Рішення

від 04.06.2009 по справі 47/212

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/212

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/212

04.06.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. С. Ковальської»

До Відкритого акціонерного товариства «Київміськбуд - 6»

Про стягнення 115 396,61 грн.

Суддя  Станік С.Р.

Представники:

Від позивача: Шевчук А.С. –довіреність від 20.02.2009р.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 96 492,37 грн. заборгованості за поставлений товар по договору про виготовлення та поставку товару № 26 від 05.01.2005, пені у розмір 10 029,51 грн., витрат з урахуванням індексу інфляції у розмірі 7 604,58 грн., 3% річних –1 270,15 грн., а також про відшкодування витрат по сплаті державного мита у розмірі 1 153,97 грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2009р. було порушено провадження в справі № 47/212 та призначено її до розгляду на 14.05.2009р., а ухвалою від 14.05.2009р. судом було відкладено розгляд справи на 04.06.2009р.

В судовому засіданні 04.06.2009р. представник позивача надав уточнення до позовних вимог, в яких зменшив суму основного боргу до 48 932,97 грн., у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу, в іншій частині заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов договору про виготовлення та поставку товару № 26 від 05.01.2005р., не було здійснено оплату за поставлений товар. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 48 932,97 грн. Також, позивачем було заявлено до стягнення штрафні санкції за порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати.

Представник відповідача в судові засідання 14.05.2009р., 04.06.2009р. не з'явився, відзиву на позов та витребувані судом документи не надав, причини неявки представників суду не повідомив. Через канцелярію господарського суду м. Києва заяв та клопотань не направляв. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Також, суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2005р. між позивачем –ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. С.Ковальської», в якості виконавця, та відповідачем ВАТ «Київміськбуд - 6», в якості замовника, було укладено договір про виготовлення та поставку товару № 26, який підписано уповноваженими представниками замовника та виконавця, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити замовнику замовлений товар, по узгодженню сторін виконати його доставку, а замовник зобов'язується своєчасно прийняти товар, та здійснити його оплату на умовах даного договору.

Умовами вищезазначеного договору, сторони погодили, що предметом виготовлення та поставки є товар згідно попереднього замовлення (п. 1.2), загальна вартість договору визначається сумарною вартістю виконаних виконавцем і прийнятих замовником заявок протягом терміну дії договору (п. 3.1), передача товару здійснюється за товарно-транспортною накладною, в якій вказується найменування, кількість, узгоджена ціна та загальна вартість товару що поставляється (п. 6.6), про отримання товару на об'єкті поставки (замовлена адреса), уповноважена особа замовника повинна розписатися у товарно-транспортній накладній (п. 6.9), за прострочення платежу замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого чинним законодавством (п. 8.2).

Згідно з накладними на фактичний відпуск виробів по договору про виготовлення та поставку товару № 26 від 05.01.2005р., а саме: № 498253 від 26.09.2008р. на суму 4861,44 грн., № 498770 від 29.09.2008р. на суму 3313,56 грн., № 499121 від 01.10.2008р. на суму 1048,44 грн., № 499532 від 01.10.2008р. на суму 1370,70 грн., № 499653 від 02.10.2008р. на суму 1081,68 грн., № 499945 від 02.10.2009р. на суму 11846,40 грн., № 110520 від 02.10.2008р. на суму 17762,16 грн., № 500391 від 03.10.2008р. на суму 4564,92 грн., № 500517 від 04.10.2008р. на суму 840,96 грн., № 500608 від 06.10.2008р. на суму 608,58 грн., № 500776 від 06.10.2008р. на суму 5445,12 грн., № 500820 від 06.10.2008р. на суму 6525,90 грн., № 500937 від 07.10.2008р. на суму 2444,40 грн., № 501181 від 07.10.2008р. на суму 5328,72 грн., № 501538 від 08.10.2008р. на суму 1452,60 грн., № 501355 від 08.10.2008р. на суму 2683,56 грн., № 501789 від 09.10.2008р. на суму 599,52 грн., № 501880 від 09.10.2008р. на суму 1683,34 грн., № 502312 від 10.10.2008р. на суму 4007,76 грн., № 502713 від 13.10.2008р. на суму 1037,52 грн., № 503048 від 14.10.2008р. на суму 3653,76 грн., № 506354 від 28.10.2008р. на суму 2686,96 грн., № 118996 від 10.12.208р. на суму 5968,20 грн., № 518149 від 08.01.2009р. на суму 828,28 грн., № 518338 від 12.01.2009р. на суму 9034,56 грн., № 515356 від 09.12.2008р. на суму 1591,20 грн., та товарно-транспортних накладних, підписаних повноважними представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість поставленого товару позивачем та прийнятого відповідачем складає 102 270,24 грн.

