світловодській міській раді і ТОВ «ЯРК-Комфорт», яке надає послуги з утримання будинку по АДРЕСА_1. Суд неодноразово направляв відповідачці судові повістки поштовими відправленнями з рекомендованим повідомленням за місцем її реєстрації, проте вони не були вручені адресату і повернуті в суд з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з повідомленням ТОВ «ЯРК-Комфорт» від 17 листопада 2014 року № 466 працівники товариства неодноразово виходили за місцем реєстрації ОСОБА_3 для вручення їй судової повістки, але за місцем проживання її не було, сусіди повідомили, що ОСОБА_3 з»являється в квартирі АДРЕСА_2 дуже рідко, місце її фактичного проживання невідоме.

Орган опіки та піклування Світловодської міської ради про час і місце розгляду справи повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із судовою повісткою, його представник в судове засідання не з»явився, причину неявки не повідомив.

Враховуючи наведене, а також положення ч.2 ст.305 ЦПК України, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності відповідачки ОСОБА_3 та представника третьої особи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника кредитної спілки ОСОБА_6, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 13 грудня 2007 року між КС "Оберіг" та ОСОБА_3 укладено договір кредитної лінії № 08907, за умовами якого відповідачка отримала кредит в сумі 20000 грн. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 13 грудня 2007 року сторони уклали договір іпотеки, предметом якого є однокімнатна квартира АДРЕСА_3.

На час укладення договору іпотеки вказана квартира належала на праві власності відповідачці на підставі договору дарування від 05 листопада 2007 року, зареєстрованих у цій квартирі осіб не було.

Згідно довідки ЖЕК № 3 від 25 січня 2010 року ОСОБА_3 зареєструвалася у спірній квартирі 05 січня 2008 року, тобто вже після укладення договору іпотеки. На час укладення договору іпотеки відповідачка разом з сином ОСОБА_7 проживали в АДРЕСА_7.

За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у Кіровоградській області, надісланими на запит апеляційного суду 08 жовтня 2014 року, малолітні діти відповідачки зареєстрованими чи знятими з реєстрації не значаться.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 травня 2010 року з ОСОБА_3 на користь КС "Оберіг" стягнуто заборгованість за кредитом в розмірі 62694,26 грн.

Кредитна спілка пред'явила виконавчий лист до виконання, 20 січня 2011 року відділом ДВС Світловодського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь кредитної спілки «Оберіг», проте рішення суду відповідачка не виконала, що підтверджується повідомленням ВДВС Світловодського МУЮ від 02 грудня 2014 року № 36654, згідно з яким за період з 20 січня 2011 року по 02 грудня 2014 року на виконання рішення суду про стягнення заборгованості кошти не надходили ні від боржника в добровільному порядку, ні в порядку примусового виконання.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд послався на те, що відповідачі не повідомлялися позивачем про намір укласти з ними договір купівлі-продажу предмету іпотеки (спірної квартири), тому позов про виселення є передчасним і призведе до порушення їх прав щодо володіння і користування будинком.

Згідно ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Тому суд дійшов висновку, що підстав для зняття відповідачки з реєстрації немає.

Крім того, суд дійшов висновку, що звернення стягнення на предмет іпотеки є неспівмірним із сумою заборгованості за кредитом, вказавши на те, що відповідачка частково в добровільному порядку погасила борг за кредитним договором.

З такими висновками суду не можна погодитися, оскільки вони не ґрунтуються на законі і суперечать матеріалам справи.

Зокрема, повідомленням виконавчої служби від 02 грудня 2014 року спростовуються доводи суду про те, що відповідачка частково в добровільному порядку сплатила борг за кредитом.

Також безпідставним є висновок суду про неспівмірність вартості предмету іпотеки і суми боргу, оскільки сума боргу згідно з рішенням Світловодського міськрайонного суду від 31 травня 2010 року складає 62694,26 грн., що більш як у два рази перевищує вартість предмету іпотеки, визначену домовленістю сторін, яка зазначена у п.3.2 договору іпотеки і складає 30000 грн.

Не можна визнати обгрунтованими доводи суду щодо передчасності пред'явлення позовних вимог про виселення у зв'язку з неповідомленням відповідачки про намір укласти з нею договір купівлі-продажу предмету іпотеки, оскільки право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя, тому суд відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України повинен був вирішити питання можливості застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній заяві.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

Наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно (постанова Верховного Суду України від 04 вересня 2013 року у справі № 6-73цс13). Задоволення таких позовних вимог можливе лише у разі, коли суду надані беззаперечні докази того, що попередні заходи не призвели до належного виконання зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що звернення рішення суду про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості до примусового виконання не призвело до виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Вимога письмового попередження про добровільне звільнення житлового приміщення стосується лише такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки, як позасудове врегулювання на підставі договору, і не застосовується в порядку звернення стягнення за рішенням суду.

З урахуванням вказаних норм закону вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення відповідачів є обгрунтованими і пілягають задоволенню.

За клопотанням представника позивача колегією суддів апеляційного суду була оглянута цивільна справа за позовом кредитної спілки «Оберіг» до ОСОБА_3 про стягнення боргу і зустрічним позовом ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2010 року, яким у задоволенні зустрічного позову було відмовлено, встановлено, що на час укладення договору іпотеки 13 грудня 2007 року в квартирі АДРЕСА_4 ніхто із фізичних осіб не був зареєстрований, нічиї права укладенням цього договору не були порушені.

Вирішуючи позовні вимоги про зняття відповідачів з реєстраційного обліку суд не звернув увагу на те, що вони передбачають зобов'язання вчинити певні дії особою, яка не брала участі у справі, що суперечить положенням ст.ст.26-27 ЦПК України.

При цьому суд виходив з того, що підстав для зняття з реєстрації відповідачів немає, оскільки позовні вимоги про їх виселення не підлягають задоволенню. Такий висновок суду є помилковим.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів, зокрема, на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням. Рішення суду про виселення відповідачки є підставою для зняття її з реєстрації, тому ці позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права з ухваленням нового рішення про задоволення позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення відповідачів і відмову у позові в частині зняття відповідачів з реєстрації.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу кредитної спілки «Оберіг» задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 травня 2014 року скасувати з ухваленням нового рішення.

Позов кредитної спілки «Оберіг» до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Світловодської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед кредитною спілкою «Оберіг» згідно рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 травня 2010 року в розмірі 62694 (шістдесят дві тисячі шістсот дев'яносто чотири) грн. 26 коп. звернути стягнення на однокімнатну квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_5, що належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 05 листопада 2007 року, яка є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки від 13 грудня 2007 року, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною не менше 30000 грн.

Виселити ОСОБА_3 з малолітніми дітьми: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири, яка знаходиться в АДРЕСА_6.

У задоволенні позовних вимог про зняття ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді