Рішення

від 10.06.2009 по справі 46/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  46/44

10.06.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Медком-Україна"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-торгівельно-інвестиційна компанія "Ватвік" ЛТД

простягнення 1 877,12 грн.

                                                  Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивачаСень О.В., за дов. б/н від 25.11.2008 р.

від відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медком-Україна" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-торгівельно-інвестиційна компанія "Ватвік" ЛТД про стягнення 1 767,95 грн. основного боргу та 109,17 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару, поставленого за договором поставки № 44 від 12.06.2005 р.

Ухвалою суду від 26.03.2009 р. порушено провадження у справі № 46/44, розгляд справи призначено на 22.04.2009 р.

У судове засідання, призначене на 22.04.2009 р., представник відповідача не з'явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Представник позивача вимоги ухвали про порушення провадження у справі виконав частково.

Ухвалою суду від 22.04.2009 р. розгляд справи відкладено на 13.05.2009 р.  

У зв'язку з тим, що у судді Шабуніна С.В. закінчилися повноваження судді, та з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням Голови Господарського суду        м. Києва № 01-1/324 від 13.05.2009 р. справа № 46/44 передана для подальшого розгляду судді Демченко Т.С.

Ухвалою суду від 18.05.2009 р. справу № 46/44 прийнято до провадження суддею Демченко Т.С., її розгляд призначено на 10.06.2009 р.

Представник відповідача у судове засідання 10.06.2009 р. не з'явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив. Про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду надсилалася на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/2053 від 30.03.2009 р.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.                                                       

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медком-Україна" за видатковою накладною № РН-023241 від 21.12.2006 р. передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційно-торгівельно-інвестиційна компанія "Ватвік" ЛТД товар на загальну суму 2 325,60 грн.  

Товар за вказаною накладною був прийнятий відповідачем, про що свідчить підпис представника відповідача та відбиток печатки відповідача на видатковій накладній.

Зазначені обставини свідчать про те, що між сторонами відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України у спрощений спосіб було укладено господарський договір, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Посилання позивача про те, що вказану поставку товару було здійснено на виконання вимог договору № 44 від 12.06.2005 р. судом  відхиляються, оскільки відповідно до п. 10.1. договору він діє до 31.12.2005 р., а автоматична пролонгація його дії не передбачена.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи не містять доказів погодження сторонами строку оплати поставленого товару.

За таких обставин 29.09.2008 р. позивачем була направлена відповідачу претензія про сплату заборгованості за поставлений товар у сумі 1 767,95 грн. Заборгованість відповідача у вказаній сумі підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 26.06.2007 р., підписаним обома сторонами.

Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем становить 1 767,95 грн., його розмір належним чином доведений та документально підтверджений. З огляду на зазначене, позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач просить стягнути з відповідача 109,17 грн. пені за порушення строку оплати товару за період з 07.10.2008 р. по 09.01.2009 р. (95 днів). В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на п. 7.1. договору, відповідно до якого за несвоєчасну оплату за поставлений згідно замовлення-заявки товар відповідач сплачує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Як передбачено ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Оскільки строк дії договору № 44 від 12.06.2005 р. закінчився 31.12.2005 р., а сторонами додатково не визначено наслідків порушення зобов'язання у вигляді сплати пені, позовні вимоги про стягнення з відповідача 109,17 грн. пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав та не навів підстав для звільнення від обов'язку оплатити поставлений товар.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 1 767,95 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-торгівельно-інвестиційна компанія "Ватвік" ЛТД (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 12-А, код ЄДРПОУ 19132566, п/р 26004002873001 в Шевченківській філії ВАТ КБ "Надра" м. Києва, МФО 320973, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого банківського рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медком-Україна" (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, код ЄДРПОУ 30518550) 1 767 (одну тисячу сімсот шістдесят сім) гривень 95 коп. основного боргу, 96 (дев'яносто шість) гривень 07 коп. державного мита та 111 (сто одинадцять) гривень 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                              Т.С. Демченко