29/136-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" липня 2009 р. Справа № 29/136-09
вх. № 2037/5-29
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Фісатіді Г.Д., дов. б/н від 03.03.2009р.
1-го відповідача - не з`явився
2-го відповідача - Яковлєва Г.В., дов. №20/01-09 від 20.01.2009р.
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста", м. Харків
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК", м. Харків,
2.Дочірнього підприємства „Птахогосподарство „Южная-Холдінг” Агропромислового сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Южная-Холдінг”, с.Перове
про стягнення 1199935,80 грн.
та за зустрічною позовною заявою
Дочірнього підприємства „Птахогосподарство „Южная-Холдінг” Агропромислового сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Южная-Холдінг”, с.Перове
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста", м. Харків
про стягнення 50000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АПК «Веста» (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідачів – Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Агро ТПК» (1-ий відповідач) та Дочірнього підприємства «Птахогосподарство «Южная-Холдінг» Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Южная-Холдінг» (2-ий відповідач) заборгованості в сумі 1 199 935,8 гривень, яка складається з основної заборгованості в сумі 998 790,5 грн., 3% річних від простроченої суми – 15 038,88 грн., 62 035,52 грн. – проценти за користування чужими грошовими коштами, 124 071,09 грн. – пені. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 12 червня 2008 року та 01 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК «Веста» (постачальник за договором) та Дочірнім підприємством «Птахогосподарство «Южная-Холдінг» Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Южная-Холдінг» (покупець за договором) було укладено договори поставки № 12/06-08к та № 01/09-08к відповідно. На виконання умов таких договорів позивачем на адресу другого відповідача було поставлено товару на загальну суму 2 810 393,50 гривень. Проте 2-ий відповідач вартість отриманого товару сплатив лише частково в сумі 1 811 603,00 гривень, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 998 790,50 гривень.
05 вересня 2008 року між позивачем та 1-им відповідачем було укладено договір поруки, згідно якого 1-ий відповідач поручився за виконання 2-им відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами. Однак відповідачі своїх зобов'язань по договорам не виконали, внаслідок чого виникла вищезазначена сума заборгованості та нараховано індекс інфляції, 3% річних, пеню та проценти за користування чужими грошовими коштами.
Разом з позовною заявою від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд накласти арешт на грошові кошти та майно Дочірнього підприємства «Птахогосподарство «Южная-Холдінг» Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Южная-Холдінг» на суму 1 199 935,80 гривень в зв'язку з великим розміром заборгованості та невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в добровільному порядку.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 березня 2009 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, та призначено її розгляд у судовому засіданні на 07 квітня 2009 року о 10:20, накладено арешт на грошові кошти, що належать Дочірньому підприємству «Птахогосподарство «Южная-Холдінг» Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Южная-Холдінг» та знаходяться на його рахунках в будь-яких банківських установах та на належне йому майно на суму 1 199 935,80 гривень.
01 квітня 2009 року позивач через канцелярію господарського суду надав заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 8585), відповідно до якої збільшив розмір позовних вимог на 63888,73 грн. та просить суд стягнути з 1-го та 2-го відповідачів додатково до заявленого позову 63888,73 грн., зокрема за договорами № 25/04-08 від 25 квітня 2008 року, № 19/05-08 від 19 травня 2008 року, № 26/05-08 від 26 травня 2008 року.
07 квітня 2009 року позивач надав відмову від позову в який відмовився від позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості з 1-го відповідача та просить суд стягнути всю суму заборгованості з 2-го відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримала таку заяву та просить суд прийняти відмову від позову в частині стягнення з 1-го відповідача солідарно заборгованості, припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Агро ТПК» та стягнути всю суму заборгованості з 2-го відповідача.
Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог, а також те, що відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій суду письмовій заяві, суд перевіривши повноваження представника позивача на вчинення такої процесуальної дії, роз'яснивши наслідки відмови позивача від позову, вважає, що відмова від позову в частині позовних вимог до 1-го відповідача не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, у зв'язку з чим суд прийняв відмову позивача від позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Агро ТПК» (1-ий відповідач) солідарно заборгованості.
07 квітня 2009 року 2-ий відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 10195), в якому просить суд зупинити провадження по цій справі до набрання законної сили судовим рішенням за позовом Дочірнього підприємства «Птахогосподарство «Южная-Холдінг» Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Южная-Холдінг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Веста» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Агро ТПК» про визнання недійсним договору поруки. Судом було прийнято до розгляду клопотання 2-го відповідача про зупинення провадження по справі.
У судовому засіданні 07 квітня 2009 року було оголошено перерву на 15 квітня 2009 року о 10:40 годині.
2-ий відповідач не погодившись з ухвалою господарського суду Харківської області від 17 березня 2009 року, якою було задоволено заяву позивача про забезпечення позову, надав через канцелярію господарського суду 07 квітня 2009 року апеляційну скаргу.
