Рішення

від 02.06.2009 по справі 3/101-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/101-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" червня 2009 р.                                                                          Справа № 3/101-09

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Автокомп”, м. Київ

до           Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Лізинг”, м. Бровари, Київська область

про           стягнення 41482,28 грн.

за участю представників сторін :

від позивача          Кулагін Р.Є. (директор),

від відповідача          не з‘явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належно.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Автокомп” (далі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Лізинг” (далі відповідач) про стягнення боргу в розмірі 41482,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати товару отриманого за видатковою накладною від 20.08.08р. №РН-0000340.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.09р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 28.04.09р.

Ухвалою суду від 28.04.09р. розгляд справи було відкладено на 02.06.09р., окрім цього продовжено строк вирішення справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 28.04.09р. проте в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у серпні 2008р. поставив відповідачу товар на загальну суму 38540,53 грн. Факт поставки та вартість поставленого товару підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної від 20.08.08р. №РН-0000340.

Факт отримання відповідачем –ТОВ “Оптіма-Лізинг” товару підтверджується копією доручення від 20.08.08р. №ААА/622, виданого ТОВ “Оптіма-Лізинг”.

ТОВ “Автокомп” направило на адресу ТОВ “Оптіма-Лізинг” претензію від 15.12.08р. (копія претензії залучено до матеріалів справи), в якій позивач просить відповідача оплатити вартість поставленого товару в розмірі 38540,53 грн. Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Станом на дату подання позову відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав, за отриманий товар не розрахувався. Станом на 02.06.09р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 38540,53 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини  можуть бути двохсторонніми.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов'язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач поставив відповідачу товар, а останній зобов'язаний за нього розрахуватись. Оскільки відповідач не розрахувався за поставлений товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, в зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

          Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати у сумі 2466,59 грн. та 3% річних у сумі 475,16 грн.

          Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          На підставі вказаних норм закону вимоги позивача про стягнення з відповідача 2466,59 грн. –інфляційних втрат та 475,16 грн. –3% річних (розмір є арифметично вірним та обґрунтованим) визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

          За таких обставин суд вважає, що позовні Товариства з обмеженою відповідальністю “Автокомп” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Лізинг” заборгованості за поставлений товар в розмірі 41482,28 грн., з яких 38540,53 грн. борг, 2466,59 грн. інфляційні втрати та 3 % річних на суму 475,16 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та правомірними, у зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

          Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Лізинг” (Київська обл., м. Бровари, пров. Оболонський, 4, код ЄДРПОУ 31033785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автокомп” (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 7, оф. 351, код ЄДРПОУ 32493444) –38540 (тридцять вісім тисяч п'ятсот сорок гривень) 53 коп. боргу, 2466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість гривень) 59 коп. інфляційних втрат, 475 (чотириста сімдесят п'ять гривень) 16 коп. 3 % річних, 414 (чотириста чотирнадцять гривень) 82 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

           Суддя                                                               Лопатін А.В

Дата підписання: 19.06.09р.