21.10.2008р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 276, з вимогою погасити заборгованість по договору № 26 від 05.01.2005р. в сумі –148498,77 грн., яку відповідач отримав 24.10.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

31.01.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено акт узгодження, відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 31.01.2009р. складає –96492,37 грн.

Згідно з випискою з банку по особовому рахунку позивача, відповідач перерахував на рахунок позивача по договору № 26 від 05.01.2005р. грошові кошти в сумі –47559,40 грн.

Як зазначив позивач у позові, та враховуючи надані позивачем уточнення позовних вимог, відповідачем всупереч умов договору № 26 від 05.01.2005р. не було здійснено в повному обсязі оплату за поставлений товар. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає –48932,97 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як виконавець, умови договору № 26 від 05.01.2005р., виконав, а саме: ним було виготовлено та поставлено відповідачу товар на суму , що підтверджується накладними на фактичний відпуск товару та товарно транспортними накладними, а відповідач свої зобов'язання по повній оплаті поставленого товару не виконав, а лише частково оплатив –47 559,40 грн. Оплата в сумі - 48932,97 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору, суду надано не було

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору № 26 від 05.01.2005р. існує непогашена заборгованість в сумі 48932,97 грн. (96492,37 (сума боргу станом на момент звернення до суду, що підтверджується актом узгодження від 31.01.2009р.) –47559,40 (часткова оплата) = 48932,97 грн.), а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений позивачем, але не оплачений відповідачем товар законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в повному, обсязі в сумі –48 932,97 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання по повній оплаті поставленого товару за Договором № 26 від 05.01.2005р., пені –10 029,51 грн., витрат з урахуванням індексу інфляції 7 604,58 грн., 3% річних –1 270,15 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Щодо вищезазначених позовних вимог суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару по договору № 26 від 05.01.2005р. на суму 47559,40 грн., заборгованість відповідача перед позивачем складає –48 932,97 грн., а позивач здійснює нарахування пені, витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних на різні суми починаючи з 08.10.2008р. до 06.04.2009р. (дата визначена позивачем самостійно), які відображали заборгованість відповідача за поставлений товар в певні періоди. Але, враховуючи те, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку пені із зазначенням коли саме виникала заборгованість, на підставі яких саме конкретних документів, та коли саме було частково оплачено поставлений товар в сумі –47 559,40 грн., а відповідно до виписки з банку по особовому рахунку позивача дата оплати не зазначена, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог в частині стягнення пені –10 029,51 грн., втрат від інфляції –7604,58 грн., 3% річних –1270,15 грн., без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України. Суд звертає увагу позивача, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову в частині стягнення пені –10029,51 грн., втрат від інфляції –

7604,58 грн., 3% річних –1270,15 грн. без розгляду, позивач має право знову звернутися до господарського суду в загальному порядку.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: 48932,97 грн. основного боргу.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкрито акціонерного товариства «Київміськбуд 6»(код ЄДРПОУ 04012885, місцезнаходження: 01023, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 9, р/р 26008001030001, в КФК БТОВ «Місто банк», МФО 380593), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. С.Ковальської»(код ЄДРПОУ 05523398, місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, р/р 26003020135501 в АКБ «Київ»м. Київ, МФО 322498) суму заборгованості –48932 (сорок вісім тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 97 коп., а також 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 33 коп. - витрат по сплаті державного мита та 35 (тридцять п'ять) грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Позов в частині стягнення пені –10029,51 грн., втрат від інфляції –7604,58 грн., 3% річних –1270,15 грн. - залишити без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України

4.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

Підписано: 27.07.2009р.