Ухвалою господарського суду Харківської області 08 квітня 2009 року провадження у справі було зупинено до закінчення розгляду Харківським апеляційним господарським судом апеляційної скарги 2-го відповідача на ухвалу господарського суду Харківської області від 17 березня 2009 року.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15 червня 2009 року апеляційну скаргу другого відповідача було задоволено частково, ухвалу господарського суду Харківської області від 17.03.2009 року в частині застосування заходів до забезпечення позову скасовано в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову відмовлено. Справу передано на розгляд господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 червня 2009 року було поновлено провадження по справі, розгляд справи призначено на 20 липня 2009 року о 11:00 годині.
15 липня 2009 року через канцелярію суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з другого відповідача додатково до заявлених в позові вимог 91 504,64 гривень, які складаються з індексу інфляції в розмірі 40 950,41, 3% річних в сумі 10 643,00 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами – 39 911,23 грн. В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що розрахунок індексу інфляції, 3% річних та процентів за користування чужими грошовими коштами ним було зроблено на момент подання позову – 11.03.2009року. В зв'язку з тим, що за час розгляду цієї справи такі суми збільшилися, позивачем було донараховано індекс інфляції, 3% річних та проценти за користування чужими грошовими коштами.
Право позивача на збільшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі закріплене в частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим така заява позивача про збільшення розміру позовних вимог була прийнята господарським судом Харківської області до розгляду.
20 липня 2009 року через канцелярію суду від 2-го відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі відповідно до якого він просить суд зупинити провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням за позовом Дочірнього підприємства «Птахогосподарство «Южная-Холдінг» Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Южная-Холдінг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Веста» про визнання недійсним договорів поставки, укладених між ТОВ «АПК «Веста» та ДП «Птахогосподарство «Южная-Холдінг» АТОВ «Южная-Холдінг». В судовому засіданні представник другого відповідача підтримала заявлене клопотання. Таке клопотання було прийнято судом до розгляду.
Також 20 липня 2009 року через канцелярію господарського суду Харківської області від 2-го відповідача надійшла зустрічна позовна заява відповідно до якої 2-ий відповідач просить суд стягнути на його користь з позивача 50 000,00 гривень моральної шкоди, відмовити ТОВ «АПК «Веста» в задоволенні позову про стягнення 1 199 935,8 гривень та відстрочити сплату державного мита за подачу даної позовної заяви. Така зустрічна позовна заява була прийнята судом до розгляду.
В зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи було відкладено на 27 липня 2009 року об 11:30 годині.
27 липня 2009 року другим відповідачем було надано копію ухвали господарського суду Харківської області від «13» липня 2009 року по справі № 59/155-09 за позовом ДП «Птахогосподарство «Южная-Холдінг» АТОВ «Южная-Холдінг» до ТОВ «АПК «Веста» про визнання недійсним договорів поставки. За твердженням 2-го відповідача наявність такої ухвали є підтвердженням необхідності зупинити провадження цієї справи до розгляду пов'язаної з нею іншої справи.
Позивачем були надані суду письмові заперечення на клопотання 2-го відповідача про зупинення провадження по справі. Позивач зазначив, що 2-им відповідачем не надано належних доказів неможливості розгляду даної справи до розгляду господарським судом Харківської області справи № 59/155-09.
Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання 2-го відповідача про зупинення провадження по справі в зв'язку з наступним:
Згідно частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В частині 2 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Проте другим відповідачем не було надано суду доказів нікчемності договорів поставки № 12/06-08к та № 01/09-08к від 12.06.2008р. та 01.09.2008р., та не надано доказів визнання таких договорів недійсними судом.
З цих же підстав не підлягає задоволенню і клопотання 2-го відповідача про зупинення провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням за позовом Дочірнього підприємства «Птахогосподарство «Южная-Холдінг» Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Южная-Холдінг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Веста» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Агро ТПК» про визнання недійсним договору поруки.
Також позивачем був наданий суду відзив на зустрічну позовну заяву 2-го відповідача, в якому він заперечує проти задоволення позову в повному обсязі в зв'язку з недоведеністю 2-им відповідачем вимог, заявлених в зустрічному позові.
Другий відповідач через канцелярію господарського суду Харківської області надав відзив на позовну заяву позивача, в якому заперечує проти позовних вимог на підставах, викладених у відзиві.
В судовому засіданні 27 липня 2009 року було оголошено перерву на 28 липня 2009 року о 11:00 годині.
Позивач у судовому засіданні 28 липня 2009 року просить суд задовольнити первісний позову, у задоволенні зустрічного позову - відмовити.
1-ий відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзиву на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
2-ий відповідач проти первісного позову заперечує, просить суд задовольнити зустрічний позов.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що 12 червня 2008 року та 04 вересня 2008 року між позивачем (постачальник за договором) та 2-им відповідачем (покупець за договором) було укладено договори поставки № 12/06-08к та № 04/09-08к відповідно.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., 2.2. позивач взяв на себе зобов'язання поставити, а 2-ий відповідач прийняти та оплатити комбікорма загальною кількістю, визначеною специфікаціями до договору.
В п.6.2. договору сторони передбачили, що ціна однієї тони товару встановлюється згідно специфікації.
На виконання зазначених умов договору позивачем було поставлено 2-му відповідачу товар на загальну суму 2 810 393,50 гривень, що підтверджується видатковими накладними, на кожній з яких стоїть підпис уповноваженої особи 2-го відповідача, завірений печаткою ДП «Птахогосподарство «Южная-Холдінг» АТОВ «Южная-Холдінг».
Такий товар було отримано уповноваженою особою другого відповідача, що підтверджується не тільки підписами уповноваженої особи 2-го відповідача, завіреним печаткою підприємства, на видаткових накладних, а ще й довіреностями від 22 червня 2008 року № 063666, від 20 серпня 2008 року № 063693, від 29 серпня 2008 року вих.. № 29/08, від 30 вересня 2008 року вих.. № 30/09, згідно яких ДП «Птахогосподарство «Южная-Холдінг» АТОВ «Южная-Холдінг» уповноважило Фурмана Павла Арламовича на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: комбікорм, зерносуміж відповідно до видаткових накладних, та засвідчено підпис такої особи. Строк дії таких довіреностей з 22 червня 2008 року по 31 жовтня 2008 року. Саме в цей період здійснювалася поставка товарів позивачем за вищезгаданими видатковими накладними.
Претензій щодо якості та/або кількості поставленого товару 2-ий відповідач не заявляв позивачу.
Пунктом 7.1. договору встановлено обов'язок 2-го відповідача здійснити оплату за отриманий товар на протязі 10 календарних днів з дати штемпеля станції відправлення у залізно-дорожній квитанції про приймання вантажу.
2-ий відповідач частково сплатив вартість поставленого товару, перерахувавши на поточний рахунок позивача 1 811 603,00 гривень.
Станом на 31 грудня 2008 року 2-им відповідачем позивачу було направлено запит на підтвердження заборгованості. Згідно з бухгалтерськими даними обох підприємств заборгованість 2-го відповідача складала 1 048 790,50 гривень. Матеріалами справи підтверджується, що після складання такого запиту 2-им відповідачем було перераховано на користь позивача ще 50 000,00 гривень, після чого заборгованість склала 998 790,50 гривень.
Вищевикладені фактичні обставини свідчать про визнання 2-им відповідачем заборгованості перед позивачем в повному обсязі.
За таких обставин, 2-им відповідачем залишилася несплачена вартість товару в сумі 943 036,72 гривень, що підтверджено матеріалами справи.
Крім того 25.04.2008р., 19.05.2008р. та 26.05.2008р. між позивачем та 2-им відповідачем було укладено договори поставки № 25/04-08, № 19/05-08 та № 26/05-08 відповідно.
На виконання умов зазначених договорів позивачем на адресу другого відповідача було поставлено товари на загальну суму 1 691 177,50 гривень.
Згідно п.7.1. зазначених договорів поставки оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів, що становлять 100% від вартості поставленого товару, що здійснюється на протязі 10 календарних днів з дати штемпеля станції відправлення у залізничній квитанції про приймання вантажу.
Другий відповідач повністю розрахувався за отриманий товар по вищезазначеним договорам, але прострочив виконання такого зобов'язання.
05 вересня 2008 року між позивачем та 1-им відповідачем було укладено договір поруки, відповідно до умов якого 1-ий відповідач зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання 2-им відповідачем зобов'язань за договорами поставки № 12/06-08 к від 12.06.2008р. та № 01/09-08к від 01.09.2008р.
Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Зважаючи на це позивач звернувся з позовом до 1-го та 2-го відповідача про стягнення солідарно заборгованості. Однак, під час розгляду справи позивач відмовився від позову в частині стягнення з 1-го відповідача солідарно заборгованості та судом було прийнято відмову від позову в частині позовних вимог до 1-го відповідача як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині згідно п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Згідно ч.3 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.
В п.27.5. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 27.06.2007р. за № 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» зазначено, якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, залучив іншого відповідача чи замінив неналежного відповідача і в зв'язку з цим справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини третьої статті 17 ГПК України, за винятком випадків, коли наслідком змін на стороні відповідача стає виключна підсудність справи.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що в разі відмови позивача від позову в частині стягнення заборгованості з одного із відповідачів під час розгляду справи, справа повинна бути розглянута по суті тим судом, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності.
За таких обставин суд дійшов висновку, що дана справа повинна бути розглянута по суті господарським судом Харківської області.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України. Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно статті 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості 2-м відповідачем не сплачена, 2-ий відповідач не надав на вимогу суду докази виконання своїх зобов'язань, та враховуючи доведеність факту порушення 2-им відповідачем умов договору та діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з 2-го відповідача заборгованості в сумі 998 790,50 гривень.
В ст. 536 Цивільного кодексу України закріплено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
В ч. 1 ст. 1057 Цивільного кодексу України встановлено, що договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.
До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054 - 1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання (ч. 2 ст. 1057 Цивільного кодексу України).
В ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Інші у порівнянні з вимогами ст. 1054, 1057 ЦК України умови не були передбачені договорами поставки, укладеними між позивачем та 2-им відповідачем.
В ч. 1 ст. 1048 параграфа «Позика» Цивільного кодексу України зазначено, що якщо договором не встановлений розмір процентів за користування грошовими коштами, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.
Саме такий розмір процентів повинен застосовуватися до умов комерційного кредиту, передбаченого договорами поставки.
Сума процентів за користування чужими грошовими коштами, відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем та доданого ним до позовної заяви та заяв про збільшення розміру позовних вимог складає 121 650,75 гривень. Позовні вимоги в цій частині підтверджуються матеріалами справи, відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 8.1. всіх п'яти договорів поставки передбачено, що в разі прострочення здійснення оплати вартості товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від вартості поставленого товару за кожен день прострочення.
Враховуючи викладене та те, що Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договорами поставки, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 163 479,09 гривень відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції в сумі 40 950,41 гривень та трьох відсотків річних, що становить 30 458,61 гривень, підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Зустрічна позовна заява 2-го відповідача про стягнення 50 000,00 гривень моральної шкоди не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 даної статті.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем по зустрічному позову про стягнення моральної шкоди не були доведені обставини, на які він посилається в своєму позові, суду не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а саме не визначено, в чому полягає дана моральна шкода, не надано доказів на підтвердження спричинення моральної шкоди та не наведено розрахунок моральної шкоди.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», що становить 13 553,29 гривень, та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 гривень слід покласти на 2-го відповідача.
Крім того в зв'язку з несплатою другим відповідачем при поданні зустрічного позову державного мита та судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд приходить до висновку про необхідність стягнути з 2-го відповідача 500,00 гривень державного мита та 118,00 гривень судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536, 554, 610, 611, ч.2 ст. 625, ч.1 ст. 626, 712, ч.1 ст. 1048, 1054-1056, ч.1 ст.1057 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ст.ст. 1, 4, 12, 15, 17, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 78, п.4 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні клопотань Дочірнього підприємства «Птахогосподарство «Южная-Холдінг» Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Южная-Холдінг» про зупинення провадження по справі.
Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення солідарно заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Агро ТПК».
В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Агро ТПК» солідарно заборгованості провадження у справі припинити.
В іншій частині первісний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Птахогосподарство «Южная-Холдінг» Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Южная-Холдінг» (97560 АР Крим, Сімферопольський р-н, с. Перово, вул.. Шкільна, 2, код ЄДРПОУ 35087661, п/р 2600812969 в КРД АППБ «Аваль» м.Сімферополь, МФО 324021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Веста» (61000 м. Харків, пл.. Повстання, 7/8, код ЄДРПОУ 35072676, п/р 26001136650300 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005) основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції в сумі 1 039 740,91 грн., 30 458,61 грн. – 3% річних, 121 650,75 грн. – проценти за користування чужими грошовими коштами, 163 479,09 грн. – пені, 13 553,29 грн. – витрати по сплаті державного мита, 118,00 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Птахогосподарство «Южная-Холдінг» Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Южная-Холдінг» (97560 АР Крим, Сімферопольський р-н, с. Перово, вул.. Шкільна, 2, код ЄДРПОУ 35087661, п/р 2600812969 в КРД АППБ «Аваль» м.Сімферополь, МФО 324021) на користь Управління Державного казначейства у м. Харкові (м. Харків, пл.. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 24134490 п/р 31110095700002 в Головному Управлінні Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) державне мито в сумі 500,00 гривень.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Птахогосподарство «Южная-Холдінг» Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Южная-Холдінг» (97560 АР Крим, Сімферопольський р-н, с. Перово, вул.. Шкільна, 2, код ЄДРПОУ 35087661, п/р 2600812969 в КРД АППБ «Аваль» м.Сімферополь, МФО 324021) на користь Управління Державного казначейства у м. Харкові (м. Харків, пл. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 24134490, п/р 31210095700002 в Головному Управлінні Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 гривень.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 28 липня 2009 року.
Суддя
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2009 |
Оприлюднено | 05.08.2009 |
Номер документу | 4220034 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Светлічний Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні